Постанова 4854 № 420/645/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/645/21 Головуючий в 1 інстанції: Марин П.П. Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючого: Градовського Ю.М. суддів: Крусяна А.В., Яковлєва О.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 , діючого в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , Служби у справах дітей Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 , діючого в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , до Служби у справах дітей Одеської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А: У січні 2021р. ОСОБА_1 , діючий в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , звернувся в суд із адміністративним позовом до Служби у справах дітей ОМР, в якому, з урахуванням уточнень, просив: - визнати бездіяльність Служби у справах дітей ОМР щодо порушення прав ОСОБА_1 щодо ненадання відповіді у повному об`ємі на інформаційний запит від 24.12.2020р. протиправною; - визнати бездіяльність Служби у справах дітей ОМР щодо порушення прав малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інтереси якої представляє батько ОСОБА_1 щодо ненадання відповіді у повному об`ємі на інформаційний запит від 24.12.2020р. протиправною; - зобов`язати Службу у справах дітей ОМР повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 від 24.12.2020р.. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що у грудні 2020р. він звернувся із запитом до Служби у справах дітей ОМР з метою отримання заяви з додатками які надійшли до Служби у справах дітей ОМР та дізнатися процедуру розгляду та практику таких заяв. Проте, 6.01.2021р. відповідачем на електронну пошту позивача надано відповідь на зазначений запит. Позивач зазначає, що вказана відповідь не повна, надана з порушенням терміну. Також, позивач зазначає, що відповідь не розкриває всіх питань або містить інформацію та взагалі не стосується поставлених у запиті питань. Посилаючись на вказане просила позов задовольнити. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021р. адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Служби у справах дітей ОМР щодо порушення прав ОСОБА_1 щодо ненадання відповіді в повному об`ємі на інформаційний запит від 24.12.2020р.. Зобов`язано Службу у справах дітей ОМР повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 24.12.2020р., з урахуванням висновків суду. Стягнуто зі Служби у справах дітей ОМР на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 908грн.. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись із даним судовим рішенням, Службою у справах дітей ОМР подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову. Також, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення в частині відмови задоволення позовних вимог скасувати та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити вимоги. Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарг без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем дійсно надано відповідь на запит у не повному обсязі, у зв`язку із чим суд зобов`язав повторно надати відповідь позивачу. Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об`єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює. Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 24.12.2020р. ОСОБА_1 на офіційну електронну адресу Служби у справах дітей ОМР направив інформаційний запит, в якому просив: 1. надати належним чином завірені копії заяви та додатків зі сторони ОСОБА_3 , щодо питання зміни прізвища малолітньої дитини, без приховування жодного листа, або частини інформації; 2. повідомити у який спосіб така заява від ОСОБА_3 до ОСОБА_4 поступила ? (мається на увазі через Укрпошту, електронний лист або особисте подання). Надати документ підтверджуючій що саме у такий спосіб це відбулося. 3. повідомити процедуру розгляду даного питання (проекту рішення або інша назва документа), тобто це відбувається на комісії, або хто саме приймає рішення з посадових осіб Служби у справах дітей Одеської міської ради (зазначити перелік осіб). Якщо це склад комісії, та надати, персональний склад та положення щодо її діяльності. 4. надати можливість ознайомитись з матеріалами справи особисто що знаходяться у ОСОБА_4 , та повідомити в які дні та години це можливо зробити? Також, позивачем в інформаційному запиті зазначено, що питання 1 та 4 мають різну складову і це його право про спосіб отримання та ознайомлення з матеріалами справи. 5. повідомити кількість розглянутих справ Службою у справах дітей Одеської міської ради, аналогічне питання в інших сім`ях (зміни прізвища дитині), які вже розірвали шлюбні відносини так або ні, у 2019-2020 році ? Якщо такі питання розглядалися ОСОБА_5 , то надати копії проектів рішень таких (або інші назви документів які ви виносили ), які Вами були винесенні з закриттям персональних даних осіб щодо кого приймалось рішення, якщо така інформація є закритою і не публічною. 6. повідомити яке значення має розпорядження №1032 від 26.11.2020 та №1061 від 13.12.2020 року на яке йде посилання у листі Вашому, якщо воно припинило дію 13.12.2020 року, як Ви це зазначили особисто, а лист Ваш датований наступним днем, що саме ви бажали мені повідомити у такий спосіб, прошу роз`яснити? 7. бесіду з матір`ю і батьком та дитиною, прошу провести спільну, як Ви саме позначили у своєму листі і як того вимагає законодавство, попередньо погодивши дату і час зі мною, враховуючі що я проживаю в іншому місті та області. 8. розгляд Вами питання на тему зміни прізвища дитини ОСОБА_2 без надання відповіді і додатків всіх на цей лист не проводити. Вказаний інформаційний запит ОСОБА_1 зареєстрований службою у справах дітей ОМР - 24.12.2020р. за вх. №2127-К (а.с.82). 5.01.2021р. службою у справах дітей ОМР зареєстрований лист за №08/37 на ім`я ОСОБА_1 . Даним листом відповідач надав позивачу інформацію щодо поставлених у запиті питань (а.с.80-81). До листа додана копія заяви ОСОБА_3 про зміну прізвища малолітньої дитини, а також документи про склад комісії з питань захисту прав дітей Суворовської РА ОМР. Позивач вважаючи вказану відповідь не повною та наданою з порушенням строків, звернувся в суд із відповідним позовом. Перевіряючи правомірність та законність наданої відповіді Служби у справах дітей ОМР, з урахуванням підстав, за якими позивачка пов`язує їх протиправність та неповноту, судова колегія виходить з наступного. Так, положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Приписами ст.5 ЗУ «Про інформацію» за №2657-XII від 2.10.1992р. визначено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. У відповідності до ст.1 ЗУ «Про інформацію», інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді. Згідно ст.5 ЗУ «Про інформацію», кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Положеннями ч.1,2 ст.7 ЗУ «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес. Метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації (ч.1 ст.2 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»). Публічна інформація, відповідно до ст.1 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. У відповідності до положень ч.1,2,4,5,6 ст.19 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. З метою спрощення процедури оформлення письмових запитів на інформацію особа може подавати запит шляхом заповнення відповідних форм запитів на інформацію, які можна отримати в розпорядника інформації та на офіційному веб-сайті відповідного розпорядника. Зазначені форми мають містити стислу інструкцію щодо процедури подання запиту на інформацію, її отримання тощо. При цьому, приписами ЗУ «Про звернення громадян» визначені питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити до органів державної влади, об`єднань громадян, відповідно до їх статуту, пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливість участі в управлінні державними і громадськими справами для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення. Згідно з ч.1 ст.1 ЗУ «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Аналізуючи вказане, судова колегія зазначає, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Положеннями ст.5 ЗУ «Про звернення громадян» встановлено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань. Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне). Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв`язку (електронне звернення). У зверненні має бути зазначено прізвище, ім`я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв`язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається. Органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань) (частина перша статті 15 Закону). За правилами ст.19 ЗУ «Про звернення громадян», органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень, серед іншого, зобов`язані: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення; вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення; не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам. Відповідно до ст.20 вказаного Закону, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів. Отже, судова колегія зазначає, що орган, до якого направлена заява громадянина та до повноважень якого належить вирішення порушених у зверненні питань, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства та забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що 24.12.2020р. позивач звернувся з інформаційним запитом до Служби у справах дітей ОМР. Даний запит позивача зареєстровано - 24.12.2020р. за вх. №2127-К та передано на розгляд. 6.01.2021р. начальником Служби у справах дітей ОМР Нікандровою Ю.Ю. направлено позивачу листа з додатками (вих. №08/37) на його запит від 24.12.2020р.. Як вбачається із матеріалів справи, що інформація запитувана позивачем стосується розгляду питання зміни прізвища малолітньої особи, яке регулюється Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМУ за №866 від 24.09.2008р., та позивач є стороною, участь якої є обов`язковою при вирішенні вказаного питання. Отже, позивачем подано інформаційний запит, в якому порушені питання стосуються розгляду справи з його особистою участю. Враховуючи вказане, судова колегія зазначає, що позивач помилково застосовує до спірних правовідносин положення ЗУ «Про доступ до публічної інформації», оскільки спірні правовідносини відносяться до сфери регулювання ЗУ «Про звернення громадян», не зважаючи на те, що позивач поданий запит назвав «Інформаційний запит». Аналізуючи вказане, судова колегія вважає, що запит позивача від 24.12.2020р. розглянуто в межах строку, встановленого ЗУ «Про звернення громадян», що підтверджується листом від 5.01.2021р. (вих. №08/37). Що стосується розгляду порушених позивачем у запиті питань по суті, то судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем надано відповідь у неповному обсязі, а саме по питанню першому не надано усіх документів, які були додані до заяви ОСОБА_3 про зміну прізвища малолітньої дитини. Що стосується посилань позивача на порушення прав малолітньої дитини бездіяльністю відповідача стосовно надання відповіді у неповному обсязі, то судова колегія вважає такі доводи необґрунтованими та непідтвердженими, оскільки предметом даної справи є оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію, з урахуванням змісту порушених в інформаційному запиті питань. При цьому, судова колегія зазначає, що сама по собі відповідь на звернення позивача, як батька малолітньої дитини, до відповідача з інформаційним запитом у справі щодо вирішення питання про зміну прізвища малолітньої дитини, не свідчить про порушення прав самої дитини, а породжує правовідносини виключно між батьками у яких виник такий спір та особою, уповноваженою на вирішення такого питання. Враховуючи вищевказане, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та зобов`язання відповідача розглянути повторно запит позивача. Що стосується посилань позивача в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не розглянуто вимоги малолітньої дитини або не зазначено мотивів відмови в чому відмовлено, то судова колегія вважає такі посилання помилковими та необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції в цій частині позовних вимог відмовлено та чітко встановлено, що надання відповіді на запит в неповному обсязі не свідчить про порушення прав самої дитини. При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що самим позивачем не зазначено в чому саме полягає порушення прав малолітньої дитини з боку відповідача. В доводах апеляційних скарг апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скаргах доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті. За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування. На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , діючого в інтересах малолітньої доньки ОСОБА_2 , залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Служби у справах дітей Одеської міської ради - залишити без задоволення. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 січня 2021р. залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України. Головуючий: Ю.М.Градовський Судді: А.В.Крусян О.В.Яковлєв