Постанова Одеський апеляційний суд № 523/11760/19

Номер провадження: 22-ц/813/5272/21 Номер справи місцевого суду: 523/11760/19 Головуючий у першій інстанції Кочко В. К. Доповідач Ващенко Л. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.05.2021 року м. Одеса Колегія суддів Одеського апеляційного суду у складі: головуючої судді Ващенко Л.Г. суддів Сєвєрової Є.С., Колеснікова Г.Я. за участі секретаря Бєляєвої О.К. розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2019 року про відмову у відкритті провадження (одноособово суддя Кочко В.К.) у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф», треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю «Комунсервіс», громадська організація «Громада Совіньйону за права» про захист прав споживачів, ІІ. ОПИСОВА ЧАСТИНА 29.07.2019 року ОСОБА_1 звернувся із позовом до обслуговуючого кооперативу «Житловий кооператив «Люстдорф» (далі-ОК ЖК) про захист прав споживачів і просив: визнати ОК ЖК таким, що не має права припиняти чи обмежувати надання комунальних послуг, припиняти постачання електричної енергії, водопостачання, водовідведення, природного газу та інших комунальних послуг; визнати ОК ЖК таким, що не має у власності комунікацій з постачання комунальних послуг; визнати відсутність повноважень у ОК ЖК на втручання у договірні відносини між мешканцями ж/м "Совіньйон" та постачальниками комунальних послуг. Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 10.09.2019 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті провадження у справі. ОСОБА_1 не погодився із ухвалою суду від 10.09.2019 року і подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга ОСОБА_1 зазначає: Позов обґрунтований тим, що позивач отримав лист від відповідача щодо необхідності погашення заборгованості зі сплати членських та цільових внесків, також в листі зазначена інформація, що у разі непогашення заборгованості у встановлений термін, домоволодіння позивача буде відключено від інженерних комунікацій. Позивач, розуміючи, що він є членом цього кооперативу і у нього відсутні будь-які договірні відносини із вказаним кооперативом на поставку комунальних послуг, а також побоюючись втручання з боку кооперативу у договірні відносини між позивачем та постачальниками комунальних послуг звернувся до суду з метою захисту своїх цивільних прав та інтересів. На думку суду спір, що виник між членом юридичної особи та юридичною особою, виходячи із змісту заявленого позову, має вирішуватися у порядку господарського судочинства. Спір щодо захисту прав споживачів не є корпоративним спором, а тому не підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Частиною 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах. За ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Отже, до юрисдикції цивільного судочинства відносяться усі справи, окрім тих, що розглядаються у порядку іншого судочинства. Господарським процесуальним кодексом визначено відносини, спори щодо яких розглядаються в порядку господарського судочинства (зокрема корпоративні спори). Згідно ст. 167 ГК України, корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Спор щодо відключення споживача від комунальних послуг аж ніяк не відноситься до корпоративних правовідносин, оскільки предметом спору є саме надання послуги, а не корпоративні права. Позивач є членом ОК ЖК і має частки у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої, відповідно до закону. Спір між позивачем та відповідачем не може бути корпоративним, оскільки між ними взагалі немає корпоративних правовідносин. Відповідач і треті особи не скористались правом надати відзив, пояснення або заперечення на апеляційну скаргу. ІІІ.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Суд першої інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у справі за позовом про захист прав споживача шляхом припинення дії, яка порушує право споживача виходив з того, що спір виник з корпоративних відносин і підлягає розгляду у порядку господарського судочинства (а.с.30). Колегія суддів не погоджується з висновками суду з таких підстав. ОСОБА_1 звернувся із позовом до ОК ЖК про захист прав споживачів і просив: визнати ОК ЖК таким, що не має права припиняти чи обмежувати надання комунальних послуг, припиняти постачання електричної енергії, водопостачання, водовідведення, природного газу та інших комунальних послуг; визнати ОК ЖК таким, що не має у власності комунікацій з постачання комунальних послуг; визнати відсутність повноважень у ОК ЖК на втручання у договірні відносини між мешканцями ж/м "Совіньйон" та постачальниками комунальних послуг (а.с1-5). Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: припинення дії, яка порушує право; припинення правовідношення (ст. ст. 15 ч.ч1,2, 16 ч.ч1,2 ЦК України). Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (ст. 19 ч.1 ЦПК України). Відмовляючи у відкритті провадження в справі у порядку цивільного судочинства, суд першої інстанції дійшов висновку, що між сторонами виник спір з корпоративних відносин, який підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Висновок суду в цій частині є помилковим. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів. Під час визначення підвідомчості (підсудності) справ цієї категорії необхідно керуватися поняттям корпоративних прав, визначеним ч.1 ст.167 ГК України. Згідно з ч.3 статті 167 ГК України, під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Частиною 1 ст. 167 ГК України визначено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. З огляду на наведені положення ст. ст. 167, 55 ГК України корпоративні права характеризуються такими ознаками: 1) особа має частку у статутному капіталі господарської організації; 2) особа має права на участь в управлінні господарською організацією, 3) має право на отримання певної частини прибутку (дивідендів) господарської організації (постанова Верховного Суду від 23.01.2018 року по справі № 925/1321/16). Зважаючи на те, що у порядку цивільного судочинства ОСОБА_1 заявлені вимоги до ОК ЖК про захист прав споживача шляхом припинення відповідачем дій, які на думку позивача порушують його права споживача комунальних послуг, між сторонами (позивачем, як членом ОК ЖК і ОК ЖК) не виник спір з приводу створення, діяльності, управлінняабо припинення діяльності юридичної особи, висновок суду, що спір виник із корпоративних відносин, є неправильним. Доводи позивача у скарзі, що він заявив вимоги до відповідача, як споживач комунальних послуг, між ним і відповідачем немає корпоративного спору, прийняті до уваги і є підставою для задоволення апеляційної скарги. Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (ст. 379 ч. 1 ЦПК України). Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, суд порушив і неправильно застосував норми процесуального та матеріального права ст. 19 ЦПК України, ст. 20 ГПК України і ст. 167 ГК України, що призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів задовольняє апеляційну скаргу, а ухвалу суду скасовує з направленням справи до суду першої інстанції. СУДОВІ ВИТРАТИ З огляду на те, що предметом розгляду в суді апеляційної інстанції є ухвала суду про відмову у відкритті провадження у справі, яка підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції, судові витрати підлягають розподілу за результатами розгляду справи по суті. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч.1 п.6, 379 ч.1, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Ухвалу Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 вересня 2019 року про відмову у відкритті провадження скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови суду. Повний текст постанови суду складено 07.06.2021 року. Судді Одеського апеляційного суду Л.Г. Ващенко Г.Я. Колесніков Є.С. Сєвєрова