Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 360/4352/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року справа №360/4352/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 360/4352/20 (головуючий І інстанції І.О. Свергун) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про скасування постанови про накладення штрафу,- ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 23 жовтня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 61969362 за виконавчим листом № 360/4643/19, виданим Луганським окружним адміністративним судом 27 березня 2020 року. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) від 23 жовтня 2020 року ВП №61969362 про накладення на управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області. В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що постанова про накладення штрафу є правомірною та прийнята відповідачем у відповідності до норм Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із умисним невиконанням позивачем рішення суду по справі № 360/4643/19. На адресу Першого апеляційного адміністративного суду позивачем надіслано відзив на апеляційну скаргу в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Від відповідача на адресу апеляційного суду надійшли письмові пояснення в яких зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим. Вважає, що позивачем не було надано доказів які підтверджують фактичне виконання рішення суду. Просив скасувати на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу та письмові пояснення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 року у справі № 360/4643/19, яке набрало законної сили 11 березня 2020 року, 27 березня 2020 року видано виконавчий лист № 360/4643/19 про зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ( місце проживання: АДРЕСА_1 ) з 14 серпня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 05.05.2020р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61969632 (арк.спр.47). Крім того, винесено також постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження , про стягнення виконавчого збору (арк.спр.49,51). Позивач листом від 18.05.2020 р.№ 7108/03-22 повідомив відповідача про заходи, вжиті ним на виконання рішення суду від 21.12.2019 р. у справі № 360/4643/19 (арк.спр.52). У листі зазначено, що рішення суду від 21.12.2019 р. у справі № 360/4643/19 виконано. Виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 14 серпня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки, ОСОБА_1 постійно проживає за адресою : АДРЕСА_1 , виплата пенсії можлива тільки через банківські установи. Здійснити виплату з 14 серпня 2018 року неможливо в зв`язку з невідповідністю заяви про виплату пенсії через банківській рахунок від ОСОБА_1 або його представника до вимог Постанови правління Національного банку України №162 від 28.12.2018р. «Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні». Відповідно до відомостей з ІКІС ПФУ: Підсистема призначення та виплати пенсії від 16.01.2020 вбачається, що на виконання рішення суду ОСОБА_1 поновлено виплату пенсії з 14.08.2018 у розмірі 3783,31 грн. (арк.спр.6). В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 від 04.03.2020р., подана представником ОСОБА_2 , про виплату належних сум пенсії на поточний рахунок, який відкрито у Луганській філії АТ КБ «Приватбанк» (арк.спр.8-9). Листом від 16.03.2020р. №4774/03-22 наведена заява повернута позивачем без розгляду, оскільки заяви про відкриття карткового рахунку надіслані до управління поштою. Позивачем зазначено, що відповідно до п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1 заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596. Пунктом 10 Порядку N 1596 передбачено, що заяви про виплату пенсій та грошової допомоги через установи уповноважених банків подаються одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання. Направлення заяв про відкриття карткового рахунку поштою діючим законодавством не передбачено. У відповідності до вимог ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем на адресу позивача була направлена вимога від 17.09.2020р. №10671 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду від 21.12.2019 р. у справі № 360/4643/19 (арк.спр.64). Листом від 17.09.2020 р.№ 10671 (арк.спр.70) позивач повідомив відповідача про те, що рішення суду від 21.12.2019 р. у справі № 360/4643/19 виконано. Виплату пенсії ОСОБА_1 було поновлено з 14 серпня 2018 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Оскільки, ОСОБА_1 постійно проживає за адресою : АДРЕСА_1 , виплата пенсії можлива тільки через банківські установи. Здійснити виплату з 14 серпня 2018 року неможливо в зв`язку з відсутністю заяви про виплату пенсії через банківській рахунок від ОСОБА_1 або його представника, оскільки відповідно до п.4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 N 22-1 заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року N 1596 (далі Порядок N 1596 ). Пунктом 10 Порядку N 1596 передбачено, що заяви про виплату пенсій та грошової допомоги через установи уповноважених банків подаються одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду або органів праці та соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання. Заяву, яку було надіслано поштою було повернуто, оскільки у порядку передбаченому законодавством не визначено, що заяви про відкриття карткового рахунку можуть надсилатися поштою. Постановою відповідача від 23.10.2020 року ВП №61969362 про накладення штрафу, за невиконання рішення суду накладено на Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області штраф у розмірі 5100,00 грн. (а.с.14). Наведені обставини сторонами не оспорюються. Спірним у цій справі є постанова відповідача від 23.10.2020 року ВП № 61969362 про накладення штрафу. За приписами статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частин першої та другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність. Статтею 75 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Тобто, за приписами наведеної норми негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають за умови його невиконання без поважних причин. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем вжито конкретні заходи з метою виконання рішення суду, а накладення штрафу жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. На думку суду першої інстанції, порушення стягувачем вимог Порядку № 1596 може вважатися невиконанням такого рішення з поважних причин. Суд апеляційної інстанції не може погодитись з наведеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Пунктом 10 Порядку N 1596 встановлено, що заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються в установленому порядку. Жодна норма Порядку N 1596 не містить в собі заборони щодо надсилання поштою заяви про відкриття карткового рахунку. Конституційний Суд України у Рішенні від 07.10.2009р. N 25-рп/2009 зазначив, що виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами. Колегія суддів вважає, що в розумінні наведених вище норм Закону України «Про виконавче провадження» поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення. В матеріалах справи не має жодного доказу на підтвердження неможливості виплати позивачем згідно рішення суду ОСОБА_1 пенсії через банківській рахунок, який відкрито останнім у Луганській філії АТ КБ «Приватбанк» про що подано відповідну заяву. Ствердження позивача про те, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду не підтверджується матеріалами справи. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції безпідставно задоволено позов. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Керуючись статтями 139, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 360/4352/20 - задовольнити. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2020 року у справі № 360/4352/20 скасувати. У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправною та скасування постанови від 23 жовтня 2020 року про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. відмовити. Повний текст постанови складений та підписаний 8 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач: Т.Г. Гаврищук Судді: Е.Г. Казначеєв І.В. Сіваченко