Постанова 4855 № 320/3915/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/3915/19 Суддя (судді) першої інстанції: Горобцова Я.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Чаку Є.В., суддів: Федотова І.В.,Коротких А.Ю. за участю секретаря Ковтун К.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Великодмитровицького ліцею Козинської селищної ради на рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Великодмитровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Обухівська районна державна адміністрація, Обухівська районна рада Київської області, Козинська селищна рада Обухівського району Київської області про застосування заходів реагування у вигляді зупинення роботи, - В С Т А Н О В И В: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великодмитровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області про застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Великодмитровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області, шляхом зобов`язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17 травня 2019 №

193. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року позов задоволено. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, судом першої інстанції порушено норми процесуального та матеріального права. Апелянт зазначив, що при винесенні рішення по суті позову судом не було взято до уваги, що більшість порушень. Наведених у Акті №193 від 17.05.2019 були усунуті протягом 2020-2021 року. Апелянт наголосив, що неістотні порушення, які існували з часів введення в експлуатацію школи у 1985 році, невідповідність будівельних матеріалів та технічного оснащення ліцею вимогам нових нормативів стало єдиною підставою для ухвалення судового рішення від якого постраждають діти. Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що посадовими особами ГУ ДСНС України у Київській області проведено планову перевірку Великодмитровицької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки. За результатами вказаного позапланового заходу було складено Акт № 193 від 17.05.2019, в якому зафіксовано наступні порушення: - п. 1.2 глава 1, розділ 5 Правил №1417 - приміщення Великодмитровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів не обладнано автоматичною установкою пожежної сигналізації з виведенням сигналу при її спрацюванні на пульт центрального спостереження; - п. 1.21 глава 1, розділ 4 Правил №1417 - будівлю Великодмитровицької ЗОШ І-ІІІ ступенів не обладнано системою блискавко захисту; - п. 2.23, глава 2, розділ 3 Правил №1417, ДБН В. 1.1-7-2016 (п.7.3.26) 0 в зовнішній стіні СК 1 між першим та другим поверхом не влаштовано фрамугу (вікно), що відчиняється площею не менше 1,2м.кв. - п. 2.3., глава 2, Розділ 3 Правил №1417, ДБН В.1.1 -7-2016 - в приміщенні електрощитової не встановлено протипожежні двері. - п. 1.12, глава 1, розділу 4 Правил №1417 - не представлено акт прихованих робіт електромережі під підвісною стелею; - п. 2.27, розділу 3 Правил №1417, ДБН. В.1.1.-7:2016 - двері на шляхах евакуації обладнані замками, які не обладнані замками, які не обладнані пристроями для відкривання їх без ключа з середини приміщень; - п. 2.17 розділу 2 Правил №1417- на шляхах евакуації застосовано матеріали для облицювання стін з невизначеним показником пожежної безпеки; - п. 2.23, 2.28, клава2, розділ 3 Правил №1417, ДБН В.1.1.7-2016, п. 7.3.3- на шляхах евакуації застосовується лінолеум з невизначеним показником пожежної небезпеки; - п. 2.37, глави 2, розділ 3 Правил №1417 - дозволяється зберігання горючих матеріалів під сходовою клітиною; - п. 1.16, глава 1, розділ 4 Правил №1417 - групові електрощитки не оснащено схемою підключення споживачів з пояснювальними написами; - п. 1.18, глава 1, Розділ 4 - Дозволяється користування пошкодженими вимикачами в групових електрощитках; - п.1.16, розділ 2 Правил №1417 - не організовано проходження навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки посадовими особами з отриманням відповідних посвідчень; - пункт 15, розділ 2 Правил №1417 - не проведено протипожежні інструктажі з працівниками закладу - п. 8 ст. 20 Кодексу цивільного захисту України, п. 14 Постанови КМ України №444 від 26.06.2013 - відповідальна особа за виконання вимог цивільного захисту та техногенної безпеки не пройшла навчання на територіальних кусах цивільного захисту. Позивач, встановивши, що заклад функціонує з порушенням правил та норм пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, звернувся з даним адміністративним позовом до суду про застосування заходів реагування. З приводу вказаних правовідносин колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Частиною 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами. Згідно ч. 5 ст. 4 даного Закону, повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. В силу вимог ч.7 ст.7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом. Статтею 55 Кодексу цивільного захисту України передбачені заходи щодо забезпечення пожежної безпеки, відповідно до частини першої якої забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів. Зокрема, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях (ч.2 ст. 55 Кодексу цивільного захисту України). Положеннями ч. 2 ст. 51 та ч. 3 ст. 55 цього Кодексу передбачено, що забезпечення пожежної та техногенної безпеки суб`єкта господарювання покладено на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Відповідно до ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Згідно ч. 1, 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів може бути недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Згідно ч. 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З аналізу вищевикладених норм чинного законодавства вбачається, що у разі встановлення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) застосовуються виключно за рішенням адміністративного суду. