Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/527/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 червня 2021 року м. Дніпросправа № 340/527/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 ( суддя першої інстанції Жук Р.В.) в адміністративній справі №340/527/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Кіровоградського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просила: визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №112850000273 від 26.11.2020 року, щодо зменшення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, при здійсненні його перерахунку з 19.02.2020 року на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року у справі № 340/1879/20; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 19.02.2020 року перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці призначеного ОСОБА_1 виходячи з 80% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №340/1879/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов`язано Головне управління ПФУ в Кіровоградській області провести перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 , починаючи з 19 лютого 2020 року, на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 24 лютого 2020 року №185 та виплатити заборгованість яка виникає з таким перерахунком. Пенсійним фондом України в Кіровоградській області проведено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 50 % грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Позивачка зазначає, що дані дії відповідача протиправні, оскільки суперечать закону та виходить за межі його компетенції, встановленої законом, так як відповідачем здійснено новий розрахунок, а не перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, та встановлено його у розмірі 50% від грошового утримання діючого судді. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 в адміністративній справі №340/527/21 в задоволені позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Позивач не погодившись з рішенням суду подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач зазначив про законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, а тому рішення слід залишити без змін, відмовивши в задоволені апеляційної скарги. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог ст. 311 КАС України. Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така не підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 рішенням Вищої ради правосуддя №4042/0/15-18 від 27.12.2018 року звільнена з посади судді Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв`язку з поданням заяви про відставку. Позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області та отримує щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці в розмірі 80 % заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №340/1879/20 визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 05 березня 2020 року про відмову ОСОБА_1 у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області п здійснити з 19.02.2020 року перерахунок раніше призначеного ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно з довідкою територіального управління Державної судової адміністрації в Кіровоградській області №180 від 24.02.2020 року та виплатити заборгованість, яка виникне у зв`язку з таким перерахунком (а.с.12-14). 26.11.2020 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області при обчисленні щомісячного довічного грошового утримання, що підлягає виплаті із 19.02.2020 на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 у справі №340/1879/20 та на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Кіровоградській області про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці №180 від 24.02.2020 прийнято рішення №112850000273, яким зменшено розмір відсотка з 80% до 50% від суддівської винагороди, зазначеній у вказаній довідці від 24.02.2020 року №185 (а.с.11). Вважаючи зазначені дії відповідача протиправними, позивач звернулась за захистом своїх прав. Проаналізувавши встановлені обставини справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для відмови у задоволені позовних вимог, проте судом першої інстанції при прийнятті рішення невірно застосовані норми матеріального права. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. В частині першій статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» йдеться про те, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. З аналізу вищезазначених законодавчих норм убачається, що не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження». Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а. Згідно статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов`язання суб`єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше. Відповідно до статті 383 КАС України особа-позивач на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду. Колегія суддів звертає увагу, що вищезазначені норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення. Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. Такий порядок оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, прийнятого на виконання судового рішення, є більш оптимальним для особи, яка вважає що її права порушені, з огляду, зокрема, на частини п`ятої статті 383 КАС України відповідно до яких, розгляд заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень здійснюється судом протягом 10 днів, з дня її отримання. Відповідно до частини шостої цієї статті, за наявності підстав для задоволення заяви, суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону; у разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд також враховує, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України. З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі № 355/1648/15-а, від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17 та від 15 квітня 2020 року у справі № 367/1240/16-а. За вказаних обставин, колегія суддів зазначає, що позивач у цій справі обрала спосіб захисту шляхом подання позову про визнання протиправними дій, вчинених на виконання рішення суду. Проте, спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом та перейшли до стадії виконання судового рішення. Отже, у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Відповідно, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов. Підсумовуючи вище наведене, колегія суддів зазначає, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Таким чином, оскаржуване рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №112850000273 від 26.11.2020 року, щодо зменшення ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 80% до 50% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, яке на думку позивача не відповідає нормам чинного законодавства, можуть бути оскаржені відповідно до положень КАС України, які визначають порядок здійснення судового контролю за виконанням рішення суду, оскільки оскаржуване позивачем рішення прийнято на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.10.2020 року у справі № 340/1879/20, а отже позивач може звернутись до суду в порядку КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідачів, а не пред`являти новий адміністративний позов. Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 серпня 2019 року у справі № 522/10140/17. Крім того, апеляційний суд вважає, що суд не має права зобов`язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення фактично про те ж саме, оскільки цим порушуються норми КАС України, яким передбачено вирішення цих питань в порядку статей 249 та 383 КАС України, тобто шляхом винесення судом окремої ухвали. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку, що оскільки позивачем по суті заявлено позовні вимоги щодо захисту своїх прав, які фактично стосуються питання належного виконання зазначеного вище судового рішення, то відповідно ним неправильно обраний спосіб захисту свого порушеного права. За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Керуючись статтями 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.04.2021 в адміністративній справі №340/527/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 07 червня 2021 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва