Постанова 4811 № 442/6282/20

Справа № 442/6282/20 Головуючий у 1 інстанції: Нагірна О.Б. Провадження № 22-ц/811/2993/20 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В. Категорія: 39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Ніткевича А.В., суддів: Бойко С.М., Копняк С.М., секретаря Юзефович Ю.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року в складі судді Нагірної О.Б. у справі за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, боржник ОСОБА_1 ,- встановив: У жовтні 2020 року скаржник ТзОВ «Фінансова компанія «Позика» звернувся до суду із скаргою на дії державного виконавця, в якій просив скасувати постанови про відкладення виконавчих дій Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) від05.10.2020 ВП № 62076939 та заборонити виносити постанови про відкладення виконавчих дій, про зупинення виконання виконавчого провадження № 62076939. Скарга обгрунтована тим, що 26.05.2020 державний виконавець описав та арештував майно належне боржнику ОСОБА_1 , а саме: нежитлове приміщення літ. Г-1, загальною площею 336,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлове приміщення, літ. Е-1, загальною площею 258,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . 09.07.2020 до відділу надійшли висновки експерта про вартість арештованого майна, які скеровано сторонам до відома. 26.08.2020 дане майно було передано до ДП "Сетам" з метою його реалізації на прилюдних торгах. 15.09.2020 у Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла ухвала від 10.09.2020 у справі № 442/4621/20, якою частково задоволено скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів). Визнано дії державного виконавця Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федурко Н.В. щодо визначення результатів вартості майна боржника ОСОБА_1 неправомірними. Зобов`язано державного виконавця Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Федурко Н.В. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах нежитлового приміщення літ. Г-1, загальною площею 336,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення, літ.Е-1, загальною площею 258,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та в подальшому визначити результати вартості зазначеного майна у чіткій відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження». 22.09.2020 Дрогобицький міськрайонний відділ державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління подав апеляційну скаргу на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.09.2020 у справі №442/4621/20. Постановою старшого державного виконавця Федурко Н.В. від 05.10.2020 відкладено проведення виконавчих дій у зв`язку з тим, що станом на 05.10.2020 (час проведення аукціону) відділ не отримував ухвали про відкриття апеляційного провадження, при цьому враховуючи подання скарги на ухвалу суду від 10.09.2020, якою дії державного виконавця та оцінку майна боржника визнано неправомірними, дійшов висновку, що реалізація майна боржника на торгах за ціною, з якою останній не погоджувався, може порушити його права, у випадку залишення апеляційним судом в силі ухвали суду від 10.09.2020. Скаржник вважає, що дії старшого державного виконавця Федурко Н.В. та начальникаДрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) Савчин Н.В., якій безпосередньо підпорядкований виконавець, за вказівкою якого було винесено постанову є незаконними. До відділу Дрогобицькогоміськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ухвала Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.09.2020 року у справі № 442/4621/20 з відміткою про набрання законної сили не надходила, оскільки подано апеляційну скаргу. Станом на дату винесення постанови, вищезазначена ухвала не могла набрати законної сили, оскільки стягувачем та самим державним виконавцем подано апеляційні скарги. Звертає увагу, що державний виконавець повинен керуватись Законом України «Про виконавче провадження» у якому зазначено, які виконавчі документи, рішення, ухвали підлягають виконанню та які є вимоги до них, в тому числі щодо набрання законної сили. Просив скаргу задовольнити. Оскаржуваною ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, боржник ОСОБА_1 задоволено частково. Скасовано постанову Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)про відкладення виконавчих дій № 62076939 від 05.10.2020 року. В решті скарги відмовлено. Ухвалу суду оскаржив ОСОБА_1 та Дрогобицький міськрайонний ВДВС Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів). В апеляційній скарзі боржник ОСОБА_1 зазначає, що ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Покликається на те, що на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.09.2020, якою частково задоволено його скаргу та визнано дії державного виконавця Дрогобицького МР ВДВС Федурко Н.В. щодо визначення результатів вартості майна боржника неправомірними, а також зобов`язано виконавця усунути відповідні порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах відповідного майна, подано апеляційну скаргу виконавчою службою та ТзОВ «ФК «Позика». У зв`язку із заначеним ОСОБА_1 , звернувся до державного виконавця Федурко Н.