Постанова 4817 № 607/7709/20

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/7709/20Головуючий у 1-й інстанції Позняк В.М. Провадження № 22-ц/817/432/21 Доповідач - Гірський Б.О. Категорія - 304000000 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 31 травня 2021 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: Головуючого - Гірський Б.О. Суддів - Бершадська Г. В., Шевчук Г. М., за участю секретаря - Панькевич Т.І. представників сторін, третіх осіб розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 607/7709/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року, ухваленого суддею Позняком В.М., повний текст якого складено 29 січня 2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця Мелиха Анатолія Івановича, державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Наталії Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання недійсними електронних торгів, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, та припинення права власності на нежитлове приміщення, - ВСТАНОВИВ: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 12.03.2020 року відбулися електронні торги на яких було продано торгово-офісне приміщення, титульним власником якого був її чоловік ОСОБА_3 . За результатами торгів переможцем визначено ОСОБА_2 та проведено за нею державну реєстрацію права власності на дане майно. Вказане майно було реалізоване на виконання судових рішень про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ "Універсал Банк" 27170,73 доларів США та 2923,50 доларів США заборгованості за кредитним договором, а також 10731,05 грн. судового збору. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відчужене майно є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки придбане ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під час перебування у шлюбі. Відчуження належної їй частки у майні без її згоди та виділу частки майна боржника є порушенням її прав як співвласника майна. Вказує, що у зведеному виконавчому провадженні №59603536, в рамках якого відбувся продаж майна, боржником був ОСОБА_3 , вона не залучалась до участі у виконавчому провадженні, хоча була боржником за виконавчими листами, виданими судом, які пред`явлені банком до примусового виконання. Відповідно вказує, що не була повідомлена про результати визначення оцінки майна, чим була позбавлена права оскаржити її в судовому порядку, тому стартова ціна продажу не може вважатись правомірною. Крім того, зазначає, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16.10.2020 року, яка є чинною, визнано недійсною оцінку цього приміщення у межах процедури виконавчого провадження, за заявою її чоловіка - ОСОБА_3 , який був учасником виконавчих дій. Крім того вважає, що приватним виконавцем неправомірно здійснено продаж майна за відсутності рішення та/або виконавчого напису нотаріуса, яким в рахунок погашення заборгованості звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме торгово-офісне приміщення, що суперечить чинному законодавству. Зазначає, що згідно звіту про оціночну вартість об`єкта нерухомості, який виконаний ПП ОСОБА_4 , вартість торгово-офісного приміщення становить 1885505 гривень, що на 819716 гривень більше ніж стартова ціна продажу, яка зазначена в протоколі від 12.03.2020 року та з нею не узгоджена. Посилаючись на те, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, реалізація торгово-офісного приміщення проведена за грошовою оцінкою, яка визнана судом недійсною і є меншою від ринкової ціни вказаного об`єкта, що безпосередньо вплинуло на результати торгів та обсяг зобов`язань, які були погашені у виконавчому провадженні, продаж приміщення на електронних торгах порушує її права, оскільки кошти, які залишилися після задоволення всіх вимог за виконавчими документами, перераховані боржнику у значно меншій сумі, ніж ринкова вартість приміщення, тому вважає, що оспорюваний правочин не відповідає нормам законодавства. Просила суд визнати електронні торги за лотом №406936 від 12.03.2020 року недійсними, визнати протокол №469644 проведення електронних торгів від 12.03.2020 року з реалізації арештованого майна за лотом №406936 недійсним та скасувати державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 51834049 від 12:09:40 приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Наталії Василівни, припинивши право власності ОСОБА_2 на торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 36133456). Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Скасовано заходи забезпечення позову, які встановлені ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 19 травня 2020 року, а саме заборону відповідачу ОСОБА_2 , а також будь-яким особам, які діють - суб`єктам, на які покладено функції із проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно акредитованим суб`єктам, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим органам державної реєстрації (у тому числі, але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - торгово-офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 40219761101). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на недоведеність обставин, які мають значення для справи, які суд вважав встановленими, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що приватний виконавець, в порушення вимог ЗУ "Про виконавче провадження", перед вирішенням питання про звернення стягнення на нерухоме майно боржника не з`ясував чи володіє він цим майном спільно з іншими особами та до суду з поданням для визначення частки майна боржника не звертався. Продане на електронних торгах приміщення є спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки придбане ними у період шлюбу, відчуження належної їй частки у майні на електронних торгах без її згоди є порушенням її прав як співвласника вказаного майна. Зазначає, що до участі у даному виконавчому провадженні був залучений лише ОСОБА_3 , вона, як боржник і співвласник майна, до участі у виконавчих діях не залучалася приватним виконавцем, хоча законодавством передбачена можливість примусового відчуження в межах виконавчого провадження майна саме боржника, а не іншої особи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові ВС від 26.08.2020 р. у справі №640/6302/17-ц. Крім того, проведення торгів за ціною, яка не узгоджена з власником майна не відповідає вимогам ЗУ "Про виконавче провадження". Судом першої інстанції не було враховано та не було дано будь-якого правового обґрунтування тій обставині, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16.10.2020 року визнано недійсною оцінку торгово-офісного приміщення у межах процедури виконавчого провадження. Вважає, що торги були проведені з порушенням норм чинного законодавства, реалізацію майна проведено за ціною, яка визнана судом недійсною і є меншою від ринкової ціни вказаного об`єкта, що безпосередньо вплинуло на результати торгів та обсяг зобов`язань, які були погашені у виконавчому провадженні, чим було порушено її права та інтереси як співвласника майна на його продаж за ринковою ціною для забезпечення вимог кредиторів . Враховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які визначені чч.1-3, 6 ст.203 ЦК України. Зазначає, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, тому наслідком визнання недійсною оцінки арештованого майна є недійсність договору купівлі-продажу. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вказує, що для визнання судом електронних торгів недійсними необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства при їх проведенні, чи вплинули ці порушення на результати торгів та чи мало місце порушення прав та законних інтересів особи, яка оскражує ці торги. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 р. у справі №3-242гс16. Зазначає, що права ОСОБА_1 , як співвласника майна, не порушені, оскільки вона надала нотаріально засвідчену згоду на передачу майна в іпотеку, яка передбачає, в тому числі і процедуру примусового стягнення на предмет іпотеки (постанови ВС від 12.12.2018 р. у справі №477/653/17; від 03.03.2019 р. у справі №711/3167/18; від 01.04.2020 р. у справі №369/9678/17), а її поведінка свідчить про небажання виконувати судове рішення. Що стосується доводів апеляційної скарги про відсутність рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, то вони не заслуговують на увагу, оскільки норми ЗУ "Про виконавче провадження" дозволяють державному виконавцю передавати на реалізацію предмета іпотеки в ході примусового виконання рішень судів про стягнення на користь іпотекодержателя заборгованості, яка випливає із забезпечених іпотекою зобов`язань за умов відсутності у боржника будь-якого іншого майна, на яке можна першочергово звернути стягнення, наявності заборгованості виключно перед іпотекодержателем, дотримання порядку реалізації майна (постанова ВП ВС від 23.01.2019 р.у справі №522/10127/14-ц). Звертає увагу на те, що в разі визнання електронних торгів недійсними буде порушено її право на власність, яке набуто нею добросовісно. Вважає твердження апелянта надуманими, такими, що не заслуговують на увагу та суперечать чинному законодавству і судовій практиці. АТ "Універсал Банк" подало відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що ОСОБА_1 надала нотаріально посвідчену згоду на передачу майна в іпотеку, а отже і на здійснення процедури реалізації майна за порушення зобов`язань за кредитним договором, тому її права продажем торгово-офісного приміщення не порушені. Щодо доводів ОСОБА_1 про порушення порядку визначення вартості майна, то вважає, що суд прешої інстанції правомірно зауважив, що дії виконавця щодо визначення вартості майна боржника у виконавчому провадженні є підготовчими діями з метою проведення прилюдних торгів, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів та мають самостійний спосіб та строки оскарження, а відтак не можуть бути підставою для визнання торгів недійсними, якщо їх не оскаржено та не визнано незаконними в зазначений спосіб. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВСУ від 24.10.2012 у справі №6-116цс12 та постановах ВС від 14.02.2018 р. у справі №490/54751/15; від 02.05.2018 р. у справі №910/10136/17. Вказує, що безпідставне звернення ОСОБА_1 з позовом до суду є метою ухилення від виконання судового рішення. У відзиві на апеляційну скаргу ДП "Сетам" вказує, що було організатором електронних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, а саме нежитлового торгово-офісного приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 приміщення 13 (лот - № 406936), які відбулися 12.03.2020 року та переможцем яких стала ОСОБА_2 . Зазначає, що інформаційне повідомлення про лот формується організатором виключно на підставі заявки виконавця, тому саме приватний виконавець несе відповідальність за повноту та достовірність інформації, що розміщена в системі. У постанові Верховного Суду від 02.05.2018 у справі №910/10136/17 вказано, що для визнання електронних торгів недійсними, які є правочином, в розумінні статей 203 та 215 ЦК України, необхідно встановити порушення саме норм Порядку реалізації арештованого майна. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 24.10.2012 року у справі №6-116цс12; від 14.02.2018 року у справі №490/5475/15. Вирішуючи спір про визнання електронних торгів недійсними, необхідно встановити чи мало місце порушення вимог порядку та інших норм законодавства під час проведення електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів (постанова Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі № 911/494/17). Зазначає, що порушення ЗУ "Про виконавче провадження" має місце тільки на стадії підготовки та передачі майна на реалізацію обов`язки з виконання яких покладено на органи державної виконавчої служби, дії яких мають самостійний спосіб оскарження і не можуть бути підставою для визнання електронних торгів недійсними. Оскільки позивачем не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження порушення Порядку в ході проведення електронних торгів, що ці порушення вплинули на результат торгів, та що під час торгів були порушені її права, тому вважає вимоги ОСОБА_1 необгрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення, а рішення суду першої інстанції законним та прийнятим з дотриманням норм процесуального права і правильним застосуванням норм матеріального права. У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Осів П.В. підтримав апеляційну скаргу в її межах, посилаючись на доводи, викладені в ній. Представник відповідачки ОСОБА_2 - адвокат Сагайдак В.В. апеляційну скаргу не визнав, посилаючись на її необґрунтованість та просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін. Приватний виконавець Мелих А.І. апеляційну скаргу не визнав, вважає її безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. У відзиві на апеляційну скаргу ДП "Сетам" просило суд розгляд даної справи проводити за відсутності його представника. Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Н.В. в судове засідання не з`явилась, в письмових поясненнях просила суд справу розглядати без її участі. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників цивільного процесу, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав. Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 є подружжям з 2003 року. У 2008 році за ОСОБА_3 зареєстровано право власності на торгово-офісне приміщення АДРЕСА_3 (а.с. 16 т.1). На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. знаходилися виконавчі листи: 1) №607/10857/16 від 07.04.2017 року, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ «Універсал Банк» 27170 доларів США 73 центи заборгованості за кредитним договором №11/127-К від 18.04.2007 року та 10731,05 гривень сплаченого судового збору - по 5365 грн. 53 коп. з кожного; 2) №607/3736/18 від 13.12.2018 року, виданий Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області про стягнення солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_1 в користь ПАТ «Універсал Банк» 2923,50 доларів США заборгованості за кредитним договором та сплачений судовий збір у розмірі 1762 грн. 27.11.2019 р. приватним виконавцем винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_3 , а саме торгово-офісного приміщення, загальною площею 58,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.59-61 т.2). 28.11.2019 р. АТ «Універсал банк» звернувся до виконавця з заявою, в якій зазначив, що між ним та боржником ОСОБА_3 неодноразово проводились переговори щодо досягнення згоди про вартість майна, однак такої згоди не досягнуто, у зв`язку з чим стягувач просив призначити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оціночних робіт (а.с.189 т.1). Постановою приватного виконавця від 28.11.2019 р. призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «Захід-експерт» для визначення вартості торгово-офісних приміщень, для подальшої реалізації на електронних торгах (а.с.197-198 т.1). Згідно звіту ТОВ «Захід-експерт» про оцінку майна, визначено його вартість в розмірі 1 065 789 грн. Відповідно до рецензії на вказаний звіт, яка проведена 11.03.2020 р. ПП «Експертоцінка», звіт в цілому відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, але має незначні недоліки, що не вплинули на достовірність оцінки (а.с.31-33 т.2). 12.03.2020 року були проведені електронні торги, оформлені протоколом №469644, відповідно до якого переможцем визначено учасника №4, яким була ОСОБА_2 (а.с.30 т.2). 