Постанова КАС ВС № 1718/2-а-1904/11

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року м. Київ справа № 1718/2-а-1904/11 адміністративне провадження № К/9901/33239/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Бучик А.Ю., суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01.09.2020 (суддя Березень Ю.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 (колегія суддів: Улицький В.З., Кузьмич С.М., Шавель Р.М.) у справі №1718/2-а-1904/11 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності, УСТАНОВИВ Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 05.10.2012 визнано противоправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати за період з 24 березня 2011 року по 5 вересня 2011 року включно. Зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 40 процентів від мінімальної заробітної плати, за період з 24 березня 2011 року по 5 вересня 2011 року включно із урахуванням проведених виплат. 11.08.2020 до суду першої інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява про заміну правонаступника на підставі ст. 52 КАС України, в якій просив замінити позивача ОСОБА_2 на нього як правонаступника та замінити відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області на правонаступника - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, мотивуючи свої вимоги тим, що постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 5 жовтня 2012 року в справі №1718/2-а-1904/11 зобов`язано відповідача провести нарахування та виплату допомоги ОСОБА_2 , однак останній помер, присуджених сум не отримав, заявник є спадкоємцем за законом. Ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 01.09.2020, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони правонаступником відмовлено. Не погоджуючись з ухваленими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення судами норм процесуального права, просить їх скасувати та прийняти постанову, якою заяву задовольнити. Касаційна скарга обгрунтована тим, що суди попередніх інстанцій буквально підійшли до поняття судовий процес та вказали, що після набрання рішенням законної сили заміна сторони в порядку ст. 55 КАС не допускається. Вказав, що судом не враховано висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 07.03.2019 у справі № 617/7748/12, та вказує, що процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Ухвалою Верховного Суду від 14.12.2020 відкрито касаційне провадження. Відзив на касаційну скаргу не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Постановляючи оскаржувану ухвалу, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підстави для задоволення заяви відсутні, оскільки таку подано заявником після вирішення справи по суті та ухвалення судом рішення, яке набрало законної сили, а відтак така заява повинна бути подана в порядку статті 379 КАС України, якою регулюються процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах. Колегія суддів зазначає таке. Згідно зі статтею 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Статтею 1227 ЦК України встановлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Отже, ЦК України не визначено строку, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання соціальних платежів. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що суми соціальних виплат, у даному випадку допомоги, передаються членам сім`ї спадкодавця. Судами встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом від 29 січня 2020 року, посвідченого державним нотаріусом Сарненської державної нотаріальної контори, спадкоємцем нарахованої допомоги по справі №1718/2-а-1904/11 є ОСОБА_1 . Суди першої та апеляційної інстанції, застосовуючи статтю 52 КАС України (в редакції на час розгляду заяви) дійшли висновку про можливість заміни сторони в справі виключно під час судового процесу, зазначивши, що заміна сторін у справі після завершення її розгляду, на стадії виконання судового рішення, не допускається. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Чинне процесуальне законодавство виокремлює процесуальне правонаступництво в порядку статті 52 КАС України на будь-якій стадії судового процесу (що є однією із стадій судового провадження). Аналіз вказаної норми процесуального закону дає підстави для висновку про те, що заміна сторони в адміністративній справі допускається до закінчення її розгляду судами відповідних інстанцій та набрання остаточним судовим рішенням у справі законної сили. Питання заміни сторони виконавчого провадження на стадії виконання судового рішення окремо врегульовано статтею 379 КАС України (в редакції, чинній на момент звернення з відповідною заявою), якою, серед іншого, встановлено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Насамперед, на стадії примусового виконання судового рішення, як завершальної стадії судового провадження, передумовою для заміни сторони виконавчого провадження її правонаступником є звернення до суду, що розглянув справу, державного виконавця або заінтересованої особи в порядку, встановленому статтею 379 КАС України. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) під виконавчим провадженням як завершальною стадією судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) розуміється сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно частин першої та другої статті 15 Закону № 1404-VIII сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Положення частини п`ятої статті 15 цього Закону передбачають, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. У контексті наведених положень Закону № 1404-VIII слід зазначити, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження являє собою процес, який починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили і завершується настанням відповідних обставин, передбачених статтею 39 цього Закону. При цьому, згідно частини четвертої статті 379 КАС України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Відтак для реалізації права заявника на виконання судового рішення, належним є звернення його із заявою про заміну сторони виконавчого провадження. Крім того, Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 у справі №2-а-3494/11, у постановах від 07.03.2019 у справі № 617/7748/12 та від 31.10.2019 у справі № 617/1926/12 сформована та застосована правова позиція, згідно якої заміна сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, можлива на будь-якій стадії адміністративного процесу, як на стадії розгляду справи так і на стадії виконання судового рішення, яке набрало законної сили, зокрема, і до видання виконавчого листа, і відбувається виключно за відповідним рішенням суду, а не державного виконавця (що стосується заміни сторони виконавчого провадження), незалежно від того виданий судом виконавчий лист на момент звернення із заявою про правонаступництво та чи пред`явлений він (виконавчий лист) до примусового виконання. Вказаний висновок в спірних правовідносинах необхідно розуміти таким чином, що заміна сторони виконавчого провадження не пов"язується із необхідністю примусового виконання рішення та допустима без наявності відкритого виконавчого провадження та до видачі виконавчого листа. Позивач в касаційній скарзі посилається на позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 812/1038/14. У вказаному рішенні Суд зазначив: «з огляду на необхідність забезпечення судами повного контролю за виконанням судового рішення, Суд вважає, що ст. 55 КАС України слід тлумачити розширено, а саме допускати можливість заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, на будь-якій стадії судового процесу, не обмежуючись лише розглядом справи. Словосполучення "судовий процес", вжите у ст. 55 КАС України (у редакції, що діяла до 14.12.2017) охоплює період між ухваленням остаточного рішення і відкриттям виконавчого провадження у справі». Однак спірні правовідносини є відмінними від відносин у справі № 812/1038/14, тобто не є тотожними, а тому такий висновок не може застосовуватись в цій справі. У справі № 812/1038/14 спірні правовідносини виникли внаслідок проведення антитерористичної операції та неможливості виконання повноважень органами державної влади на непідконтрольних територіях, а тому правонаступником Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красний Луч Луганської області щодо забезпечення роботи зі страхувальниками у м. Красний Луч до закінчення проведення антитерористичної операції у Луганській області визначено Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Старобільському районі Луганської області. У справі, рішення в якій переглядається, ключовим питанням для заявника є виконання судового рішення за соціальними виплатами, нарахованими на підставі рішення суду особі, яка померла, та спадкоємцем якої є заявник. Водночас, постанова Сарненського районного суду Рівненської області від 05.10.2012 набрала законної сили в жовтні 2012 року, а справа № 1718/2-а-1904/11 знищена у 2019 році у зв`язку із закінченням терміну зберігання цієї категорії справ, що підтверджується листом Сарненського районного суду Рівненської області. З огляду на встановлені обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що заміна сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення в цій справі неможлива, а належним способом захисту права заявника як спадкоємця померлого позивача є заміна сторони виконавчого провадження, що не є предметом поданої заяви. Відповідно до ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Сарненського районного суду Рівненської області від 01.09.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2020 залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий А.Ю. Бучик Судді Л.Л. Мороз А.І. Рибачук