Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/2832/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/2832/19 Суддя (судді) першої інстанції: ШрамкоЮ.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді Оксененка О.М., суддів: Лічевецького І.О., Мельничука В.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київ-Ресурс» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Київ-Ресурс» до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) про визнання протиправними дій, визнання незаконними і скасування довідок, та зобов`язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В : Приватне підприємство «Київ-Ресурс» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації), в якому просило: 1) визнати протиправними дії Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо застосування до коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельних ділянок, значення 3,0 при формуванні та видачі Приватному підприємству «Київ-Ресурс» довідок від 14 вересня 2018 року № Ю-44511/2018, № Ю-44512/2018, про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 82:414:0032, 82:414:0463 місце розташування: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна, 34); 2) визнати незаконними та скасувати довідки від 14.09.2018 року №Ю-44511/2018, №Ю-44512/2018 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 82:414:0032, 82:414:0463, місце розташування: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна, 34); 3) зобов`язати Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) сформувати та видати Приватному підприємству «Київ-Ресурс» довідки про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 82:414:0032, 82:414:0463 місце розташування: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна, 34) на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації, затверджених рішенням Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва» із змінами, внесеними рішенням від 10 березня 2016 року № 217/217 з коефіцієнтом, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, значення 1,20 та перерахувати нормативну грошову оцінку земельних ділянок відповідно до вищевказаного коефіцієнту. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем протиправно та всупереч вимогам Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 року №18/15/21/11, при перерахуванні нормативної грошової оцінки відповідних земельних ділянок застосовано коефіцієнт 3,0. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено. В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги - задовольнити. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що до земель позивача слід застосовувати значення із коефіцієнтом Кф - 1.20 (№190 базова вартість 1 кв.м. землі - 768,84 грн). На думку апелянта, у відповідача відсутні повноваження щодо внесення змін до нормативної грошової оцінки земельних ділянок та її технічної документації, так як жодних змін до додатку №2 витягу, що затверджений рішенням Київської міської ради від 03.04.2017 №23/23 не вносилось, відтак відповідач протиправно діяв при застосуванні коефіцієнту із зазначенням 3.00. Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Як вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Київ-Ресурс» користується земельними ділянками 82:414:0032 загальною площею 22424,65 кв.м. та 82:414:0463 загальною площею 2057,57 кв.м., розташованих за адресою: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна, 34 та є платником земельного податку за користування землею. 10 січня 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявами про отримання довідок про розмір нормативної грошової оцінки (НГО) земельної ділянки 82:414:0032 та 82:414:0463, місце розташування: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна

34. У свою чергу, відповідачем були підготовлені та видані позивачу довідки від 14.09.2018 №Ю-44511/2018 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 82:414:0032 та № Ю44512/2018 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки 82:414:0463, місце розташування: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна, 34 , в яких коефіцієнт функціонального використання застосовано на рівні 3,00. Разом з тим, згідно з довідками від 20.07.2015 №Ю-061112/2015 та №Ю-06109/2015 про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки (код ділянки 82:414:0032, 82:414:463, місце розташування: місто Київ, Голосіївський район, вулиця Червонопрапорна, 34) раніше застосовувався коефіцієнт функціонального використання на рівні 1,20 на підставі Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 квітня 2006 року за №388/12262. Не погоджуючись з тим, що у довідках за 14.09.2018 відповідачем було збільшено коефіцієнт функціонального використання, що вплинуло на розмір нормативно-грошової оцінки земельних ділянок та розмір земельного податку, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки з примітки до додатку № 1 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25 листопада 2016 року вбачається, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0, а земельні ділянки з обліковими кодами 82:414:0032 та 82:414:0463, що перебувають у користуванні позивача не є сформованими, відомості щодо них не внесені до Державного земельного кадастру та цим земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номера, тому підстави для задоволення позовних вимог - відсутні. Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Підпунктом 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дані державного земельного кадастру - сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону. Згідно з частиною першою статті 193 Земельного кодексу України, державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відповідно до частини першої статті 20 Закону України «Про Державний земельний кадастр», відомості Державного земельного кадастру є офіційними. Відповідно до частини першої статті 38 вказаного Закону відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Статтею 1 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Згідно підпунктом 14 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року №1051, нормативна грошова оцінка це значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у пункті 24, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. У силу вимог частин першої і другої статті 20 Закону