Постанова 4872 № 923/1365/20

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД _____________________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1365/20 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Ярош А.І. суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М., секретар судового засідання Молодов В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" на рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2021 року у справі №923/1365/20 за позовом: Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" (с. Княжичі Києво-Святошинського району Київської області), до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" (смт. Каланчак Каланчацького району Херсонської області), про стягнення 492 880,00 грн, представники сторін: Від позивача - Боровик Б.М., за ордером; Від відповідача - Бєла Є.Ю., за ордером; ВСТАНОВИВ: Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Рис України" штрафну неустойку за договором купівлі-продажу №CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 у сумі 492 880грн. 00коп. Позивач у заявах по суті справи посилається на наступні обставини: відповідно до умов розділу 4 та 5 укладеного сторонами Договору купівлі-продажу №СУ83ЕХ\У-20/681 від 27.05.20 Відповідач, як "Продавець", взяв на себе зобов`язання поставити Позивачу, як "Покупцю", 500,00 ± 3% метричних тон залікової ваги кукурудзи 3-го класу, за ціною за одну метричну тонну 4712,64 грн. у т.ч. ПДВ, що еквівалент 175,00 доларів США, виходячи із курсу продажу долару США до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України; оскільки Відповідач, як Продавець, так і не виконав умови Договору купівлі-продажу № СУ83ЕХ\У-20/681 від 27.05.20 та не поставив Позивачу передбачений зазначеним Договором Товар повністю, у кількості 500.00 ±3% метричних тон кукурудзи 3 класу, Позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з даним позовом у якому просить стягнути з Відповідача штрафну неустойку (пеню) за Договором купівлі-продажу № CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020 у сумі 492 880.00 грн., відповідно до умов Розділу 10 Договору зазначеного Договору; на думку Позивача, виконання Відповідачем договору поставки № 737/20/82 від 14.08.2019 року та фінансової аграрної розписки від 01.04.2020 року, жодним чином не впливає на права та обов`язки сторін за договором купівлі-продажу від 27.05.2020. Рішенням Господарського суду Херсонської області від 16.02.2021 року у справі №923/1365/20 (Гридасов Ю.В.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Судом першої інстанції встановлено, що Позивач здійснив саме «попередню оплату», а не «завдаток» за сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3-го класу врожаю 2020р.) згідно рахунку № 18 від 11.06.20, при цьому Позивач не надав суду рахунок № 18 від 11.06.20 та не довів за яким саме договором здійснена попередня оплата. Вказані обставини свідчать про те, що відповідно до умов частини першої розділу 7 укладеного сторонами Договору Покупець (Позивач) не підтвердив свого дійсного наміру придбати Товар, на умовах визначених Договором, а у Продавця (Відповідача), внаслідок неотримання завдатку, не виникло безумовне зобов`язання поставити весь обсяг Товару або сплатити всі передбачені Договором штрафні санкції. З`ясувавши викладені обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що права Позивача, за захистом яких він звернувся до господарського суду не були порушені Відповідачем, тому заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі. Не погодившись із вказаним рішенням, Мале приватне підприємство Фірма "Ерідон" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати повністю рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2021 у справі № 923/1365/20; ухвалити нове рішення, яким: Стягнути з ТОВ «РИС УКРАЇНИ» на користь МПП ФІРМА "ЕРІДОН" штрафну неустойку за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 у сумі 492 880.00 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 7393.20 грн. та інші витрати, пов`язані з розглядом справи. