Постанова 4855 № 620/5513/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/5513/20 Суддя (судді) першої інстанції: Непочатих В.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Черпіцької Л.Т. та суддів Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря Зуєнка Д.П., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення позовних вимог, просив: - визнати протиправним та скасування пункту 1 наказу Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 № 1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області»; - визнати протиправним та скасувати наказ № 316о/с від 06.11.2020 в частині звільнення позивача, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (0113853), поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області зі служби в поліції; - поновити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (нагрудний знак НОМЕР_1 ) з 06.11.2020 на службі в поліції у спеціальному званні «старший сержант поліції» та на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції № 4 Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані накази в частині накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є необґрунтованим та протиправним, ґрунтується на не об`єктивно проведеному службовому розслідуванні, без повного та всебічного з`ясування всіх фактичних обставин, що впливають на прийняття законного рішення. Вказує, що ступінь його вини у інкримінованому проступку та віднесених на його адресу діяннях взагалі не з`ясовувалося. Також зазначає, що жодних ознак протиправності або незаконності наказів і розпоряджень, поведінки підполковника поліції ОСОБА_2 та його заступника майора поліції ОСОБА_3 не вбачалося та не давало можливості сумніватися в їх правильності. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді - відмовлено повністю. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач заперечує щодо правильності встановлених відповідачем фактичних обставин події 04.09.2020 за адресою: АДРЕСА_1 , та наголошує, що він прибув до вказаного домоволодіння по сигналу «Тривога», що передбачає виконання наказів щодо оперативного розкриття злочину, зокрема, затримання причетних до події осіб. Вказане вимагає вжиття миттєвих заходів та прийняття рішень з можливими передбачуваними негативними наслідками. Стверджує, що особисто не наносив удари затриманим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та не міг перешкодити зробити це своєму керівнику ОСОБА_3 через непередбачуваність та швидкість його дій. Крім того зазначає, що заходив лише на подвір`я згаданого домоволодіння, а дозвіл пройти на території домоволодіння за повідомленням співробітників Новгород-Сіверського відділу поліції був отриманий у його власника, зокрема, ОСОБА_6 , яка є дружиною ОСОБА_5 . У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. На адресу суду від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі. Колегія суддів, розглянувши клопотання сторін, вивчивши обставини справи, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними в матеріалах справи доказами. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Судом встановлено, що наказом Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії» від 04.09.2020 № 1546 за фактами викладеними в рапорті начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області майора поліції ОСОБА_7 від 04.09.2020 та листі Чернігівського управління ДВБ НП України, щодо неналежної організації службової діяльності в Новгород-Сіверському відділі поліції (далі - ВП) ГУНП в Чернігівській області, наявності грубих порушень в діях особового складу в рамках надзвичайної події, що мала місце 04.09.2020 у місті Новгород-Сіверський, призначено службове розслідування (а.с. 73, 74). Проведеним службовим розслідуванням встановлено, що 04.09.2020 на розгляд керівництва ГУНП в Чернігівській області подано рапорт начальника УКЗ ГУНП в Чернігівській області, у якому зазначено, що в ході проведення службового розслідування щодо можливих неправомірних дій та порушення службової дисципліни керівництвом Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020 виявлено можливі факти неналежної організації роботи та порушення службової дисципліни добовими нарядами та окремими поліцейськими з числа особового складу Новгород-Сіверського відділу поліції. 04.09.2020 близько 03:06 год. майор поліції ОСОБА_3 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, надав вказівку черговому Новгород-Сіверського відділу поліції зібрати особовий склад Новгород-Сіверського відділу поліції за сигналом «Тривога». З 03:20 год. до 03:45 год. до відділу поліції прибули поліцейські, серед яких був поліцейський СРПП старший сержант поліції ОСОБА_1 , які отримали спеціальні засоби та засоби індивідуального захисту (кайданки, ПР-73 та «Терен 4М») та за вказівкою майора поліції ОСОБА_3 вирушили за місцем мешкання ОСОБА_5 , де вже знаходились підполковник поліції ОСОБА_2 спільно з майором поліції ОСОБА_3 та майором поліції ОСОБА_8 , котрі повідомили, що ОСОБА_5 зі спільником заподіяли їм тілесні ушкодження та викрали їх особисті речі. Службовим розслідуванням також встановлено, що в ході виникнення конфлікту, майором поліції ОСОБА_3 було застосовано засоби фізичного впливу по відношенню до громадянина ОСОБА_4 , повалив його на землю та вдягнув на нього кайданки, які йому передав майор поліції ОСОБА_9 .. При цьому, підполковник ОСОБА_2 застосував заходи фізичного впливу до громадянина ОСОБА_5 , повалив його на землю та наказав оперуповноваженому СКП майору поліції ОСОБА_10 вдягнути на останнього кайданки. Також у висновку службового розслідування зазначено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 були доставлені до відділу поліції, при цьому жодних процесуальних документів щодо затримання громадян у відділі поліції складено не було, останні були лише записані до журналу обліку доставлених та запрошених осіб, після перебування у відділі поліції залишили записи щодо неправомірних дій поліцейських та отримання тілесних ушкоджень. О 06:51 год надійшло повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернувся ОСОБА_4 , якому встановлено діагноз: ЗЧМТ, СГМ під питанням, садни обох верхніх кінцівок, з пояснень останнього вбачалось, що його побили поліцейські. О 13:57 год та о 14:27 год. надійшли повідомлення про те, що до Новгород-Сіверської ЦРЛ звернулися ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , яким встановлено діагнози: забійні садна обох кінцівок, щелепи, грудної клітини. Опитані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у своїх поясненнях підтвердили свої покази щодо вчинення протиправних дій окремими поліцейськими Новгород-Сіверського відділу поліції, а саме: вимагання грошових коштів, нанесення тілесних ушкоджень та незаконного затримання останніх 04.09.2020. 04.09.2020 близько 10:30 год. дана подія набрала суспільний резонанс та біля будівлі Новгород-Сіверського ВП ГУНП Чернігівської області зібралась група пікетувальників з числа місцевих жителів, в кількості близько 40 чоловік, які вимагали об`єктивного розгляду скарг на неправомірні дії поліцейських (а.с. 63-72). Опитана в ході службового розслідування ОСОБА_6 , повідомила, що вона перебуває у цивільному шлюбі з ОСОБА_5 . У своїх поясненнях остання підтвердила факт протиправних дій поліцейських, нанесення ними тілесних ушкоджень її чоловіку ОСОБА_5 , а також проведення поліцейськими незаконного огляду будинку та домогосподарства. Зокрема, ОСОБА_6 у поясненнях від 22.09.2020, зазначила, що в ніч з 03.09.2020 на 04.09.2020 вона разом з дворічною донькою та десятирічним сином ночувала у себе вдома та прокинулася від криків у залі. Через незначний час поліцейські почали виводити її чоловіка з будинку (двоє поліцейських у формі тримали його за обидві руки). На руки чоловіка в області зап`ясть поліцейські вже на той час вдягнули кайданки, попередньо закрутивши руки за спину. Вона почала виходити за поліцейськими на крильце будинку та побачила, що поліцейські продовжують бити її чоловіка на сходах ганку будинку. Був момент, коли двоє чоловіків у формі поліцейських тримали її чоловіка за руки, а ОСОБА_11 завдавав удари руками по тулубу та голові її чоловіку. При цьому, поліцейські у формі жодним чином не перешкоджали побиттю її чоловіка ОСОБА_11 , а навпаки продовжували тримати її чоловіка за руки, на яких були кайданки, тим самим допомагаючи ОСОБА_11 у побитті її чоловіка. Поліцейські спробували підвісити на кайданках її чоловіка, але у них це не вдалося. Через незначний час до будинку зайшли чоловіки у формі нацполіції, які почали нишпорити по всіх кімнатах будинку, ретельно обшукуючи шухляди, шафи тощо (а.с. 96-97). У висновку службового розслідування зафіксовано, що аналіз матеріалів, зібраних в ході проведення службового розслідування (пояснення свідків, учасників подій, працівників поліції та відеозаписи з камер відеоспостережень), дає підстави вважати, що в діях поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, зокрема, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 162 та статтею 365 Кримінального кодексу України. Твердження поліцейських, що вони виконували наказ не є пом`якшувальними обставинами, оскільки відповідно частини четвертої статті 41 Кримінального кодексу України «особа, що виконала явно злочинний наказ або розпорядження, за діяння, вчинені з метою виконання такого наказу або розпорядження, підлягає кримінальній відповідальності на загальних підставах». На явний злочинний характер даного наказу вказує те, що проведення огляду домогосподарства та будинку по АДРЕСА_1 відбувався всупереч вимог діючого законодавства та носить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого статтею 162 Кримінального кодексу України. Також виконання поліцейськими явно злочинного наказу виражається в незаконному затриманні громадян ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що підтверджується відкриттям кримінального провадження № 42020271170000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 371 Кримінального кодексу України. Обставин, що пом`якшують дисциплінарний проступок не встановлено. Пунктом 1 наказу начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 07.10.2020 № 1428 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області» наказано за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частин чотири, п`ять статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, присяги працівника поліції в частині вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник за адресою АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, безпідставного затримання ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , нанесення ним тілесних ушкоджень, а також незаконного проведення огляду домогосподарства та будинку за вищевказаною адресою, поліцейського сектору патрульної поліції № 4 Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 звільнити зі служби в поліції (а.с. 8-9). Даний наказ був реалізований шляхом видання Головним управлінням Національної поліції в Чернігівській області наказу 06.11.2020 № 316 о/с «По особовому складу», яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського сектору реагування патрульної поліції №4 Новгород-Сіверського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію». Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію», Законом України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179. Приписами частини першої статті 1 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Згідно з частиною першою статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Нормами частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Згідно зі статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. Звертаючись до особи, або у разі звернення особи до поліцейського, поліцейський зобов`язаний назвати своє прізвище, посаду, спеціальне звання та пред`явити на її вимогу службове посвідчення, надавши можливість ознайомитися з викладеною в ньому інформацією, не випускаючи його з рук. Додаткові обов`язки, пов`язані з проходженням поліцейським служби в поліції, можуть бути покладені на нього виключно законом. Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» визначено, щодо приведення законодавства України у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. В силу положень частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові. Аналіз тексту Присяги поліцейського є підставою для висновку, що в основу поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх невиконання. Відповідно до частини першої-другої статті 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. За змістом пункту 14 статті 22 вищевказаного Закону повноваження щодо прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських належать керівнику поліції. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Згідно зі статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут), за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом. Так, пунктом 1 Дисциплінарного статуту визначено, що дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників (стаття 1Дисциплінарного статуту). Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Згідно статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, як зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; берегти службове майно, забезпечувати належний стан зброї та спеціальних засобів; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; дотримуватися правил носіння однострою та знаків розрізнення; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції; під час несення служби поліцейському заборонено перебувати у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння. Аналіз наведених положень Дисциплінарного статуту є підставою для висновку про те, що службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку і правил, що такими нормативними актами передбачені. Статтями 14-19 Статуту унормовано порядок призначення та проведення службового розслідування, створення, повноваження дисциплінарних комісій, строки проведення службового розслідування, відсторонення поліцейського від виконання службових обов`язків (посади), забезпечення поліцейському права на захист, порядок застосування дисциплінарних стягнень. Службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Згідно частин першої-восьмої статті 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування, зокрема, зазначаються: підстава для призначення службового розслідування; обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку; пояснення поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Висновок підписується всіма членами дисциплінарної комісії, що проводила розслідування. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника. Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського. Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості. У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого стаття 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Аналіз положень Дисциплінарного статуту дають підстави для висновку, що службове розслідування проводиться з метою виявлення причин та умов, що стали підставою для проведення службового розслідування, ступеня вини особи. Питання про наявність підстав для накладення на особу рядового і начальницького складу дисциплінарного стягнення з`ясовується під час службового розслідування. Правова оцінка правильності рішення про притягнення особи рядового і начальницького складу до дисциплінарної відповідальності повинна фокусуватися насамперед на тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно в діях працівника поліції є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення. У даному випадку, вирішення питання про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з`ясувати саме склад дисциплінарного проступку в його діях. Передумовою звільнення особи рядового і начальницького складу за порушення Присяги працівника поліції, Правил етичної поведінки поліцейських та за скоєння проступку, який порочить його як працівника поліції, мають бути порушення, встановлені внаслідок ретельного службового розслідування, порядок проведення якого регулюється Дисциплінарним статутом, у ході якого належними та допустимими доказами має підтвердитись факт скоєння особою вчинку, направленого проти інтересів служби, який суперечить покладеним на неї обов`язкам, підриває довіру до неї як до носія влади, що призводить до дискредитації державного органу, та унеможливлює подальше виконання особою своїх обов`язків. Так, службовим розслідуванням, було зроблено висновок про грубе порушення з боку позивача службової дисципліни, недотримання ним вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», частини третьої статті 1, частин чотири, п`ять статті 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, присяги працівника поліції в частині вчинення 04.09.2020 дій, що підривають довіру населення до органів та підрозділів Національної поліції України під час конфлікту, який виник за адресою АДРЕСА_1 , виконання незаконного наказу керівництва Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, незаконного проведення огляду домогосподарства за вищевказаною адресою поліцейський сектору патрульної поліції № 4 Новгород-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції. Приписи статей 8, 18 Закону України «Про Національну поліцію» покладають на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських. Поняття «службова дисципліна» містить в собі не лише обов`язок особи належним чином виконувати свої службові обов`язки, а і обов`язок дотримуватися положень чинного законодавства України та Присяги працівника поліції. В основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №815/2527/15, від 13.08.2020 у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі №2140/1341/18. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на ту обставину, що відповідачем протиправно не було враховано обставини, що пом`якшують відповідальність, як-то бездоганна поведінка на службі та те, що позивач зарекомендував себе як відповідальний та дисциплінований працівник, не заслуговують на увагу, з огляду на таке. Так, черговим на вимогу керівництва Новгород-Сіверського відділу поліції по сигналу «Тривога» було оголошено збір особового складу. Під час проведення службового розслідування досліджувався відеозапис на якому було зафіксовано як позивач виводить ОСОБА_5 з будинку. Також із матеріалів службового розслідування вбачається, що позивач, не отримавши відповідної правової підстави на огляд домогосподарства зайшов на його територію, без законних на те підстав вчиняв затримання громадянина ОСОБА_5 , на якого було надягнуто кайданки. При цьому, під час конвоювання затриманої особи ( ОСОБА_5 ) позивач не перешкоджав ОСОБА_3 наносити удари затриманому, приймаючи його під руки. Вказане підтверджується особистими поясненнями позивача, поясненнями інших учасників службового розслідування, наявних в матеріалах справи, а також записом з камери відеоспостереження. Крім того, судом апеляційної інстанції було досліджено запис з камери відеоспостереження, яка розташована на території домогосподарства ОСОБА_5 та встановлено, що о 04:10 год. до будинку входять начальник відділу поліції підполковник поліції ОСОБА_2 , заступник начальника майор поліції ОСОБА_3 , старший оперуповноважений СКП майор поліції ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_1 , о 04:12 підполковник поліції ОСОБА_2 , майор поліції ОСОБА_10 та старший сержант поліції ОСОБА_1 виводять ОСОБА_5 та в цей час до них підходить майор поліції ОСОБА_3 , який починає завдавати ударів руками по обличчю та тулубу ОСОБА_5 . Отже, позивач без дозволу власника домогосподарства ОСОБА_5 зайшов на його територію, без законних на те підстав вчиняв затримання ОСОБА_5 та не зупинив його побиття майором поліції ОСОБА_3 , а навпаки тримав його за руки та після побиття супроводжував до машини. Під час затримання особи позивач не повідомив ОСОБА_5 про підстави затримання, та у вчиненні якого злочину він підозрюється; не склав протоколу про його затримання, в якому мають бути зазначені час та місце фактичного затримання, підстави, повний перелік процесуальних прав затриманого, а також інші дані, що передбачені законодавством. Отже, відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку. Посилання позивача на ту обставину, що дозвіл на огляд будинку ОСОБА_5 був отриманий у його власника, зокрема, ОСОБА_6 , яка є його дружиною, судом не приймаються до уваги, оскільки зі змісту пояснень ОСОБА_6 від 22.09.2020 вбачається, що дозвіл на проведення огляду домогосподарства нею не надавався. Натомість вона вчиняла дії для припинення насильства щодо її чоловіка з боку працівників поліції. Таким чином, виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов`язків, був зобов`язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, та не допускати застосування насильства чи інших негативних дій щодо членів суспільства, а також повинен був залишатися об`єктивним і не виконувати явно протиправний наказ. Оцінюючи вищезазначене, обставини, викладені у висновку службового розслідування, матеріали службового розслідування та вказані вище правові норми, колегія суддів вважає, що в діях позивача наявні ознаки вчинення порушення як службової дисципліни, так і присяги поліцейського, що є порушенням статті 18 Закону № 580-VIII, статті 7 Дисциплінарного статуту, тобто скоєно вчинок, що дискредитує звання поліцейського Національної поліції України. Більше того, дискредитацією є позбавлення довіри до когось, підривання авторитету, приниження гідності певної особи і т. ін. Дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет органів внутрішніх справ і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. Підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 став саме дисциплінарний проступок, сутність якого полягала у невиконанні чи неналежному виконанні особою службової дисципліни, який свідчить про його низькі морально-ділові якості, що суперечать інтересам законності, компрометують звання поліцейського. Такими обставинами є виключно фактичні дані, що свідчать про реальну наявність у діях особи ознак дисциплінарного проступку, зокрема протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між ним і дією порушника дисципліни. Колегія суддів вважає, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Згідно з положеннями ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до вимог ст.316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст.ст 241, 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 08 червня 2021 року. Головуючий суддяЛ.Т. Черпіцька Судді: О.Є. Пилипенко Я.М. Собків