Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/7062/19

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/7062/19 Головуючий першої інстанції Юхтенко Л.Р. Час та місце ухвалення судового рішення « 12:22», м. Одеса Повний текст судового рішення складений 16.09.2020р. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: 25.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 09.08.2019р.: №0206171-5307-1521 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016р. у розмірі 2186,20грн.; №0206172-5307-1521 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017р. у розмірі 5076,80грн.; №0206173-5307-1521 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018р. у розмірі 5906,54грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що контролюючим органом порушено строки, передбачені п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, зазначає, що самостійно сплатив визначене податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016р. у розмірі 2200грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.09.2020р. позов задоволений частково; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 09.08.2019р. №0206171-5307-1521. В іншій частині позову відмовлено. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем самостійно сплачено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016р. у розмірі 2186,20грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 09.08.2019р. №0206171-5307-1521 є протиправним. Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить рішення суду скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелянт зазначає, що податковими повідомленнями рішеннями від 09.08.2019р. №№0206171-5307-1521, 0206172-5307-1521, 0206173-5307-1521 правомірно визначено ОСОБА_1 розміри податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018р.р., оскільки він є власником житлового будинку, який є базою оподаткування відповідно до ПК України. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , на підставі договору міни №4102 від 17.09.2015р., належить на праві приватної власності житловий будинок загальною площею 437,3кв.м., житловою площею 137,7кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . /а.с.37-42/ 10.04.2019р. Головним управлінням ДФС в Одеській області винесені податкові повідомлення-рішення 09.08.2019р.: №0206171-5307-1521 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016р. у розмірі 2186,20грн.; №0206172-5307-1521 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017р. у розмірі 5076,80грн.; №0206173-5307-1521 про визначення податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018р. у розмірі 5906,54грн. У вказаних податкових повідомленнях - рішеннях зазначено правову підставу для нарахування податкового зобов`язання пп.54.3.3. п.54.3. ст.54 та пп.266.7.2 п.266.7. ст.266 Податкового кодексу України. /а.с.10-12/ Не погоджуючись з правомірністю податкових повідомлень-рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом. Вивчивши матеріали справи, дослідивши докази надані сторонами, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав. Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 8 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) передбачено, що в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов`язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних, міських рад та рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, у межах їх повноважень і є обов`язковими до сплати на території відповідних територіальних громад. Місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору та земельного податку за лісові землі (п.10.3 ст.10 ПК України). Згідно п.12.3 ст.12 ПК України (в редакції, чинній на час прийняття рішення органом місцевого самоврядування) сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Відповідно до пп.12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України при прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов`язково визначаються об`єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов`язкові елементи, визначенні ст.7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору. У відповідності до пп.266.1.1 п.266.1 ст.266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України). Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПК України). Відповідно пп.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПК України база оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності. Приписами пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України встановлено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів; в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Згідно пп.266.5.1 п.266.5 ст.266 ПК України ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області від 15.06.2015р. №1895-VI, встановлено з 01.01.2016р. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області та затверджено Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області. Згідно п.п.6.1., 6.2. вищезазначеного положення, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за 1кв.м. /а.с.49-52/ Рішенням Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області від 30.06.2016р. №291-VII, встановлено з 01.01.2017р. податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області та затверджено Положення про податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на території Молодіжненської сільської ради Овідіопольского району Одеської області. Згідно п.п.6.1., 6.2. вищезазначеного положення, ставка податку для об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних осіб, встановлюється у розмірі 0,5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за 1кв.м. бази оподаткування. /а.с.53-56/ Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, загальна площа житлового будинку, що належить позивачу на праві приватної власності, становить 437,3кв.м. При цьому, пп.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПК України встановлено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120кв. метрів. Тобто, базою оподаткування є загальна площа житлового будинку у розмірі 317,3кв.м. Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» встановлено з 01.01.2016р. мінімальну заробітну плату у розмірі 1378грн. Відтак розмір податку у 2016р. мав становити 2186,20грн. (1378/100*0,5/317,3) Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» встановлено з 01.01.2017р. мінімальну заробітну плату у розмірі 3200грн. Відтак розмір податку у 2017р. мав становити 5076,80грн. (3200/100*0,5*317,3) Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено з 01.01.2018р. мінімальну заробітну плату у розмірі 3723грн. Відтак розмір податку у 2017р. мав становити 5906,54грн. (3723/100*0,5*317,3) Отже, податковими повідомленнями рішеннями від 09.08.2019р. №№0206171-5307-1521, 0206172-5307-1521, 0206173-5307-1521 правомірно визначено ОСОБА_1 розміри податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018р.р. Відповідно до п.п.266.7.2 ст.266 ПК України, податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з пп.266.7.1 п.266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст..42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів. Пунктами 266.9 - 266.10 ст.266 ПК України встановлено порядок та строки сплати податку. Так, податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад або рад об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за квитанцією про прийняття податків. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; Відповідно до п.266.10.2 ст.266 ПК України, у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені пп.266.7.2 п.266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання. Згідно з п.266.10.3. ст.266 ПК України, податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених п.102.1 ст.102 цього Кодексу. Положення п.102.1 ст.102 ПК України передбачають, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до ст.39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п.133.4 ст.133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. Аналіз наведених положень ст. 266 ПК України вказує на те, що контролюючий орган має право на нарахування податкового зобов`язання в межах 1095 днів, що було вчинено відповідачем під час нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016, 2017, 2018р.р. Затримка у надсиланні (врученні) контролюючим органом у встановлений п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України спосіб податкових повідомлень-рішень звільняє платника податків лише від відповідальності, передбаченої за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання (п. 266.10.2 ст. 266 ПК України), проте не є підставою для звільнення від сплати нарахованого податку. Таким чином, колегія суддів вважає безпідставними посилання позивача на порушення контролюючим органом строків, передбачених п.п.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, як на підставу для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, 01.09.2017р., тобто до винесення податкового повідомлення-рішення від 09.08.2019р. №0206171-5307-1521, ОСОБА_1 сплатив самостійно визначене податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016р. у розмірі 2200грн. /а.с.6/ Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позовних вимог, а саме визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2019р. №0206171-5307-1521. За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення. Головуючий суддя Крусян А.В. Судді Градовський Ю.М. Яковлєв О.В.