Ухвала КЦС ВС № 713/676/20

Ухвала 10 червня 2021 року м. Київ справа № 713/676/20 провадження № 61-8659ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А., розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Чернівцігаз» про захист прав споживача шляхом визнання дій з безпідставного припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування вартості невідпущеного природного газу внаслідок безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу), відшкодування моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Чернівцігаз» про захист прав споживача шляхом визнання дій з безпідставного припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування вартості невідпущеного природного газу внаслідок безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу) у розмірі 36 189,66 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн. Рішенням Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Чернівцігаз» з безпідставного припинення розподілу природного газу (газопостачання) до житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який розташований у АДРЕСА_1 , протиправними. Зобов?язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» та Публічне акціонерне товариство «Чернівцігаз» відновити газопостачання до газових мереж внутрішнього газопостачання споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» та Публічного акціонерного товариства «Чернівцігаз» на користь ОСОБА_1 в рівних частинах моральну шкоду у сумі 9 000,00 грн. Вирішено питання щодо судового збору. В решті позовних вимог відмовлено. Постановою Чернівецького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 та Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» задоволено частково. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про відшкодування збитків скасовано, зазначені позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» на користь ОСОБА_1 36 817,04 грн вартості недовідпущеного природного газу. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року у частині стягнення моральної шкоди з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» змінено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року у частині стягнення моральної шкоди з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» скасовано. У задоволенні цих вимог до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Чернівцігаз» відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін. У травні 2021 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року, в якій посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8). Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип правової визначеності буде порушено. За правилом пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України передбачено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» передбачено, що у 2021 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2021 року (на час подання касаційної скарги) - 2 270,00 грн. Предметом спору в цій справі є вимоги немайнового характеру - визнання дій відповідачів з безпідставного припинення розподілу природного газу протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, та вимоги майнового характеру - відшкодування вартості невідпущеного природного газу у розмірі 36 189,66 грн, відшкодування моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн. Таким чином, ціна позову у цій справі становить 336 189,66 грн, що станом на 01 січня 2021 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн?250=567 500 грн). Що стосується позовних вимог немайнового характеру про визнання дій відповідачів з безпідставного припинення розподілу природного газу протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, то колегія суддів Верховного Суду констатує, що їх вирішення не є складним у зв`язку зі сталістю законодавства України та судової практики. Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Крім того, виходячи із приписів частини четвертої статті 274 ЦПК України, ця справа не входить до переліку тих справ, які підлягають обов`язковому розгляду в порядку загального позовного провадження. Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей. Тому незалежно від того, визнав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, враховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у Загальних положеннях цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною. Отже, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України. Касаційна скарга містить формальне посилання на випадки передбачені підпунктами а), в) пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, а саме касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу. Вказуючи на наявність зазначених обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», разом з тим, не додало до касаційної скарги доказів, які б підтверджували такі обставини, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі, без належного обґрунтування для такого перегляду, не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи в суді касаційної інстанції. Аналіз судових рішень у справі та наведені заявником у касаційній скарзі доводи не дають підстав для висновку про те, що дана справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут». Інших підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив. Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства, й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, які б свідчили про необхідність перегляду судового рішення у цій справі у касаційному порядку. Верховний Суд врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, заявник не обґрунтував виключних обставин, які за положеннями ЦПК України могли б вимагати касаційного розгляду справи. Наведене узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити. Разом з тим, не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України. На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут» на рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 24 грудня 2020 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 23 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівцігаз Збут», Публічного акціонерного товариства «Чернівцігаз» про захист прав споживача шляхом визнання дій з безпідставного припинення розподілу природного газу (газопостачання) споживачу протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування вартості невідпущеного природного газу внаслідок безпідставного припинення газопостачання (розподілу природного газу), відшкодування моральної шкоди. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. Судді: Ю. В. Черняк І. А. Воробйова Р. А. Лідовець