Постанова КЦС ВС № 592/17914/18

Постанова Іменем України 10 червня 2021 року м. Київ справа № 592/17914/18 провадження № 61-11642св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання», відповідач - Управління Держпраці у Сумській області, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області, ОСОБА_1 , Харківський національний медичний університет, Товариство з обмеженою відповідальністю «Машдеталь», розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області на постанову Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 року у складі колегії суддів: Левченко Т. А., Кононенко О. Ю. , Хвостика С. Г., ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі - ПАТ «Сумське МНВО»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Сумське машинобудівне науково-виробниче об`єднання» (далі - АТ «Сумське МНВО»), звернулось до суду з позовом до Управління Держпраці у Сумській області, треті особи: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (далі - Управління ВД ФСС України), ОСОБА_1 , Харківський національний медичний університет (далі - ХНМУ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Машдеталь» (далі - ТОВ «Машдеталь»), про скасування акту розслідування, повідомлення про професійне захворювання. Позов мотивовано тим, що на підставі повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 04 липня 2018 року № 75 (Форма П-3), складеного НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, Управлінням Держпраці у Сумській області 25 жовтня 2018 року складено та затверджено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 . Позивач зазначає, що розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 було проведено з численними порушеннями законодавства України, а саме: абзацу 3 пункту 70 Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, та пункту 1.10. Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року №

614. З урахуванням викладених обставин позивач просив суд скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року, складений та затверджений Управлінням Держпраці у Сумській області у відношенні ОСОБА_1 , та повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 04 липня 2018 року № 75 (Форма П-3), складене НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ у відношенні ОСОБА_1 . Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 лютого 2020 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року, складений та затверджений Управлінням Держпраці у Сумській області у відношенні ОСОБА_1 . В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю. Частково задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи акт розслідування, суд першої інстанції виходив з того, що розслідування причин профзахворювання ОСОБА_1 здійснено не в повному обсязі та з порушенням діючого законодавства. Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції Постановою Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 лютого 2020 року скасовано в частині вирішення позовних вимог про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року та ухвалено в цій частині нове рішення. В задоволенні позовних вимог АТ «Сумське МНВО» до Управління Держпраці у Сумській області про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року відмовлено. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована необґрунтованістю позовних вимог. Оскільки апеляційна скарга не містила доводів в частині вирішення судом першої інстанції позовних вимог про скасування повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 04 липня 2018 року № 75, рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 лютого 2020 року в цій частині не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу У серпні 2020 року Управління ВД ФСС Українизвернулось до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 року. В касаційній скарзі заявник просить суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції постанова ухвалена без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи. АТ «Сумське МНВО» постанову Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 року в касаційному порядку не оскаржувало. Доводи інших учасників справи 11 вересня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від АТ «Сумське МНВО» засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу Управління ВД ФСС України, в якому позивач просить суд касаційну скаргу третьої особи задовольнити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. 18 вересня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від Управління Держпраці у Сумській області засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу Управління ВД ФСС України, в якому відповідач просить суд касаційну скаргу третьої особи відхилити, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. 21 вересня 2020 року на адресу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надійшов відзив на касаційну скаргу Управління ВД ФСС України, в якому третя особа просить суд касаційну скаргу третьої особи залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін. Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Ухвалою Верховного Суду від 25 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи. 14 вересня 2020 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду. Фактичні обставини справи, встановлені судом Встановлено, що ОСОБА_1 з 01 серпня 1996 року по 08 липня 2016 року працював на різних посадах в ливарному цеху ПАТ «Сумське МНВО», в тому числі формувальником машинної обробки, майстром обрубної дільниці, старшим майстром обрубної дільниці. З 07 лютого 2017 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду майстра дільниці ТОВ «Машдеталь». 