В. із заявою про зупинення виконавчого провадження до прийняття Львівським апеляційним судом рішення про відкриття апеляційного провадження. Вважає, що постановою державного виконавця від 05.10.2020 про відкладення проведення виконавчих дій не порушені жодні права ТзОВ «ФК «Позика». При цьому, оскарження в апеляційному порядку ухвали Дрогобицького міськрайонного суду від 10 вересня 2020 року, якою визнано неправомірними дії державного виконавця щодо визначення вартості арештованого майна і відсутність ухвали Львівського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у той час, коли ДП «СЕТАМ» здійснювався продаж арештованого майна на електронних торгах по значно заниженій ціні, були тими обставинами, які зумовили відкладення виконавчих дій. Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовити. В апеляційній скарзі Дрогобицький міськрайонний ВДВС не погоджується з оскаржуваною ухвалою. Покликаючись на те, що на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження №62076939 з примусового виконання виконавчого листа № 2-789/2010 та зазначаючи усю хронологію процесуальних дій, вчинених в межах такого та, зокрема, передання описаного майна на ДП «СЕТАМ» для реалізації, при цьому постановлення судом ухвали про визнання дій державного виконавця Дрогобицького МР ВДВС Федурко Н.В. щодо визначення результатів вартості майна боржника неправомірними, а також зобов`язання виконавця усунути відповідні порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах відповідного майна та визначити вартість такого у чіткій відповідності ЗУ «Про виконавче провадження», яка не набрала законної сили, оскільки оскаржена в апеляційному порядку, державний виконавець, керуючись ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» виніс постанову про відкладення проведення виконавчих дій. Таким чином, у зв`язку з відсутністю станом на 25.09.2020 ухвали про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, при цьому торги тривали та могли бути визначені переможці, державним виконавцем прийнято рішення про відкладення виконавчих дій. В подальшому, оскільки постанова про відкладення проведення виконавчих дій втратила свою дію, виконавцем було винесено нову аналогічну постанову від 15.10.2020. Окремо зазначає, що суд не взяв до уваги те, що випадки негайного виконання рішень визначено ст. 430 ЦПК України, при цьому скарга на дії державного виконавця у такому переліку відсутня. Просить скасувати ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року Учасники справи представник заявника ТзОВ «Позика», заінтересована особа ОСОБА_1 , будучи повідомленими належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули, не повідомили суд про причину неявки. Представник заінтересованої особи Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) в судове засідання не прибув, подав клопотання про відкладення розгляду справи. На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з`явилися. За відсутності всіх осіб, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги необхідно задовольнити частково виходячи із такого. Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно із статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Постановляючи оскаржувану ухвалу та задовольняючи частково скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що відкладення проведення виконавчих дій спрямоване на забезпечення сторонам виконавчого провадження можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, в разі якщо вони були позбавлені права такими скористатись через такі обставини як хвороба, відрядження тощо, при цьому при відкладенні виконавчих дій на 10 днів, повторно, державний виконавець не вказав, підстав, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися своїми правами, не зазначено також якими саме правами боржник не скористався і поважності причин цього, відтак дійшов висновку, що постанова про відкладення виконавчих дій від 05.10.2020 є необгрутнованою та такою, що не ґрунтується на вимогах закону, тому підлягає скасуванню. Разом з цим, суд відмовив у вимозі про заборону виносити постанови про відкладення виконавчих дій, зупиняти виконання виконавчого провадження №62076939, оскільки вимогами цивільно-процесуального закону не передбачено оскарження дій в процесі виконання судових рішення наперед, а саме тих, які ще не вчинені. Зважаючи на те, що ухвала суду оскаржується виключно боржником та виконавчою службою, лише в частині задоволених вимог скарги, колегія суддів за правилами ст. 367 ЦПК України та з врахуванням принципу диспозитивності цивільного процесу, законність оскаржуваної ухвали в іншій частині не перевіряє. Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали, колегія суддів враховує таке. Згідно із ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Зазначене конституційне положення відображено і у ст. 