Постанова 4817 № 607/12893/17

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/12893/17Головуючий у 1-й інстанції Братасюк В.М. Провадження № 22-ц/817/485/21 Доповідач - Дикун С.І. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 03 червня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Дикун С.І. суддів - Парандюк Т. С., Храпак Н. М., з участю секретаря - Стецюк М.А. представника позивача ОСОБА_1 адвоката Скиби Л.С.; представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Вільотнік Г.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу №607/12893/17 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Скиба Людмила Сергіївна на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ухваленого суддею Братасюком В.М., - ВСТАНОВИв: У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. В обґрунтування позову посилається на те, що 25.06.2004 р. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу №1-1143 придбав земельну ділянку для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,11 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . 04.05.2006 року на вказану ділянку був оформлений державний акт на право власності серії ЯБ №241995, який зареєстрований в Книзі реєстрації записів державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №010664402485. Власником суміжної земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , і зареєстрована за кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 площею 0,0721 га є ОСОБА_2 , яка самовільно здійснила захоплення його частини земельної ділянки, знесла бетонові стовпчики та здійснює незаконне будівництво будинку, користуючись земельною ділянкою без належних правових підстав. Позивач просив усунути перешкоди в користуванні його земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язати ОСОБА_2 за власні кошти знести будівлю, побудовану на земельній ділянці, яка належить йому відповідно до державного акту на право власності на землю. Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою відмовлено. Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Скиба Л.С., подав апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2021 року, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення у даній справі, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд неповно з`ясував обставини, які мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зокрема, при постановленні рішення судом першої інстанції не взято до уваги інформація, яка зазначена у висновку судово- земельно-технічної експертизи, що власниками земельних ділянок огорожі зведені не у відповідності до генплану забудови їх земельних ділянок. Зазначає, що при проведенні судово земельно-технічної експертизи досліджувалася лише технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_3 (попередньої власниці земельної ділянки) площею 0.18 га, яка значно більша по площі, ніж спірна ділянка. У зв`язку з тим, що технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_2 відсутня, вважає, що причиною накладення меж його земельних ділянок та ОСОБА_2 є перетин поверхонь геометричних площин зі сторони ОСОБА_2 . Також вважає, що відповідачка неправомірно, без належних та правових підстав захопила частину земельної ділянки, яка належить йому та завдала шкоду його правам та інтересам. Відзив у визначений судом термін на апеляційну скаргу не надійшов. Під час розгляду справи в апеляційному суді представник позивача ОСОБА_1 адвокат Скиба Л.С. підтримала апеляційну скаргу в її межах та просила задовольнити вимоги апеляційної скарги. При цьому зазначила, що суд безпідставно не взяв до уваги мотивувальної частини висновку судово земельно-технічної експертизи, на сторінці 9 якого зазначено, що встановити фактичне розташування, конфігурацію та розміри земельної ділянки, яка перейшла у власність відповідачки неможливо із-за відсутності технічної документації. Представниця відповідачки адвокат Вільотнік Г.С. апеляційну скаргу заперечила, рішення суду вважає законним та обґрунтованим і таким, що не підлягає до скасування з мотивів, зазначених як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді. Судом повно і всебічно було досліджені всі обставини справи, у справі було призначено судово земельно-технічну експертизу та додаткову судово земельно-технічну експертизу, відповідно до висновків яких судом прийнято рішення. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав. Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у випадках передбачених ЦПК. У відповідності до статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Захист земельних прав - це передбачені законом способи охорони цих прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Як установлено судом та підтверджується матеріалами справи, 25.06.2004 р. ОСОБА_1 на підставі договору купівлі продажу №1-1143 придбав земельну ділянку для ведення будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, площею 0,11 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 . У серпні 2004 р. представником Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК виконано комплекс робіт по переоформленню державного акту на право власності на землю на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки на ім`я ОСОБА_1 . Також було здійснено перевірку на місцевості меж по їх фактичному розташуванню, розміри меж, цільове призначення ділянки, площа. Вирахування площі земельної ділянки виконано автоматичною системою «ІНВЕНТ-ГРАД» на ПЕОМ по координатах точок повороту меж і становить 0,11га. За матеріалами робіт створено технічну документацію та обмінний файл іn-4 для унесення в базу даних АС ДЗК. В присутності сільського голови Шляхтинецької сільської ради був складений акт про визначення (відновлення) на місцевості зовнішніх меж земельної ділянки. Відповідно до даного акту межі ділянки встановлені в натурі, закріплені межовими знаками в кількості 4 штук і передані власнику на зберігання. 