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що у відзиві на позовну заяву від 20.01.2021 року у справі № 923/1365/20 ТОВ «РИС України» не заперечує, а також таке заперечення не випливає зі змісту відзиву, щодо отримання ТОВ «РИС України» грошових коштів згідно платіжного доручення № 425342 від 17.06.2020 за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року. Окрім, того у Відповідач у відзиві жодним чином не заперечує проти обов`язку поставити Товар за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, з мотивів не отримання завдатку за платіжним дорученням №425342 від 17.06.2020. Більш того ТОВ «РИС УКРАЇНИ» у листі № 202 від 25.11.2020 року визнає свій обв`язок поставити товар за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, через що просить розірвати Договір, а саме зазначає наступне: «З урахуванням викладених обставин, можливо дійти висновку про те, що фактичні зобов`язання за договором купівлі-продажу № CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020 року на поставку 500m. з метою закриття заборгованості перед компанією МПП ФІРМА «ЕРІДОН» наше підприємство виконало в повному обсязі, оскільки сплатило грошовими коштами свої боргові зобов`язання за поставлений товар. За таких обставин просимо Вас підписати Додаткову угоду про розірвання договору купівлі-продажу № CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020 року за взаємною згодою сторін.» Тобто листом № 202 від 25.11.2020 року, Відповідач підтверджував свій обов`язок поставити Товар за договором поставки, однак помилково вважав, шо він виконав свій обов`язок за договором № CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020 року шляхом виконання іншого договору №737 /20/82 від 14.08.2019, та відповідно просив розірвати договір № CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020 року. Тому. з огляду, на той факт, шо Сторони не заперечували проти обставини визначеній у Позовній заяві, шо оплата за платіжним дорученням № 425342 від 17.06.2020 була здійснена за договором купівлі-продажу № CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020 року Позивачем й не подавався рахунок № 18 від 11.06.2020 року. Додатково варто звернути увагу, шо у призначені платежу чітко конкретизовано предмет оплати. а саме: кукурудза З-го класу врожаю 2020. З огляду на зазначену позицію з апеляційною скаргою МПП ФІРМА «ЕРІДОН» надає рахунок № 18 від 11.06.2020 року який був виставлений Відповідачем для оплати завдатку за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, для спростування позиції суду, яка визнавалася Позивачем та Відповідачем. Рахунок № 18 від 11.06.2020 не подавався до суду першої інстанції з підстав визнання сторонами факту отримання оплати згідно платіжного доручення № 425342 від 17.06.2020 за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, а дізнався про необхідність залучення такого доказу виключно після ознайомлення з текстом рішення суду, та тому подає разом з апеляційною скаргою на спростування обставин, які не вірно були встановлені судом першої інстанції. Апелянт зазначає, що розділ 7 договору не передбачає попередньої оплати Товару, та визначає виключно оплату у формі:

1. Завдатку;

2. Оплати за фактом поставки та лише на підставі виставленого рахунку-фактури. Таким чином грошові кошти сплачені платіжним дорученням платіжного доручення № 425342 від 17.06.2020 є виключно завдатком за договором №CVSЗEXW-20/681 від 27.05.2020, та не можуть вважатися попередньої оплатою, оскільки договором не передбачена така форма оплати, як попередня оплата. Також, красномовним свідченням внутрішнім ставленням сторін Договору №CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 до оплати за платіжним доручення № 425342 від 17.06.2020 як до завдатку, свідчить лист № 202 від 25.11.2020 року та лист вих. № 1540 від 28.10.2020 року. Відповідно до вищезазначеного, за доводами апелянта, Господарським судом Херсонської області при ухваленні рішення не були з`ясовані усі обставини справи, що мають значення для справи, а саме: 1) У відзиві Відповідач не заперечує, що ним отримані грошові кошти згідно платіжного доручення № 425342 від 17.06.2020 за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, через що й не надавався рахунок № 18 від 11.06.2020; 2) Відповідач у листі № 202 від 25.11.2020 року підтверджує наявність зобов`язань поставити товар за договором № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, через що просить підписати угоду про розірвання договору. 3) Грошові кошти сплачені за платіжним дорученням № 425342 від 17.06.2020 є завдатком за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, оскільки договір не передбачав оплати авансу (попередньої оплати). Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 року (з урахуванням ухвали від 06.04.2021 року) відкрито апеляційне провадження по справі №923/1365/20 та призначено до розгляду на 21 квітня 2021 року о 14-30 год. Встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень по справі, подання до суду заяв чи клопотань стосовно призначення експертизи, витребування доказів, судових доручень щодо збирання доказів, залучення у справі спеціаліста, перекладача, вжиття заходів забезпечення позову, відводів, затвердження мирових угод тощо, із доказами направлення копій таких заяв іншим учасникам справи. Ухвалами від 24.03.2021 та від 19.04.2021 призначено справу до розгляду в режимі відеоконференції поза межами суду з використанням власних технічних засобів. 19.04.2021 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Рис України», в якому відповідач просить поновити строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, з огляду на те, що отримав копію апеляційної скарги лише 12.04.2021 року на електронну пошту. Колегія суддів визнає поважними причини пропуску ТОВ «Рис України» строку на подання відзиву на апеляційну скаргу, викладені в клопотанні про поновлення строку та вважає за можливе поновити такий строк на підставі статті 119 ГПК України. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти доводів апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін. Відповідач зазначає, що МПП Фірма Ерідон здійснила саме передплату, а не завдаток за сільськогосподарську продукцію, що підтверджується технічним звукозаписом в судовому засіданні 16.02.2021 у господарському суді Херсонської області. При цьому позивач не надав до суду рахунок №18 від 11.06.2020 та не довів свого наміру придбати товар на умовах визначених договором. На думку відповідача, представник позивача мав можливість, однак не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні 16.02.2021 року, не надав до суду усі докази, якими підтверджує свої позовні вимоги, та не обґрунтував неможливості подання рахунку №18 від 11.06.2020 року до суду першої інстанції, тому заперечує проти долучення до матеріалів справи рахунку №18 від 11.06.2020 року. Відповідач вважає, що судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивач здійснив попередню оплату за сільськогосподарську продукцію. Відповідно до умов ч.1 розд.7 укладеного сторонами Договору покупець не підтвердив свого дійсного наміру придбати товар, тому у продавця внаслідок неотримання завдатку не виникло безумовне зобов`язання поставити весь обсяг товару або сплатити штрафні санкції. З огляду на викладене, відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін. В судовому засіданні 21.04.2021 року оголошено перерву до 01.06.2021 року о 14:00 год. 22.04.2021 року до суду надійшли пояснення МПП «Фірма «Ерідон» на репліки представника відповідача в судовому засіданні, в яких апелянт наводить наступні тези: - оплата 10 037,93 грн. здійснена саме за договором №CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020; - після оплати завдатку позивач не повинен здійснювати жодних дій, момент звернення , передбачений п.5.2 договору може виникнути вже після поставки товару; - позивач оплатив 10 037,93 грн., що повністю відповідає умовам договору, та сумі, яка визначена в рахунку №18 від 11.06.2020; - твердження представника відповідача, що сплачена сума є попередньою оплатою а не завдатком, тому не виник обов`язок поставити товар, є ситуативним, яке виходить виключно з рішення суду, під час досудового листування та у відзиві на позовну заяву відповідач не дотримувався такої позиції. В судовому засіданні 01.06.2021 року представник апелянта наполягав на задоволенні апеляційної скарги, представник відповідача просив залишити рішення суду першої інстанції без змін. Суд апеляційної інстанції, у відповідності до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Судовою колегією відмовлено у задоволенні клопотання Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" про долучення до матеріалів справи копії рахунку № 18 від 11.06.2020 року за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року. Обґрунтовуючи клопотання про долучення додаткових доказів, апелянт посилається на те, що вказаний рахунок № 18 від 11.06.2020 не подавався до суду першої інстанції з підстав визнання сторонами факту отримання оплати згідно платіжного доручення № 425342 від 17.06.2020 за договором купівлі-продажу № CVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, а дізнався про необхідність залучення такого доказу виключно після ознайомлення з текстом рішення суду. Проте, судова колегія вважає такі доводи хибними, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 