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах. Судом встановлено, що у Дрогобицькому МР ВДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) перебуває на виконанні виконавчий лист №2-789/2010 від 23.10.2010, виданий Дрогобицьким міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 в користь АКІБ «Укрсиббанк» заборгованості по кредитних договорах №11140472000 від 12.04.2007 року 185251,22 грн., №11214443000 від 13.09.2007 року 154045,28 грн., №11214459000 від 13.09.2007 року - 1694,96 грн., №11369259000 від 10.07.2008 року 242941,28 грн., всього заборгованості 583933,07 грн. та 1820 грн. сплачених судових витрат. 15.05.2020 старший державний виконавець Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 62076939. 06.07.2020 ФОП ОСОБА_2 надано висновки про вартість майна - нежитлового приміщення, загальною площею 336,2 кв.м, що на АДРЕСА_1 ціна 279900 грн.; нежитлового приміщення, загальною площею 258,1 кв.м, що на АДРЕСА_1 ; ціна 214900 грн. Листом за № 09-13/26800 від 09.07.2020 Дрогобицький МР ВДВС повідомив ОСОБА_1 про вартість арештованого майна згідно зазначених вище висновків. ОСОБА_1 звертався до судового експерта із заявою про проведення досудової оціночної-будівельної експертизи приміщень на АДРЕСА_1 з метою визначення їх вартості, згідно висновку експерта № 474/20 за результатами досудової оціночно-будівельної експертизи за заявою ОСОБА_1 від 31 липня 2020 року ринкова вартість нежитлового приміщення, загальною площею 336,2 кв.м, що на АДРЕСА_1 станом на 17.07.2020 року становить 780320 грн. з ПДВ; ринкова вартість нежитлового приміщення, загальною площею 258,1 кв.м, що на АДРЕСА_1 станом на 17.07.2020 року становить 599050 грн. з ПДВ. 30.07.2020 державний виконавець передав ДП «СЕТАМ» арештоване майно для продажу на електронних торгах за ціною встановленою у звіті, складеному ФОП ОСОБА_2 , аукціон 25 вересня 2020 року. Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню Примусове виконання судових рішень здійснюється в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції закону від 02.06.2016 року № 1404-VIII) та положеннями Інструкції з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5. Згідно із ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ст. 5 цього закону). Відповідно до ч. 1, п. 2, ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (ч.1, п. 2, ч. 2 ст. 18 ЗУ "Про виконавче провадження"). Згідно із ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1, ч. 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»). Використовуючи своє право на звернення до суду із скаргою та вважаючи дії державного виконавця неправомірними, стягувач ТзОВ «ФК «Позика» звернувся до суду зі скаргою, яку фактичного обґрунтовував відсутністю, на його думку, підстав для відкладення проведення виконавчих дій та доказів, які б могли свідчити про те, що проведенням таких може бути порушено права та інтереси боржника. Таким чином, предметом даного апеляційного перегляду є вирішення питання щодо законності постанови державного виконавця про відкладення проведення виконавчих дій. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 04.11.1950 що ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997. Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено заходи примусового виконання рішень. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Закономта іншими нормативно-правовими актами (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»). Колегією суддів встановлено, що не погоджуючись із визначеною вартістю майна, яке передано на реалізацію, боржник ОСОБА_1 звертався до суду із скаргою та просив визнати дії Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо визначення вартості майна боржника ОСОБА_1 неправомірними, визнати недійсними та скасувати висновки про вартість майна від 06.07.2020, визначити вартість арештованого майна відповідно до висновку експерта №474/20 за результатами досудової оціночно-будівельної експертизи від 31 липня 2020 року, а саме вартість нежитлового приміщення, загальною площею 336,2 кв.м, що на АДРЕСА_1 у сумі 780320 грн. з ПДВ; вартість нежитлового приміщення, загальною площею 258,1 кв.м, що на АДРЕСА_1 станом на 17.07.2020 року у сумі 599050 грн. з ПДВ; зупинити реалізацію ДП «СЕТАМ» продаж на електронних торгах арештованого іпотечного майна по виконавчому провадженню № 62076939 до вступу у законну силу ухвали суду за результатами розгляду даної скарги. Ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано дії державного виконавця Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. щодо визначення результатів вартості майна боржника ОСОБА_1 неправомірними. Зобов`язано державного виконавця Дрогобицького МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Федурко Н.В. усунути порушення шляхом зняття з реалізації на прилюдних торгах нежитлового приміщення літ. Г-1, загальною площею 336,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та нежитлового приміщення, літ.