30 січня 2018 року до Управління Держпраці у Сумській області надійшов запит головного лікаря КУ «Сумська МКЛ № 4» від 18 січня 2018 року на складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) по працівнику ОСОБА_1 , копія якого була надіслана також ПАТ «Сумське МНВО». 04 липня 2018 року НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ складено повідомлення про професійне захворювання (отруєння) № 75 (Форма П-3) відносно ОСОБА_1 , в якому в графі підприємство вказано ПАТ «Сумське МНВО». Зазначено основний діагноз - ХОЗЛ другої стадії пилової етіології у фазі нестійкої ремісії. Емфізема легень другої ступені. Легенева недостатність другої ступені. Захворювання професійне (встановлене в клініці НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ вперше ППЛЕК 04 липня 2018 року). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (третя ступінь) - за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Захворювання професійне, виникло від тривалого виробничого шуму. Хронічний атрофічний ринофаринголарингіт пилової етиології у стадії нестійкої ремісії. Захворювання професійне. Діагноз супутній: Гіпертонічна хвороба ІІ стадії, 1 ст., ризик помірний. Гіпертонічна дисциркуляторна енцефалопатія І-ІІ ст. з вестило-ататктичним та антено-невротичним синдромами. Хронічний двобічний верхньощелепний гайморит, ремісія. Найменування факторів виробничого середовища та трудового процесу, що спричинили професійне захворювання - пиловий, виробничий шум. 09 липня 2018 року вказане повідомлення надійшло до Управління Держпраці у Сумській області. 12 липня 2018 року Управління Держпраці у Сумській області своїм наказом № 90-ПЗ утворило комісію для розслідування причин виникнення професійних захворювань у працівників ПАТ «Сумське МНВО», зокрема ОСОБА_1 25 жовтня 2018 року складений акт розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 комісія провела розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання, в якому зазначені шкідливі умови праці ОСОБА_1 під час роботи в ПАТ «Сумське МНВО» та зв`язок з профзахворюваннями, виявленими у робітника. Згідно вказаного акту стаж роботи у цеху в умовах впливу шкідливих факторів складає 18 років. Професійне захворювання виникло за таких обставин: недосконалість технологій, неефективне використання засобів індивідуального захисту, тривала робота в шкідливих умовах праці. Причина виникнення професійного захворювання: проведення робіт в умовах підвищеного рівня пилу та виробничого шуму. 25 жовтня 2018 року Управлінням Держпраці у Сумській області затверджено зазначений акт розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. Вказаним обставинам передувало складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_1 .

Мотивувальна частина Позиція Верховного Суду Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав. Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про скасування повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 04 липня 2018 року № 75 (Форма П-3), складеного НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ у відношенні ОСОБА_1 , не було предметом перегляду в суді апеляційної інстанції, а тому не підлягає перегляду і в суді касаційної інстанції. Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції відповідає. Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно із частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Згідно частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Звертаючись до суду з даним позовом, АТ «Сумське МНВО» просило суд скасувати акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року, складений та затверджений Управлінням Держпраці у Сумській області у відношенні ОСОБА_1 , та повідомлення про професійне захворювання (отруєння) від 04 липня 2018 року № 75 (Форма П-3), складене НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ у відношенні ОСОБА_1 , оскільки на думку позивача розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 було проведено з численними порушеннями законодавства України, а саме: абзацу 3 пункту 70 Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 та пункту 1.10. Порядку складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 13 грудня 2004 року № 614, які призведуть до негативних наслідків для товариства. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі - Положення від 11 лютого 2015 року № 96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Пунктом 2 Положення від 11 лютого 2015 року № 96 визначено, що Держпраці у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, Указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства. Відповідно до пункту 4 Положення від 11 лютого 2015 року № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань крім іншого: забезпечує складення санітарно-гігієнічних характеристик умов праці для подальшого визначення зв`язку захворювання з умовами праці (підпункт 25); проводить: розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам; технічне розслідування обставин та причин виникнення аварій, пов`язаних із використанням газу в побуті, а також видає за результатами таких розслідувань обов`язкові до виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, громадянами рішення; розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь(підпункт 27). Пунктом 7 вказаного Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому законом порядку