19 серпня 2004 року Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК був виданий акт по перевірці і прийманню виконаних робіт по складанню (переоформленню) Державного акту на право власності на землю на ім`я ОСОБА_1 04.05.2006 року на вказану ділянку був оформлений державний акт на право власності серії ЯБ №241995, який зареєстрований в Книзі реєстрації записів державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №010664402485. Власником суміжної земельної ділянки, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 кадастровий номер 6125289800:02:001:0667 площею 0,0721 га є відповідачка ОСОБА_2 . Звертаючись з позовом позивач посилався на те, що ОСОБА_2 самовільно здійснила захоплення частини його земельної ділянки, знесла бетонові стовпчики та здійснює незаконне будівництво будинку, користуючись земельною ділянкою без належних правових підстав. При цьому позивач просив усунути перешкоди у користуванні власною земельною ділянкою шляхом знесення відповідачкою власним коштом будівлі, яка зведена на його земельній ділянці (т.1 а.с.2-4). Позовних вимог в установленому процесуальним законом порядку позивач не змінював і не уточнював. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою суд першої інстанції виходив з того, що права позивача не є порушеними, оскільки саме неправильне визначення координат поворотних точок земельної ділянки ОСОБА_1 призвело до порушення меж та накладення земельних ділянок з кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 та 6125289800:02:001:0155. Докази порушення прав позивача відповідачкою шляхом зведення будівлі на його земельній ділянці відсутні, судом не встановлено факту розташування збудованої ОСОБА_4 будівлі на частині земельної ділянки, що належить ОСОБА_1 і такі доводи позивача спростовуються висновками проведених по справі судових земельно-технічних експертиз. Колегія суддів погоджується із наведеним висновком суду, з огляду на наступне. Згідно з положеннями ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. У відповідності до ч.2 ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. В той же час ч.3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ)відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів. Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна. Позивач, пред`являючи негаторний позов, повинен довести належними, допустими, достовірними та достатніми доказами наявність в нього права власності та про створення йому саме відповідачем перешкод в користування та/або розпорядженні своїм майном. Відповідно до положень ст.ст.125,126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону України"Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень" виникають з моменту такої реєстрації (ч. 2 ст. 3 даного Закону). Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації. Проаналізувавши матеріали справи в сукупності, колегія суддів прийшла до висновку про правильність рішення суду першої інстанції щодо відсутності порушення прав позивача, а тому підстави для усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з мотивів, наведених позивачем, відсутні. Згідно з висновком судової земельно-технічної експертизи №201/18-22 від 27.09.2018 року, станом на день дослідження площа земельної ділянки ОСОБА_1 по встановленому забору, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка фактично перебуває у його власності становить - 0,1094 га; площа фактичного користування земельної ділянки позивача ОСОБА_1 площі земельної ділянки, відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯБ №241995 виданого 04.05.2016 року, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-6103927412017 виданого 26.09.2017 року, кадастровий номер 6125289800:02:001:0155 не відповідає; розташування межових знаків земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку номер НВ-6103927412017 від 29.12.2017 року, по літ. „А, літ. Г, яка розташована в АДРЕСА_1 , що є власністю відповідача ОСОБА_2 , згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2017 року реєстраційний номер 1310 станом на день дослідження визначити не вбачається за можливе із-за відсутності необхідних документів; станом на день дослідження межовими знаками земельної ділянки за кадастровими номерами 6125289800:02:001:0667 являються стовпці огорожі власника земельної ділянки ОСОБА_2 ; Станом на день дослідження межовими знаками земельної ділянки за кадастровими номерами 6125289800:02:001:0155 являються стовпці огорожі власника земельної ділянки ОСОБА_1 . При дослідженні експертом відзначено, що літери поворотних точок кадастрового плану із Витягу не збігаються ні з літерами поворотних точок плану меж