Постанова 4824 № 756/16051/20

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 11 червня 2021року м. Київ Справа № 756/16051/20 Провадження № 22-ц/824/6468/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Журавльова Д.Д. учасники справи: позивач ОСОБА_1 відповідачі Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Іннеса Володимирівна розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва постановлену у складі судді Яценко Н.О. від 15 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Іннеса Володимирівна, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину,- В С Т А Н О В И В: 10 грудня 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до ТОВ «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І.В., про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину , в якій просить суд: застосувати наслідки недійсності нікчемного договору купівлі-продажу від 09 вересня 2019 року, укладеного ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ОСОБА_2 , зареєстрованого в реєстрі за номером №393 та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу - Тверською І.В. та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень ( з відкриттям розділу), індексний номер: 48589270 від 09 вересня 2020 року, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Тверською І.В. про реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_2 та зобов`язати державного реєстратора скасувати запис про право власності/довірчої власності № 33140103 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року за заявою представника позивача, забезпечено позов ОСОБА_1 шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_2 . Від відповідача ОСОБА_2 на адресу суду 12 січня 2021 року надійшла заява про зустрічне забезпечення в якій просить суд зобов`язати ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Оболонського районного суду м.Києва грошові кошти у сумі 600 000,00 грн. з метою зустрічного забезпечення. В мотивування поданої заяви відповідач зазначає, що 02.01.2021 року до нього звернулось ТОВ «ТРАНС АВТО» з пропозицією укладання договору оренди квартири АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві власності, на 3 роки, з сплатою орендної плати в розмірі 200 000,00 грн. на рік, загальна вартість - 600 000,00 грн. Умови оплати оренди - 400 000,00 грн. у момент підписання договору оренди та 200 000,00 грн. одним платежем на 3 рік оренди. Проте, через пред`явлений позивачем позов та його забезпечення шляхом заборони державним реєстраторам вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно квартири АДРЕСА_1 , що належить йому на прав власності, він не має можливості прийняти пропозицію та отримувати прибуток від оренди власного майна, тому просить суд застосувати зустрічне забезпечення. Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 року відмовлено ОСОБА_2 в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляцій скаргу апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про відмову в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема вказує про те, що постановляючи оскаржувану ухвалу судом першої інстанції проігноровано вимоги ст. 154 ЦПК України, не враховано практику Верховного суду . Крім того суд першої інстанції, належним чином не дослідив викладені в заяві про зустрічне забезпечення позову та не надав належної оцінки доказам долученим до заяви. Відмовляючи в задоволенні заяви про зустрічне забезпечення, суд першої інстанції зазначив, що позивач ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації на території України, суду не надані заявником відомостей про майновий стан позивача, щоб свідчили про неможливість виконання рішення суду в частині відшкодування збитків у випадку відмови в задоволенні позову. Однак, апелянтом було долучено до заяви про зустрічне забезпечення витяг (Інформаційна довідка) що підтверджує відсутність у ОСОБА_1 будь-якого нерухомого майна. В судове засідання учасники справи не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином. За змістом ст.14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права особа сама визначає обсяг своїх прав і обов`язків у цивільному процесі. Тому особа, визначивши свої права, реалізує їх на свій розсуд. Розпорядження своїми правами на розсуд особи є одним з основоположних принципів судочинства. Враховуючи завдання судочинства, принцип правової визначеності, поширення загального правила, закріпленого в ч.1 ст.372 ЦПК України, відкладення судового розгляду у випадку неявки в судове засідання будь-кого з осіб, що беруть участь у справі, за відсутності відомостей про причини неявки в судове засідання не відповідало б конституційним цілям цивільного судочинства, що, у свою чергу, не дозволить розглядати судову процедуру в якості ефективного засобу правового захисту в тому сенсі, який закладений в ст.6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.ст. 7, 8 і 10 Загальної декларації прав людини і ст.14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи. Оскільки справа розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України). Сторони своїм процесуальним правом надання відзиву не скористалися. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, з`ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу про відмову в зустрічному суд першої інстанції виходив з того, що позивач у справі ОСОБА_1 має постійне місце реєстрації на території України, суду не надано заявником відомостей про майновий стан позивача, щоб свідчили про неможливість виконання рішення суду в частині відшкодування збитків відповідача у випадку відмови в задоволенні позову, що доводить відсутність правових підстав, передбачених ч.3 ст.154 ЦПК України для застосування. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову. Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові. Таким чином, реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Встановлено, що звертаючись до суду з заявою про зустрічне забезпечення, ОСОБА_2 на підтвердження про зустрічне забезпечення заяви подав до суду витяг (Інформаційна довідка) що підтверджує відсутність у ОСОБА_1 будь-якого нерухомого майна. Проте даний витяг не може свідчити про відсутність іншого майна у ОСОБА_1 , окрім нерухомого, а тому доводи апеляційної скарги про те, що судом не надано належної оцінки витягу (Інформаційна довідка) про відсутність нерухомого майна, не заслуговують на увагу та відхиляються судом, як безпідставні. Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і законність постановленої ухвали не впливають. Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 15 січня 2021 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна