Постанова 4875 № 922/4078/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "03" червня 2021 р. Справа № 922/4078/20 Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Дучал Н.М., суддя Склярук О.І. , суддя Хачатрян В.С. секретар судового засідання Стойка В.В. за участю представників сторін: від позивача: Омельницька Т.В., довіреність, адвокат; від відповідача: не з`явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго",смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області (вх. № 1171Х/1) на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021, повне рішення складено 26.03.2021 (суддя Жигалкін І.П.) у справі № 922/4078/20 за позовом Об`єднання підприємств електротехнічна корпорація "Елкор",м. Харків, до Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області про стягнення 685 137,54 грн. ВСТАНОВИВ: Об`єднання підприємств електротехнічна корпорація "Елкор" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" про стягнення заборгованості за Договором № 16/784 на закупівлю робіт із виготовлення (ремонту) обладнання від 27.12.2016 р. в сумі 685 137,54 грн. Позов мотивований невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за Договором № 16/784 від 27.12.2016 з оплати вартості виконаних робіт на суму 685 137,54 грн. Рішенням господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі №922/4078/20 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Об`єднання підприємств електротехнічної корпорації "Елкор" заборгованість за договором № 16/784 на закупівлю робіт із виготовлення (ремонту) обладнання від 27.12.2016 р. в розмірі 685137,54 грн., а також суму судового збору в розмірі 10277,06 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване обґрунтованістю заявлених позовних вимог Об`єднання підприємств електротехнічної корпорації "Елкор". Не погодившись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, якою просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/4078/20 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовної заяви ОПЕК "Елкор" у повному обсязі. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржником зазначено наступне: -

мотивувальна частина рішення не відповідає встановленим нормам процесуального права, не містить будь-яких посилань суду на обставини, які є предметом доказування у справі та докази, якими сторони підтверджували або спростовували ці обставини, відсутні висновки суду про визнання або спростування цих обставин чи доказів, не зазначено мотивів щодо визнання або не визнання тих чи інших доказів або обставин, не прийняті до уваги жодні аргументи відповідача, та не з`ясовано чи були порушені права позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду; - докази, на підставі яких суд зробив висновок про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача не підтверджують факту порушення відповідачем прав позивача, та не встановлюють будь-яких підстав для задоволення позову; - виходячи з матеріалів справи, сторони діяли поза межами строку дії Договору, а тому фактично їх взаємовідносини носили позадоговірний характер та, відповідно повинні врегульовуватися іншими нормами матеріального права, ніж тими, про які зазначав суд у своєму рішенні. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2021 сформовано колегію суддів Східного апеляційного господарського суду у складі: Дучал Н.М. - головуючий суддя, судді Склярук О.І., Хачатрян В.С. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Козин Обухівського району Київської області в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго", смт. Слобожанське Зміївського району Харківської області на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/4078/20; встановлено строк для подання Об`єднанням підприємств електротехнічна корпорація "Елкор", м. Харків відзиву на апеляційну скаргу; призначено розгляд апеляційної скарги ПАТ "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції ПАТ "Центренерго" на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/4078/20 на "03" червня 2021 р. о 12:00 год. Об`єднання підприємств електротехнічна корпорація "Елкор" проти задоволення вимог апеляційної скарги заперечило з підстав, викладених у відзиві; просить залишити апеляційну скаргу Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» без задоволення, рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 залишити без змін. Позивач зазначає, що твердження апелянта в апеляційній скарзі, що взаємовідносини між сторонами відбувалися поза межами Договору № 16/784 від 27.12.2016 спростовується наявними у справі доказами, змістом відзиву відповідача на позовну заяву від 27.01.2021 № 25/104-522 та заяви від 17.02.2021 (№25/261-1035), де відповідач стверджував, що відповідно до додаткової угоди № 4-16/521 від 27.12.2019, змінений п. 11 Додатку № 1 до договору в частині визначення строку дії договору, яким встановлено, що договір діє до 31.12.2020, а в частині взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного їх виконання сторонами. Тобто, зміст договору № 16/784 від 27.12.2016 свідчить про обов`язок сторін здійснювати повне виконання взаємних зобов`язань навіть після завершення календарної дати самого договору. Вказує, що відсутність в матеріалах справи додаткової угоди № 4-16/521 від 27.12.2019 не змінює змісту правовідносин сторін та висновків, яких дійшов суд першої інстанції, ухваливши оскаржуване рішення, адже ці правовідносини підтверджуються сторонами в письмових заявах по суті справи. Представник позивача у судовому засіданні 03.06.2021 заперечував проти доводів та вимог апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Апелянт не скористався правом участі представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать наявні у справі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення. Явка представників у судове засідання визнавалася необов`язковою. Відповідно до ст.42 Господарського процесуального кодексу України, участь представника у судовому засіданні є правом учасника справи, а не його обов`язком. Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017р. №2147-VIII викладено Господарський процесуальний кодекс України у новій редакції, яка набрала чинності 15.12.2017 року. Згідно з приписами ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У відповідності до п.п. 1, 3 частини 2 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Вивчивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегією Східного апеляційного господарського суду встановлено наступне. 27.12.2016 р. між Публічним акціонерним товариством "Центренерго" в особі Зміївської теплової електричної станції (Замовник) та Об`єднанням підприємств електротехнічна корпорація "Елкор" (Виконавець) був укладений договір № 16/784 на закупівлю робіт із виготовлення (ремонту) обладнання. Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов`язався у 2016-2017 році виконати на свій ризик роботи, зазначені у Додатках до цього Договору / надалі роботи, а Замовник прийняти і оплатити роботи. Роботи, повинні бути виконані у строки, зазначені у Додатку до Договору. В разі відсутності в Додатку строку виконання робіт, роботи виконуються протягом строку дії Договору (п. 1.2 Договору). Згідно з п. 1.6 Договору, результат робіт зазначається у Додатку до Договору. Результат робіт є власністю Замовника. Ціна договору зазначена у Додатку до договору(п.3.1. договору). Пунктом 1 Додатку № 1 до Договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/784 від 27.12.2016, визначено найменування, опис робіт: ДСТУ БД.1.1-1:2013 Роботи з розробки проектно-кошторисної документації "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" (71323000-8 Послуги з інженерного проектування промислових і виробничих процесів). Роботи з розробки проектно-кошторисної документації «Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження». Опис робіт: Виконавець виконує роботи згідно обсягів та умов, зазначених у завданні на проектування «Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження». Загальна вартість робіт визначена згідно кошторису, Додаток №2 і складає 689 053,20 ( шістсот вісімдесят дев`ять тисяч п`ятдесят три гривні 20 коп.), в т.ч. ПДВ 20 % 114842,20 грн. ( п. 2 Додатку № 1 до Договору). За змістом п. 3 Додатку № 1 до договору, розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок виконавця протягом 30 календарних днів після підписання Актів виконаних робіт. Результатом робіт (п.4 додатку) є: проектно-кошторисна документація "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" та узгоджена Виконавцем в Північних ЕС ДП "Укренерго" і експертних органах з отриманням позитивного експертного звіту щодо розгляду проектної документації згідно вимог чинного законодавства. Строк дії договору до 30.09.2017р., а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх сторонами (п.11 додатку). Відповідно до п. 13.1 Додатку №1, строк виконання робіт: 210 днів від дати отримання Виконавцем письмової заявки Замовника, разом з експертизою проектно-кошторисної документації. Сторонами до договору укладені додаткові угоди. Так, Додатковою угодою № 1-16/478 від 29.09.2017 до договору на закупівлю робіт з виготовлення (ремонту) обладнання № 16/784 від 27.12.2016, сторони дійшли згоди про внесення змін до Договору на закупівлю робіт: ДСТУ БД.1.1-1:2013 Роботи з розробки проектно-кошторисної документації "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" (71323000-8 Послуги з інженерного проектування промислових і виробничих процесів), Роботи з розробки проектно-кошторисної документанції "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" без збільшення загальної вартості договору, у зв`язку з чим змінено п. 11 Додатку № 1 до Договору, який викладено в наступній редакції: «Строк дії договору: до 31.12.2018 р., а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх Сторонами». Згідно з п.