LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4851440/7443/20

від 02.06.2021 ·

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 р.Справа № 440/7443/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Спаскіна О.А., Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. , за участю секретаря судового засідання Медяник А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 19.02.21 року по справі № 440/7443/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" до Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017", звернувся до суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.12.2020 № 00026430705, № 00026440705. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2021р. адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.12.2020 № 00026430705, № 00026440705. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області (вул. Європейська, 4, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 43142831) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" (вул. Центральна, буд. 45, с. Крива Руда, Семенівський район, Полтавська область, 38262, код ЄДРПОУ 41816315) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 7515,30 грн. Відповідач, не погодившись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з`ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права. В судове засідання суду апеляційної інстанції сторони не прибули, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином. Позивачв надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи без його участі. Відповідно до ч.2 ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України не здійснювалось. Під час апеляційного розгляду справи судом замінено відповідача з Головного управління ДПС у Полтавській області (ЄДРПОУ 43142831) на Головне управління ДПС у Полтавській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (ЄДРПОУ 44057192) на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020р. № 893 «Про деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» та витягу з Єдиного державного реєстру України. Суд апеляційної інстанції розглянув справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідно до вимог ст.308 КАС України та керуючись ст.229 КАС України. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, код ЄДРПОУ 41816315 /т. 1 а.с. 57-58/. На підставі наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 09.11.2020 №2080 /т. 1 а.с. 276/ та направлень від 09.11.2020 № 439, №440 /т. 1 а.с. 277-278/ відповідачем проведено з 10.11.2020 фактичну перевірку тривалістю 10 діб за місцем фактичного провадження діяльності, розташування господарських об`єктів, або інших об`єктів права власності (зокрема місць зберігання та/або відпуску пального), через які здійснює (проводить) діяльність ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" (код ЄДРПОУ 41816315), податкова адреса: Полтавська область, Семенівський район, с. Крива Руда, вул. Центральна, буд.

45. За період з 01.01.2020 по дату закінчення перевірки у встановленому Податковим кодексом України порядку. В акті перевірки від 18.11.2020 №16/31/РРО/41816315 /т. 1 а.с. 20-22/ зафіксовано порушення: - частини 1 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального", а саме: зберігання пального протягом періоду з 16.04.2020 по 15.07.2020 (включно) в місцях, на які не отримувалися відповідні ліцензії на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки); - п. 63.3 ст. 63 Податкового Кодексу України, а саме: не подання до податкового органу повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, або через які провадиться діяльність (за формою №20-ОПП) про наявні транспортні засоби, в кількості 1 одиниця. 04.12.2020 на підставі акта перевірки від 18.11.2020 №16/31/РРО/41816315 ГУ ДПС у Полтавській області прийнято податкові повідомлення-рішення: - №00026430705, яким до ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 500 000 грн. /т. 1 а.с. 16/; - №00026440705, яким до ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем "Адміністративні штрафи та інші санкції" у розмірі 1020,00 грн. /т. 1 а.с. 15/. Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями ГУ ДПС у Полтавській області від 04.12.2020 №00026430705 та №00026440705, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем правомірності прийнятих ним рішень. