Постанова Київський апеляційний суд № 362/7407/19

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021року м. Київ Справа № 362/7407/19 Провадження № 22-ц/824/6777/2021 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. учасники справи: позивач -приватне акціонерне товариство «Київобленерго», відповідач - ОСОБА_1 , розглянувши в порядку письмового провадженнями за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року у складі судді Кравченко Л. М. у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Київобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, В С Т А Н О В И В: Історія справи Короткий зміст позовних вимог У грудні 2019 року приватне акціонерне товариство «Київобленерго» (далі - ПрАТ «Київобленерго») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків. Позов мотивовано тим, що 13 лютого 2019 року представниками Васильківського районного підрозділу ПрАТ «Київобленерго» при проведенні перевірки дотримання споживачами «Правил користування електричною енергією для населення» (далі - «Правила») за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення п. 48 «Правил» шляхом її розкрадання, про що відповідно до п. 53 «Правил» було складено акт про порушення правил користування електричною енергією № К 035484 від 13 лютого 2019 року, а саме: фальсифікація пломби Держповірки та заводу виробника. При проведенні технічної перевірки, було виявлено недооблік електричної енергії по фазі «А» - 40%, по фазі «В» - 52% та фазі «С» - 47%. 09 квітня 2019 року позивачем було проведено засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електроенергією та складено протокол № 022 засідання комісії по розгляду актів про порушення правил користування електроенергією від 09 квітня 2019 року. На підставі даного протоколу засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією, акту про виявлене порушення, згідно п. 8.2.4 «Правил» у відповідності до розділу 3 «Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення» затвердженою постановою НКРЕ № 562 від 04 травня 2006 року, відповідачу було нараховано суму спричинених збитків у розмірі 8040,10 грн та виставлено рахунок. Відповідач не визнає вказану суму збитків. ПрАТ «Київобленерго» просило стягнути з ОСОБА_1 8040,10 грн в рахунок відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення та стягнути витрати по сплаті судового збору в сумі 1921,00 грн. Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 10 лютого 2020 року відкрито провадження у цій справі та призначено розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року позовні вимоги ПрАТ «Київобленерго» до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київобленерго» суму збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення Правил користування електричною енергією для населення у розмірі 8 040,10 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Київобленерго» судовий збір при поданні позовної заяви у розмірі 1 921,00 грн. Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в фальсифікація пломби Держповірки та заводу виробника. Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги 04 березня2021 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення. Рух апеляційної скарги та матеріалів справи 24 березня 2021 року матеріали цивільної справи № 362/7407/19 надійшли до Київського апеляційного суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 березня2021 року справу передано судді-доповідачу. Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 квітня 2021 року відкрито апеляційне провадження у цій справі. Копію ухвали про відкриття провадження разом з копіями апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслано учасникам справи і встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали. Ухвалою Київського апеляційного суду від 07 червня 2021 року справу призначено до розгляду без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки ціна позову у даній справі становить: 8 040,10 грн, яка станом на 01 січня 2021 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн х 100 = 227000,00 грн). А за правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Доводи інших учасників справи 07 травня 2021 року ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», яке є правонаступником ПрАТ «Київобленерго» через засоби електронного зв?язку подало до Київського апеляційного суду відзив, у якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року залишити без змін. Позиція Київського апеляційного суду Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено статтею 368 ЦПК України, частина перша якої встановлює, що справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Ураховуючи те, що справа в силу своїх властивостей є малозначною, розгляд справи Київським апеляційним судом здійснюється в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Частинами першою-третьою статті 367 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Відповідно до частини четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла таких висновків. Фактичні обставини справи Судом встановлено, що позивач є суб`єктом господарювання, що отримав ліцензію НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та ліцензією НКРЕ на право здійснення підприємницької діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами на території Київської області. Відповідач ОСОБА_1 , проживаючи за адресою: АДРЕСА_1 , є споживачем електричної енергії, яку надає позивач. З огляду Акту ПрАТ «Київобленерго» про порушення № К 035484 від 13 лютого 2019 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією шляхом її розкрадання, а саме: фальсифікація пломби Держповірки та заводу виробника. При проведенні технічної перевірки, було виявлено недооблік електричної енергії по фазі «А» - 40%, по фазі «В» - 52% та фазі «С» - 47%. Акт про порушення був складений в присутності відповідача. На підставі акту про порушення № К 035484 від 13 лютого 2019 року та протоколу засідання комісії №022 від 09 квітня 2019 року відповідачу було нараховано суму спричинених збитків в розмірі 8040,10 грн. Акт № К 035484 від 13 лютого 2019 року відповідачем не оскаржено, оплата спричинених збитків відповідачем не здійснюється. Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми матеріального права У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення відповідає. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Правовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами регулюються ЦК України,Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП від 14 березня2018 року №

312. Відповідно до частини першої статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання (стаття 1 Закону України «Про ринок електричної енергії»). Статтею 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. В п.48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 року № 1357 зазначено, що споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку. У разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, відповідно до п. 53 ПКЕЕ, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Побутовий споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови побутового споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Побутовий споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє побутового споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Акт про порушення цих Правил не розглядається у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення побутового споживача про час і дату засідання комісії. Акт про порушення Правил, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 50 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається побутовому споживачу. У протоколі зазначається інформація про причетність побутового споживача до порушення цих Правил. У разі причетності побутового споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються:відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою НКРЕ від 4 травня 2006 р.№ 562 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення побутовими споживачами правил користування електричною енергією. У разі виявлення фактів розкрадання електричної енергії електропостачальник має право відключити лише безоблікове приєднання до електричних мереж. Якщо неможливо усунути безоблікове приєднання під час оформлення акта, відключенню підлягає об`єкт споживача в цілому, про що зазначається в акті. У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення). Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електроенергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року №

321. Розділом 5 п. 5.5 передбачено, що споживач електричної енергії має право: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Розділом 8 п. 8.2. встановлено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил. Споживачі, представники оператора системи, інші особи, присутні при перевірці, під час здійснення перевірки електроустановок мають право здійснювати фото- та відеозйомку для фіксації виявлених порушень та/або відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення, про що зазначається в акті про порушення. Акт про порушення підписується представником (представниками) оператора системи, який (які) брали участь у перевірці, та споживачем (представником споживача) або іншою особою, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи). У разі відмови споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо його підписали більше одного уповноваженого представника оператора системи та незаінтересована особа (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення цієї особи або більше одного уповноваженого представника оператора системи, а відмова споживача (представника споживача або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об`єкт (територію) споживача для проведення перевірки) підписувати акт про порушення підтверджується відеозйомкою. З матеріалів справи відомо, що 13 лютого 2019 року встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено факт порушення Правил користування електричною енергією шляхом її розкрадання, а саме: фальсифікація пломби Держповірки та заводу виробника. При проведенні технічної перевірки, було виявлено недооблік електричної енергії по фазі «А» - 40%, по фазі «В» - 52% та фазі «С» - 47%. Акт про порушення був складений в присутності відповідача. Розділом 8 п. 8.4.2. ПРРЕЕ визначено, що визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень: самовільне підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі оператора системи з порушенням схеми обліку. Згідно Протоколу №022 від 09 квітня 2019 року, з яким погодилася споживач, засвідчивши свою згоду підписом, на підставі виявленого порушення та складеного Акту про виявлене порушення, згідно з п.8.2.4 ПРРЕЕ, у відповідності до розділу 3 «Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропотсачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення», затвердженою постановою НКРЕ від 04 травня 2006 року №562, відповідачу нараховано спричинені збитки в сумі 8040 гривень 10 копійок. Статтею 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку. Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України). Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Положення вищезазначених процесуальних норм передбачають, що під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Даючи юридичну оцінку зібраним по справі доказам, суд приходить до висновку, що відповідачем було завдано позивачу збитків внаслідок порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які виразилися в фальсифікації пломби держповірки та заводу - виробника, загальна сума яких складає 8040 гривень 10 копійок. А відтак висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог є обґрунтованим. Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року(далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23). У контексті вищенаведеного, апеляційний суд вважає наведене обґрунтування цієї постанови достатнім. Висновки за результатом розгляду апеляційної скарги Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має правозалишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до частин першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні. Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381, 382, 383 ЦПК України, суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 грудня 2020 рокузалишити без змін. Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня вручення такого судового рішення лише з підстав, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна