Постанова Одеський апеляційний суд № 523/4054/21

Номер провадження: 33/813/780/21 Номер справи місцевого суду: 523/4054/21 Головуючий у першій інстанції Далеко К.О. Доповідач Колесніков Г. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.06.2021 року м.Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Кузьмук А.В., учасники справи: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 травня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Далеко К.О., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 14 травня 2021 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн в дохід держави (а.с.41-44). ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 23 лютого 2021 року о 21год. 56 хв. в м.Одесі по вул.Ак.Заболотного,59А, керував транспортним засобом Toyota Carina, д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Вимірювання проводилось за допомогою приладу Drager 6810, ррезультат позитивний - 1,12% проміле. Вказаними діями порушив вимоги п.2.9а ПДР «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 січня 2001 року №1306 (далі-ПДР). Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати і справу закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Зокрема, апелянт посилається на те, що судом не враховані заперечення, надані його захисником, та зроблено невірний висновок, оскільки: - технічний стан газоаналізатора був справний, оскільки дія свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 згідно наказу МОЗ України від 10 лютого 2010 року №95 приладу Drager «Alkotest 6810» закінчилася 10 лютого 2015 року та на теперішній час відсутнє в державному реєстрі медичної техніки та виборів медичного призначення,; є несправності в температурних показниках, - дії поліцейських суперечить п.5 р.ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, - наявні численні виправлення в протоколі, не зазначено ПІБ особи, яка склала протокол, - пояснення свідків не можуть бути належним доказом, так як на акті огляду у графі «З результатами згоден» відсутній підпис ОСОБА_1 (а.с.47-50). В судому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне. За змістом ст.ст.245, 252, 280, 283 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженню всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачаються порушення вимог п.2.9а ПДР у вигляді керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи та підтверджуються належними і допустимими доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №026721 від 23 лютого 2021 року(а.с.1); - результатами приладу Drager Alcotest 6810 (а.с.2), - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних засобів (а.с.3а), - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3б, 4); - відеозаписами на CD-диску (а.с.5). При цьому, суд керувався вимогами п.п.2.5, 2.9 а ПДР; п.3,6 р.І,,п.п.1,3 р.ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735; п.п.2,3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ 17 грудня 2008 року №1103; Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395; Наказу Держлікслужби України «Про державну реєстрацію медичних виробів» від 29 грудня 2014 року №1529; ст.23, ч.1 ст.130, ст.245, 251, 252, 280 КУпАП. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та вищевказаним нормам права. Доводи апеляційної скарги є тотожними з доводами, які надавалися районному суду. При цьому, посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не враховані заперечення його захисник та зроблено невірний висновок у справі, не приймаються до уваги з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови суду, оскільки судом була надана правильна правова оцінка запереченням захисника ОСОБА_4 . Також апеляційний суд зазначає, що ні в запереченнях, наданих суду першої інстанції, ні в апеляційній скарзі взагалі не оспорюються фактичні обставини справи відносно факту перебування водія ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу в стані алкогольного сп`яніння. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3). За змістом п.2.9а ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції Проте, вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху ОСОБА_1 дотримано не було. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Згідно зі ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненніта інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції, в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції немає. При цьому, апеляційний суд вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення інспекторами поліції не було допущено порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі. А тому висновок суду про винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є законним і обґрунтованим. З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 травня 2021 рокузалишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.Я.Колесніков