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі за текстом ПК України). Зокрема, як визначено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. За змістом пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. А відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 цієї статті, фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичної перевірки визначений статтею 80 ПК України, у силу пункту 80.2 якої фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації. Водночас Законом України від 17.03.2020 №533-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (зі змінами, внесеними законами від 30.03.2020 №540-IX та від 13.05.2020 №591-IX) підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2 такого змісту: "Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. У свою чергу, відповідно до абзаців першого, третього та четвертого пункту 63.3 статті 63 ПК України, з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юридичних осіб, відокремлених підрозділів юридичних осіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об`єктів оподаткування або об`єктів, які пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку). Об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов`язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків. Згідно з пунктом 117.1 статті 117 ПК України неподання у строки та у випадках, передбачених цим Кодексом, заяв або документів для взяття на облік у відповідному контролюючому органі, реєстрації змін місцезнаходження чи внесення інших змін до своїх облікових даних, неподання виправлених документів для взяття на облік чи внесення змін, подання з помилками чи у неповному обсязі, неподання відомостей стосовно осіб, відповідальних за ведення бухгалтерського обліку та/або складення податкової звітності, відповідно до вимог встановлених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу на самозайнятих осіб у розмірі 340 гривень, на юридичних осіб, відокремлені підрозділи юридичної особи чи юридичну особу, відповідальну за нарахування та сплату податків до бюджету під час виконання договору про спільну діяльність, - 1020 гривень. Згідно з пунктом 8.1 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 (надалі - Порядок №1588), платник податків зобов`язаний повідомляти за формою №20-ОПП про всі об`єкти оподаткування і об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку. Відповідно до пункту 8.2 Порядку №1588, об`єктами оподаткування і об`єктами, пов`язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об`єкти оподаткування), є майно та дії, у зв`язку з якими у платника податків виникають обов`язки щодо сплати податків та зборів. Такі об`єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідними розділами Податкового кодексу України. Юридична особа інформує про всі об`єкти оподаткування крім тих, відомості щодо яких надані до відповідних контролюючих органів відокремленими підрозділами такої юридичної особи. У силу пункту 8.4 Порядку №1588, повідомлення про об`єкти оподаткування або об`єкти, пов`язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. У повідомленні за формою №20-ОПП надається інформація про всі об`єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду. Як свідчать матеріали справи, предметом спору є, зокрема, правомірність рішення податкового органу про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за неподання до контролюючого органу повідомлення за формою №20-ОПП про наявний один об`єкт оподаткування. При цьому, це рішення прийняте відповідачем на підставі акта про результати фактичної перевірки щодо контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, наявності ліцензій, свідоцтв. Отже, у спірних правовідносинах податковий орган застосував до платника податків штрафні (фінансові) санкції за порушення вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України відповідно до пункту 117.1 статті 117 ПК України за результатами фактичної перевірки. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в даному випадку податковий орган вийшов за межі своїх повноважень та зазначає наступне. Так, виходячи з наведених вище положень підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 та пункту 80.2 статті 80 ПК України, предметом фактичної перевірки може бути виключно дослідження питань щодо дотримання платником податків норм законодавства з питань: регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Таким чином, з`ясування питання щодо дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України та пункту 8 Порядку №1588 не може бути предметом фактичної перевірки, адже повідомлення про об`єкти оподаткування (форма 20-ОПП) не стосується здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), не пов`язане із отриманням дозвільних документів, тощо. Дослідивши залучені до матеріалів справи копію наказу Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.11.2020 №2080 "Про проведення фактичної перевірки" та акта від 18.11.2020 про результати фактичної перевірки судова колегія зазначає, що контролюючим органом проведено перевірку місця зберігання та/або відпуску пального, розташованого за адресою: Полтавська область, Семенівський район, с. Крива Руда, вул. Центральна, буд.

45. При цьому наказ Головного управління ДПС у Полтавській області від 09.11.2020 №2080 у якості підставі для проведення фактичної перевірки ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" містить посилання на положення підпунктів 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України. Проте, згадані вище положення ПК України не вказують на наявність у контролюючого органу повноважень на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України в частині подання до податкової інспекції за місцем обліку повідомлення про об`єкти оподаткування. Застосування законодавцем у підпункті 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України словосполучення "та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи" не наділяє відповідача повноваженнями на дослідження під час проведення фактичної перевірки питань подання платником повідомлення за формою №20-ОПП, оскільки таке повідомлення не є документом дозвільного характеру, наявність яких належить до предмета контролю у ході проведення фактичної перевірки. До того ж, на дату проведення відповідачем фактичної перевірки ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" чинною редакцією пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України було встановлено мораторій на проведення фактичних перевірок, окрім перевірок в частині порушення вимог законодавства щодо: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. Отже, податковий орган під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не мав підстав для дослідження у ході проведення фактичної перевірки питання дотримання платником податків вимог пункту 63.3 статті 63 ПК України. Враховуючи викладене неподання позивачем повідомлення за формою №20-ОПП за основним місцем обліку не підлягає оцінці з огляду на вищенаведений висновок щодо порушення податковим органом порядку проведення перевірки платника податків. При цьому колегія суддів зауважує, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для прийняття податкового повідомлення-рішення у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на формування податкового повідомлення-рішення. Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення, з огляду на допущені таким платником порушення, необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №808/1746/15 та від 20.09.2019 у справі №0340/1931/18. З урахуванням наведеного, судова колегія вважає правильним висновок суд першої інстанції про передчасність та необґрунтованість податкового повідомлення-рішення від 04.12.2020 №00026440705, а тому погоджується з позицією суду першої інстанції щодо необхідності визнання останнього протиправним та скасувати, а позов ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" в цій частині задовольнити. Даючи правову оцінку правомірності податкового повідомлення-рішення від 04.12.2020 №00026430705, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне. Так, ч.1 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" встановлено, що зберігання пального здійснюється суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Під місцем зберігання пального у силу статті 1 названого Закону розуміється місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування, а власне зберіганням пального згаданий Закон визначає діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Відповідно до частини шістнадцятої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" суб`єкт господарювання (у тому числі іноземний суб`єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Водночас згідно з частиною дев`ятнадцятою цієї статті ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Відповідно до абзацу восьмого частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень. Як свідчать матеріали справи, за результатами фактичної перевірки Головним управлінням ДПС у Полтавській області встановлено порушення позивачем вимог частини першої статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" щодо зберігання пального, яке придбано позивачем в період з 17.04.2020 по 11.11.2020 у місцях, на які не отримано ліцензію на право зберігання пального. В акті перевірки зазначено, що ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" за період з 17.04.2020 по 11.11.2020 здійснювало операції з придбання дизельного пального Energy-ДП-3-Євро5-ВО, Energy-ДП-Л-Євро5-ВО, ДП-Л- Євро5-ВО у ТОВ "Торговий дім "Інтеграл": - видаткові накладні: №ТДІ 704/04 від 17.04.2020, №ТД2 704/01 від 27.04.2020, №ТД2505/04 від 25.05.2020, №ТД0807/08 від 08.07.2020, №ТД2608/08 від 26.08.2020, №ТД0210/06 від 02.10.2020, №ТД2610/07 від 26.10.2020, №ТД3010/16 від 30.10.2020, №ТД1111/11 від 11.11.2020; - акцизні накладні: від 17.04.2020 №1075, від 27.04.2020 №1187, від 25.05.2020 № 406, від 08.07.2020 №181, від 26.08.2020 №277, від 02.10.2020 №16, від 26.10.2020 № 337, від 30.10.2020№431, від 11.11.2020 №

115. Подальша реалізація придбаного товару (палива дизельного та бензину) - відсутня. Згідно інформації отриманої від підприємства, вказане пальне використовувалось для сільськогосподарських робіт з обробітку ґрунту, догляд, збирання та транспортування врожаю, транспортні роботи. В акті перевірки зазначено, що у ході перевірки від підприємства отримано довідку про наявну техніку (транспортні засоби) та об`єм паливних баків. Загальний об`єм паливних баків транспортних засобів, що споживають дизельне паливо складає 1039 літрів. За доводами контролюючого органу, отримане ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" відповідно до видаткових накладних: №ТДІ 704/04 від 17.04.2020, №ТД2 704/01 від 27.04.2020, №ТД2505/04 від 25.05.2020, №ТД0807/08 від 08.07.2020, №ТД2608/08 від 26.08.2020, №ТД0210/06 від 02.10.2020, №ТД2610/07 від 26.10.2020, №ТД3010/16 від 30.10.2020, №ТД1111/11 від 11.11.2020 та акцизних накладних: від 17.04.2020 №1075, від 27.04.2020 №1187, від 25.05.2020 № 406, від 08.07.2020 №181, від 26.08.2020 №277, від 02.10.2020 №16, від 26.10.2020 № 337, від 30.10.2020№431, від 11.11.2020 № 115, зберігалось в місцях, на які не отримано відповідну ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки), оскільки не могло бути відвантажене в повному обсязі до паливних баків наявних транспортних засобів. Оцінюючи наведені доводи відповідача, суд враховує, що згідно відомостей з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань до видів діяльності ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017" належать: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний) /т. 1 а.с. 57-58/. Відповідно до наданих доказів у власності ТОВ "РАЙЗЕМІНВЕСТ-2017 знаходяться транспортні засоби: RENAUKT KANGOO спеціалізований вантажний спеціалізований фургон малотонажний-В /т. 4 а.с. 109/, трактор колісний марка JOHN DEERE /т. 4 а.с. 111/, трактор колісний марки БЕЛАРУС-892 /т. 4 а.с. 112/, трактор колісний марки БЕЛАРУС-892 /т. 4 а.с. 113/. У позові представником позивача зазначено, що протягом періоду з 16.04.2020 по 15.07.2020 у зв`язку з посиленим режимом виконання польових робіт всі транспорті засоби мали бути увесь час із заповненими баками із вмістом пального для їх запуску в поле в будь-який день при наявності відповідних погодних умов. Крім того, за твердженням представника позивача деякі транспортні засоби при повній заправці можуть працювати майже увесь робочий день в полі, а тому наявність місць для додаткового зберігання пального у позивача не було потреби /т. 1 а.с. 5/. На підтвердження виконання сільськогосподарських робіт та витрат пального позивач надав копії подорожніх листів на вантажний автомобіль за квітень-листопад 2020 року, дорожні листи на трактори за квітень-листопад 2020 року /т. 2 а.с. 32-250, т. 3 а.с. 1-250, т. 4 а.с. 1-106/. Крім того, відповідно до пояснень позивача, придбане пальне використовувалося останнім в день придбання, оскільки, заправка транспортних засобів, які знаходяться на балансі підприємства, за наявної необхідності, відбувається як одноразово, так і неодноразово протягом доби. При цьому кількість заправок транспорту протягом доби (кількості витраченого пального протягом доби) є різною, оскільки робота транспортних засобів під час польових робіт залежить від погодних умов, у випадках сприятливих погодних умов такі заправки відбуваються відразу після закінчення пального. Відповідачем не надано до суду належних та допустимих доказів, якими б спростовувалися вищенаведені доводи представника позивача або підтверджувався б факт зберігання позивачем пального, яке надійшло у період з 17.04.2020 по 11.11.2020 в ємностях для зберігання пального та наявності у позивача таких ємностей. Також суд враховує, що позивач є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого пов`язана з обробітком сільськогосподарських земель, вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що потребує залучення значної кількості сільськогосподарської техніки, використання технічного обладнання та пристроїв при виробництві зерна для доведення продукції до вимог, визначених у стандартах якості, та як наслідок, витрачання значної кількості пального. За вищевикладених обставин, колегія суддів суд не може погодитися з правомірністю податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Полтавській області від 04.12.2020 № 00026430705, а тому вважає за необхідне визнати його протиправним та скасувати. Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки вони є такими, що не ґрунтуються на нормах закону, а тому підлягають скасуванню. Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Тобто, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень. Однак відповідач, як суб`єкт владних повноважень, на якого покладено обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, належними та допустимими доказами не довів обґрунтованість висновків акту перевірки в оскаржуваній позивачем частині. Натомість позивач, на виконання вимог ч.1 ст. 77 КАС України, довів обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог. Твердження скаржника про те, що задовольняючи позовні вимог, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про необґрунтованість встановлених податковим органом за наслідком проведеної перевірки порушень позивачем вимог діючого законодавства, та як наслідок, незаконності оскаржуваних рішень ґрунтуються на суб`єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на прийняте колегією суддів рішення. Таким чином, рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим підстав для її скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ч. 4 ст. 241, ч. 3 ст. 243, ст.ст. 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 327-329 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 17.02.2021 року по справі № 440/7443/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк Повний текст постанови складено 10.06.2021 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»