Постанова Київський апеляційний суд № 755/6668/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/8787/2021 справа №755/6668/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Андрієнко А.М., Соколової В.В. розглянувши в письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Скочиляс Ірина Мирославівна, на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Галагана В.І. у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про відшкодування шкоди та стягнення грошового відшкодування, - встановив: Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року справу передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва. Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Скочиляс І.М., подано апеляційну скаргу, просять ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилаються на те, що підсудність визначено відповідно до частини 3 статті 28 ЦПК України, проте уважають безпідставними висновки суду про договірні відносини між сторонами. Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Із матеріалів позову убачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ДТП, що сталась в АДРЕСА_1 , загинув пішохід ОСОБА_3 , який є членом сім`ї позивачів. Відповідальність водія, який здійснив наїзд на ОСОБА_3 , на момент ДТП була застрахована у ТОВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант". Посилаючись на викладені обставини, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з вимогами до ТОВ "Страхова компанія "Альфа-Гарант" про стягнення страхового відшкодування, пені у зв`язку із простроченням виплати, сум відповідно до статті 625 ЦПК України та судових витрат. Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року справу вирішено передано за підсудністю до Печерського районного суду міста Києва. Вирішуючи питання про підсудність справи, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не є особою, винною у настанні обставин, які стали підставою для подання позову, і між сторонами наявний спір з приводу виконання договірних зобов`язань. Відповідно до статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Статтею 28 ЦПК України визначені альтернативні підстави для визначення підсудності, які застосовуються з урахуванням вибору позивача. Зокрема, згідно із частиною 3 цієї статті позови про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, чи шкоди, заподіяної внаслідок вчинення кримінального правопорушення, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача або за місцем заподіяння шкоди. Основні вимоги позивачів ґрунтуються на положеннях статті 27 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", які мали б бути дотримані відповідачем. Згідно із цими положеннями, у розмір шкоди закладено суми на відшкодування моральної шкоди, поховання та утримання. Відповідно до положень статті 1 цього Закону: 1.1. страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; 1.2. страховики - страхові організації, що мають право на здійснення обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відповідно до вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про страхування"; 1.3. потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров`ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу; Згідно із статтею 3 цього Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Згідно із положеннями цього закону страховик хоч і не є особою, дії чи бездіяльність якого пов`язані із спричиненням шкоди, проте така особа у певних випадках та в межах певних сум і залежно від виду шкоди приймає на себе зобов`язанння здійснити таке відшкодування чи його частину. Положення частини 3 статті 28 ЦПК України орієнтовані на правовідносини, підставами позову у яких є сам лише факт спричинення шкоди і наявність у відповідної особи обов`язку здійснити покриття таких витрат відповідно до Закону. Апеляційний суд також вказує на помилковість висновків суду про наявність договірних відносин між сторонами, оскільки такі врегульовані виключно Законом. Відповідно до статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 379, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Скочиляс Ірина Мирославівна, задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 20 квітня 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Повний текст постанови складено 09 червня 2021 року. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді А.М. Андрієнко В.В. Соколова