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення об`єкту підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей. Як було зазначено вище по тексту, під час позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання - Великодмитровицькою загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів Обухівської районної ради Київської області вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було встановлено 14 порушень вимог законодавства. У апеляційній скарзі відповідач зазначив, що станом на час постановлення оскаржуваного рішення ним усунуто частину порушень. Так, у матеріалах справи містяться: -копія посвідчення №109-2019-5, яке підтверджує проходження спеціального навчання та складання заліків з питань пожежної безпеки відповідно до протоколу від 09.12.2019; -посвідчення про функціональне навчання (підвищення кваліфікації цільового призначення) у сфері цивільного захисту №107-2019-20 від 04.12.2019 видане на ім`я ОСОБА_1 - директора Великодмитровецької ЗОШ І-ІІІ ступенів; -технічний звіт по перевірці технічного стану діючих електроустановок, заземлювачів, автоматичних вимикачів та ліній електропередачі разом з електровимірювальними і випробувальними роботами в зв`язку з положенням і нормами ПТЕ та ПБЕЕ споживачів на об`єкті: Великодмитровицька ЗОШ І-ІІІ ст.-блискакозахист); -Акт приймання систем блискавко захисту від 02.10.2019; Акт №5 огляду прихованих робіт від 02.10.2019; -договір №26/521 про виконання робіт з встановлення системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей та системи пожежної сигналізації, системи оповіщення про пожежу та управління евакуацією людей та системи передавання тривожних сповіщень; -Акт надання послуг №36 від 20.12.2019; - договір про надання послуг централізованого спостереження за системою пожежної сигналізації. Також в матеріалах справи містяться договір №26/521 від 20.12.2019 укладений між ТОВ "Київпожежбезпека" та Відділом освіти Обухівської районної державної адміністрації, протокол погодження договірної ціни, кошторис, Акт надання послуг №36 від 20.12.2019, договір на надання послу централізованого спостереження за системою пожежної сигналізації. Проте колегія суддів зазначає, що на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції відповідачем усунуто лише частину порушень зазначених в акті перевірки, що свідчить про існування загрози життю та здоров`ю людей. Колегія суддів зазначає, що Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів. На кожному об`єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Таким чином, забезпечення пожежної безпеки підприємств, установ, організацій покладається на їх керівників та уповноважених керівниками осіб, а також орендарів, обов`язки яких щодо дотримання правил пожежної безпеки повинні бути узгоджені умовами договору. Всі перелічені порушення вимог законодавства у сфері техногенної пожежної безпеки, зазначені в Акті перевірки, призводять до загрози життю та здоров`ю людей (дітей) у випадку виникнення пожежі. З характеру порушень, встановлених актом перевірки та які не усунуті на час розгляду справи, останні є суттєвими, оскільки можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища і як наслідок можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров`ю людей у процесі самої пожежі. Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовано наявність порушень, що встановлені в акті перевірки, не надано доказів їх усунення у повному обсязі. Вказані в акті перевірки порушення не є формальними та стосуються суттєвих недоліків у протипожежній системі відповідача, що у свою чергу унеможливлює забезпечити безпеку людей, в разі виникнення пожежі чи іншої надзвичайної ситуації. Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №320/7019/18 вказав, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування у вигляді, зокрема, повного зупинення експлуатації (роботи) будівель. З огляду на зазначене, враховуючи, що кожне із виявлених порушень навіть саме по собі створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, а їх сукупність вказує на максимальний ступінь такої загрози, що є неприпустимим і вимагає застосування відповідних заходів реагування, доводи апелянта про неспівмірність обраного заходу реагування є безпідставними. Крім того, колегія суддів зазначає, що зупинення експлуатації будівлі є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. Відновлення експлуатації будівлі після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень (ч. 5 ст. 4 Закону України № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"). Відтак, відповідача не позбавлено можливості у встановленому порядку звернутися з заявою про скасування заходів реагування після усунення всіх виявлених порушень у сферах техногенної та пожежної безпеки. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі №809/443/16 (адміністративне провадження №К/9901/36946/18). В даному випадку, відповідачем не було надано ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду доказів звернення до позивача із повідомленням про усунення ним усіх порушень. Відтак, застосування заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта до повного усунення порушень зазначених в акті від 17 травня 2019 № 193, є тимчасовим заходом, який направлений на попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об`єкті порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей. При цьому, доводи відповідача про те, що ним було усунуто частину виявлених порушень та вжито ряд заходів, спрямованих на усунення тих, які залишились, що на думку відповідача виключає необхідність застосування заходів реагування, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки зазначені обставини не виключають, а навпаки підтверджують наявність порушень вимог пожежної і техногенної безпеки, допущених відповідачем, на момент проведення перевірки та, відповідно, існування підстав для застосування заходів реагування з метою усунення небезпеки заподіяння шкоди життю та здоров`ю людей. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Великодмитровицького ліцею Козинської селищної ради - залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя: Є.В. Чаку Судді: І.В. Федотов А.Ю. Коротких