Постанова 4810 № 433/1150/19

Справа № 433/1150/19 Провадження № 22-ц/810/286/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Назарової М.В., суддів: Карташова О.Ю., Стахової Н.В., за участю секретаря Сінько А.І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач Троїцька селищна рада Луганської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Троїцького районного суду Луганської області від 05 лютого 2021 року, ухваленого Троїцьким районним судом Луганської області у складі: судді Суського О.І. в приміщенні того ж суду, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Луганської області про визнання незаконним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності, в с т а н о в и в: У червні 2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, який мотивував тим що з 08 лютого 2018 року позивач був призначений на посаду головного лікаря комунального закладу «Троїцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» на умовах, передбачених контрактом. 06 лютого 2019 року із Троїцькою селищною радою Луганської області була укладена додаткова угода № 1 до вищезазначеного контракту, в якій контракт було викладено в новій редакції і позивач був призначений на посаду головного лікаря комунального некомерційного підприємства «Троїцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області на строк дії вищезазначеного контракту. Розпорядженням селищного голови Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області сьомого скликання Д. Палагно № 124 від 08 травня 2019 року позивачу ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення умов п. 5.14. контракту з керівником комунального некомерційного підприємства «Троїцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 06 лютого 2019 року за неповідомлення письмово про відрядження 03 травня 2019 року в межах України. Позивач вважає вказане розпорядження про притягнення його до дисциплінарної відповідальності незаконним, оскільки відповідачем не було враховано отримання позивачем лише в кінці робочого дня 02 травня 2019 року телефонограма з Департаменту охорони здоров`я Луганської державної адміністрації, який запросив позивача 03 травня 2019 року о 09 -й год. взяти участь в нараді, що відбудеться в приміщенні вказаного державного органу в м. Сєвєродонецьк Луганської області. До початку робочого дня 03 травня 2019 року, п`ятниці, позивач виїхав до м. Сєвєродонецька Луганської області на нараду, у зв`язку з чим не мав фізичної можливості в робочий час письмово повідомити орган управління про відрядження. Лист за № 2/05-1807 від 03 травня 2019 року, в якому повідомлялося, що ОСОБА_1 03 травня 2019 року у період з 10- ти год. до 11 -й год. брав участь у нараді, яка проводилася у Департаменті охорони здоров`я облдержадміністрації Луганської області в м. Сєвєродонецьку, на адресу Троїцької селищної ради Луганської області був направлений позивачем 06 травня 2019 року в робочий день, понеділок. За вказаних обставин письмове повідомлення органу управління було надане позивачем вже після його участі в нараді. Оскільки у п. 5.14 контракту не зазначається точний час повідомлення органу управління про відрядження, таке повідомлення позивачем було зроблено в робочий час 06 травня 2019 року, а подати його раніше було неможливим з поважних причин, вказане свідчить про відсутність порушень умов контракту з боку ОСОБА_1 . Також, позивач зазначає, що відвідування ним 03 травня 2019 року наради та відсутність в цей день на робочому місці, жодним чином не зашкодила роботі підприємства, а саме відрядження було пов`язане з виконанням ОСОБА_1 службових обов`язків, тому позивач просив визнати незаконним та скасувати розпорядження селищного голови Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області сьомого скликання Палагно Д.П. № 124 від 08 травня 2019 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 та стягнути на його користь судовий збір в сумі 768,40 грн. Від Троїцької селищної ради Луганської області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що п. 5.14 контракту передбачено, що позивач зобов`язаний погоджувати з органом управління, тобто відповідачем, свої відпустки, письмово повідомляти про закордонні відрядження та відрядження в межах України, а також невідкладно інформувати орган управління про свою тимчасову втрату працездатності. Також зазначає про порушення позивачем п. 5.19, 19, 30 контракту та невиконання низки зобов`язань, що свідчить про те, що ОСОБА_1 своїми свідомими діями та поведінкою створив ситуацію, яка є неприйнятною як для керівника підприємства, так і для працівника, який працює за строковим контрактом, чим підірвав свій авторитет як керівника підприємства, що дискредитує селищну раду, як орган місцевого самоврядування. Факт відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 03 травня 2019 року зафіксований комісією селищної ради, документи, які б підтверджували відрядження головного лікаря ОСОБА_1 03 травня 2019 року, на підприємстві відсутні. Рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 05 лютого 2021 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Троїцької