Постанова 4873 № 910/20065/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "09" червня 2021 р. Справа№ 910/20065/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Пономаренка Є.Ю. суддів: Дідиченко М.А. Руденко М.А. без повідомлення (виклику) учасників справи, розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №910/20065/20 (суддя Спичак О.М.) за позовом приватного підприємства «Укрклінінг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» про стягнення 133 944,35 грн. ВСТАНОВИВ наступне. Приватне підприємство «Укрклінінг» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» про стягнення 133 944,35 грн., з яких 132 387,10 грн. основного боргу, 855,25 грн. 3% річних, 702,00 грн. інфляційних втрат. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг №06/07-20 від 01.06.2020, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг по щоденному прибиранню об`єктів позивача. До початку розгляду справи по суті від відповідача до суду надійшла заява про заперечення проти вирішення спору в господарському суді, в якій заявник просив суд залишити позовну заяву без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №910/20065/20 позов задоволено повністю; стягнуто з відповідача на користь позивача 132 387,10 грн. заборгованості, 855,25 грн. 3% річних, 702 грн. інфляційних втрат та 2 102 грн. витрат по сплаті судового збору. При цьому, у рішенні суд відмовив в задоволенні поданої відповідачем заяви (заперечень проти вирішення спору в господарському суді) про залишення позову без розгляду, у зв`язку із втратою чинності договору №06/07-20 від 01.06.2020, в якому містилось третейське застереження. Тому, за висновком суду, даний спір підлягає вирішенню в господарському суді. Суд встановив, що згідно актів №КЛ000000193 від 30.06.2020, №363 від 30.09.2020 та №382 від 16.10.2020 позивачем було надано товариству з обмеженою відповідальністю «Рустам» послуги з прибирання на загальну суму 132 387,10 грн., які на момент звернення до суду відповідач не оплатив. Враховуючи підтверджений матеріалами справи факт існуючої у відповідача заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позову в частині стягнення основного боргу у розмірі 132 387,10 грн. Крім того, суд визнав обґрунтованими вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на порушення відповідачем строків оплати наданих послуг. При цьому, судом відмовлено у вимозі позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн. Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №910/20065/20 та прийняти нове, яким позов залишити без розгляду. За доводами апелянта, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що третейська угода втратила чинність, у зв`язку із закінченням строку дії договору про надання послуг №06/07-20 від 01.06.2020. Як зазначає апелянт, суд не врахував, що закінчення строку дії договору не звільняє сторін від виконання прийнятих на себе зобов`язань по цьому договору, до яких відноситься і третейське застереження, яке повинно виконуватись і застосовуватись сторонами у разі виникнення спорів та розбіжностей. Також, за твердженнями скаржника, суд не врахував, що третейське застереження має автономний характер від положень договору, при цьому, предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення та дії такої угоди, а й будь-які інші спори, що виникатимуть між сторонами в майбутньому. Водночас, наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі відповідача, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статтею 55 Конституції України. За наведених обставин, скаржник вважає, що суд помилково не застосував положення п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та відмовив відповідачу у заяві про залишення позову приватного підприємства «Укрклінінг» без розгляду. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2021 у справі №910/20065/20 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2021; роз`яснено учасникам, що апеляційна скарга буде розглянута без повідомлення учасників справи. Крім того, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань, - протягом 15 днів з моменту отримання ухвали. Вказана ухвала була отримана позивачем - 26.04.2021, а відповідачем - 19.04.2021, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. У встановлений судом строк від сторін жодних клопотань, в тому числі і про розгляд справи у судовому засіданні, до суду не надійшло. Враховуючи, що предметом розгляду у справі №910/20065/20 є вимога про стягнення 133 944,35 грн., вказана справа відноситься до малозначних справ в розумінні Господарського процесуального кодексу України та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - скасуванню, із залишенням позову без розгляду, з наступних підстав. Між приватним підприємством «Укрклінінг» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Рустам» (замовник) 01.06.2020 було укладено договір про надання послуг №06/07-20, за умовами п. 1.1 якого, виконавець бере на себе зобов`язання надавати комплекс послуг по щоденному прибиранню об`єктів замовника (надалі - послуги), а замовник зобов`язується приймати та оплачувати надані послуги. Відповідно до п. 1.2 договору перелік послуг, обсяг та період надання послуг, адреси об`єктів замовника зазначаються у відповідних додатках до договору, які з моменту підписання є його невід`ємними частинами. Згідно п. 2.1 договору вартість послуг по щоденному прибиранню за місяць становить: 2.1.1. у літній період (з 01.04 по 31.10) - 54 000 грн.. в т.ч. ПДВ. 2.1.2. у зимовий період (з 01.11 по 31.03) - 54 000 грн. в т.ч. ПДВ. У вартість послуг, згідно п. 2.1 договору, входять всі витрати виконавця при наданні комплексу послуг, включаючи всі необхідні матеріали для прибирання, інвентар та запчастини для підлогомиючої техніки, окрім витратних матеріалів, зазначених в п. 3.1.6 договору (п. 2.2 договору). Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата наданих послуг здійснюється замовником щомісяця до 25 (двадцять п`ятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому надавались послуги, на підставі Акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Відповідно до п. 6.1 договору всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають з правовідносин, встановлених даним договором, в тому числі, але не обмежуючись, щодо його дійсності, укладення, виконання, зміни та припинення договору, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, стягнення заборгованості, а також збитків сторін, спричинених невиконанням чи неналежним виконанням договору тощо, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа» відповідно до його регламенту та законодавства України. Третейський розгляд справи відбувається за місцезнаходженням Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа», за адресою: 01133, м. Київ, вулиця Генерала Алмазова, будинок 18/7. Правом, що регулює даний договір є матеріальне право України. Рішення Постійно діючого Третейського суду при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа», прийняті за результатами третейського розгляду справ є остаточними і обов`язковими для обох сторін, і оскарженню не підлягають, крім випадків передбачених законодавством України. У пункті 8.1 договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.11.2020 включно. Предметом позову у даній справі є стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» 132 387,10 грн. основного боргу, 855,25 грн. 3% річних, 702,00 грн. інфляційних втрат через порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг №06/07-20 від 01.06.2020, в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг по щоденному прибиранню об`єктів позивача. Як вже зазначалось, суд першої інстанції визнав позовні вимоги приватного підприємства «Укрклінінг» доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Однак, колегія суддів не може погодитись з прийнятим судом рішенням, з огляду на наступне. Згідно ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про третейські суди» (далі - Закон) юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону. Спір може бути переданий на вирішення третейського суду до прийняття компетентним судом рішення у спорі між тими ж сторонами, з того ж предмета і з тих самих підстав. Частинами 1, 2 ст. 7 Закону передбачено, що в Україні можуть утворюватися та діяти постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору (суди ad hoc). Постійно діючі третейські суди та третейські суди для вирішення конкретного спору утворюються без статусу юридичної особи. Відповідно до ч. 6 ст. 8 Закону порядок утворення третейського суду для вирішення конкретного спору визначається третейською угодою, умови якої не можуть суперечити положенням цього Закону. Згідно ч.ч. 1, 4, 6, 9 ст. 12 Закону третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв`язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Частиною 5 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що угода сторін про передачу спору на розгляд третейського суду (міжнародного комерційного арбітражу) допускається. До міжнародного комерційного арбітражу за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що відповідає вимогам, визначеним законодавством України про міжнародний комерційний арбітраж, крім випадків, визначених законом. До третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Право сторін на передачу спору для вирішення третейським судом також передбачено ст. 22 ГПК України. Пунктом 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Тобто, у разі наявності третейської угоди між сторонами спору та поданого стороною відповідно до вимог ГПК України заперечення щодо розгляду спору в господарських судах, господарський суд може продовжити розгляд справи за умови встановлення в передбаченому законом порядку недійсності, втрати чинності або неможливості виконання вказаної угоди не пізніше початку розгляду справи по суті. Крім того, суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві третейського суду, до якого передається спір (відсилання до неіснуючої арбітражної установи), за умови відсутності в третейській угоді вказівки на місце проведення третейського розгляду чи будь-яких інших положень, які б дозволяли встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певного третейського суду чи регламенту, за яким має здійснюватися третейський розгляд. Така ж позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.08.2018 у справі №906/493/16. Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Укрклінінг» з позовом про стягнення заборгованості з товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» звернулось до Господарського суду міста Києва. В свою чергу, з огляду на наявність у п. 6.1 договору №06/07-20 від 01.06.2020 третейського застереження про вирішення спорів між сторонами у постійно діючому третейському суді, відповідач до початку розгляду справи по суті заперечив проти розгляду позову у господарському суді та заявив про залишення позову без розгляду на підставі п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України. Суд першої інстанції, відмовляючи відповідачеві в задоволенні вказаної заяви, зазначив про втрату чинності третейського застереження, у зв`язку із закінченням строку дії договору №06/07-20 від 01.06.2020. Так, у пункті 6.1 договору сторони погодили, що всі спори, розбіжності та вимоги, які виникають з правовідносин, встановлених даним договором, в тому числі, але не обмежуючись, щодо його дійсності, укладення, виконання, зміни та припинення договору, тлумачення його умов, визначення наслідків недійсності або порушення договору, стягнення заборгованості, а також збитків сторін, спричинених невиконанням чи неналежним виконанням договору тощо, підлягають розгляду і вирішенню в Постійно діючому Третейському суді при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа» відповідно до його регламенту та законодавства України. Тобто, наведене вище третейське застереження є окремою угодою, включеною сторонами у договір №06/07-20 від 01.06.2020. Згідно п. 8.1 договору цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 30.11.2020 включно. Разом з тим, у відповідності до п. 8.2 договору припинення дії договору не звільняє сторони від виконання всіх зобов`язань передбачених договором та невиконаних на момент припинення дії договору, а також від відповідальності за невиконання таких зобов`язань. Системний аналіз статей 530, 599, 610, 612, 629, 631 ЦК України дає змогу дійти висновку, що закон не передбачає такої підстави для припинення зобов`язання, яке лишилося невиконаним, як закінчення строку дії договору. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.05.2020 у справі №910/9167/19. Відповідно до частини третьої статті 22 ГПК України будь-які неточності в тексті угоди про передачу спору на вирішення до третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу та (або) сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності повинні тлумачитися судом на користь її дійсності, чинності та виконуваності. Велика Палата Верховного Суду у постанові 28.08.2018 у справі №906/493/16 дійшла висновку про те, що господарський суд має тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності, забезпечуючи принцип автономності арбітражної угоди. Окрім того, предметом третейської угоди може бути не лише спір, який існує на момент укладення такої угоди, а й будь-які спори, які виникатимуть між сторонами договору в майбутньому та передбачені третейською угодою. Відповідний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 04.10.2018 в справі №910/8961/17. Таким чином, з моменту укладання договору між сторонами діє третейське застереження, що визначає певний порядок розгляду спорів, що витікають з договору між сторонами, а припинення дії договору не припиняє зобов`язання щодо повної оплати та дії третейського застереження та не позбавляє сторони права на звернення до третейського суду з питань, які обумовлені таким третейським застереженням. Аналогічна правова позиція підтверджується усталеною практикою Верховного Суду з вирішення подібних спорів, викладеною у постановах від 30.09.2020 у справі №873/64/20, від 12.08.2019 у справі №876/7/19, від 19.05.2020 у справі №873/94/19, від 21.09.2020 у справі №873/58/20. Отже, оскільки спірні правовідносини мали місце протягом дії договору та у зв`язку з ним, на такі правовідносини в будь-якому випадку розповсюджується третейська угода сторін, погоджена ними у п. 6.1 договору. Таким чином, наведеним спростовується висновок місцевого суду, що строк дії третейського застереження закінчився разом із закінченням строку дії договору про надання послуг, і спір між сторонами підлягає розгляду у господарському суді. При цьому, колегія суддів звертає увагу, що зміст третейського застереження (п. 6.1 договору) містить вказівку про конкретний третейський суд - Постійно діючий Третейський суд при Товарній біржі «Київська Універсальна Біржа», і що в процесі розгляду і вирішення спору буде застосовуватись Регламент даного суду. Також, колегія суддів зауважує, що доказів визнання недійсною третейської угоди сторонами надано не було. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо сторони уклали угоду про передачу даного спору на вирішення третейського суду або міжнародного комерційного арбітражу, і від відповідача не пізніше початку розгляду справи по суті, але до подання ним першої заяви щодо суті спору надійшли заперечення проти вирішення спору в господарському суді, якщо тільки суд не визнає, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана. Враховуючи, що між сторонами наявне третейське застереження про передачу спору на вирішення третейського суду, відповідач звертався до суду із запереченнями проти вирішення спору в господарському суді, така угода в судовому порядку не визнавалась недійсною, та не встановлено неможливості виконання третейської угоди, судом першої інстанції неправомірно не застосовано норми п. 7 ч. 1 ст. 226 ГПК України та розглянуто спір по суті. В той же час, наявність дійсного третейського застереження та обов`язковість звернення до третейського суду за наявності волі на розгляд справи третейським судом, що її виявив відповідач, не є обмеженням прав позивача, гарантованих статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 55 Конституції України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та залишення позову без розгляду. У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача. При цьому, враховуючи, що при зверненні з апеляційною скаргою скаржником було сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж встановлено законом, то відповідач має право на повернення зайво сплаченої частини у розмірі 252 грн., за умови подання відповідного клопотання, що передбачено ч. 1 ст.7 ЗУ «Про судовий збір», яке наразі відсутнє. Крім того, з огляду на залишення позову без розгляду, позивач згідно п. 4 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судовий збір» має право на повернення судового збору, сплаченого ним за подання позовної заяви, але за умови подання до суду відповідного клопотання. Керуючись ст.ст. 226, 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, - ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» на рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №910/20065/20 задовольнити повністю.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.02.2021 у справі №910/20065/20 скасувати.

3. Позов приватного підприємства «Укрклінінг» до товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» про стягнення 133 944,35 грн. залишити без розгляду.

4. Стягнути з приватного підприємства «Укрклінінг» (62414, Харківська обл., Харківський р-н, село Липці, вул. Пушкінська, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 43081753) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рустам» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57, код ЄДРПОУ 31635170) судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 3 153 грн. 00 коп.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку з урахуванням вимог п. 2 ч. 3 ст. 286 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту. Повний текст постанови складено: 09.06.2021 року. Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко Судді М.А. Дідиченко М.А. Руденко