Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/18020/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 червня 2021 р. Справа № 520/18020/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Русанової В.Б., Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 (головуючий суддя І інстанції: Біленський О.О.) по справі № 520/18020/2020 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови у підготовці та щодо відмови у наданні до Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за останньою займаною ним посадою начальника редакційно-видавничого відділення навчального та методичного відділу військового інституту внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії, до якої включити наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцем у розмірі 50 відсотків посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; премію у розмірі 50 відсотків посадового окладу; надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу; - зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного Управління Пенсійного фонду України у Харківській області для перерахунку пенсії ОСОБА_1 нову довідку про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019 за останньою займаною ним посадою начальника редакційно-видавничого відділення навчального та методичного відділу військового інституту внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії, до якої включити наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військовим (спеціальним) званням; надбавку за вислугу років у розмірі 50 відсотків посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцем у розмірі 50 відсотків посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; премію у розмірі 50 відсотків посадового окладу; надбавку за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 10 відсотків посадового окладу; - стягнути з Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судові витрати: судовий збір за подання позовної заяви з вимогами немайнового характеру у розмірі 840 грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10510 грн 00 коп.. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.04.2019 основного розміру його пенсії. Зобов`язано Міністерство внутрішніх справ України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 840 грн 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1051 грн. 00 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного висновку, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати в цій частині та ухвалити нове, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на правову допомогу у розмірі 10 510,00 грн. В обґрунтування вимог зазначає, що судом безпідставно самостійно зменшено витрати на правову допомогу, які пред`являлись до стягнення, за відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру таких витрат. При цьому, вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на оплату правових послуг є співмірним зі складністю справи та обсягом робіт, витраченого часу. Міністерство внутрішніх справ України (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначило, що сума судових витрат, заявлена позивачем є завищеною, не співмірною із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим на їх виконання, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та значенням справи для сторони. Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову допомогу, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Вирішуючи питання про стягнення на користь позивача 1 051,00 грн на правову допомогу, суд першої інстанції виходив зі співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи, часткового задоволення позовних вимог та виконаних адвокатом робіт. Враховуючи оскарження позивачем судового рішення першої інстанції фактично лише в частині стягнення витрат на правову допомогу та межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, слід зазначити наступне. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до ч. 2-7 ст. 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, часу, витраченого адвокатом , їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною . Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 04.08.2020 по справі № 810/3213/16. Крім того, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. На підтвердження витрат на правову допомогу в розмірі 10 510,00 грн під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем до суду надано: договір № 03/12-20-1 від 03.12.2020 про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданої правової допомоги від 11.12.2020, квитанцію про сплату виконаних адвокатом робіт від 03.12.2020 (а.с. 50-54). Відповідно до п. 4.1 Договору сторони домовилися, що на надання клієнту правничої допомоги адвокатом буде затрачено не менше 10 годин, у зв`язку з чим за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар в розмірі 10 510,00 грн, який розрахований у розмірі 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2020 2 102,00 грн) за 1 годину роботи, тобто у розмірі 1 051 грн за 1 годину роботи. Адвокатом в межах договору від 03.12.2020 надано ОСОБА_1 наступні послуги: - надання позивачу консультації, обговорення проблемних питань захисту законних прав та інтересів, укладання договору про надання правової допомоги 1 год. 1 051,00 грн; - визначення законів та інших нормативно-правових актів, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин 1 год. 1 051,00 грн; - вивчення судової практики зі спірних питань 1 год. 1 051,00 грн; - підготовка та складання позовної заяви 5 год. 5 255,00 грн; - продовження складання позовної заяви, складання акту прийому-передачі наданої правової допомоги, копіювання додатків до позовної заяви, комплектування матеріалів позовної заяви, подання позовної заяви з додатками до суду засобами поштового зв`язку 2 год. 2 102,00 грн , що підтверджується актом прийому-передачі наданої правової допомоги від 11.12.2020 (а.с. 54). Позивачем сплачено адвокату кошти у загальній сумі 10 510,00 грн., що підтверджується квитанцією від 03.12.2020 (а.с. 53). Відповідно до ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц. Вирішуючи питання щодо відшкодування позивачу вартості витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1 051,00 грн, суд першої інстанції виходив з часткового задоволення позову та співмірності розміру витрат на оплату робіт адвоката із складністю справи та виконаними адвокатом роботами, часом, витрачених на виконання відповідних робіт, ціною позову, обсягом виконаних робіт. Колегія суддів вказує, що наведені вище положення законодавства покладають обов`язок доведення неспівмірності понесених витрат на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. З огляду на це, відповідач зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами. Водночас, матеріали справи не містять клопотання Міністерства внутрішні справ України та жодних інших пояснень відповідача з цього приводу до суду першої інстанції. У зв`язку з викладеним, висновки суду щодо зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін за принципом співмірності, без відповідних дій з боку такої сторони, є необґрунтованими. Проте, колегія суддів зауважує, що відповідачем надані до суду апеляційної інстанції заперечення щодо суми витрат на правову допомогу, що мають враховуватись колегією суддів при вирішенні питання щодо стягнення таких витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності, колегія суддів, враховуючи заперечення відповідача, зазначає наступне. Щодо послуг з надання особистої консультації, обговорення проблемних питань захисту прав та законних інтересів, вивчення законів та інших нормативно-правових актів, судової практики зі спірних питань на загальну суму 3 153,00 грн колегія суддів зазначає, що надання правової допомоги в цій частині неможливо вважати самостійними послугами з надання правової допомоги, оскільки такі послуги є складовою процесу складання позову. Послуга зі складання позовної заяви не потребувала затрат значного часу, оскільки з даного предмету спору та мотивів, що приведені у адміністративному позові, наявна судова практика, що спрощувало роботу адвоката при підготовці позову, окрім того, відповідно до ч. 6 ст. 12 КАС України типові справи відносяться до справ незначної складності. Послуги з копіювання додатків до позову, комплектування матеріалів позовної заяви, направлення позову до суду засобами поштового зв`язку, на які витрачено 2 години, колегія суддів вказує, що останні не пов`язані із наданням юридичних послуг, тобто не пов`язані із наданням позивачу правничої правової допомоги. Крім того, беручи до уваги, що дана справа є справою незначної складності, обсяг обставин, які є предметом доказування по даній справі, та доказів, якими підтверджуються ці обставини, не є надто значним, колегія суддів вважає, що час, зазначений у акті наданих послуг як витрачений адвокатом на надання правничої допомоги у цій справі 10 годин, вочевидь не відповідає складності спору. Таким чином, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру, предмету спірних правовідносин, часткового задоволення позовних вимог та наявності значного обсягу судової практики з цього питання колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 051 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу на користь позивача, проте з інших підстав та мотивів. Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до ч.4 ст.317 КАС України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 по справі № 520/18020/2020 - змінити з підстав та мотивів стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства внутрішніх справ України судових витрат у вигляді правничої допомоги в розмірі 1 051,00 грн. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя В.Б. Русанова Судді С.П. Жигилій Т.С. Перцова