Постанова 4854 № 420/11941/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/11941/20 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. при секретарі: Шатан В.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної державної адміністрації про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020р. ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до Одеської ОДА, в якому просив: - визнати протиправною відмову Одеської ОДА за №Б-2629-взп-06-2481 від 21.09.2020р.; - зобов`язати Одеську ОДА повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 1.09.2020р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, орієнтовною площею 0,91га на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 30.01.2017р. він звернувся із заявою до Одеської ОДА про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,91га в оренду на 49 років для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд на території Сичавської сільської ради Лиманського Одеської області. Однак, листом за №Б-2629-взп-06-2481 від 21.09.2020р. йому відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Позивач не погоджується із вказаною відмовою, вважає її протиправною, незаконною та такою, що порушує його права, оскільки вона є не вмотивованою в розумінні ст.123 ЗК України, а саме не відповідає передбаченим цією нормою підставам, та не містить їх обґрунтувань. Посилаючись на вказані обставини просив позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення норм права. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив у наданні спірного дозволу на розроблення проекту землеустрою, оскільки у доданих до заяви матеріалах були відсутні документи, які б підтверджували наявність на земельній ділянці, бажаній до відведення, об`єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності, що унеможливлює прийняття відповідачем рішення на користь позивача на підставі ст.123 ЗК України. Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 30.01.2017р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до Одеської ОДА про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,91га в оренду на 49 років для будівництва та експлуатації гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області. Однак, Одеська ОДА своїм листом за вих. №Б-296 від 28.02.2017р. відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, посилаючись на те, що до заяви не долучено матеріалів, визначених ч.2 ст.123 ЗК України, за якими можливо визначити місце розташування земельної ділянки. В подальшому, розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 19.06.2017р. за №488/А-2017 позивачу було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 0,90га із земель рекреаційного призначення, що не надані у власність або користування, для обслуговування та експлуатації бази відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 . 21.07.2020р. ОСОБА_1 звернувся вдруге із заявою до Одеської державної обласної адміністрації про надання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,91га в оренду на 49 років для розміщення, спорудження, будівництва та обслуговування інших об`єктів стаціонарної рекреації та розміщення, будівництва та експлуатації гідротехнічних, лінійних, протиерозійних та захисних протизсувних споруд, розташованої за межами населеного пункту с.Сичавка на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області. Позивач до заяви додав викопіювання з плану визначення меж існуючого використання земель власниками та землекористувачами відповідно до інформації з Публічної кадастрової карти України. Проте, у відповідь Одеська ОДА своїм листом за вих. №Б-2193-взп-01-2214 від 25.08.2020р. повідомила про неможливість ухвалення позитивного рішення з порушеного позивачем питання з підстав того, що зазначене в клопотанні цільове призначення земельної ділянки не відповідає видам цільового призначення земель, встановленого Класифікацією видів цільового призначення земель, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010р. за №548. Відповідач також повідомив про те, що планувальними рішеннями містобудівної документації місцевого рівня - генерального плану с.Сичавка з планом зонування та розширення меж с.Сичавка Лиманського району Одеської області, затвердженого рішенням Сичавської сільської ради від 27.08.2018р. №412-VII, бажана до виділення земельна ділянка знаходиться в межах пляжної зони (вздовж території існуючих баз відпочинку). Також, за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,91га в оренду на 49 років для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення на території Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області, відповідач своїм листом від 21.09.2020р. №Б-2629-взп-06-2481 повідомив, що відповідно до ч.2 ст.124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч.2,3 ст.134 цього Кодексу. Відповідно до ч.2 ст.134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них, у тому числі у разі розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. У додатках до заяви були відсутні документи, які б підтверджували наявність на згаданій земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, які належать позивачу, тому відповідач не вбачав за можливе ухвалити позитивне рішення з порушеного питання та повернув матеріали позивачу. Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішень відповідача, з урахуванням підстав, за якими позивач пов`язує їх протиправність та незаконність, колегія суддів виходить з наступного. Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ст.124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів , крім випадків, встановлених ч.2,3 ст.134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч.2,3 ст.134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст.123 цього Кодексу. Законодавство передбачає вичерпний перелік випадків, коли земельні ділянки державної чи комунальної власності, або права на них, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах). Частиною 2 ст.134 ЗК України до таких виключень належить розташування на земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівельних споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що об`єкт нерухомого майна, що належить позивачу на праві приватної власності, а саме база відпочинку, розміщена на земельній ділянці з кадастровим номером 5122785800:01:008:0005, площею 1,316га, розташований на території Сичавської сільської ради, АДРЕСА_2 , цільове призначення: експлуатація та обслуговування існуючої бази відпочинку та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності не стосується земельної ділянки, про відведення якої позивач звернувся. Аналізуючи вказане та беручи до уваги матеріали справи та пояснення сторін по справі, судова колегія зазначає, що об`єкт нерухомого майна, на яке позивач посилається у позові та в апеляційній скарзі, не має прямого або опосередкованого відношення до земельної ділянки, щодо відведення якої клопоче позивач. Враховуючи те, що документи, які підтверджують право власності ОСОБА_1 на інші об`єкти нерухомого майна відповідачу не надавались, як і до позовної заяви та апеляційної скарги, а тому це виключає можливість реалізації прав позивача відповідно до ст.123 ЗК України. Так, згідно з планувальними рішеннями містобудівної документації місцевого рівня - генеральним планом с.Сичавка Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області, затвердженого рішенням Сичавської сільської ради від 27.08.2018р. за №412-VII (надалі - Генеральний план) спірна земельна ділянка знаходиться на піщаній території, фактично у межах пляжної зони та у межах населеного пункту (вздовж існуючих баз відпочинку). При цьому, судова колегія зазначає, що генеральним планом с.Сичавка не передбачено будівництво гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд на бажаній до відведення земельній ділянці. Що стосується посилання позивача на те, що станом на 30.11.2020р. до Державного земельного кадастру не внесені відомості про межі с.Сичавка Сичавської сільської ради Лиманського району Одеської області, то судова колегія вважає такі посилання помилковими, оскільки у відповідності до ст.173 ЗК України, межі району, села, селища, міста, району в місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць. Ці проекти розробляються з урахуванням генеральних планів населених пунктів. Вирішення питання про внесення відомостей до Державного земельного кадастру не стосується змісту позовних вимог. Враховуючи вищевказане, судова колегія вважає, що оскаржувана відмова Одеської обласної державної адміністрації від 21.09.2020 № Б-2629-взп-06-2481 є правомірною, оскільки у доданих до заяви матеріалах були відсутні документи, які б підтверджували наявність на земельній ділянці, бажаній до відведення, об`єктів нерухомого майна, які належать позивачу на праві приватної власності, що унеможливлює прийняття відповідачем рішення на користь позивача на підставі ст.123 ЗК України. Таким чином, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Окрім того, судова колегія звертає увагу на те, що позивач недобросовісно користується своїми правами та замовчує факт того, що розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 19.06.2017р. за №488/А-2017 йому вже було надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду на 49 років орієнтовною площею 0,90 га за спірною адресою (а.с.42 зворотній бік), а тому судова колегія вважає, що відповідач приймаючи спірне рішення діяв у відповідності та в межах чинних норм законодавства України. В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,316 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення. Головуючий: Ю.М. Градовський Судді: А.В. Крусян О.В. Яковлєв