Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/8214/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/8214/20 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року (суддя Корой С.М., м. Одеса, повний текст рішення складений 02.11.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛБВ Карго" до Одеської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,- В С Т А Н О В И В: 27 серпня 2020 року ТОВ "ЛБВ Карго" звернулося до адміністративного суду з позовом до Одеської митниці Держмитслужби, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000076/2 від 12.06.2020 року. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2020 року позов товариства задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000076/2 від 12.06.2020 року. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням Одеська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність його висновків обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ТОВ "ЛБВ Карго". В обґрунтування апеляційної скарги відповідачем зазначено, що під час здійснення митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) №UA500070/2020/221188 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З огляду на наведене, апелянт стверджує, Одеська митниця Держмитслужби під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/221188 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду першої інстанції були відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ТОВ "ЛБВ Карго". Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "ЛБВ Карго" зареєстровано як юридична особа 4 вересня 2018 року, номер запису: 10681020000051943. Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, товариство здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 46.52 Оптова торгівля електронним і телекомунікаційним устаткованням, деталями до нього (основний); 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 51.21 Вантажний авіаційний транспорт; 50.40 Вантажний річковий транспорт; 50.20 Вантажний морський транспорт; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 49.20 Вантажний залізничний транспорт; 47.99 Інші види роздрібної торгівлі поза магазинами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.32 Оптова торгівля м`ясом і м`ясними продуктами; 26.51 Виробництво інструментів і обладнання для вимірювання, дослідження та навігації. 9 квітня 2020 року ТОВ "ЛБВ Карго" та "Foshan Jinruli Furniture Со" уклали зовнішньоекономічний договір (контракт) №L1/1 (а.с. 15-17). Відповідно до умов вказаного Контракту "Foshan Jinruli Furniture Со" LTD продає, TOB "ЛБВ Карго" купує продукцію, вказану в специфікаціях до даного Контракту, які є його невід`ємною частиною (пункт 1). Ціна товару і сума товару визначається окремими специфікаціями до даного Контракту для кожного окремого відвантаження. Валютою даного Контракту є долар США. Загальна сума Контакту визначається сумуванням вартості Товару по всім специфікаціям до даного контракту. Упаковка товару входить до інвойсової вартості товару (пункт 2 Контракту). Продавець відвантажує товари по контракту на умовах СРТ-Одесса, Україна, згідно міжнародних правил Інкотермс (пункт 5 Контракту). 12 червня 2020 року ТОВ "ЛБВ Карго", з метою здійснення митного оформлення товару "Товар

1. Меблі для житлових приміщень, столи: Стіл розкладний, модель НТ2135-160, основа нержавіюча сталь, стільниця-скло оброблене закалене+МДФ, вставка МДФ, колона МДФ. Розмір (160+60)*90*76 см.-35 шт.; Стіл розкладний, модель НТ2432-120, основа нержавіюча сталь, стільниця скло оброблене загартоване + МДФ, вставка МДФ, колона МДФ. Розмір (120+30)*85*76-65 шт.; Стіл розкладний, модель НТ2432-140, основа - нержавіюча сталь, стільниця скло оброблене загартоване+МДФ, вставка МДФ, колона МДФ. Розмір (140+40)*90*76 см.-20 шт.; Стіл, модель НТ90015В, ножки металеві покрашені, стільниця керамічна, скло оброблене загартоване. Розмір -180*90*76 см.-40 шт.; Стіл розкладний, модель НТ2460-120, основа нержавіюча сталь, стільниця скло оброблене загартоване+МДФ, вставка МДФ, колона МДФ. Розмір (120+40)*80*76 см.-6 шт. Торговельна марка Nicolas Виробник: Foshan Jinruli Furniture Со" Ltd країни виробництва: CN." подало до митного оформлення митну декларацію UA500070/2020/221188 (а.с. 11-12). Вартість товару визначено за ціною договору. Разом із митною декларацією до митного оформлення були додані наступні документи: Контракт L1/1 від 09.04.2020 рогу, Специфікацію №2 від 10.04.2020 року до Контракту №L1/1 від 09.04.2020, Commercial іnvoice №84/1 від 10.04.2020, Пакувальний лист №84/2 від 10.04.2020, Коносамент MRFB2004289B, Прайс-лист 23/11, Митну декларацію країни відправлення; Лист довільної форми від ТОВ "ЛБВ Карго". На підставі частини третьої статті 53 МК України, пункту 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599, Одеською митницею Держмитслужби повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, а саме: - копії митної декларації країни відправлення; - правильної калькуляції транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; - договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; - рахунків про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); - рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); - виписки з бухгалтерської документації; - висновку про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Листом від 12.06.2020 року вих.120620/1 декларант повідомив митний орган про відсутність додаткових документів (а.