земельної ділянки Державного акту, ні з літерами поворотних точок кадастрового плану із технічної документації від 2004 току. Однак, площа та лінійні проміри між поворотними точками співпадають. Згідно з висновком експерта за результатами проведеної судової земельно-технічної експертизи №202/18-22 від 17.10.2018 року, фактичне розташування кутів повороту меж земельної ділянки гр. ОСОБА_2 відповідає в межах точності (до 0,3м) розташуванню кутів повороту, що визначені документацією із землеустрою (відомостям із обмінного файлу на земельну ділянку) за винятком поворотного кута т.1, де фактична межа зсувається вглиб ділянки, а також поворотного кута т.5, де фактична межа зсувається вглиб ділянки від межі із землями ОСОБА_5 ; у зв`язку з тим, що на дослідження було надано документацію із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 6125289800:02:001:0349, а також те, що надана на дослідження копія документації із землеустрою не є належним чином завіреною, прошнурованою та пронумерованою, - надати висновок щодо відповідності технічної документації із землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 вимогам земельного законодавства та іншим нормативним документам з питань землеустрою та землекористування не вбачається за можливе; оскільки існують розбіжності між фактичними розмірами (фактичними межами) земельної ділянки та межами, що визначені документацією із землеустрою (межі у відповідності із обмінним файлом на земельну ділянку 6125289800:02:001:0667, що внесені у базу ДЗК) що перевищують 0,15 м, то експерт робить висновок, що конфігурація земельної ділянки ОСОБА_2 дещо змінилася (незначно), що виразилося у зменшенні площі землеволодіння на 0,0006 га; існують істотні невідповідності у місці розташування поворотних кутів земельної ділянки ОСОБА_1 (не відповідності у порядку користування земельною ділянкою), оскільки, швидше за все, при розробці документації із землеустрою ОСОБА_1 допущена груба помилка при прив`язці зовнішніх меж земельної ділянки до пунктів ДГМ (Державної геодезичної мережі). Внаслідок цього й існують істотні невідповідності між фактичною конфігурацією та конфігурацією, що установлена правоустановчими документами (Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №241995 від 04.05.2006). Накладання саме земельних ділянок із кадастровими номерами 6125289800:02:001:0667 та 6125289800:02:001:0155 виражається перетином геометрії площин вищевказаних ділянок і становить 81 кв.м. Згідно з висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи №1416/19-22 від 29.04.2020 року, фактичний порядок користування земельною ділянкою правовстановлюючим документам на земельну ділянку за кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 загальною площею 0,07 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована у с. Шляхтинці Тернопільського району, яка належить ОСОБА_2 відповідає; Порушення землекористування, зокрема порушення меж та накладення земельних ділянок з кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 загальною площею 0,07 га та 6125289800:02:001:0155 загальною площею 0,11 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, які розташовані у с. Шляхтинці Тернопільського району, які належать ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідно до правовстановлюючих документів на земельні ділянки та вимог нормативно- правових актів має місце. Фактично в натурі (на місцевості) зведення житлових будинків на земельних ділянках ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідає генплану с. Гаї Гречинські. Зведення огорожі ОСОБА_1 по контуру земельної ділянки відповідає і лінії розмежування між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 згідно плану меж, земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0349 ( за і довжиною та дирекційним кутом) та плану меж земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0667. Неправильне визначення координат поворотних точок земельної ділянки ОСОБА_1 призвело до порушення меж та накладення земельних ділянок з кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 та 6125289800:02:001:0155, а тому існує необхідність здійснення виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру шляхом визначення правильних координат поворотних точок меж земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0155 (ст.37 Закону України «Про державний земельний кадастр». Відповідно до вимог ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання у спосіб що визначений законом. Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою ОСОБА_1 , яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 та зобов`язання ОСОБА_2 за власні кошти знести будівлю, побудовану на земельній ділянці позивача відповідно до державного акту на право власності на землю не підлягають до задоволення, оскільки права позивача відповідачкою не порушені; саме неправильне визначення координат поворотних точок земельної ділянки позивача призвело до порушення меж та накладення земельних ділянок з кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 та 6125289800:02:001:0155. Як зазначено експертом, є необхідність здійснення виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру шляхом визначення правильних координат поворотних точок меж земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0155. Посилання позивача в апеляційній скарзі на те, що відповідачка неправомірно захопила частину його земельної ділянки, не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи: висновками експертів за результатами проведених судової земельно-технічної експертизи №202/18-22 від 17.10.2018 року та додаткової судової земельно-технічної експертизи №1416/19-22 від 29.04.2020 року, актом встановлення меж земельної ділянки в натурі, закріплення їх межовими знаками та передачу на зберігання в присутності ОСОБА_1 , сільського голови Шляхтинецької сільської ради Федорчука Д.М. та представника Тернопільської регіональної філії Центру ДЗК Коцура І.І. за 2004 рік, актом перевірки і приймання виконаних робіт по складанню (переоформленню) Державного акту на право власності на землю ОСОБА_1 від 19 серпня 2004 року. У суді знайшли доведення ті обставини, що протягом 2006-2008 р.р. після встановлення меж земельної ділянки позивача в натурі і закріплення її межовими знаками відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №241995, який зареєстрований в Книзі реєстрації записів державних актів на право власності на землю та на право користування землею, договорів оренди землі за №010664402485 від 04 травня 2006 році, кадастровий номер земельної ділянки 6125289800:02:001:0155, самим позивачем була встановлена капітальна кам`яна огорожа відповідно до межових знаків власної земельної ділянки з якими він погодився. Дана огорожа є наявною на даний час і не змістилася, що підтверджується висновками судової земельно-технічної експертизи №202/18-22 від 17.10.2018 року та додаткової судової земельно-технічної експертизи №1416/19-22 від 29.04.2020 року, згідно з якими станом на час дослідження межовими знаками спірних земельних ділянок є стовпці огорож обидвох власників земельних ділянок. Більше того, як встановлено експертом кам`яна огорожа по лінії розмежування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 була зведена ще 2008 року, яка відповідає довжині та дирекційному куту станом на день дослідження земельної ділянки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0349 (попередній власник ОСОБА_3 ) ще до її поділу та земельній ділянці відповідачки за кадастровим номером 6125289800:02:001:0667 після поділу та була зведена ОСОБА_1 (а.с. 202 т.1) При цьому, сторонами не заперечується, що спірну будівлю відповідачка проводить поза межами зведеної позивачем огорожі. Не заслуговують на увагу доводи позивача в апеляційній скарзі, що спірна будівля зводиться відповідачкою на його земельній ділянці, оскільки такі обставини позивачем не доведені і судом не встановлені. Зокрема, із поданих доказів неможливо встановити конкретне місце розташування спірної будівлі, про знесення якої ставить вимоги позивач по відношенню до земельної ділянки позивача і експертами про розміщення такої будівлі на земельній ділянці позивача не вказано. Разом із тим, здійснення будівництва житлового будинку на земельній ділянці за кадастровим номером 6125289800:02:001:0667, площею 0,0721 га, за адресою с.Гаї-Гречинські Тернопільського району Тернопільської області проводиться відповідачкою на земельній ділянці, яка належить їй на праві приватної власності на підставі цивільно-правового договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2017 року №1310 - витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-6104271852017 від 29.12.2017 року, який є чинним і не оспорюється. (а.с.47-48 т.1) Твердження в апеляційній скарзі про те, що при проведенні судової земельно-технічної експертизи досліджувалася лише технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_3 площею 0.18 га, яка значно більша по площі ніж спірна ділянка, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки експертом підставно досліджувалась технічна документація попереднього землевласника ОСОБА_3 до поділу в частині меж із землями ОСОБА_1 , тобто в частині, яка після поділу була сформована як земельна ділянка відповідачки із кадастровим номером 6125289800:02:001:0667, площею 0,0721 га, що підтверджено висновком додаткової судової земельно-технічної експертизи №1416/19-22 від 29.04.2020 року (а.с.195-204 т.1). Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленого судового рішення, такі доводи по суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й правильної оцінки судом першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справі Проніна проти України). Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, на законність рішення суду не впливають, рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до приписів ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, понесені в апеляційному суді у вигляді сплаченого судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 в межах ним понесеної суми у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України. Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд , - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 лютого 2021 року залишити без змін. Судові витрати, понесені в апеляційному суді у вигляді сплаченого судового збору покласти на позивача ОСОБА_1 в межах ним понесеної суми. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 08 червня 2021 року. Головуючий Дикун С.І. Судді: Парандюк Т.С. Храпак Н.М.