Ухвала КЦС ВС № 760/15095/16

Ухвала 11 червня 2021 року м. Київ справа № 760/15095/16 провадження № 61-5598ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасівська Династія», третя особа - Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, про визнання недійсним рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів, ВСТАНОВИВ: У вересні 2016 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до Київської міської ради та просила суд визнати недійсним рішення від 30 червня 2016 року № 385/385. У подальшому ОСОБА_3 доповнила позовні вимоги і в редакції позову від 24 квітня 2017 року, в якій в якості співвідповідача залучене Товариство з обмеженою відповідальністю «Протасівська Династія» (далі - ТОВ «Протасівська Династія») просила: визнати недійсним, незаконним та скасувати рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 про передачу ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, що розташована по АДРЕСА_1 ; витребувати земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, що розташована по АДРЕСА_1 , з незаконного володіння ТОВ «Протасівська Династія». У квітні 2017 року до участі у справі в якості третьої особи залучено Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації). У листопаді 2018 року ОСОБА_3 доповнила свої вимоги ще двома похідними від попередніх і просила додатково: скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 30 серпня 2016 року № 16180820 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 ; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 14 лютого 2017 року № 19094594 про реєстрацію права власності ТОВ «Протасівська Династія» на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 . Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 на праві приватної власності належить житловий будинок літ. «З», загальною площею 299,4 кв. м, який розташований на земельній ділянці площею 0,032 га (кадастровий номер 8000000000:72:453:0043) по АДРЕСА_1 , яка належить їй на праві оренди. Право оренди вказаної земельної ділянки строком на 50 років, виникло на підставі договору оренди від 11 листопада 2008 року № 4455, укладеного на підставі рішення Київської міської ради від 15 березня 2007 року № 345-13/1006, та зареєстрованого у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Позивачка стверджувала, що орендна плата нею сплачувалася належним чином і вчасно. Не зважаючи на це, рішенням Київської міської ради від 30 червня 2016 року вищезазначену орендовану земельну було передано ОСОБА_1 у приватну власність. 14 лютого 2017 року ОСОБА_1 вніс вказану земельну ділянку в уставний фонд ТОВ «Протасівська Династія» та зареєстрував на неї право власності, після чого група озброєних осіб, які назвались ТОВ «Протасівська Династія» захопили земельну ділянку разом з будинком, огородили їх парканом, поставили озброєну охорону з собакою і тим самим позбавили ОСОБА_3 можливості володіти та користуватись своїм майном. Позивачка вказувала, що підставою для прийняття Київською міською радою рішення від 30 червня 2016 року № 385/385 стала надана ним інформація про те, що нібито розташований на ділянці будинок літ. «А» загальною площею 423,00 кв. м, житловою 98,7 кв. м, був присуджений йому рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 03 лютого 2010 року, та зареєстрований за ним на праві власності (Витяг від 06 серпня 2015 року). У той же час, як зазначає ОСОБА_3 , зазначеним судовим рішенням, яким вирішувалася справа про поділ спільного сумісного майна подружжя ( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ), за ОСОБА_1 було визнано право власності на будинок літ. «А» з іншими характеристиками, який, крім того, на момент ухвалення рішення вже був демонтований. Більше того, будинок, на який було визнано право власності за ОСОБА_1 , був розташованій на земельній ділянці площею 0,1000 з кадастровим номером 8000000000:72:453:0041, яка була приватизована позивачкою. Будь-яке нерухоме майно, розташоване на орендованій ділянці з кадастровим номером 8000000000:72:453:0043 не було предметом поділу між сторонами. У зв`язку з викладеним ОСОБА_3 вважала, що Київською міською радою прийняте рішення про передачу ОСОБА_1 у власність земельної ділянки на підставі сфальсифікованої реєстрації права власності на житловий будинок, розміщений на ній, а тому таке рішення є протиправним, порушує її законні права на володіння своїм майном, з огляду на що просила визнати рішення Київської міської ради протиправним. Крім того, зважаючи на те, що спірна ділянка була передана ОСОБА_1 у статутний капітал ТОВ «Протасівська Династія», наполягала на витребуванні її з незаконного володіння вказаної юридичної особи. З метою ефективного захисту прав Позивачки, на її думку, скасуванню підлягають записи в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 30 серпня 2016 року № 16180820 про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну та від 14 лютого 2017 року № 19094594 про реєстрацію права власності на неї за ТОВ «Протасівська Династія». Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 26 січня 2020 року, задоволено позовні вимоги ОСОБА_3 . Визнано недійсним рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 про передачу ОСОБА_1 про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0,032 та, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043 по АДРЕСА_1 . Витребувано земельну ділянку площею 0.032 га кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з чужого незаконного володіння ТОВ «Протасівська Династія» на користь ОСОБА_3 . Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 16180820 від 30 серпня 2016 року про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 . Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за №19094594 від 14 лютого 2017 року про реєстрацію права власності ТОВ «Протасівська Династія» на земельну ділянку площею 0,032 га, кадастровий номер 8000000000:72:453:0043, за адресою: АДРЕСА_1 . Вирішено питання судових витрат. 06 квітня 2021 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року у вищевказаній справі, з пропуском строку встановленого статтею 390 ЦПК України. Ухвалою Верховного Суду від 30 квітня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків, зокрема для обґрунтування та сплати судового збору а також подання нової заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та відповідні докази ненаправлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови. У травні 2021 року до Верховного Суду надійшла заява представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про усунення недоліків, в якій заявник обгрунтував ціну спірного майна та зазначив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. До заяви додав квитанцію від 20 травня 2021 року № 2754 про сплату судового збору у розмірі 7 652,90 грн а також докази, що підтверджують ненаправлення судом апеляційної інстанції постанови на адресу заявника, зокрема витяг з матеріалів справи № 760/15095/16, в якому міститься довідка Київського апеляційного суду про відсутність кошторисних призначень для оплати послуг з пересилання письмової кореспонденції суду. Крім того, заявник додатково надіслав на електронну адресу Верховного Суду відповідь на адвокатський запит, з якого також убачається, що суд апеляційної інстанції не виконав вимог статті 272 ЦПК України. Відповідно до частини першої, другої та третьої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Перевіривши доводи клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки з наданих до клопотання доказів убачається, що суд апеляційної інстанції за відсутності кошторисного забезпечення не направляв копію постанови сторонам, оскаржувану постанову апеляційного суду заявник дійсно отримав 25 березня 2021 року та звернувся з касаційною скаргою 06 квітня 2021 року, що є підставою для його поновлення. Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження). Як підставу касаційного оскарження заявник зазначає порушення судами норм матеріального права та процесуального права, а саме без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 761/29966/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також у касаційній скарзі заявник посилається на норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки судами встановлено обставини на підставі недопустимих доказів, необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України). За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Оскільки недоліки касаційної скарги усунуто, за формою та змістом касаційна скарга відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України, та витребування матеріалів указаної вище справи. Разом із касаційною скаргою заявник подав клопотання про зупинення дії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року, яке обґрунтовано тим, що 14 лютого 2020 року на підставі оскаржуваного рішення було внесено зміни до запису у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, зокрема вилучено запис про право власності на спірну земельну ділянку ТОВ «Протасівська Династія», на підтвердження чого надає витяг з реєстру.Заявник у клопотанні зазначає, що незупинення дії оскаржуваного рішення у подальшому ускладнить чи навіть зробить неможливим поновлення права власності. Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку. Враховуючи, що оскаржуване рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року в частині витребування спірного майна підлягає примусовому виконанню, клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення його дії в цій частині задоволенню не підлягає. Водночас, Верховний Суд вбачає наявність правових підстав для зупинення дії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року у частині визнання недійсним рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 16180820 від 30 серпня 2016 року та за № 19094594 від 14 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання про зупинення дії судового рішення. Керуючись статтями 389, 394, 395, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до Київської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Протасівська Династія», третя особа - Департамент земельних ресурсів Виконавчого органу Київської міської ради, про визнання недійсним рішення, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування реєстраційних записів, за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 січня 2021 року. Клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про зупинення дії рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року задовольнити частково. Зупинити дію рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 27 вересня 2019 року у частині визнання недійсним рішення Київської міської ради від 30 червня 2016 року № 385/385 та скасування записів в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень за № 16180820 від 30 серпня 2016 року та за № 19094594 від 14 лютого 2017 року до закінчення касаційного провадження. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: І. Ю. Гулейков О. В. Ступак Г. І. Усик