селищної ради Луганської області про визнання незаконним та скасування розпорядження про притягнення до дисциплінарної відповідальності відмовлено. Рішення суду мотивоване тим, що позивач в порушення вимог норм права не оформив належним чином своє відрядження та не повідомив відповідача про нього, а зробив це 06 травня 2019 року лише на запит відповідача щодо відсутності на робочому місті, що є порушенням п. 5.14. контракту, згідно якого відповідач зобов`язаний письмово повідомити відповідача про відрядження в межах України. Сам порядок, пов`язаний з оформленням відряджень, визначений законодавцем, вказує на обов`язок позивача повідомити відповідача про відрядження до його початку, а тому посилання позивача, що п. 5.14 контракту не визначає точний час повідомлення органу управління про відрядження, повністю невілюються розділом ІІ «Порядку відрядження в межах України» наказу Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 року № 59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон». Тому судом не було встановлено об`єктивних обставин та підстав, які б унеможливлювали позивача попередити письмово відповідача завчасно про нараду та оформити у встановленому законом порядку своє відрядження. В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим та просить скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути судовий збір з відповідача. Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про законність спірного розпорядження, оскільки відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу щодо порушення позивачем умов Контракту, якими не передбачено порядок повідомлення керівником органу управління про його відрядження. Умови п. 5.14 Контракту були виконані позивачем, який 06.06.2019, тобто першого робочого дня після відрядження, спрямував повідомлення про своє відрядження 03.05.2019 відповідачу. Відсутність Наказу про відрядження не спростовує знаходження 03.05.2019 позивача у відрядженні, оскільки цей факт визнається відповідачем в оспорюваному розпорядженні. Суд не надав належної оцінки змісту контракту, а помилково послався на загальні правила оформлення відрядження працівника, що не стосується контрактної форми трудового договору, а також помилково застосував практику Верховного Суду. На апеляційну скаргу позивача від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач Троїцька селищна рада Луганської області просить рішення суду залишити без змін, а скаргу - без задоволення. Протоком автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.03.2021 головуючим у справі визначено суддю Назарову М.В., склад колегії Карташов О.Ю., Стахова Н.В. Апеляційне провадження по справі було відкрито 16 березня 2021 року. Ухвалою суду від 26 березня 2021 року справу призначено до апеляційного розгляду на 27 квітня 2021 року о 14-30 год. 27 квітня 2021 року судове засідання не було проведено у зв`язку з перебуванням у щорічній оплачуваній відпустці з 24.04.2021 по 30.04.2021 судді Карташова О.Ю. та перебуванням на лікарняному з 27.04.2021 судді Стахової Н.В., призначено на 20 травня 2021 року о 14.30 год. 20 травня 2021 року судове засідання судове засідання не було проведено у зв`язку з перебуванням на лікарняному з 18.05.2021 судді Стахової Н.В., призначено на 08 червня 2021 року о 13.30 год. В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивач підтримав доводи своєї скарги. Відповідач до судового засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності його представника, що відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що брали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосування норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам цивільного процесуального законодавства України, а помилкові доводи апеляційної скарги цих правильних доводів не скасовують. Відповідно до частин першої, третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України. Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено та ніким не оспорюється, що 08 лютого 2018 року між Троїцькою районною радою Луганської області та ОСОБА_1 було укладено контракт, згідно якого ОСОБА_1 був призначений на посаду головного лікаря комунального закладу «Троїцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги» (т. 1, а.с. 10-17). Додатковою угодою № 1 від 06 лютого 2019 року до Контракту з головним лікарем комунального закладу «Троїцький районний центр первинної медико-санітарної допомоги від 08.02.2018 р. між Троїцької селищною радою Троїцького району Луганської області в особі селищного голови Палагна Демида Петровича та ОСОБА_1 внесено зміни та викладено контракт у редакції Додаткової угоди. Пунктом 5.14 Контракту, укладеному між сторонами, до обов`язків керівника КНП віднесено погодження з Органом управління своїх відпусток, письмове повідомлення про закордонні відрядження та відрядження в межах України, а також невідкладно інформувати Орган управління про свою тимчасову втрату працездатності. Під час дії вказаного Контракту розпорядженням селищного голови Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області сьомого скликання Палагно Д.