Ухвала КГС ВС № 909/207/20

УХВАЛА 11 червня 2021 року м. Київ Справа № 909/207/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Багай Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перлина ІФ" до Приватного акціонерного товариства "Івано-Франківський арматурний завод", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання недійсними договорів купівлі-продажу, ВСТАНОВИВ: 27.05.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 (повний текст складено 26.04.2021) і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 у справі № 909/207/20, подана 11.05.2021 до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку. Перевіривши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 , Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення касаційної скарги без руху з огляду на таке. Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Так, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається норма права, щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Проте касаційна скарга ОСОБА_1 хоч і містить посилання на постанови Верховного Суду, але оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не містить чіткого визначення, який висновок та щодо застосування якої саме норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду, не враховано судом апеляційної інстанції при винесені оскаржуваного рішення. Верховний Суд зазначає, що у випадку оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, скаржнику необхідно чітко вказати норму права, висновок щодо застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. Крім того, скаржник, звертаючись із касаційною скаргою, посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд належним чином не дослідив зібрані у справі докази, суд необґрунтовано відхилив дослідження доказів щодо обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Тобто касаційна скарга подається на підставі пункту 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. Однак зазначена касаційна скарга оформлена з порушенням вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України, оскільки, зазначаючи передбачені частиною 3 статті 310 Господарського процесуального кодексу України процесуальні порушення, скаржник при цьому не наводить чіткого визначення, які саме докази не дослідив суд апеляційної інстанції, дослідження яких доказів відхилив, які саме докази, на його думку, є недопустимими та які обставини встановлені на їх підставі. Відповідно до частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Отже, для усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 має подати нову редакцію касаційної скарги із зазначенням та належним обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (із урахуванням змісту цієї ухвали). У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові. Керуючись статтями 234, 290, 291, частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Західного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 і рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.12.2020 у справі № 909/207/20 залишити без руху до 05.07.2021, але строк виконання цієї ухвали не може перевищувати десяти днів із дня вручення її скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя Н. О. Багай