74 та ч. 1 ст. 73 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Статтею 80 ГПК України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Відповідно до приписів ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 4 ст.74 ГПК України визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Судова колегія зазначає, що позивачем не надано належного обґрунтування неможливості подання згаданого рахунку до суду першої інстанції, враховуючи обов`язок сторони подати до суду першої інстанції всі наявні у нього докази по справі. Отже, судова колегія наголошує, що позивач був зобов`язаний подати докази, на яких ґрунтуються позовні вимоги, для підтвердження своїх позовних вимог без відповідної вимоги суду. Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для залучення до матеріалів справи додаткового доказу - копії рахунку № 18 від 11.06.2020 року, та врахування його при апеляційному перегляді рішення. Частина 4 статті 269 ГПК України містить обмеження суду апеляційної інстанції щодо прийняття доказів на стадії апеляційного перегляду, пов`язуючи таке право суду з обов`язком учасника справи довести винятковість випадку, який має бути підтверджено доказами неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків. Як вбачається з матеріалів справи, між Малим приватним підприємством Фірма "ЕРІДОН" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РИС УКРАЇНИ" було укладено договір купівлі-продажу № СVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року (надалі за текстом - Договір). Відповідно до умов розділів 1-5 Договору Відповідач, як "Продавець", взяв на себе зобов`язання поставити Позивачу, як "Покупцю", 500,00 ± 3% метричних тон залікової ваги кукурудзи 3-го класу врожаю 2020 року, за ціною за одну метричну тонну 4 712,64 грн. у т.ч. ПДВ, що еквівалент 175,00 (сто сімдесят п`ять доларів 00 центів) доларів США, виходячи із курсу продажу долару США до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України (далі - Міжбанк) на момент закриття торгів у день, що передує дню підписання Договору - 26,975000 грн. за 1 долар США. Відповідно до п.п.5.1. Договору орієнтовна загальна вартість Товару за договором складає 2 356 320,00 грн. (два мільйони триста п`ятдесят шість тисяч триста двадцять гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ ± 3%. Поставка вказаного обсягу Товару відповідно до розділу 6 Договору мала бути здійснена Відповідачем на умовах ЕХW - (франко-елеватор): Голопристанський елеватор ПАТ ДПЗКУ (Інкотермс 2020). Адреса елеватора: Херсонська область, р-н. Голопристанський, м. Гола Пристань, вул. Елеваторна, буд. 1, в строк до 30.10.2020 року. Відповідно до частини першої розділу 7 Договору Сторони визначили, що Покупець в підтвердження свого дійсного наміру придбати Товар, на умовах визначених умовами цього Договору, зобов`язаний здійснити Завдаток в сумі 1% від ціни Договору але не менш ніж 10 000 (десять тисяч гривень 00 коп.) гривень з врахуванням ПДВ на протязі 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дати укладання цього Договору. З дати отримання від Покупця завдатку за Продавцем остаточно сформується безумовне зобов`язання поставити весь обсяг Товару на умовах цього Договору або сплатити всі передбачені цим Договором штрафні санкції в разі порушення Продавцем умов цього Договору щодо своєчасної та належної поставки всього обсягу Товару. Розділом 10 Договору передбачено, що у випадку не здійснення Продавцем своєчасної поставки всього обсягу Товару в строки визначені згідно п. 6 цього Договору, Продавець штрафну неустойку в розмірі 0,5% від вартості непоставленого Товару, за кожний день прострочення. Матеріали справи містять платіжне доручення № 425342 від 17.06.2020, за яким МПП ФІРМА "ЕРІДОН" здійснило: "Передоплату за с/г продукцію кукурудзу 3-го класу врожаю 2020р. зг. рах. № 18 від 11.06.20 в т. ч. ПДВ 1672,99грн.", сплативши 10037,93грн. на користь ТОВ "Рис України" (а.с. 13). Посилаючись на те, що оскільки відповідач, як Продавець, не виконав умови Договору та не поставив передбачений Договором Товар повністю, у кількості 500.00 ±3% метричних тон кукурудзи 3 класу, позивач звернувся до Господарського суду Херсонської області з даним позовом. Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Згідно зі статтею 663 та частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Листом ТОВ «Рис України» №178 від 21.10.2020 року повідомлено МПП Фірма «Ерідон», що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року. Згідно умов вищевказаного договору ТОВ «Рис України» зобов`язалось поставити кукурудзу 3-го класу врожаю 2020 року в метричних тоннах - 1250,00 +-3% залікової ваги в опції покупця на адресу : Херсонська обл., Голопристанський район, м. Гола Пристань, вул. Елеваторна, 1 строком до 15.12.2020 року. Згідно досягнутих домовленостей між сторонами було змінено ціну товару та надіслано на електронну адресу ТОВ «Рис України» новий договір купівлі-продажу №CGS3EXW-20/1279 від 19.10.2020 року. Проте згідно з п.5.2 договору купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року, зміна орієнтовної ціни товару на підставі положень цього пункту оформлюється додатком до цього договору. Тому з урахуванням вищевказаного положення ТОВ «Рис України» просить МПП «Фірма «Ерідон» договір №CGS3EXW-20/1279 від 19.10.2020 року викласти додатком до договору купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року або розірвати договір купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року та укласти новий договір купівлі-продажу (а.с.14). У відповідь на вказаний лист МПП Фірма «Ерідон» надіслано ТОВ «Рис України» лист №1540 від 28.10.2020 року, в якому зазначено, що між сторонами не було погоджено внесення будь-яких змін до договору купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 та до договору купівлі-продажу №CGS3EXW-20/1279 від 19.10.2020 року. (а.с.15). З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2019 року між МПП Фірма «Ерідон» (постачальник) та ТОВ «Рис України» (покупець) було укладено договір поставки №737/20/82. (а.с.57-60) Предметом договору поставки є зобов`язання постачальника поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вартість такого товару. Товаром є мінеральні добрива на загальну суму 729 600,00 грн. У пункті 5.1 додатку №737/20/82/2-МД від 19.03.2020 року до договору №737/20/82 від 14.08.2019 року встановлено, що покупець з метою забезпечення виконання зобов`язання з належної оплати отриманого товару за цим додатком, зобов`язується оформити Фінансову аграрну розписку, зі строком платежу до 23.10.2020 року на загальну суму 877 393,00 грн. На виконання домовленостей, 01.04.2020 року було укладено Фінансову аграрну розписку між МПП Фірма «Ерідон» та ТОВ «Рис України», зареєстровану Приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Херсонської області Шулік А.О. в реєстрі №474. (а.с.61-74). За змістом даної Аграрної розписки встановлено, що за домовленістю сторін, за договором поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року (п.10 розписки) боржник бере на себе безумовне зобов`язання сплатити кредитору суму коштів, що визначається на день здійснення оплати за розпискою за формулою визначеною у п.17 фінансової аграрної розписки від 01.04.2020 року. Предметом застави є кукурудза 3го класу врожаю 2020 року, ДСТУ 4525:2006, код УКТЗЕД 1005900000, заставною вартість 900 205,90 грн. Розділом 9 «Домовленості сторін» Аграрної розписки встановлено - договір поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року, ліміт зобов`язань за Аграрною розпискою - 23.10.2020 року. Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що договір купівлі-продажу № СVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року був укладений між сторонами за вищевикладеними домовленостями на вимогу кредитора задля страхування зобов`язань, з метою забезпечення виконання зобов`язання з належної оплати отриманого товару ТОВ «Рис України» за договором поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року, оформленою фінансовою аграрною розпискою на поставку кукурудзи в рахунок оплати вартості поставленого товару. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Рис України» станом на 04.11.2020 року виконало свої зобов`язання перед МПП «Фірма Ерідон» щодо договору №737/20/82 від 14.08.2019 року, а саме було сплачено кошти у сумі 540 074,75 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №1021 від 03.11.2020 на суму 227000 грн. та №1031 від 04.11.2020 на суму 343074,75 грн. З електронного листа від 05.06.2020 року ТОВ «Фірма Ерідон» повідомлено, що у вкладенні договір на поставку 500 т до 30.10.2020 року для закриття заборгованості перед компанією Ерідон (решту коштів буде сплачено на розрахунковий рахунок) (а.с.75) 28.10.2020 року адвокатським об`єднанням «Меліор» (адвокат Боровик Б.