Ухвала КАС ВС № 640/1846/20

УХВАЛА 10 червня 2021 року Київ справа №640/1846/20 адміністративне провадження №К/9901/19953/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Білак М.В., суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В., перевіривши касаційну скаргу Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №640/1846/20 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, П`ятої кадрової комісії з атестації прокурорів Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в с т а н о в и в : 31 травня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 № 460-IX, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, що передбачають нові підстави для касаційного оскарження. Скаржник вказує підставу касаційного оскарження пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначаючи про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування пункту 9 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ на підставі якого затверджено Порядок № 221 та визначено, що атестація прокурорів проводиться згідно з цим порядком, пункту 7 щодо визначеного Законом 113-ІХ імперативу про можливість переведення прокурорів до Офісу Генерального прокурора лише у разі успішного проходження атестації, пункту 16 щодо повноважень кадрових комісій з визначення результату складення прокурором іспиту, пункту 17 щодо дискреції кадрових комісій на прийняття рішення за результатами проходження прокурорами атестації, а також щодо застосування підпунктів 2 пункту 19 Закону № 113-ІХ, як визначеної цим Законом підстави для звільнення прокурорів, частини четвертої статті 7, пункту З частини першої статті 11 Закону України «Про прокуратуру» щодо імперативності рішення кадрової комісії для керівника прокуратури. Крім того, заявник касаційної скарги зазначає, що судами попередніх інстанції не враховано висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 26 листопада 2020 року у справі № 200/13482/19-а, де в пункті 57 вказано, що саме неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію в силу вимог пункту 19 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ є підставою для звільнення з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру», що є таким самим юридичним фактом як і рішення кадрової комісії про неуспішне проходження прокурором атестації. Також представник Офісу Генерального Прокурора зазначає, що суд апеляційної інстанції при застосуванні статті 235 КЗпП України не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № П/9901/101/18, висновки Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 826/12916/15, від 06.03.2019 у справі № 824/424/16-а, від 13.03.2019 у справі № 826/751/16, від 27.06.2019 у справі №826/5732/16, від 26.07.2019 у справі № 826/8797/15, від 09.10.2019 у справі №П/811/1672/15, від 12.09.2019 у справі № 821/3736/15-а, від 22.10.2019 у справі №816/584/17, від 15.04.2020 у справі № 826/5596/17, від 19.05.2020 у справі №9901/226/19, від 07.07.2020 у справі 811/952/15. Враховуючи викладене, Верховний Суд приходить до висновку, що обґрунтування скаржником наявності підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України, є достатньо мотивованими та потребують перевірки у межах таких доводів. Разом з касаційною скаргою представником відповідача подано заяву про зупинення виконання оскаржуваних рішень. У заяві скаржник просить зупинити дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №640/1846/20. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом. З огляду на наявність заяви про зупинення виконання рішень суду, суд вважає за необхідне встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданої заяви. Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням установленого процесуальним законом строку на касаційне оскарження, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження, відсутні. Керуючись статтями 328, 330, 331, 334, КАС України, у х в а л и в : 1.Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Офісу Генерального прокурора на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2021 року у справі №640/1846/20. 2.Витребувати з Окружного адміністративного суду міста Києва матеріали адміністративної справи №640/1846/20.

3. Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів. 4.Встановити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання заперечень щодо поданої скаржником заяви про зупинення виконання судових рішень.

5. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... М.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова, Судді Верховного Суду