України «Про оцінку земель» за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Статтею 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» закріплено, що відомості про нормативну оцінку земельної ділянки включаються до Державного земельного кадастру. Відповідно до частини першої статті 38 вказаного Закону відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. За змістом пункту 4 Порядку подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386, Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі: Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача. Згідно з пунктом 21 Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви. Таким чином, належним джерелом даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки є витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який виданий територіальним органом Держгеокадастру за місцем розташування земельної ділянки, або в силу норми статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», - відомості з Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку станом на відповідну дату. Як свідчать матеріали справи, згідно довідок №Ю-06110/2015 та №Ю-06109/2015 функціональне використання вказаних земельних ділянок - землі промисловості. У той же час, у матеріалах справи відсутні відомості про цільове призначення земельних ділянок код 82:414:0032 та 82:414:0463, якими користується позивач. З листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05 жовтня 2018 року №05708-21217 вбачається, що зміни в технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва після набрання чинності наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27 березня 2018 року №162 не вносились. У той же час, 03 липня 2014 року Київською міською радою прийнято рішення №23/23 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Києва», яким затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Києва у складі: схем економіко-планувального зонування міста Києва; нормативної грошової оцінки земель міста Києва; схем впливу локальних факторів, що характеризують місце розташування земельних ділянок у місті Києві; нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення в межах міста Києва. У подальшому, рішенням Київської міської ради від 10 березня 2016 року №218/218 внесено зміни до рішення Київської міської ради від 03 липня 2014 року №23/23. При цьому, процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 489 від 25 листопада 2016 року (далі - Порядок № 489), який застосовується з 01 січня 2017 року. Відтак, Порядок № 489 повинен застосовуватися до процедури нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, які будуть проводитися з 01 січня 2017 року і не передбачає жодних коригувань раніше проведених нормативно грошових оцінок земель, тому твердження позивача про те, що коефіцієнт мав визначатися відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженого наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27 січня 2006 №18/15/21/11, є необгрунтованими. У даному випадку, Порядок №489 є чинним нормативно-правовим актом, застосування якого є обов`язковим для територіальних органів Держгеокадастру при наданні витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, та який в силу вимог чинного законодавства визначає процедуру проведення нормативно грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів. Таким чином, відомості щодо нормативної грошової оцінки землі, що зазначені у оскаржуваних довідках, відповідачем були розраховані після набрання чинності Порядком №489. Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Згідно з пунктами 3, 5 Розділу ІІ Порядку № 489 коефіцієнт Кф - це коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки та встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23 липня 2010 року №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010 року за № 1011/18306 (додаток 1). У свою чергу, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф), передбачені додатком 1 до Порядку № 489, згідно якого максимальний коефіцієнт за землі промисловості становить 1,2. У той же час, судом першої інстанції вірно відмічено, що згідно примітки до додатку № 1 до Порядку № 489 для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. У разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Отже, з 1 січня 2017 року визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки знаходиться у прямій залежності від коду Класифікації видів цільового призначення земель, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі. У разі відсутності таких відомостей при розрахунку нормативно грошової оцінки має застосовуватись Кф 3,0. При цьому, видача довідки про розмір нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку №

489. Аналогічний висновок наведений Верховним Судом в постанові від 07.12.2020 у справі № 817/1795/17. Враховуючи, що земельні ділянки з обліковими кодами 82:414:0032 та 82:414:0463 не є сформованими, відомості щодо них не внесені до Державного земельного кадастру та цим земельним ділянкам не присвоєно кадастрові номера, та у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код класифікації видів цільового призначення вказаних земельних ділянок, тому відповідачем правомірно, у передбачений законодавством спосіб був видано довідки про розмір нормативно грошової оцінку земельних ділянок позивача, у якому при розрахунку нормативної грошової оцінки був правомірно застосований коефіцієнт функціонального використання Кф - 3,0, як того вимагає Порядок №489. Подібна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 28 вересня 2020 року у справі № 808/995/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 826/9340/17. Отже, висновок суду попередньої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову є правильним та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини. Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують докази, досліджені та перевірені в суді першої інстанції та не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні. За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи. Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Київ-Ресурс» - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 грудня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України. Головуючий суддя О.М. Оксененко Судді І.О. Лічевецький В.П. Мельничук