М.) направлено на адресу ТОВ «Рис України» претензію на суму 570 074,75 грн. за договором поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року. У відповіді на претензію №182 від 30.10.2020 року ТОВ «Рис України» повідомило, що МПП «Фірма Ерідон» було поставлено мінеральні добрива на суму 711 360 грн. за договором поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року та ТОВ «Рис України» здійснило часткову оплату в сумі 145 920 грн. З метою забезпечення виконання зобов`язання з належної оплати отриманого товару ТОВ «Рис України» оформив та передав МПП Фірмі «ЕРІДОН» фінансову аграрну розписку на поставку кукурудзи в рахунок оплати вартості поставленого товару. Окрім того, зазначено, що з урахуванням домовленостей та в рахунок виконання вищезазначеного зобов`язання між сторонами укладено договір купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року на поставку кукурудзи 3-го класу, врожаю 2020 року до 15.11.2020 року. ТОВ «Рис України» просило договір №CGS3EXW-20/1279 від 19.10.2020 року викласти додатком до договору №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року, однак МПП «Фірма Ерідон» не погодило таку заміну, зважаючи на вищевикладене, ТОВ «Рис України» просить визначити, яка саме буде оплата за мінеральні добрива, чи буде здійснюватись грошовими коштами чи кукурудзою 3 го класу врожаю 2020 року (а.с.81). У листі №202 від 25.11.2020 року ТОВ «Рис України» звернулось до МПП «Фірма Ерідон», та зазначило, що з метою виконання взятих на себе зобов`язань, між МПП ФІРМА «Ерідон» та ТОВ «Рис України» було укладено договір купівлі - продажу №CVSEXW-20/681 від 27 травня 2019 року на поставку ТОВ «Рис України» 500 т. кукурудзи в термін до 30.10.2020 року для закриття заборгованості перед МПП Фірма «ЕРІДОН». Крім того, між сторонами була домовленість відносно того, що решту коштів (різницю) буде сплачено на розрахунковий рахунок ТОВ «Рис України», що знаходить своє підтвердження у електронному листі , отриманому ТОВ «Рис України» від ОСОБА_1 05.06.2020 року . Окрім того, ТОВ «Рис України» додатково з МПП «Фірма Ерідон» уклав договір на поставку кукурудзи об`ємом 750 т з доставкою до 15.12.2020 року, згідно якого МПП «Фірма Ерідон» повинен сплатити кошти на розрахунковий рахунок ТОВ «Рис України» часткову оплату якого МПП «Фірма Ерідон» вже здійснив. ТОВ «РИС УКРАЇНИ» зазначив, що виконав вимоги претензії у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученням №1031 та №1021. З викладеного вбачається, що зобов`язання за договором поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року ТОВ «Рис України» виконало в повному обсязі, також можливо дійти висновку, що фактичні зобов`язання за договором №CVSEXW-20/681 від 27 травня 2019 року з метою закриття заборгованості перед компанією МПП «Фірма «Ерідон» виконані в повному обсязі, оскільки сплатило грошовими коштами свої боргові зобов`язання. (а.с.83). Згідно частини першої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд акцентує, що обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Відповідно до статті 237 ГПК України при ухваленні судового рішення суд вирішує питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. При тому згідно статті 238 ГПК України в судовому рішенні повинно бути зазначено мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі. Відповідно до статті 79 ГПК України доказування здійснюється відповідно до стандарту "вірогідності доказів", згідно з яким, наявність обставини, на яку сторона покликається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Стандарт доказування "вірогідності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію вказаного стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Іншими словами, тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/16586/18, від 12.01.2021 у справі № 910/3726/20. Відповідно до приписів ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Згідно приписів ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов`язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця. При цьому, незважаючи на недолучення рахунку № 18 від 11.06.2020 у зв`язку з недоведеністю апелянтом причин неможливості подання його в суді першої інстанції, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач здійснив саме "попередню оплату", а не "завдаток" за сільськогосподарську продукцію (кукурудзу 3-го класу врожаю 2020р.) згідно рахунку № 18 від 11.06.20, що вбачається з платіжного доручення №425342 від 17.06.2020 року, де призначення платежу вказано «передоплата за с/г продукцію кукурудзу 3-го класу врожаю 2020 р зг. рах.