Е-1, загальною площею 258,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та в подальшому визначити результати вартості зазначеного майна у чіткій відповідності до вимог ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження. В решті вимог скарги відмовлено. В свою чрегу, ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10 вересня 2020 року в апеляційному порядку оскаржили Дрогобицький МРВ ДВС Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) та ТзОВ «Фінансова компанія «Позика». Зазначені обставини не підлягають доказуванню, оскільки безспірно слідують із матеріалаів справи та визнаються сторонами. Таким чином, колегія суддів констатує те, що дії державного виконавця щодо визначення вартості арештованого майна боржника ОСОБА_1 , ще до проведення аукціону (25.09.2020) були визнані неправомірними, а також державного виконавця було зобов`язано усунути відповідні порушення, при цьому ухвала суду першої інстанції, якою встановлені відповідні обставини та визнано неправомірними дії державного виконавця, на час проведення аукціону не набрала законної сили, оскільки була оскаржена в апеляційному порядку. Колегія суддів виходить з того, що підстави зупинення вчинення виконавчих дій чітко визначені у ст. 34 ЗУ «Про виконавче провадження». В свою чергу, питання визначення вартості майна боржника та оцінка майна боржника визначені ст. 57 Закону. Частиною 5 цієї статті визначено, що оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18/4440/16 зроблено правовий висновок про те, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності, здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання на підставі виконавчих документів. Отже, оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Разом з цим, згідно із ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження», за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Відкладення виконавчих дій є правом, а не обов`язком державного виконавця, при цьому підстави за яких виконавець вчиняє відповідну дію не є вичерпними, а оцінюються останнім у сукупності з усіма обставинами у виконавчому провадженні. Як вбачається із оскаржуваної постанови державного виконавця від 05.10.2020 про відкладення проведення виконавчих дій, державний виконавець дійшов висновку про необхідність вчинення такої дії у зв`язку з тим, що станом на 05.10.2020 (час проведення аукціону) відділ не отримував ухвали про відкриття апеляційного провадження, при цьому враховуючи подання скарги на ухвалу суду від 10.09.2020, якою дії державного виконавця та оцінку майна боржника визнано неправомірними, дійшов висновку, що реалізація майна боржника на торгах за ціною, з якою останній не погоджувався, може порушити його права у випадку залишення апеляційним судом в силі ухвали суду від 10.09.2020. Іншими словами підставою, яка на думку державного виконавця, перешкоджала проведенню торгів, було оскарження в апеляційному порядку ухвали Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 10.09.2020, яка у широкому розумінні зводиться до незгоди боржника ОСОБА_1 із оцінкою майна, яке було передано на реалізацію, при цьому відповідний факт встановлений судовим рішенням. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянтів про те, що станом на день проведення електронних торгів були наявні докази про перешкоди для їх проведення, внаслідок чого боржник, як сторона виконавчого провадження, міг бути позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому ЗУ«Про виконавче провадження». З врахуванням встановлених обставин, колегія суддів вважає, суд першої інстанції прийшов помилкового висновку про те, що державний виконавець не вказав підстав, внаслідок виникнення яких боржник був позбавлений можливості скористатися своїми правами та не зазначено причин для винесення оскаржуваної постанови про відкладення проведення виконавчих дій, при цьому встановлені апеляційним судом обставини дають підстави для висновку про протилежне, що свідчить про часткову підставність апеляційних скарг та необхідність скасування оскаржуваної ухвали в частині задоволених вимог скарги ТзОВ «Фінансова компанія «Позика», із залишенням без змін оскаржуваної ухвали в іншій частині. Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України). Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, - постановив: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) задовольнити частково. Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року в частині задоволення вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на дії Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, боржник ОСОБА_1 скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні вимог про скасування постанови Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів)про відкладення виконавчих дій № 62076939 від 05.10.2020 відмовити. В іншій частині ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 12 жовтня 2020 року залишити без змін. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок, сплачений за подання апеляційної скарги. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» на користь Дрогобицького міськрайонного відділу державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) судовий збір в розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) гривень 00 копійок, сплачений за подання апеляційної скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 01 червня 2021 року. Головуючий: А.В. Ніткевич Судді: С.М. Бойко С.М. Копняк