Постанова 4850 № 200/458/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 червня 2021 року справа №200/458/21-а приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Міронової Г.М., Гайдара А.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 р. у справі № 200/458/21-а (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю.) за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просила: визнати незаконними та скасувати рішення № 3530 від 13.10.2020 та № 4414 від 17.12.2020 Великоновосілківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування; зобов`язати Великоновосілківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до ч.4 ст.115 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з 12.10.2020. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В обґрунтування апеляційної скарги апелянтом зазначено, що позивачем були надані усі належні документи передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції постанови правлінняПенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846.Апелянт зазначає, що вказаним Порядком не передбачено надання разом із заявою військового квитку або тимчасового посвідчення військовозобов`язаного. Спірне рішення відповідача не містить посилання на докази які б спростовували проходження військової служби позивачкою. Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне. ОСОБА_1 є громадянкою України, в період з 13.08.2015 по 07.06.2016, з 08.07.2016 по 03.08.2016, з 18.09.2016 по 08.12.2016, з 15.12.2016 по 05.05.2017, з 04.06.2017 по 27.04.2018 безпосередньо брала участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районах проведення антитерористичної операції у Донецькій області, про що свідчить довідка Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області від 07.09.2020 за № 289. 17.06.2016 Комісія з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій у Державній службі України з надзвичайних ситуацій постановила відповідно до п.19 ст.6 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту визнати учасником бойових дій і видати відповідне посвідчення працівникам ДСНС України, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, у тому числі ОСОБА_1 , що підтверджено витягом з протоколу № 21 від 17.06.2016. 17.06.2016 Державна служба України з надзвичайних ситуацій видала позивачу посвідчення серії НОМЕР_1 , згідно з яким остання має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Як свідчать записи у трудовій книжці серії НОМЕР_2 , на час виникнення спірних правовідносин позивач продовжувала працювати, обіймала посаду диспетчера 96 професійної пожежної частини Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. 12.10.2020 позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058. Разом з заявою позивачем були подані такі документи: паспорт, довідка про ІПН, трудова книжка, посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про народження. Рішенням відповідача № 3530 від 13.10.2020 позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії, оскільки страховий стаж останньої складає 19 років, 11 місяців, 11 днів, її вік менший, ніж 65 років, а також вона не відноситься до військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також тих, кому встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті та інш. 17.12.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком згідно п.4 ч.1 ст.115 Закону №1058. Разом з заявою позивачем були подані наступні документи: паспорт, довідка про ІПН, трудова книжка, посвідчення учасника бойових дій, свідоцтво про народження, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції. Рішенням відповідача № 4414 від 17.12.2020 позивачу відмовлено в призначенні вказаної пенсії, оскільки страховий стаж останньої складає 22 роки, 4 місяці, 2 дні, її вік менший, ніж 65 років, а також вона не відноситься до військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті та інших. Крім того, відповідачем роз`яснено, що позивач матиме право на пенсію за віком у 65 років, тобто з 25.09.2035 року, згідно ст. 26 Закону № 1058. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Спірним питанням даної справи є правомірність відмови позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах. Приймаючи спірне рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач не має права на призначення дострокової пенсії на пільгових умовах (зі зниженням пенсійного віку) за вимогами ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(даліЗакон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб`єктами системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок. Аналіз пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV дає підстави для висновку про те, що правом на дострокове призначення пенсії за визначених умов, наділені не всі особи зі статусом учасника бойових дій, а тільки ті особи, які відносяться, зокрема, до числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Абзацом 1 пункту 19 частини 1 статті 6 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції, яка діяла до 25 липня 2018 року) передбачено, що учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Законом України від 22 травня 2018 року № 2443-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо соціального захисту постраждалих учасників Революції Гідності та деяких інших осіб», який набрав чинності 25 липня 2018 року, у Законі України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) в абзаці першому пункту 19 статті 6 слова «та працівники» і «працівники» виключено. Таким чином, статус учасника бойових дій до 25 липня 2018 року надавався не тільки військовослужбовцям (резервістам, військовозобов`язаним), але й іншим особам, які не проходили військову службу, однак захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів (працівникам Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань). Частиною 9 статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» закріплено, що серед іншого щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний та воєнний час. Матеріали справи свідчать, що позивач визнаний учасником бойових відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як працівник Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а не як військовослужбовець (резервіст, військовозобов`язаний). Доказів зворотного матеріали справи не містять. При цьому, матеріали справи не містять доказів які б підтверджували віднесення позивача до осіб з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», та докази повідомлення відповідача про ці обставини. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, що позивач не відноситься до осіб з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», відтак у нього відсутнє право на дострокове призначення пенсії за віком на підставі пункту 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта доводів апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, суд не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Верченко Ольги Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 р. у справі № 200/458/21-а - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 р. у справі № 200/458/21-а - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 09 червня 2021 року. Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв Судді А.В. Гайдар Г.М. Міронова