Постанова 4850 № 360/546/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 червня 2021 року справа №360/546/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів: Казначеєва Е.Г., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 360/546/20 (головуючий І інстанції О.В. Ірметова) за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області до Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на строні відповідача - Сватівська районна рада Луганської області про вжиття заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),- ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Сватівська районна рада Луганської області, в якій позивач просив застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Місківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с. Містки, вул. Степова, буд. 1-А до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки в зазначених будівлях, вказаних в Акті перевірки від 28.12.2019 №

51. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року позов задоволено. Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с. Містки, вул. Степова, буд. 1-А, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сферу пожежної, техногенної безпеки, зазначених в акті перевірки від 28.12.2019 №

51. Відповідач, з вказаним рішенням суду не погодився та подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Судом не прийнято до уваги, що складення позивачем акту перевірки відповідача без наступного складання припису відповідачу про усунення ним порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки вказує на недостатню обґрунтованість позовної заяви у цій справі. Відповідач також вважає, що зазначені в акті за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання (відповідачем) вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 28.12.2019 № 51 порушення не є критичними та не створюють загрозу життю або здоров`ю людей. Сторони в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшов висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що Містківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області зареєстрована як юридична особа ЄДРПОУ 25926371, 01.09.2000, № запису 1 374 120 0000 000067(а. с.25-27). Відповідно до Статуту Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області, затвердженого рішенням Сватівської районної ради від 14.12.2004 № 19/7, Містківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів створена рішенням сесії Сватівської районної ради від 14 грудня 2004 року № 19/7, знаходиться у комунальній власності. Головною метою навчального закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття повної загальної середньої освіти (а.с. 168). На підставі наказу ГУ ДСНС України в Луганській області від 13.12.2019р. № 405-НО"Про проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю)" та посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 23.12.2019р. № 177посадовими особами ГУ ДСНС України у Луганській області проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області. За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, складено акт від 28.12.2019р. № 51, яким встановлені численні порушення. Акт підписано директором Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області без зауважень (арк.спр. 20). Виявлені порушення були частково усунені, що підтверджується актами позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки № 51 від 28.12.2019 р. та в акті №30 від 18.03.2020р.. На дату прийняття судом першої інстанції рішення у цій справі, залишилися не усунутими встановлені позивачем порушення вимог протипожежної безпеки, а саме: 1) Розділ V ППБУ пункт 1.2 глави 1 не обладнано приміщення школи автоматичною пожежною сигналізацією з виведенням сигналу від приймально-контрольного приладу на пульт централізованого пожежного спостереження. 2) Розділ III Пункт 2.5 глави 2 ППБУ не проведено вогнезахисну обробку дерев`яних елементів горищних покриттів будівлі школи засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності. 3) Розділ III Пункт 2.23 глави 2 ППБУ на шляхах евакуації не демонтовано з поверхневих шарів конструкцій стін матеріали з невизначеними показниками пожежної безпеки. 4) Розділ V Підпункт 5 пункт 2.1 глави 2 ППБУ, Розділ V ППБУ Підпункт 5 пункт 2.1 глави 2 Пожежне водоймище не має під`їзду з твердим покриттям. 5) Розділ IV Пункт 2.18 ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В 2.5-77:2014, п.4.9 вугільна котельня № 1 прибудована до будівлі школи. 6) Розділ IV Пункт 2.18 ППБУ, ДБН В.2.5-56:2014, ДБН В 2.5-77:2014, п.4.9 вугільна котельня № 2 прибудована до будівлі школи. 7) Розділ IV Пункт 1.24 ППБУ не відділено приміщення електрощитової протипожежними дверима. 8) Розділ III Пункт 2.15 глави 2 ППБУ стаціонарні зовнішні пожежні сходи не пофарбовані. 9) Розділ III Пункт 2.37 глави 2 ППБУ на 2-му евакуаційному виході влаштовано поріг.10) Розділ III Пункт 2.37 ППБУ не демонтовано трубу опалення на 3-му евакуаційному виході. 11) Розділ III Пункт 2.37 ППБУ двері 3-го евакуаційного виходу утримуються зачиненими. 12) Розділ III Пункт 2.23 ППБУ допущено зменшення кількості евакуаційних виходів з приміщення школи. 13) Пункт 2 частини першої статті 20 КЦЗУ працівники не забезпечені засобами індивідуального захисту. Станом на дату розгляду справи відповідачем не надано суду доказів про усунення в повному обсязі порушень, що виявленні під час перевірки. Наведені обставини сторонами не оспорюються. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість доводів контролюючого органу щодо існування підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: Луганська обл., Сватівський р-н, с. Містки, вул. Степова, буд. 1-А, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сферу пожежної, техногенної безпеки, зазначених в акті перевірки від 28.12.2019р. №

51. Суд апеляційної інстанції погоджується із такими висновками на підставі наступного. Відповідно до ч.1 ст. 47 Кодексу цивільного захисту України (далі КЦЗ України) державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно ч.ч. 1-2 ст. 64 КЦЗ України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення. У відповідності до ч. 2 ст. 68 КЦЗ України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Згідно зі пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. №1052 (зі змінами та доповненнями, далі - Положення), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності. Основними завданнями ДСНС є: реалізація державної політики у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб (підпункт 1, 2 пункту 3 Положення). В силу приписів пункту 4 Положення, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб`єктами господарювання. Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи. Згідно з п. 1, 2 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - ППБУ), ці Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд. Ці Правила є обов`язковими для виконання суб`єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах. За приписами частини третьої статті 55 КЦЗ України забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання. Згідно із п.п. 1, 3, 8, 13, 19, 21, 22, 23 ч. 1 ст. 20 КЦЗ України на суб`єкта господарювання покладається обов`язок: забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об`єктах суб`єкта господарювання; розміщення інформації про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії; здійснення навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної та пожежної безпеки; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики. Частиною другою статті 68 КЦЗ України зазначено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Положеннями статті 70 КЦЗ України встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання. Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. Аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку про те, що застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів можливо в тому випадку, якщо суб`єктом господарювання не дотримано вимоги пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами, за обов`язкової умови, що таке порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створює загрозу життю та здоров`ю людей. Колегія суддів вважає, що вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи. Статтею 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Згідно ч. 3 ст. 3 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров`я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду. Наявними в матеріалах справи документами підтверджено допущення закладом відповідача порушення вимог законодавства у сфері пожежної безпеки. Доказів усунення встановлених порушень сторонами не надано. Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що існуючі порушення у сфері пожежної і техногенної безпеки, що зафіксовані в акті перевірки, можуть кваліфікуватись як такі, що створюють реальну загрозу життю і здоров`ю людей, а тому правомірно задоволено позов. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оцінюючи доводи апеляційної скарги, суд зазначає, що ці доводи були ретельно перевірені та проаналізовані судом першої інстанції під час розгляду та ухвалення рішення, їм була надана відповідна правова оцінка, жодних нових аргументів, які б доводили порушення судом першої інстанцій норм матеріального права, у апеляційній скарзі не наведено. У контексті оцінки доводів касаційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається. Керуючись статтями 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Містківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Сватівської районної ради Луганської області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 360/546/20 - залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 вересня 2020 року у справі № 360/546/20 - залишити без змін. Повний текст постанови складений та підписаний 8 червня 2021 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення окрім випадків визначених статтєю 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач: Т.Г. Гаврищук Судді: Е.Г. Казначеєв І.В. Сіваченко