Ухвала КЦС ВС № 760/30077/19

Ухвала 11 червня 2021 року м. Київ справа № 760/30077/19 провадження № 61-8894 ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінєвровектор» до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича упроваджувальна комерційна фірма «ЕСКО» ЛТД, ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Інвестментс Груп» (Euro Investments Group, Польща), Міністерства юстиції України, треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Колесник Ольга Ігорівна, державний реєстратор комунального підприємства «Центр правової допомоги та реєстрації» Гумуржи Олександр Костянтинович, товариство з обмеженою відповідальністю «Файненс Компані», приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лігун Андрій Іванович, державне підприємство «Національні інформаційні системи», про визнання права іпотекодержателя за позивачем, визнання недійсними договорів іпотеки та купівлі-продажу, скасування реєстраційних записів, визнання відсутнім права іпотекодержателя у ОСОБА_1 , визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, ВСТАНОВИВ: Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 квітня2021 року, позов ТОВ «ФК «Фінєвровектор» задоволено. Визнано ТОВ «ФК «Фінєвровектор» іпотекодержателем за договором іпотеки від 30 січня 2014 року, укладеним між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД. Визнано недійсним договір іпотеки від 03 червня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД. Визнано у ОСОБА_1 відсутнім право іпотекодержателя за договором іпотеки від 03 червня 2016 року. Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 12 липня 2016 року, укладений між ТОВ «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД та ТОВ «Євро Інвестментс Груп» (EURO INVESTMENTS GROUP). Визнано протиправними та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяженьвід 03 червня 2016 року, на підставі якого було внесено запис про іпотеку № 14810126, та від 12 липня 2016 року, на підставі якого було внесено запис про право власності № 15362316 щодо об`єкту нерухомого майна, а саме: нежилого комплексу - АЗС з сервісним комплексом (літ. А) загальною площею 355 кв. м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Визнано протиправними та скасовано накази Міністерства юстиції України від 03 грудня 2019 року № 3866/5 та від 25 лютого 2020 року № 670/5. До Верховного Суду 25 травня 2021 року Міністерство юстиції України подало касаційну скаргу на вказані судові рішення, у якій просило скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог до Міністерства юстиції України та закрити провадження у справі. Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Щодо форми і змісту касаційної скарги У порушення вимог пунктів 3, 4 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено повне місце знаходження ТОВ «НВУКФ «ЕСКО» ЛТД та у прохальній частині касаційної скарги відсутній рік прийняття оскаржуваної постанови. Ураховуючи викладене, заявнику необхідно виконати вимоги пунктів 3, 4 частини другої статті 392 ЦПК України та усунути недоліки. Щодо підстав касаційного оскарження Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України визначено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга Міністерства юстиції України не відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, постанови Верховного Суду, оскаржує судові рішення з підстав, визначених частиною другою статті 389 ЦПК України, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені цією статтею, що унеможливлює відкриття касаційного провадження. За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи. Оскільки подана скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 квітня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 12 липня 2021 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Білоконь