територіальні органи. Наказом Держпраці від 03 серпня 2018 року № 84 затверджено Положення про Управління Держпраці у Сумській області, відповідно до пункту 1 якого вказане Управління є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Таким чином, розслідування обставин та причин виникнення гострих і хронічних професійних захворювань та отруєнь відноситься до повноважень Управління Держпраці у Сумській області. Пункт 1 Порядку проведення розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232 (далі - Порядок від 30 листопада 2011 року № 1232), визначає процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства). Усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню (пункт 62 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232). Для встановлення остаточного діагнозу та зв`язку захворювання з впливом шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу лікар-профпатолог Автономної Республіки Крим, області або міста направляє хворого до спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу з відповідними документами (пункт 66 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232) . Спеціалізовані профпатологічні лікувально-профілактичні заклади проводять амбулаторне та/або стаціонарне обстеження хворих і встановлюють діагноз професійного захворювання (пункт 67 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232). Пунктами 70, 74 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232 визначено, що у разі коли хворий працював на кількох підприємствах, де були умови для розвитку професійного захворювання, або за кількома професіями, під час роботи за якими були умови для розвитку професійного захворювання, повідомлення за формою П-3 надсилається на останнє підприємство, де він працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку професійного захворювання. Головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів. Комісія з розслідування проводить оцінку умов праці працівника за матеріалами раніше проведеної атестації робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених відповідними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби або санітарними лабораторіями, атестованими МОЗ в установленому порядку, вивчає приписи органів державного нагляду за охороною праці, подання посадових осіб робочих органів виконавчої дирекції Фонду і представників профспілок, інструкції з охорони праці працівників, заключні акти періодичних медичних оглядів, накази та розпорядження адміністрації підприємства про порушення працівником вимог правил та інструкцій з охорони праці, строків проходження періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочому місці джерелами радіаційного випромінювання, одержує письмові пояснення посадових осіб, інших працівників з питань, пов`язаних з розслідуванням причин виникнення професійного захворювання, а у разі потреби вимагає проведення додаткових досліджень на робочому місці та бере участь у них, вивчає первинну медичну документацію щодо хворого (пункт 82 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232). Згідно пункту 83 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232 з розслідування такого випадку обов`язково беруть участь представники підприємства, працівником якого є хворий, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представник вищого профспілкового органу, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. Відповідно до пункту 86 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232 акт за формою П-4 є документом, в якому зазначаються основні умови, обставини і причини виникнення професійного захворювання, заходи щодо запобігання розвитку професійного захворювання та забезпечення нормалізації умов праці, а також встановлюються особи, які не виконали відповідні вимоги законодавства про охорону праці і про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. Згідно Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163, робота старшого майстра обрубної дільниці ливарного виробництва може бути в шкідливих умовах праці. Наказом Міністерства охорони здоров`я від 13 грудня 2004 року № 614 затверджено Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (далі - Порядок від 13 грудня 2004 року № 614). Пунктом 1.3 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614 визначено, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри у працівника професійного захворювання (отруєння) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожного конкретному випадку вирішується питання про зв`язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів трудового процесу з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння). Санітарно - гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ (пункт 1.4 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). Підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об`єкта за формою 315/0, затвердженою МОЗ України від 11 липня 2000 року №

160. Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства (пункт 1.5 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). Відповідно до пунктів 1.10, 1.11 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614, у разі, коли працівник працював на декількох підприємствах, санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за останнім підприємством, де працював працівник, з доданням при потребі інформаційних довідок від інших закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, які здійснювали державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємствами, де він працював раніше. Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристики працівник не підпадав під вплив шкідливих виробничих факторів, що могли викликати професійне захворювання (отруєння), ураховується його попередня робота, пов`язана з дією шкідливих виробничих факторів незалежно від стажу роботи на цьому підприємстві. У такому разі санітарно-гігієнічна характеристика складається закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснював державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де були умови для розвитку профзахворювання (профотруєння). Для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (пункт 1.14 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). У санітарно-гігієнічній характеристиці відображаються ті шкідливі виробничі фактори на робочому місці працівника, які могли спричинити виникнення і розвиток професійного захворювання конкретного працівника (пункт 1.21 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). У разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку (пункт 1.26 розділу 1 Порядку від 13 грудня 2004 року № 614). Матеріалами справи встановлено, що лікар-профпатолог 18 січня 2018 року направив запит на складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці працівника при підозрі у нього професійного захворювання (отруєння) на ОСОБА_1 , який працював на ПАТ «Сумське МНВО» з 1998 року по 2016 рік, оскільки захворювання можуть бути пов`язані з його роботою за професією, спеціальністю в умовах впливу шкідливих факторів - кремнієвмісткого пилу, інтенсивного виробничого шуму, тобто після встановлення лікарем у ОСОБА_1 підозри на хронічне професійне захворювання з урахуванням його посади та стажу роботи під час роботи у позивача. Оскільки у вказаному запиті роботодавцем було вказано ПАТ «Сумське МНВО», то Управлінням Держпраці у Сумській області позивачу було направлено припис на надання работодавцем (особою) документів, необхідних для складення санітарно-гігієнічної характеристики умов праці. У відповідності до приписів пункту 70 Порядку від 30 листопада 2011 року № 1232 повідомлення про професійне захворювання за формою П-3 клінікою НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ, як спеціалізованим профпатологічним лікувально-профілактичним закладом, було надіслано на останнє підприємство, де ОСОБА_1 працював за професією, під час роботи за якою були умови для розвитку професійного захворювання, а саме - до ПАТ «Сумське МНВО», де стаж роботи в умовах шкідливих виробничих факторів ОСОБА_1 склав 18 років. Клінікою НДІ гігієни праці та професійних захворювань ХНМУ встановлено ОСОБА_1 діагноз професійного захворювання та зазначено в повідомленні про професійне захворювання за формою П-3 як роботодавця саме позивача, тобто лікувальна комісія дійшла висновку про зв`язок розвитку професійного захворювання ОСОБА_1 саме з умовами праці у позивача. Згідно пунктів 16 та 17 акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4 професійне захворювання виникло за обставин тривалої роботи в шкідливих умовах праці. Причина виникнення професійного захворювання - проведення робіт в умовах підвищеного рівня пилу та виробничого шуму, при цьому згідно протоколів за період з 1999 по 2015 роки показники шуму та запиленості на робочому місці старшого майстра обрубної дільниці цеху № 1 ПАТ «Сумське МНВО» значно перевищували нормативні значення. Наведені виробничі фактори мали місце за час тривалої роботи ОСОБА_1 саме на ПАТ «Сумське МНВО». За результатами розслідування комісією з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання 25 жовтня 2018 року складено акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П-4. При цьому вказана комісія керувалася інформацією, зазначеною спеціалізованим лікувально-профілактичним закладом в повідомленні про професійне захворювання за формою П-3, оскільки комісія не визначає самостійно підприємство, на якому необхідно провести розслідування, та не визначає зв`язок професійного захворювання працівника з умовами праці на іншому підприємстві, оскільки дані повноваження має лише спеціалізований лікувально-профілактичний заклад. В даному випадку лікарсько-експертна комісія встановила ОСОБА_1 діагноз професійного захворювання та дійшла висновку про зв`язок професійного захворювання з умовами праці саме у позивача. При таких обставинах суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у позові в частині вирішення вимог про скасування акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 25 жовтня 2018 року. Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена без додержання норм матеріального і процесуального права. Фактично доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів та встановлення фактичних обставин справи, що відповідно до правил частини першої статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року). Верховний Суд встановив, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанцій ухвалена з додержанням норм матеріального права та процесуального права, а доводи касаційної скарги її висновків не спростовують, на законність ухваленого судового рішення не впливають. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення. Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні. Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області залишити без задоволення. Постанову Сумського апеляційного суду від 09 червня 2020 року залишити без змін. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Судді: Є. В. Коротенко В. С. Жданова А. Ю. Зайцев