Постанова 4814 № 546/956/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 546/956/20 Номер провадження 22-ц/814/1378/21Головуючий у 1-й інстанції Зіненко Ю. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Триголова В.М. суддів: Дорош А.І., Лобова О.А., розглянувши у спрощеному письмовому провадженні без повідомлення учасників процесу апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. посилаючись на те, що звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву №б/н від 29.06.2011 року. Відповідачка при підписанні анкети заяви підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, що діяли станом на момент підписання анкети заяви, що підтверджується підписом у анкеті заяві, де є відповідні запевнення відповідача щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді. Відповідно до виявленого бажання, відповідачці було відкрито кредитний рахунок (що підтверджується Випискою по рахунку, яка додається до позову) та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. Для користування кредитним картковим рахунком відповідач отримала кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 5000,00 грн. В порушення умов кредитування відповідачка не виконує належним чином зобов`язання, в результаті чого станом на 24.09.2020 виникла заборгованість в сумі 17315,88 грн, яка складається з наступного: заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн, в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України 3078,96 грн, пені 5424,96 грн. Посилаючись на вищевикладені обставини та положення ст.ст. 207, 526,527,530,610, 617, 634, 639, 1054 ЦК України, позивач просив позов задовольнити в повному обсязі. В подальшому позивачем надана заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач АТ КБ «Приватбанк» просить стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 29.06.2011 в сумі 11890,92 грн, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 8811,96 грн, в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України 3078,96 грн та понесені судові витрати (а.с.84). Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про стягнення заборгованості відмовлено. Позивач АБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити нове, яким позовні вимоги банку задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що cуд першої інстанції при вирішенні спору неправильно визначив характер правовідносин, що виникли між сторонами, помилково зробив висновок про те, що відсутні правові підстави для стягнення усіх складових заборгованості через відсутність обов`язку відповідача по їх сплаті у анкеті-заяві, тоді як подана до суду анкета-заява містить згоду відповідача на те що дана анкета-заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, правилами користування карткою складають договір про надання банківських послуг. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК Українисправа призначена до розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи за наявними в матеріалах справи документами. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим судом, 29 червня 2011 року між Акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачкою ОСОБА_1 укладено кредитний договір шляхом підписання Анкети заяви про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку, (а.с.12). У анкеті - заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку. До анкети - заяви банком додано витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та копію витягу з «Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку» (а.с.а.с.13, 14-38). Дані витяги не містять підпису відповідачки. Відповідачці ОСОБА_1 на підставі кредитного договору було надано кредитні картки: дата відкриття 19.09.2012 - кредитну картку № НОМЕР_1 , терміном дії до 07/16; дата відкриття 24.11.2014 - кредитну картку № НОМЕР_2 , терміном дії до 08/17; дата відкриття 08.12.2016 - кредитну картку № НОМЕР_3 , терміном дії до 04/18 (а.с.10). Відповідно до довідки Приватбанку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 (договір б/н): старт карткового рахунку 19.09.2012 № НОМЕР_1 , кредитний ліміт було встановлено у розмірі 300,00 грн; 19.09.2012 кредитний ліміт було збільшено до 5000,00 грн; 24.11.2014 кредитний ліміт було збільшено до 5000,00 грн; станом на 17.04.2019 кредитний ліміт 0 грн (а.с.11). Відповідно до виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 , відповідачка користувалася наданою кредитною карткою, знімаючи готівкові кошти в банкоматах, поповнювала рахунок мобільного телефону, поповнювала готівкою кредитну картку. Зокрема, здійснювалося зняття готівки в банкоматі 16.08.2015, 04.10.2015; 27.01.2017 за допомогою картки НОМЕР_3 здійснювалася покупка продуктів, 20.01.2017 переказ з карти в сумі 235 грн на кредитну карту НОМЕР_3 , платник ОСОБА_1 та ін. (а.с.46-48). Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 29.06.2011, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 24.09.2020 виникла заборгованість в сумі 17315,88 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України 3078,96 грн, заборгованості по пені 5424,96 грн (а.с.5-9). Згідно з наданим банком розрахунком заборгованості за договором б/н від 29.06.2011, у відповідачки ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 11.02.2021 наявна заборгованість в сумі 11890,92 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 8811,96 грн в тому числі заборгованості за простроченим тілом кредиту 8811,96 грн; заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625 ЦК України 3078,96 грн (а.