№18 від 11.06.20». Отже, наявність рахунку № 18 від 11.06.2020 року не має вирішального значення при розгляді даної справи. Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та обставини справи у сукупності, судова колегія доходить висновку про те, що між сторонами існували тривалі правовідносини, принаймні з 2019 року, та за цей період між ними окрім спірного договору купівлі-продажу № СVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року, було укладено також низку правочинів: - договір купівлі-продажу №CVF3EXW-20/663 від 27.05.2019 року; - договір поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року, де МПП Фірма «Ерідон» був постачальником, а ТОВ «Рис України» - покупцем (а.с.57-60), - Фінансову аграрну розписку від 01.04.2020 року між МПП Фірма «Ерідон» (кредитор) та ТОВ «Рис України» (боржник) (а.с.61-74). Таким чином, керуючись ст.ст.79,86 ГПК України, судова колегія вважає, що правовідносини між сторонами слід оцінювати у сукупності. Враховуючи, що договір купівлі-продажу № СVS3EXW-20/681 датований 27.05.2020 року, попередню оплату за платіжним дорученням №425342 було здійснено 17.06.2020 року, акт приймання-передачі Фінансової аграрної розписки складено 17.11.2020 року та в ньому встановлено, що боржник виконав умови розписки 04.11.2020 року, а також враховуючи листування, яке велось між сторонами, зміст договорів, претензій, судова колегія приходить до висновку, що договір купівлі-продажу № СVS3EXW-20/681 від 27.05.2020 року був укладений між сторонами з метою забезпечення виконання зобов`язання з належної оплати отриманого товару ТОВ «Рис України» за договором поставки №737/20/82 від 14.08.2019 року, оформленою фінансовою аграрною розпискою на поставку кукурудзи в рахунок оплати вартості поставленого товару. З метою виконання взятих на себе зобов`язань, між МПП ФІРМА «Ерідон» та ТОВ «Рис України» було укладено договір купівлі - продажу №CVSEXW-20/681 від 27 травня 2019 року на поставку ТОВ «Рис України» 500 т. кукурудзи в термін до 30.10.2020 року для закриття заборгованості перед МПП Фірма «ЕРІДОН», що підтверджується копією електронного листа від 05.06.2020 року, та листа №202 від 25.11.2020 року ТОВ «Рис України» Платіжними дорученнями №1021 від 03.11.2020 ТОВ «Рис України» перераховано на рахунок МПП Фірма «Ерідон» 227 000,00 грн. та згідно платіжного доручення №1031 від 04.11.2020 року - перераховано 343 074,75 грн. (а.с.87-88), на загальну суму 570 074,75 грн.. Таким чином, судова колегія доходить висновку, що ТОВ «Рис України» станом на 04.11.2020 року виконало свої зобов`язання перед МПП «Фірма Ерідон» щодо договору №737/20/82 від 14.08.2019 року, а саме було сплачено кошти у сумі 540 074,75 грн. Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що фактичні зобов`язання за договором №CVSEXW-20/681 від 27 травня 2020 року, який було укладено між сторонами з метою закриття заборгованості перед компанією МПП «Фірма «Ерідон», виконані відповідачем в повному обсязі шляхом сплати своїх боргових зобов`язань. Крім того, судова колегія враховує, що матеріали справи не містять доказів нанесення будь-яких збитків внаслідок невиконання умов спірного договору. З огляду на викладене, суд доходить висновку про відсутність обов`язку відповідача поставити товар 500 т. кукурудзи в термін до 30.10.2020 року, та відповідно - відсутність підстав для нарахування штрафних санкцій за договором № CVSEXW-20/681 від 27 травня 2020 року. Підсумовуючи вищенаведене, оскільки доводи апеляційної скарги, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції, судова колегія доходить висновку про законність оскаржуваного рішення суду першої інстанції, обґрунтованість, дотримання норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, що є підставою для залишення рішення без змін, а апеляційної скарги - без задоволення. Відповідно до приписів ст.129 ГПК України, судовий збір за апеляційний перегляд рішення покладається на скаржника. Керуючись статтями ст. ст. 240, 270, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282-285 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства Фірма "Ерідон" залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Херсонської області від 16.02.2021 року у справі №923/1365/20 залишити без змін. Постанова відповідно до вимог ст. 284 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.287-288 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст постанови складено 07.06.2021 року. Головуючий суддя А.І. Ярош Суддя Г.І. Діброва Суддя Н.М. Принцевська