Постанова Вінницький апеляційний суд № 133/3478/20

Справа № 133/3478/20 Провадження № 33/801/443/2021 Категорія: 146 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кучерук І. М. Доповідач: Оніщук В. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. Вінниця Суддя Вінницького апеляційного суду Оніщук В.В., з участю секретаря судового засідання Очеретної М.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП, в с т а н о в и в : Постановою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за статтею 124 КУпАП закрито на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП. У вищевказаній постанові суду зазначено, що зі змісту протоколу від 08.12.2020 серії ДПР18 №462072 про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, складеного щодо ОСОБА_2 , який надійшов на адресу суду, видно, що адміністративне правопорушення мало місце 21.02.2020, тому судом першої інстанції зроблено висновок про те, що строк, передбачений частиною другою статті 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення, на час розгляду справи в суді, закінчився, відповідно провадження у справі підлягає закриттю. Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, незаконність постанови суду першої інстанції, просив постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, передбаченого частиною другою статті 38 КУпАП. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про те, що місцевим судом не встановлено усіх обставин стосовно факту вчинення адміністративного правопорушення винною особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Також, в оскаржуваній постанові не зазначено хто є винуватцем ДТП, що в подальшому перешкоджатиме потерпілому у стягненні матеріальної шкоди. У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з посиланням на викладені в ній підстави. ОСОБА_2 в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечував. Заслухавши пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, пояснення ОСОБА_2 , проаналізувавши наведені в апеляційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, апеляційний суд прийшов до таких висновків. Згідно вимог статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення в першу чергу зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, а також чи винна дана особа в його вчиненні і чи підлягає вона адміністративній відповідальності, і лише після цього вирішувати питання про можливість накладення адміністративного стягнення. Положеннями частини сьомої статті 294 КУпАП передбачено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. В результаті дослідження матеріалів справи в ході апеляційного розгляду встановлено такі обставини. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №462072 від 08.12.2020, водій ОСОБА_2 21.02.2020 о 22:00 год. в м. Києві по вул. Братиславській, керуючи транспортним засобом марки «DAF xF95», д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом марки «General», д.н.з. НОМЕР_2 , не слідкував за дорожньою обстановкою та не дотримувався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем марки «KIA Rio», д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив п. 2.3 б, д, 13.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до статті 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року. Частиною другою статті 38 КУпАП передбачено, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті. Як зазначено вище, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №462072, складеного відносно ОСОБА_2 , дорожньо - транспортна пригода за участю останнього відбулася 21 лютого 2020 року. Таким чином, зважаючи на те, що адміністративне правопорушення було вчинено 21 лютого 2020 року, станом на час ухвалення судом першої інстанції оскаржуваної постанови (15 квітня 2021 року), визначений статтею 38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення закінчився. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення закінчились строки, передбачені статтею 38 КУпАП. Закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності з`ясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи. Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 11 липня 2018 року та науково - консультативним висновком НКР при ВАСУ, відповідно до якого під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється. Як вбачається з матеріалів справи, днем виявлення правопорушення є 21 лютого 2020 року, а матеріали відносно ОСОБА_2 надійшли в суд для прийняття рішення 11 грудня 2020 року, тобто на адресу суду адміністративні матеріали надійшли вже з пропуском строку накладення адміністративного стягнення. Оскільки з дня вчинення даного адміністративного правопорушення (21.02.2020) минули строки накладення адміністративного стягнення, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про закриття справи. Таким чином, зважаючи на вищенаведене, посилання скаржника на ту обставину, що судом першої інстанції не встановлено усіх обставин стосовно факту вчинення адміністративного правопорушення винною особою, а також на те, що в оскаржуваній постанові не зазначено хто є винуватцем ДТП, судом до уваги не приймаються, оскільки дані обставини не спростовують висновок суду про закінчення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновку суду першої інстанції. Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, тому її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Керуючись ст. ст. 280, 283, 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 15 квітня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду: В. В. Оніщук