с.92-93). Відмовляючи у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з тих обставин, що у анкеті - заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в ПриватБанку від 29 червня 2011 року процентна ставка не зазначена; відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, а також у вигляді процентів. А Умови та правила надання банківських послуг», «Тарифи», які викладені на банківському сайті: www.privatbank.ua, та які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 29 червня 2011 року шляхом підписання анкети-заяви. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань; та, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. При цьому, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, суд першої інстанції встановив, що за період з 19.09.2012 по 01.03.2020 відповідачкою фактично було використано шляхом зняття готівки в банкоматах, оплатою послуг тощо, 8903,80 грн., що підтверджується виписками, наданими позивачем. За цей же період відповідачем було погашено заборгованість шляхом поповнення готівкою в терміналі самообслуговування, автоматичного погашення простроченої заборгованості на загальну суму 13751,85 грн., що підтверджується цією ж випискою. Встановивши вказані обставини, суд дійшов висновку, що оскільки відповідачем здійснено погашення простроченої заборгованості на загальну суму 13751,85 грн., що перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, вказаний позивачем, то у задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8811,96 грн. слід відмовити. Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду. У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статті 634 цього Кодексудоговором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК Україниможна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до статті 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статтей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до статті 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). За змістом статті 1056-1 ЦК Українив редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК Україниякщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом статті 549 ЦК Українинеустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Частинами першою, другою статті 551 ЦК Українивизначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі). У анкеті-заяві позичальника від 29 червня 2011 року, підписаній сторонами, відсутні умови договору про нарахування відсотків. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім простроченого тіла кредиту, стягнути заборгованість за відсотками. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Умов та Правил, довідка про умови кредитування не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не містять підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (№14-131цс19). Вірним є висновок суду про відмову у стягненні тіла кредиту, оскільки відповідачем на погашення простроченої заборгованості сплачено грошові кошти на загальну суму 13751,85 грн., що підтверджується випискою за договором наданою відповідачем, а отже остання заборгованість за тілом кредиту погасила. Не заслуговують на увагу доводи Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на які є посилання в апеляційній скарзі, щодо урегулювання банком правовідносини із позичальником згідно з принципом свободи договору і відповідач погодився на те, що умови, на яких вони вступають у договірні правовідносини, зафіксовані у кількох документах: Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах банку та довідці про умови кредитування, оскільки перелічені документи не містять підпису позичальника. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень про конкретні запропоновані та погоджені з відповідачем Умови та правила надання банківських послуг, у підписаній відповідачем анкеті-заяві відсутні домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, комісії та штрафи, а надані банком Витяг з Умов та Правил, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що наданий позивачем «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить умови щодо чотирьох видів карт «Універсальна» При цьому, в підписаній відповідачем анкеті-заяві не вказано який саме тип платіжної картки видано відповідачу. Не заслуговують на увагу доводи Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк», на які є посилання в апеляційній скарзі щодо належного ознайомлення відповідача з умовами кредитування. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, ОСОБА_1 підписала тільки анкету-заяву в частині персональних даних. Будь-яких даних про тип кредитної картки, назви та розміру кредитного ліміту анкета-заява не містить. Оскільки матеріали справи не містять підтвердження ознайомлення відповідача з інформації щодо типу кредитної карти, виданої на виконання договору від 29.06.2011 року, колегія суддів не приймає вказані доводи до уваги. Колегія суддів звертає увагу на те, що наданий позивачем «Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» містить умови щодо чотирьох видів карт «Універсальна». При цьому, в підписаній відповідачем анкеті-заяві не вказана який саме тип платіжної картки видано відповідачу. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду. За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з`ясував обставини справи, зібраним доказам дав належну оцінку та прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позову. Постановлене судом рішення відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасоване з підстав, що наведені в апеляційній скарзі. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - залишити без задоволення. Рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 26 березня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: В.М. Триголов Судді: А.І. Дорош О.А. Лобов