п. 6.1.7. п. 6.1. договору в редакції додаткової угоди № 2-16/699 від 27.12.2017 р., по завершенню кожного з етапів виконання робіт (по завершенню всього комплексу робіт) виконавець зобов`язаний представляти замовникові акти прийому-передачі виконаних робіт разом з документами та інформацією, що необхідні Замовнику для підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт, перелік яких у разі необхідності визначається в Додатку № 1 до Договору. У випадку ненадання таких документів Виконавцем, Замовник має право не підписувати відповідні Акти прийому-передачі виконаних робіт та не оплачувати вказані в цьому Акті обсяги робіт або вимагати повернення відповідного розміру попередньої оплати (у разі застосування такого порядку оплати). За умовами пп.6.3.2. п. 6.3. договору в редакції додаткової угоди № 2-16/699 від 27.12.2017 р., Замовник зобов`язаний приймати виконані роботи згідно з Актом прийому-передачі виконаних робіт за умови надання всіх необхідних для підписання Акту прийому-передачі робіт належно оформлених Виконавцем документів, передбачених Договором. Додатковою угодою № 3-16/555 від 18.12.2018 до договору № 16/784 від 27.12.2016, на виконання вимог Північної ЕС ДП НЕК «Укренерго» до розробки проектної документації сторони дійшли згоди про внесення зміни щодо продовження виконання робіт по Договору на закупівлю робіт: ДСТУ БД.1.1-1:2013 Роботи з розробки проектно-кошторисної документації "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" (71323000-8 Послуги з інженерного проектування промислових і виробничих процесів), Роботи з розробки проектно-кошторисної документанції "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" без збільшення загальної вартості договору, у зв`язку з чим, змінено редакцію п. 11 Додатку № 1 до Договору шляхом викладення в наступній редакції: «Строк дії договору: до 31.12.2019 р., а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх Сторонами». Сторонами визнається факт укладення до договору Додаткової угоди № 4-16/521 від 27.12.2019, якою внесено зміни, зокрема до п. 11 Додатку № 1 до Договору №16/784 від 27.12.2016, який був викладений у наступній редакції: п.11 «Строк дії договору: до 31.12.2020, а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх Сторонами. Проте вказана додаткова угода № 4-16/521 від 27.12.2019 в матеріалах справи № 922/4078/20 відсутня. На виконання умов договору позивачем на адресу відповідача в червні 2020 р. надані підготовлені проекти проектно-кошторисної документації "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження". Листом відповідача від 06.07.2020 р. № 35/269-3394 запропоновано позивачеві усунути виявлені під час перевірки проектно-кошторисної документації зауваження. За результатом усунення зауважень, позивач листом від 13.07.2020 р. № 301 надав відповідачу для затвердження чотири примірники проектно-кошторисної документації "Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ "Центренерго" на збалансоване навантаження" в паперовому вигляді та два примірники на електронному носії ( вх.№ 3525 від 15.07.2020 Зміївської ТЕС). Листом № 347 від 07.08.2020 р. позивач звернувся до відповідача з проханням про надання інформації щодо підписання акту виконаних робіт за договором № 16/784 від 27.12.2016 р., який отримано відповідачем ( вх.№ 3852 від 07.08.2020). У відповідь, відповідач листом від 17.08.2020 р. за № 35/382-4177 повідомив, що листом від 18.11.2019 № 35/467/5931 Зміївська ТЕС ПАТ Центренерго» узгодила проходження експертизи проекту за титулом «Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС на збалансоване навантаження»; листом № 35/726-6734 від 27.12.2019 р. Зміївська ТЕС ПАТ "Центренерго" призупинила виконання робіт по договору № 16/784 від 27.12.2016 р. до затвердження фінансового плану ПАТ "Центренерго" на 2020 рік у встановленому порядку (Постанова КМУ від 03.10.2012 р. № 899, лист ПАТ "Центренерго" від 19.12.2019 р. № 30/3950) та на теперішній час не має дозволу апарату управління ПАТ "Центренерго" на виконання робіт по договору № 16/784 від 27.12.2016 р., і як наслідок не має можливості оформити акт приймання-передачі виконаних робіт. З листом № 420/20 від 01.10.2020 р. позивачем на адресу відповідача повторно надано акти прийому-передачі виконаних робіт ( 2 екз.), копію експертного звіту філії ДП "Укрдержбудекспертиза" у Харківській області № 21-0073-20(21-0738-19) від 25.05.2020 р. та копію кваліфікаційного сертифікату інженера-проектувальника Козлова Олександра Миколайовича. На виконання п. 12.10 Договору № 16/784 від 27.12.2016 в редакції Додаткової угоди №2-16/699 від 27.12.2017 позивачем складено податкову накладну № 2 від 01.10.2020 р. на суму 685137,54 грн., яка 22.10.2020 р. зареєстрована в єдиному реєстрі податкових накладних за № 9272893164. Листом № 442/20 від 16.10.2020 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про оформлення належним чином акту № 1 від 01.10.2020 р. прийому-передачі виконаних робіт за договором № 16/784 від 27.12.2016 р. на суму 685 137,54 грн., в т.ч. ПДВ 20 % - 114189,59 грн., та здійснення оплати за договором №16/784 від 27.12.2016, перерахувавши на банківський рахунок позивача грошові кошти у сумі 685 137,54 грн. в т.ч. ПДВ -114189,59 грн. Відповідачем отримана дана вимога 20.10.2020, про що свідчать копії рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень. У зв`язку з невиконанням відповідачем обов`язку щодо підписання акту № 1 від 01.10.2020 р. прийому-передачі виконаних робіт за договором № 16/784 та щодо оплати вартості виконаних робіт, 03.11.2020 р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 459/20, яка залишена останнім без відповіді та задоволення. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги виходячи з наступного. Відповідно до статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Одним із способів захисту порушених прав є звернення до суду. Обов`язковою умовою надання судом правового захисту є наявність відповідного порушення відповідачем прав або інтересів особи на момент її звернення до суду. Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи законний інтерес. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Обґрунтованість позовних вимог, а відтак наявність підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві визначається судом крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги. Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України). В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України, за якою зобов`язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Проаналізувавши приписи чинного законодавства та зміст (умови) правочину, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що спірні відносини між сторонами виникли з підрядних правовідносин, які регулюються Главою 61 Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику. За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ст. 887 Цивільного кодексу України). За приписами статті 890 Цивільного кодексу України, підрядник, зокрема, зобов`язаний: 1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; 2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; 3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт. Замовник зобов`язаний сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом(ст.889 ЦК України). Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. За положеннями статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Як вже зазначалося, додатковими угодами № 1-16/478 від 29.09.2017, № 3-16/555 від 18.12.2018 до договору сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2019 р., а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх Сторонами. Додатковою угодою № 4-16/521 від 27.12.2019 до Договору сторонами внесено зміни до п. 11 Додатку № 1 до Договору №16/784 від 27.12.2016, та визначено строк дії договору: до 31.12.2020, а в частині виконання взаємних зобов`язань, розрахунків, гарантійних зобов`язань до повного виконання їх Сторонами. Враховуючи визнання учасниками справи факту укладання вищезазначеної Додаткової угоди, вказана обставина в силу ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України доказуванню не підлягає. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників. Матеріали справи свідчать про виконання позивачем зобов`язань за договором з виготовлення проектно-кошторисної документації, обумовленої договором № 16/784 від 27.12.2016 з урахуванням додатку № 1 до договору, та додаткових угод, укладених сторонами, що підтверджується листами №347 від 07.08.2020 та № 420/20 від 01.10.2020, з додаванням відповідних документів, які були своєчасно направлені відповідачу та стосовно яких відповідачем не було заявлено про допущені у роботі відступи від умов договору або інші недоліки. Доводи відповідача стосовно порушення позивачем взятих на себе зобов`язань за договором, в тому числі щодо строків виконання договору спростовуються письмовими доказами, які є в матеріалах справи, зокрема витягами з проектної документації «Система виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ «Ценренерго» на збалансоване навантаження», том

1. Загальна пояснювальна записка (а.с.76-79, т.1) ; том

2. Протиаварійна автоматика (а.с.81-88, т.1); том 3.Розрахунки. Режими роботи мережі (а.с.90-93, т.1); том

4. Розрахунки. Динамічна стійкість (а.с.96-99, т.1), де в графах Основного напису виконаного за ДСТУ Б А.24-4:2009 міститься інформація про розроблення проектної документації та проходження її відповідних перевірок технічних персоналом в березні-квітні 2019 року. Тобто, проектно-кошторисна документація «Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на збалансоване навантаження» (71323000-8 Послуги з інженерного проектування промислових і виробничих процесів)», була розроблена позивачем і відповідно до п.4 Додатку № 1 до договору підлягала подальшому узгодженню в Північних ЄС ДП «Укренерго» і експертних органах, що також підтверджується листом директора Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» №35/647-5931 від 18.11.2019, яким позивачу узгоджено проходження експертизи проекту за титулом: «Система автоматичного виділення енергоблоків Зміївської ТЕС ПАТ «Центренерго» на збалансоване навантаження», як наступного етапу виконання обов`язків за договором. Посилання апелянта на те, що відносини між сторонами носили позадоговірний характер є безпідставними, адже зміст договору № 16/784 від 27.12.2016 свідчить про те, що сторони зобов`язані здійснювати повне виконання взаємних зобов`язань навіть після завершення календарної дати самого договору. Згідно з приписами ч.1 ст.853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Матеріали справи містять Акт № 1 від 01.10.2020 прийому- передачі виконаних робіт до Договору № 16/784 від 27.12.2016 р. на суму 685 137,54 грн., у якому, з посиланням на ч.4 ст.882 Цивільного кодексу, у графі «Від Замовника»- зазначено: «Направлений листом від 01.10.2020 р. вих. №420/20. Отримано 01.10.2020р. вх.№ 4616. Від підписання відмовились. Директор корпорації «Елкор» (підпис) Клочко В.