Постанова 4854 № 420/8692/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8692/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Вербицької Н.В., суддів - Джабурії О.В., - Кравченка К.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльністю та зобов`язати нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу, В С Т А Н О В И Л А : 08 вересня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 р. у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що має статус інваліда в наслідок війни ІІ групи та має право на пільги, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». В квітні 2020 року позивач отримала щорічну разову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 3640,00 грн, що на її думку є меншим, ніж визначено чинним законодавством. Відповідачі заперечували проти задоволення позову, зазначаючи, що у 2020 році розміри разової грошової допомоги до 5 травня визначено постановою Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 «Про деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань». Виплачена позивачу допомога у розмірі 3640,00 грн відповідає розміру, встановленому постановою №

112. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Зобов`язано Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 року у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги. Не погодившись із прийнятим рішенням, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зокрема апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що в даному випадку застосуванню підлягає ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як нормативно правовий акт, що має вищу юридичну силу в порівнянні з постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», якою істотно звужено обсяг прав позивача щодо отримання грошової допомоги. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , як ветеран війни, інвалід війни ІІ групи, має право на отримання щорічної одноразової грошової допомоги до 5-го травня у розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком. За 2020 рік позивач отримала допомогу до 05 травня у розмірі 3 640,00 грн. 18 червня 2020 року позивач звернулася з заявами до відповідачів про проведення перерахунку та виплаті їй невиплаченої у повному обсязі одноразової грошової допомоги до 05 травня. Листом Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 23.06.2020 року №3ПГ-217 повідомив позивача, що разова грошова допомога у 2020 року виплачена у сумі 3640,00 грн. Виплата здійснена відповідачем у розмірах, передбачених законодавством України. Листом Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації від 13.07.2020 р. №С-1181/0/32-20-6-67422 відмовлено позивачу у проведенні відповідної виплати, у зв`язку із тим, що формування видатних документів стосовно щорічної разової грошової допомоги до 5 травня проводяться в розмірах, передбачених відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено частиною п`ятою статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Згідно ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. За приписами п.6 ч.1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Відносини з приводу соціального захисту інвалідів внаслідок війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25 грудня 1998 року №367-XIV (далі Закон №367-XIV) викладено ст. 12 Закону "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в такій редакції: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком". Підпунктом "б" пп.2 п.20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI текст вказаної вище частини ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені пп."б" пп.2 п.20 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року №107-VI, визнані неконституційними. Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до ч.1 ст. 17 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються Бюджетним кодексом України. Згідно із пп.5 п.63 розділу І Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин" від 28 грудня 2014 року №79-VIII розділ VI "Прикінцеві та перехідні положення" БК України доповнено п.26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення п.26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення ст.ст. 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому Конституційний Суд України у п.2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого рішення від 22 травня 2008 №10-рп/2008, дійшов висновку, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Отже, станом на час виникнення спірних відносин рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року №3-р/2020 відновлено дію ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 05 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Водночас, Кабінетом Міністрів України постановою №112 від 19.02.2020 встановлено, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зокрема особам з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи - 3 640 грн, тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено ч.5 ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Тобто, на час виплати ОСОБА_1 у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанова №112. Виходячи із визначених у частині ч.4 ст. 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не положення постанови №112, а приписи Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу, про що вірно зазначено судом першої інстанції. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові по зразковій справі №440/2722/20 від 29 вересня 2020 року, яка залишена без змін постановою Великої Палата Верховного Суду від 13 січня 2021 року. Враховуючи викладене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності виплати ОСОБА_1 допомоги до 05 травня 2020 року у недоплаченому розмірі, у відповідності до приписів до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Оцінюючи викладене в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно та у достатньому обсязі встановив обставини справи, і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст.316 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Доводи апеляційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 11 вересня 2020 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 320, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 31 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий: Н.В.Вербицька Суддя: О.В.Джабурія Суддя: К.В.Кравченко