П. № 124 від 08 травня 2019 року ОСОБА_1 було оголошено догану за порушення умов п. 5.14 контракту з керівником комунального некомерційного підприємства «Троїцький центр первинної медико-санітарної допомоги» Троїцької селищної ради Троїцького району Луганської області від 06 лютого 2019 року за неповідомлення письмово про відрядження 03 травня 2019 року до м. Сєвєродонецьк (т.1, а.с. 22). Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один із заходів стягнення, якими є догана і звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. Згідно зі статтею 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку. Не заслуговують на вагу доводи скарги про помилковість висновків суду про незаконність спірного розпорядження, оскільки відповідачем доведено належними та допустимими доказами порушення позивачем умов Контракту та неповідомлення позивачем як керівником комунального підприємства органу управління про його відрядження, що є порушенням умов п. 5.14 Контракту. Визначальним для правильного вирішення виниклого між сторонами спору є сам факт неповідомлення у письмовому вигляді Орган управління, яким є відповідач по справі, про відрядження, що прямо передбачено п. 5.14 Контракту. Доказів такого повідомлення Органу управління позивачем суду не надано. Не має значення для правильного вирішення спору факт знаходження позивача у м. Сєвєродонецьк Луганської області у департаменті охорони здоров`я Луганської обласної державної адміністрації 03 травня 2019 року, що не заперечується відповідачем та про що зазначено в оспорюваному розпорядженні про накладення дисциплінарного стягнення. Намагання позивача довести, що з огляду на неврегульованість контрактом часу повідомлення Органу управління про відрядження - до або після такого відрядження, значення має лише сам факт повідомлення, і він це зробив 06 травня 2019 року, не ґрунтується на матеріалах справи. Надані докази свідчать про те, що позивач повідомив Голову Троїцької селищної ради ОСОБА_3 про своє перебування 03 травня 2019 року у м. Сєвєродонецьку, де брав участь в нараді на тему «Фінансова діяльність закладів охорони здоров`я первинної ланки в умовах медичної реформи», не на виконання вимог п. 5.14 Контракту, а лише у відповідь на запит відповідача від 06.05.2019 рок за вих. 1112, про що прямо зазначені у відповіді (а.с. 25 т. 1). Зміст листа селищного голови ОСОБА_4 від 06.05.2019 за вих. № 1112 свідчить про спрямування ОСОБА_1 копії складеного 03.05.2019 комісією відповідача акту про відсутність його на робочому місці з проханням невідкладно до 12-ї 07 травня 2019 року надати пояснення у письмовому вигляді (а.с. 76 т. 1). Як не заслуговує на увагу і довід апеляційної скарги про ненаданням судом належної оцінки змісту контракту та помилкове посилання суду на загальні правила оформлення відрядження працівника, що не стосується контрактної форми трудового договору, оскільки судом вірно дана оцінка змісту контракту та встановлено порушення його умов з боку позивача, а щодо не оформлення відрядження позивача у відповідності до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. № 59 (далі Ї Інструкція № 59) (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17 березня 2011 р. № 362), дія якої поширюється на органи державної влади, підприємства, установи й організації, що повністю або частково утримуються за рахунок бюджетних коштів, то вказане має значення лише для визначення поважності або неповажності відсутності позивача на робочому місці. В даному випадку поважність відсутності ОСОБА_1 на робочому місці 03 травня 2019 року ніким не ставиться під сумнів, а йдеться лише про порушення умов контракту з його боку неповідомленням у письмовому вигляді орган управління про відрядження у межах України. Посилання на правову практику Верховного Суду, зокрема у справі № 452/970/17 від 29 травня 2019 року, у справі № 572/1644/17-ц від 23 січня 2019 року не призвело до неправильного вирішення спору. Оскільки керівник несе відповідальність за невиконання умов цього контракту, що передбачено п. 22.3 Контракту, то, встановивши порушення п. 5.14, відповідач, діючи у межах наданих йому повноважень та з дотриманням передбаченої статтею 149 КЗпП України процедури голова Троїцької селищної ради виніс оскаржуване розпорядження. Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд, відмовляючи у задоволенні позову, дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин. Доводи апеляційної скарги є ідентичними підставам позову позивача, яким суд дав належну оцінку, висновки суду є достатньо аргументованими. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Тому у задоволенні апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 слід відмовити та залишити рішення Троїцького районного суду Луганської області від 05 лютого 2021 року без змін. Керуючись ст. 367, 374, 375 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Троїцького районного суду Луганської області від 05 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Дата складення повного тексту постанови - 11 червня 2021 року. Головуючий Судді: