Ухвала КЦС ВС № 357/12845/20

Ухвала 10 червня 2021 року м. Київ справа № 357/12845/20 провадження № 61-9286ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Тітова М. Ю. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного судуКиївської області від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, встановив: 04 червня 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Білоцерківського міськрайонного судуКиївської області від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року у вищевказаній справі. Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції з огляду на наступне. Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі. Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» у частині вимог про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Згідно статті 2 Закону України «Про оплату судового збору» до структури заробітної плати входить основна заробітна плата та додаткова. У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 369/10046/18 зроблено висновок, що середній заробіток за час вимушеного прогулу за своєю правовою природою не є заробітною платою, а є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника. Враховуючи наведене, позивач не звільнена від сплати судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Окрім того, законом не передбачено звільнення від сплати судового збору за вимогою про визнання наказу про звільнення незаконним. За таких обставин, заявнику необхідно сплатити судовий збір виходячи із оспорюваної суми в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та вимогою про визнання наказу про звільнення незаконним. Підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, що діяла на момент звернення з позовом) судовий збір за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн), а за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становив 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (10 510, 00 грн). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» встановлено, що з 01 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі складає 2 102 грн. Оскільки ОСОБА_1 не визначала розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу і враховуючи, що це майнова вимога, то суд доходить до висновку, що її необхідно розраховувати за мінімальною ставкою, яка передбачена Законом України «Про судовий збір» (0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб). Враховуючи вимоги позовної заяви та касаційної скарги, судовий збір за подання касаційної скарги становить 3 363, 20 грн (2 102 * 0,4 * 2 * 200 %). До касаційної скарги заявником додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1 681, 60 грн. Отже, заявнику необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 681, 60 грн. Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055). Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. У відповідності до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Враховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, ухвалив: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного судуКиївської області від 10 лютого 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 18 травня 2021 року залишити без руху. Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя М. Ю. Тітов