Постанова 4854 № 420/789/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/789/21 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М. ухвала суду першої інстанції постановлена у м. Одеса 01 лютого 2021 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року, у справі за позовом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ ІНІЦІАТИВА ГРУП», за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунального підприємства «ЖСК «Порто-Франківський», Відділу контролю та моніторингу за станом території району Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, Департаменту архітектури та містобудування Одеської міської ради, Управління охорони об`єктів культурної спадщини Одеської міської ради, про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт, зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112181841641 від 03 липня 2018 року; зобов`язання привести об`єкт будівництва до первісного стану. При цьому, позивачем подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, шляхом накладення заборони здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення адміністративного позову. Не погоджуючись з вказаною ухвалою позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану ухвалу, та постановити нову, якою задовольнити клопотання про забезпечення адміністративного позову. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про залишення без задоволення клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову, так як у межах спірних правовідносин ним належним чином обґрунтовано необхідність накладення заборони на здійснення будь-яких підготовчих та будівельних робіт за спірною адресою будівництва. В даному випадку, апелянт наголошує на тому, що замовником будівництва здійснюються будівельні роботи з реконструкції нежитлових приміщень з грубим відхиленням від вимог проектної документації. Крім того, апелянтом зазначається, що спірне будівництво несе загрозу руйнування сусідніх житлових будинків, так як у ході проведення заходу державного контролю виявлено тріщини на останніх та факти облаштування підпірних металевих конструкцій на сусідніх будинках. В свою чергу, відповідачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції законно та обґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотання контролюючого органу про забезпечення адміністративного позову, так як доводи останнього не підтверджені належними доказами та є необґрунтованими. Крім того, відповідач наголошує на тому, що задоволення клопотання контролюючого органу про забезпечення адміністративного позову без розгляду справи фактично є вирішенням спору по суті, а тому задоволення такого клопотання не відповідатиме меті правового інституту забезпечення адміністративного позову. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду скасуванню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, шляхом накладення заборони здійснювати будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельних ділянках, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, в обґрунтування свого клопотання позивачем зазначено, що ним 15 січня 2021 року проведено комісійне обстеження об`єкта містобудування щодо дотримання законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудови на території м. Одеси. В свою чергу, за наслідком оцінки наданих суб`єктом владних повноважень пояснень та доказів, судом першої інстанції зроблено висновок про залишення без задоволення клопотання про забезпечення адміністративного позову, так як воно є необґрунтованим, з чим не погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, згідно ч. 1 ст. 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Згідно ч. 2 ст. 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Згідно ч. 2 ст. 151 КАС України, суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб. Колегією суддів встановлено, що Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у межах спірних правовідносин подано адміністративний позов до ТОВ «ПРОЕКТ ІНІЦІАТИВА ГРУП» про анулювання дозволу на виконання будівельних робіт № ОД 112181841641 від 03 липня 2018 року та зобов`язання ТОВ «ПРОЕКТ ІНІЦІАТИВА ГРУП» привести об`єкт будівництва до первісного стану. При цьому, відмовляючи у задоволенні клопотання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про забезпечення адміністративного позову судом першої інстанції зроблено висновок про те, що ним не доведено необхідності застосування заходів забезпечення позову. В свою чергу, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та доводам апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Так, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. В свою чергу, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу. При цьому, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Між тим, як вбачається із зібраних матеріалів у справі ТОВ «ПРОЕКТ ІНІЦІАТИВА ГРУП» є замовником будівництва, а саме реконструкції одноповерхового нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . В даному випадку, Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради у межах спірних правовідносин проведено комісійну перевірку об`єкта будівництва, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . При цьому, контролюючим органом встановлено, що вказане будівництво здійснюється з грубим порушенням вимог містобудівного законодавства, зокрема, воно загрожує сусіднім житловим будинкам, які станом на момент здійснення перевірки мали ознаки пошкодження (тріщини), а також здійснюється на землях територіальної громади м. Одеса без отримання у власність або користування таких земель. Між тим, колегія суддів зазначає, що відповідачем не зазначено, а судом не зібрано жодного доказу, який підтверджує наявність у замовника будівництва права власності або користування землями територіальної громади, які на переконання контролюючого органу самовільно захоплено спірним будівництвом. Крім того, відповідачем не зазначено, а судом не зібрано жодного доказу, з якого можливо встановити наявність у позивача права встановлювати підпірні металеві конструкції біля сусідніх будинків, з метою уникнення руйнувань останніх. З іншого боку, встановлення таких конструкцій забудовником, на переконання колегії суддів, опосередковано підтверджує можливість руйнації сусідніх житлових будинків, що свідчить про необхідність зупинення спірних будівельних робіт, так як життя та здоров`я людей є найвищою цінністю в Україні. При цьому, колегія суддів вважає, що у разі задоволення позовних вимог суб`єкта владних повноважень, приведення відповідного об`єкта нерухомості у первісний стан (знесення надбудованих поверхів), який продовжує будуватись під час розгляду даної справи, може спричинити настання негативних наслідків для територіальної громади міста, зокрема, завдати шкоду сусіднім житловим будинкам. З іншого боку, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про те, що в адміністративних справах позов не може бути забезпечений у спосіб, що фактично підміняє собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті. В даному випадку, колегія суддів не надає правову оцінку наявній у замовника будівництва містобудівній документів, зокрема спірному дозволу на виконання будівельних робіт, з урахуванням вже виконаних робіт, так як така оцінка має надаватись під час розгляду справи по суті. Між тим, колегія суддів, встановлюючи наявність достатніх підстав для забезпечення адміністративного позову у справі, вважає за необхідне наголосити на тому, що за поданням Управління СБУ в Одеській області, з викладеними фактами порушення вимог містобудівного законодавства на спірному об`єкті перевірки, ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 14 грудня 2020 року, у справі № 522/22104/20, призначено перевірку спірного об`єкту нерухомості. В даному випадку, з вказаної ухвали вбачається, що відомості про порушення вимог містобудівного законодавства забудовником внесено до ЄРДР за № 42020162030000141. Крім того, колегією суддів встановлено наявність численних критичних публікацій в мережі Інтернет відносно спірного будівництва, що свідчить про наявність суспільного резонансу, викликаного останнім (https://od.vgorode.ua/news/sobytyia/a1152496-luchshe-ne-pokupat-odessitov-snova-preduprezhdajut-o-prodazhe-nezakonnoho-zhk; https://culturemeter.od.ua/ na-kolontaevskoj-postroili-zhiloj-dom-s-narushenijami-112830; https://usionline.com/na-kolontaevskoj-prodolzhayut-stroit-vysotku-kotoraya-ugrozhaet-sosednim-domam-video). Тому, враховуючи зазначені вище обставини, які створюють обґрунтовані сумніви у законності та безпечності спірного будівництва, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити клопотання контролюючого органу про забезпечення адміністративного позову. При цьому, судом першої інстанції при вирішенні справи допущено порушення норм процесуального права, що призвело до невірного вирішення клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову. Керуючись ст.ст. 150, 308, 311, 320, 325, 379 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року скасувати. Задовольнити клопотання Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про забезпечення адміністративного позову. Заборонити здійснення будь-яких підготовчих та будівельних робіт на земельних ділянках, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.