І. (печатка Об`єднання підприємств електротехнічна корпорація «Елкор)". Відповідно до ст.882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акту і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором. Матеріали справи свідчать про надсилання позивачем листами №347 від 07.08.2020 та повторно № 420/20 від 01.10.2020 замовнику проектно-кошторисної документації разом із актом приймання-передачі виконаних робіт, що були отримані відповідачем. Враховуючи положення наведених вище норм законодавства, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт - негайно про них заявити (зокрема, шляхом надання обґрунтованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника. Якщо замовник в порушення вимог статей 853, 882 Цивільного кодексу України безпідставно ухиляється від прийняття робіт, не заявляючи про виявлені недоліки чи інші порушення, які унеможливили їх прийняття, то нездійснення ним оплати таких робіт є відповідно порушенням умов договору і вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 921/254/18, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18. При цьому відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови замовника від підписання акта. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №917/1489/18. Відповідач прийняті на себе зобов`язання з прийняття виконаних позивачем робіт не виконав, акт приймання-передачі виконаних робіт залишив непідписаним без належних обґрунтувань. Оскільки замовник не відмовився від прийняття робіт за договором, а не підписання акту приймання-передачі поставив у залежність від затвердження фінансового плану підприємства, слід дійти висновку, що відмова відповідача від прийняття робіт за договором та від підписання акту приймання-передачі результату робіт відсутня, а тому акт приймання-передачі вважається погодженим після його отримання, а надані позивачем результати робіт - прийнятими замовником на суму 685 137,547 грн. без зауважень та заперечень. Обов`язок замовника оплатити вартість робіт виникає з факту здійснення робіт з розробки проектно-кошторисної документації і передачі пакету документів замовнику разом із актом прийому-передачі виконаних робіт. Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві на позов зауважував, що постановою Кабінету Міністрів України № 899 від 03.10.2012 р. затверджено порядок здійснення витрат суб`єктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку, відповідно до якого суб`єктам господарювання державного сектора економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку забороняється здійснювати витрати на капітальні інвестиції. Разом з цим, матеріали справи не містять доказів, що станом на грудень 2019 та в подальшому у 2020 році, ПАТ «Центренерго» в особі Зміївської ТЕС було обмежено фінансовою можливістю здійснення оплати по даному Договору, що пов`язано з незатвердженням фінансового плану на 2020 рік. З цього приводу суд зазначає на недоведеність тверджень відповідача, що йому, як суб`єкту господарювання державного сектору економіки Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.20912 р. №899 «Про порядок здійснення витрат субєктами господарювання державного сектору економіки у разі незатвердження (непогодження) річних фінансових планів у встановленому порядку»(надалі Постанова) заборонено здійснювати витрати, що є предметом даного спору, у зв`язку з незатвердженням (непогодженням) річного фінансового плану товариства на 2020 рік. Крім того, поняття "капітальних інвестицій" закріплено у п.14.1.81. ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого капітальними інвестиціями є господарські операції, що передбачають придбання будинків, споруд, інших об`єктів нерухомої власності, інших основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині ( ч.2 ст.13 Цивільного кодексу України). Добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. У цій справі колегія суддів застосовує доктрину venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці), в основі якої принцип добросовісності. Матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань за договором № 16/784 від 27.12.2016 з оплати виконаних позивачем робіт, отже, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення позову. Європейським судом з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 (Заява N4909/04) вказано, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У рішенні у справі "Трофимчук проти України" від 28.10.2010 (Заява N4241/03) Європейським Судом зазначено, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. З огляду на наведене, Східний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами. Твердження заявника апеляційної скарги про неправильне застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права при постановленні рішення не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/4078/20. Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за апеляційне оскарження рішення покладаються на скаржника. Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго в особі відокремленого підрозділу Зміївської теплової електричної станції Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 у справі № 922/4078/20 залишити без задоволення. Рішення господарського суду Харківської області від 16.03.2021 (повне рішення складено 26.03.2021) у справі № 922/4078/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 11.06.2021 Головуючий суддя Н.М. Дучал Суддя О.І. Склярук Суддя В.С. Хачатрян