с. 26). За результатами здійснення митного контролю було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000076/2 (а.с.13-14), у якому зазначено, що подані документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за оцінювані товари, додаються, зокрема, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на страхування цих товарів; 2) відповідно до пункту 6 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягав сплаті додається така складова митної вартості, як витрати на навантаження оцінюваних товарів, пов`язана з їх транспортуванням до порту ввезення на митну територію України. Надані декларантом документи, не містять всіх відомостей та містять розбіжності, а саме: - не забезпечено виконання умов зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 №L1/1 у частині пункту 2 (витрати на пакування та маркування включено у вартість товару), однак, у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - форма укладеного зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 №L1/1 не містить умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), а саме, визначених частиною 1.11 "Санкції та рекламації", затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201. У рішенні вказано, що цей розділ встановлює порядок застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред`явлення рекламацій у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов`язань. При цьому мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій (у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів, строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють, або їх граничний розмір), строки, протягом яких рекламації можуть бути заявлені, права та обов`язки сторін договору (контракту) при цьому, способи врегулювання рекла націй. Тобто, імовірність ризику, що договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми. Декларанту протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: копію митної декларації країни відправлення; правильну калькуляцію транспортних витрат за межами митної території України з урахуванням вартості фрахту, вартості інших складових вартості транспортування транспортного засобу, що декларується, у тому числі територією країни експортера; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості; по товару №1 є більшим - ЕМД від 11.06.2020 №UA500030/2020/205856 та від 16.01.2020 №UA500070/2020/201310 (з торговельною маркою Nicolas) становить 4,01 дол. США/кг (ніж заявлено декларантом 2,52 дол. США/кг). За результатом проведеної з декларантом консультації митним органом було обрано другорядний метод визначення митної вартості - резервний. Вважаючи рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, ТОВ "ЛБВ Карго" звернулося до суду із позовом про його скасування. Вирішуючи спір та скасовуючи рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000076/2 від 12.06.2020 року суд першої інстанції дійшов висновку, що під час митного оформлення декларантом надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, які у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей щодо даних, які підлягають обчисленню при визначені саме митної вартості товару та підтверджують ціну товару, яка сплачена позивачем за ціною, вказаною в контракті (інвойсах, специфікації). При цьому, митницею не доведено обставин, які переконливо свідчать про наявність обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості, що є обов`язковим, оскільки саме з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти такі дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного. Так, частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, в тому числі щодо проведення митного оформлення та методів визначення митної вартості товарів врегульовані положеннями Митного кодексу України (далі МК УКраїни). Згідно зі статтею 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію. Частиною першою статті 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України). Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим. При цьому, пріоритетним до застосування є саме основний метод, що обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України. Відповідно до положень частини першої статті 58 МК України основний метод визначення митної вартості товарів застосовується у випадку дотримання наступних умов: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. При цьому основний метод не застосовується у наступних випадках: а) якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні; б) відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (відповідно до частини другої статті 58 МК України). Кожен із вище означених випадків може бути як самостійною підставою для незастосування основного методу, так й розглядатися в їх сукупності. Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. Відповідно до частин першої, другої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Зі змісту статті 53 МК України слідує, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Водночас частиною третьою статті 53 МК України установлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оспорюваного рішення про коригування вартості товару, на думку митного органу, є: - не забезпечено виконання умов зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 №L1/1 у частині пункту 2 (витрати на пакування та маркування включено у вартість товару), оскільки у наданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні відомості щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару; - форма укладеного зовнішньоторговельного контракту від 09.04.2020 № L1/1 не містить умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), а саме, визначених ч. 1.11 "Санкції та рекламації", затвердженого наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201. Колегія суддів, як і суд першої інстанції, не погоджується з такими висновками митниці, оскільки, по-перше митним органом не обґрунтовано, яким чином не встановлення порядку застосування штрафних санкцій, відшкодування збитків та пред`явлення рекламацій у зв`язку з невиконанням або неналежним виконанням одним із контрагентів своїх зобов`язань впливає на митну вартість товару. По-друге, як доречно зауважив суд першої інстанції, за приписами пункту 1 згаданого Наказу №201, визначені частиною 1.11 "Санкції та рекламації" відносяться до умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об`єкта, мети та інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України. Водночас, якщо договір (контракт) не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів України, він може бути визнаним недійсним у судовому порядку, проте таких доказів суду надано не було. Більш того, матеріали справи свідчать, що на виконання умов згаданого Контракту Продавцем ("Foshan Jinruli Furniture Со" Ltd) було здійснено поставку товару позивачу. Зазначене спростовує припущення митного органу, викладе в оспорюваному рішенні про імовірність ризику, що договір може вважатися таким, що неукладений. Також колегія суддів критично ставиться до твердження митниці про те, що внаслідок недодержання форми, наведеної у наказі №201, Контракт може бути визнано недійсним, оскільки наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 року №201 "Про затвердження Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства №1275 від 06.07.2020 року. Щодо посилання апелянта митного органу на відсутність відомостей щодо витрат на пакування та маркування. Так, згідно умов Контракту №L1/1 від 09.04.2020 року Продавець продає, а Покупець купує продукцію, зазначену в Специфікаціях до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною (пункт 1). Ціна Товару та сума Товару визначаються окремими Специфікаціями до цього Контракту для кожної окремої відвантаження. Загальна сума Контракту визначається підсумовуванням вартості Товару за всіма Специфікаціям до цього контракту. Упаковка товару входить в інвойсову вартість товару (пункт 2). Продавець відвантажить товари по справжньому контракту на умовах СРТ-Одеса, Україна, відповідно до міжнародних правил Інкотермс-2020. Здійснення задекларованої поставки товару на умовах СРТ-Одеса також підтверджується і наданими разом із митною декларацією до митного оформлення документами, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 19, 20, 22, 25). Згідно статті А.1 для СРТ Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, продавець зобов`язаний надати товар із комерційним рахунком-фактурою або еквівалентним йому електронним повідомленням, у відповідності з умовами договору купівлі-продажу, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть вимагатися за договором. Відповідно до статті А.9 для СРТ Інкотермс Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати продавець зобов`язаний нести витрати, пов`язані з діями щодо перевірки товару (такими як перевірка якості, розмірів, ваги, кількості), необхідними для здійснення поставки товару у відповідності зі статтею А.4. Продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, яке він організує (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Упаковка повинна містити належне маркування. Отже, за умовами поставки CPT пакування та маркування товару здійснюється за рахунок продавця, а також, що згідно до абзацу 4 пункту 2 Контракту, упаковка товару входить в інвойсову вартість товару, підтверджує той факт, що узгоджена сторонами Контракту ціна товару включає в себе також і вартість упаковки товару, а отже окремо ця вартість не визначається, а тому є безпідставним посилання митного органу на неможливість перевірити правильність визначення митної вартості самого товару. Твердження апеляційної скарги про те, що покупець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару, колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи апелянта ґрунтуються на умовах поставки FOB, проте матеріали справи свідчать, що поставка товару позивачу відбулася на умовах СРТ. Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач під час митного оформлення надав усі необхідні документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що підтверджували заявлену декларантом митну вартість товарів, водночас відповідач не довів наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товару за основним методом, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого рішення про коригування митної вартості товарів №UA500070/2020/000076/2 від 12.06.2020 року. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову ТОВ "ЛБВ Карго". Отже, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, і наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга Одеської митниці Держмитслужби задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Одеської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 2 листопада 2020року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов