LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4805290/1215/20

від 07.06.2021 ·

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №290/1215/20 Головуючий у 1-й інст. Кірічук М.М. Категорія 39 Доповідач Микитюк О. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд у складі: головуючого Микитюк О.Ю. суддів Борисюка Р.М. Галацевич О.М. розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників у місті Житомирі справу № 290/1215/20 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Романівського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Кірічука М.М. в смт. Романів, в с т а н о в и в: В листопаді 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором від 02.05.2017, яка утворилась станом на 15.09.2020, в сумі 21372,32 грн., яка складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту 17124,64. грн. та 4247,68грн. заборгованості за простроченими відсотками. В обґрунтування позову банк зазначив, що відповідач не виконує умови договору. Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач висловив згоду про укладення договору, яку засвідчив особистим підписом в анкеті-заяві, отримав кредит який сплачував частково та продовжував користуватися кредитними коштами тому повинен сплатити кредит та відсотки, така позиція висвітлена у постановах Верховного Суду від 07.03.2018 №755/18246/15-ц, 06.02.2018 №755/2720/16-ц, 11.09.2019 №153/1334/16-ц. Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Встановлено, що 02.05.2017 між сторонами укладено договір про надання банківських послуг, за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, що вбачається з анкети-заяви. Строк дії кредитних карток було продовжено до липня 2021 року, кредитний ліміт визначений в розмірі 196650грн. Згідно наданого банком розрахунку заборгованість за кредитним договором станом на 15.09.2020 становить 21372,32 грн. і складається із заборгованості за простроченим тілом кредиту 17124,64. грн. та 4247,68грн. заборгованості за простроченими відсотками. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України). Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 №342/180/17, Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, і лише факт підписання умов може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору. Відповідачем не підписані Тарифи, Умови та Правила надання банківських послуг, а анкета-заява не містить положень про нарахування відсотків. За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про безпідставність вимог про стягнення відсотків. Підстави для стягнення заборгованості по тілу кредиту також відсутні, оскільки як вбачається з виписки по рахунку, сплачені відповідачем готівкові кошти, які списані банком на погашення не передбачених умовами договору відсотків, перевищують розмір боргу. Рішення ухвалено із дотриманням норм матеріального та процесуального права і залишається без змін. Відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.6 ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в сили вимог закону. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381 - 384, 389-391 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» залишити без задоволення, а рішення Романівського районного суду Житомирської області від 03 березня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Головуюча: Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»