Постанова 4855 № 640/20276/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/20276/18 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді: Беспалова О. О. суддів: Парінова А. Б., Ключковича В. Ю. за участю секретаря: Волошка О. Л. представника позивача Гончара В.М., представника відповідача Мазура Г.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 26.02.2019) у справі за адміністративним позовом Національного банку України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 16 листопада 2018 року,- В С Т А Н О В И В : Національний банк України звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, в якому просив суд: - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору; - визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про накладення штрафу. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору. В іншій частині позову відмовлено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2019 року задоволено апеляційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року в частині відмови у задоволенні позовної вимоги щодо визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про накладення штрафу скасовано та прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про накладення штрафу. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року залишено без змін. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині скасування постанови від 16.11.2018 ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору, з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що спірна постанова винесена державним виконавцем правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства. Апелянтом також зауважено, що при винесенні спірного рішення судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що винесення постанови про стягнення виконавчого збору саме 16.11.2018 року обумовлено скарженням боржником постанови про відкриття виконавчого провадження, що постановлена ще у 2016 році. До Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечує. У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення осіб, що з`явились, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке. Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 в адміністративній справі №826/5325/16 позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову Правління Національного банку України від 22.03.2016 № 180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" з моменту її прийняття; визнано протиправним та скасовано рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 22.03.2016 № 385 "Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку" з моменту його прийняття; зобов`язано Національний банк України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству "Український Інноваційний Банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у зазначених вище системах); у задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.07.2016 апеляційні скарги Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" Білої Ірини Володимирівни залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2016 - без змін. На виконання зазначених судових рішень, Київським апеляційним адміністративним судом 15.07.2016 було видано виконавчі листи. Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 22.07.2016 відкрито виконавче провадження ВП №51740816 з примусового виконання виконавчого листа від 15.07.2016 №826/5325/16 про зобов`язання Національного банку України (в особі його відповідальних осіб, до повноважень яких відноситься вчинення відповідних дій) вчинити всі необхідні дії щодо відновлення функціонування Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" в якості банківської установи - в обсязі та стані, який існував до прийняття постанови правління Національного банку України від 22.03.2016 №180 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" (в т.ч., але не виключно - дозволити усі початкові платежі Публічному акціонерному товариству "Український Інноваційний Банк" у системі електронних платежів (СЕП) та відновити роботу Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у системі обміну інформацією та виконання платежів SWIFT, Національному банку України повідомити усі банки про відновлення роботи Публічного акціонерного товариства "Український Інноваційний Банк" у зазначених вище системах). 16.11.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору, згідно якої з Національного банку України стягнуто виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн. на підставі частини 3 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження". Також, 16.11.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову ВП №51740816 про накладення штрафу, згідно якої на Національний банк України накладено штраф у розмірі 5100 грн. на підставі ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження" за ненадання станом на 16.11.2018 року боржником документального підтвердження виконання встановлений виконавцем строк рішення суду. Не погоджуючись із прийняттям вказаних постанов позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне. В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" (надалі по тексту - Закон). За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (надалі за текстом - «Закон № 1404-VIII») виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Аналогічного змісту норми викладено у ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV. Приписами частини2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-XIV встановлювалось, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника у строк до п`ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, діючій на час відкриття виконавчого провадження (постанова про відкриття провадження від 22.07.2016), у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір. Частина третя вказаної статті передбачає, що постанова про стягнення виконавчого збору виноситься під час першого надходження виконавчого документа державному виконавцю. Під час наступних пред`явлень до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута під час попереднього виконання. Відтак, на час відкриття виконавчого провадження, нормами чинного Закону України «Про виконавче провадження» не ставили у залежність дату відкриття виконавчого провадження із винесенням постанови про стягнення виконавчого збору. 05.10.2016 набула чинності нова редакція Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII. Відповідно до пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного Закону, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону. Частиною четвертою статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, встановлено, що державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору. Отже, з набранням чинності Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII винесення постанови про стягнення виконавчого збору безпосередньо пов`язано з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження. Як вбачається з матерів справи, задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що державним виконавцем не обґрунтовано підстави винесення спірної постанови про стягнення виконавчого збору саме 16.11.2018 року тоді як виконавче провадження відкрито 22.07.2016. Поряд із цим, нормами Закону України «Про виконавче провадження» як в редакції, що діяла до 05.10.2016 року так і в наступних редакціях не передбачає можливості визнання протиправним стягнення з боржника виконавчого збору в разі винесення такої постанови не у строки встановлені законодавством. Натомість, із доводів апеляційної скарги вбачається, що зволікання із винесення постанови про стягнення виконавчого збору обумовлено оскарження у судовому порядку постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та приймаються колегією суддів в цій частині в якості належних. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи. У відповідності до ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення. Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення. У відповідності до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні. У відповідності до ч. 3 ст. 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики. Керуючись ст.ст. 229, 271, 287, 272, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329, 330, 333 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року у справі за адміністративним позовом Національного банку України до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправними та скасування постанов від 16 листопада 2018 року задовольнити. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2019 року в частині визнання протиправною та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренка Сергія Володимировича від 16.11.2018 ВП №51740816 про стягнення виконавчого збору скасувати та прийняти в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов (Повний текст складено 08.06.2021)