27.03.2020 року приватним виконавцем Мелихом А.І. складено акт про реалізацію предмета іпотеки (а.с.205-206 т.1). 31.03.2020 року приватним нотаріусом Кузьмович Н.В. видано ОСОБА_2 свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (а.с.139 т.2). 31.03.2020 року проведено державну реєстрацію права власності на приміщення за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 (а.с.24-26 т.1). ОСОБА_3 повернуто кошти в розмірі 65 628,44 грн. як надміру стягнуті. 25.03.2020 р. та 27.03.2020 р. приватним виконавцем Мелихом А.І. винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №№59596801;59596455, знято арешти та вилучено запис про боржника з Єдиного реєстру боржників. У зв`язку з тим, що на виконанні у приватного виконавця знаходилося виконавче провадження №60780295, в якому боржником значилася ОСОБА_1 , вказане виконавче провадження 31.03.2020 року було також закінчено, знято арешт та вилучено запис про боржника з Єдиного реєстру боржників. У ході проведення виконавчих дій з реалізації вищевказаного торгово-офісного приміщення учасником виконавчого провадження був титульний власник майна - боржник ОСОБА_3 ОСОБА_1 , як боржник, визначений виконавчим документом, до проведення виконавчих дій не залучалась, що підтвердив приватний виконавець в суді апеляційної інстанції, однак нею, як стороною виконавчого провадження, було подано звіт про оціночну вартість вищевказаного торгово-офісного приміщення, виконаний 24.04.2020 р. суб`єктом підприємницької діяльності - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , згідно якого вартість майна становить 1 885 505 грн. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 16.10.2020 року яка є чинною, у справі №607/10857/16-ц визнано недійсною оцінку нерухомого майна-торгово-офісного приміщення загальною площею 58,2 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , вартістю 1065789 грн., яке належить на праві власності ОСОБА_3 , проведену суб`єктом оціночної діяльності - ТОВ "Захід-експерт", станом на 03.01.2020 року у межах процедури виконавчого провадження. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вважав, що електронні торги відбулися в межах норм чинного законодавства і не можуть бути визнані недійсними, оскільки при розгляді справи не встановлено, що при їх проведенні були порушені права та законні інтереси позивача. Проте, такий висновок суду не є законним та обґрунтованим. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає. Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно із п.2 ч.2 ст.16, ч.1 ст. 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою-третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином. Наведене узгоджується з нормами частини четвертої статті 656 ЦК України, за якою до договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Таким чином, правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей 203, 215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону. Виходячи зі змісту ч.1 ст. 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами електронних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами електронних торгів, а підставами для визнання електронних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, на момент відкриття виконавчого провадження та початку процедури звернення стягнення на предмет іпотеки, регулювалися нормами ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент проведення електронних торгів), а також Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29 грудня 2016 № 2831/5 (далі - Порядок). Згідно ч.1 ст.61 ЗУ «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Відповідно до пункту 1 Порядку електронні торги - продаж майна за допомогою функціоналу центральної бази даних системи електронних торгів, за яким його власником стає учасник, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну. Статтею 57 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено визначення вартості майна боржника та його оцінка. Зокрема, встановлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Відповідно до ч.5 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Згідно із ч.4 ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Відповідно до ст.33 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов`язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку. Статтею 32 Закону передбачена відповідальність оцінювачів та суб`єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб`єкти оціночної діяльності - суб`єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону. Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Тому позивач вправі звертатися за захистом своїх прав шляхом подання відповідного позову стосовно відшкодування суб`єктом оціночної діяльності завданих збитків. Таких висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.03.2018 року у справі № 914/881/17. У постанові Верховного Суду України від 06 квітня 2016 року у справі №3-242гс16 викладено правовий висновок про те, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів. Головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними. Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 року у справі № 668/5633/14-ц, у постанові ВС від 22.07.2020 року у справі №750/2447/18. Як на підставу позову про визнання електронних торгів недійсними, ОСОБА_1 посилалася, зокрема на те, що продаж торгово-офісного приміщення відбувся за значно заниженою грошовою оцінкою, яка визнана судом недійсною і є меншою від ринкової ціни вказаного об`єкта, що безпосередньо вплинуло на результати торгів та обсяг зобов`язань, які були погашені у виконавчому провадженні, також порушено її права як співвласника майна, оскільки боржнику перераховані кошти у значно меншій сумі, ніж ринкова вартість майна. З наявних матеріалів справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_3 , не погоджуючись із оцінкою вартості нерухомого майна, звернувся до суду із скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу Тернопільської області Мелиха А.І. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16.10.2020 року, яка є чинною, скаргу ОСОБА_3 задоволено частково та визнано недійсною оцінку нерухомого майна - торгово-офісного приміщення, загальною площею 58,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , вартістю 1065789 грн., яке належить ОСОБА_3 , проведену суб`єктом оціночної діяльності - ТзОВ "Захід-експерт", станом на 03.01.2020 року у межах процедури виконавчого провадження (а.с.197-207 т.2). Таким чином, боржник ОСОБА_3 скористався своїм процесуальним правом та оскаржив дії приватного виконавця щодо майна, яке є предметом купівлі-продажу на електронних торгах. Разом із тим, в даному випадку подання ОСОБА_3 скарги на дії приватного виконавця не забезпечило відновлення порушених прав, і такий спосіб оскарження оцінки майна не був ефективним, оскільки електронні торги відбулися 12.03.2020 року і на момент їх проведення оцінка майна, що реалізовувалося, була чинною. Враховуючи те, що електронні торги з реалізації торогово-офісного приміщення відбулися 12.03.2020 року за ціною, яка визнана недійсною в судовому порядку, а також те, що ціна є істотною умовою договору купівлі-продажу, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про порушення майнових прав ОСОБА_1 , як солідарного боржника і співвласника майна, та наявність правових підстав для задоволення її позову, з одночасним припиненням, відповідно до вимог ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" речових прав ОСОБА_2 , зареєстрованих відповідно до законодавства. Суд апеляційної інстанції погоджується, що вилучення та реалізація майна були здійснені в інтересах належного відправлення судочинства, з метою забезпечення виконання остаточного судового рішення, що є легітимною метою в загальних інтересах суспільства. Водночас, звертає увагу на той факт, що необхідної рівноваги не буде досягнуто, якщо через надто формальне застосування процедурних вимог майно реалізовано за нижчою ціною, що зараховується в рахунок погашення боргу перед кредиторами. Вилучення майна з визначенням ціни, яка нижча реальної вартості, порушить справедливу рівновагу, а заявник матиме особистий і надмірний тягар, що є порушенням статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржене рішення суду в частині відмови визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та скасування державної реєстрації права власності підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового судового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати, понесені ОСОБА_1 у розмірі 1273 грн. 20 коп. за розгляд апеляційної скарги слід стягнути з приватного виконавця Мелиха А.І. Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 січня 2021 року в частині відмови у визнанні недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та скасування державної реєстрації права власності скасувати. Ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 до приватного виконавця Мелиха Анатолія Івановича, державного підприємства "Сетам", ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Наталії Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача акціонерне товариство "Універсал Банк" про визнання недійсними електронних торгів, визнання недійсним протоколу проведення електронних торгів та скасування державної реєстрації права власності задовольнити. Визнати недійсними електронні торги від 12 березня 2020 року за лотом №406936. Визнати недійсним протокол №469644 проведення електронних торгів за лотом №406936 від 12 березня 2020 року. Скасувати державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на торгово-офісні приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену 31 березня 2020 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Кузьмович Наталією Василівною (номер запису про право власності 36133456). В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з приватного виконавця Мелиха Анатолія Івановича (46008, м.Тернопіль, вул.Живова, 32А, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) в користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 ) 1273 грн. 20 коп. сплаченого нею судового збору за розгляд апеляційної скарги. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 04 червня 2021 року. Головуючий Гірський Б.О. Судді: Шевчук Г.М. Бершадська Г.В.