Постанова 4824 № 2-6777/11

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 червня 2021 року м. Київ Справа № 2-6777/11 Провадження № 22-ц/824/3255/2021 Резолютивна частина постанови оголошена 02 червня 2021 року Повний текст постанови складено 04 червня 2021 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Журавльова Д.Д. учасники справи: позивач Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» відповідачі ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва, постановлю у складі судді Савлук Т.В. 10 грудня 2020 року, у справі за заявою ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - В С Т А Н О В И В: У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із заявою перегляд заочного рішення у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування заяви посилався на те, що 10 листопада 2020 року ознайомився з матеріалами справи і лише тоді дізнався про існування заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року, про що свідчить заява від 10 листопада 2020 року. Крім того, копію заочного рішення ні 10 листопада 2020 року ні раніше не отримував, оскільки судом такого надіслано на його адресу не було. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 грудня 2020 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без розгляду. Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що копію оскаржуваного рішення отримав лише 26 березня 2021 року. До цього часу ані раніше копію заочного рішення судом на його адресу не направлялася, що підтверджується відсутністю відомостей в матеріалах справи. Вказує, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без розгляду не передбачено чинним законодавством. Крім того, оскаржувана ухвала унеможливлює доступ до правосуддя та перешкоджає оскарженню заочного рішення суду. В судовому засіданні представник ТОВ «Інвест-Кредо» адвокат Усачук О.І. проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. ОСОБА_2 в судове засідання не з`явися, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 . Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем пропущеною строк на звернення до суду з цією заявою, визначений статтею 284 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутня заява про поновлення процесуального строку разом з доказами, які мали підтвердити поважні причини несвоєчасного звернення до суду Однак, апеляційний суд не може погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав. Судом встановлено, що заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 04 грудня 2012 року стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 110 304,80 доларів США, що за курсом НБУ станом на 01.11.2011 року становить 879 901 грн. 39 копійок. 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції. Відповідно до п.9 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 року, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу. У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Порядок оскарження заочного рішення, встановлений статтями 284-287 Цивільного процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску із інших поважних причин. Згідно з вимогами ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк. Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Відповідно до вимог ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом. Звертаючись до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 вказував, зокрема, на те, що про заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 04 грудня 2012 року дізнався 10 листопада 2020 року після ознайомився з матеріалами справи. Крім того вказував, що копія оскаржуваного рішення на його адресу не направлялася. Разом з тим, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем пропущеною строк на звернення до суду заявою, визначений статтею 284 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутня заява про поновлення процесуального строку разом з доказами, які мали підтвердити поважні причини несвоєчасного звернення до суду. Однак, чинним цивільним процесуальним законодавством передбачено, що строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, повний текст якого не було вручено учаснику справи у день його проголошення, обчислюється з дня вручення учаснику повного заочного рішення. У той же час, в матеріалах справи відсутні докази вручення відповідачу копії заочного рішення, переглянути яке він просить, а, відтак, висновки суду першої інстанції щодо пропуску ОСОБА_2 строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та відсутності підстав для його поновлення не відповідають фактичним обставинам справи. Залишаючи заяву відповідача без розгляду, суд першої інстанції фактично порушив право заявника на доступ до правосуддя, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких обставин, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, перешкоджає подальшому провадженню у справі, що у відповідності до ст. 379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 268, 374, 379, 381, 382-384, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити. Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 грудня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач: А.М. Стрижеус Судді: Л.Д. Поливач О.І. Шкоріна