Постанова 4854 № 540/299/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД _________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 червня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/299/21 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Домусчі С.Д. суддів: Семенюка Г.В., Шляхтицького О.І., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання відмови протиправною, зобов`язання здійснити перерахунок вислуги років та стажу служби в поліції, зобов`язання встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років, - В С Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернувся з позовом до Національної поліції України, в якому просив суд: - визнати протиправною відмову відповідача у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 начальникові управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції; - зобов`язати відповідача: - здійснити перерахунок та зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 начальникові управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та пп.4.1.6 п.4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 р. № 3720-ХІ1 до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 01.12.2000 р. до 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 дні; - здійснити перерахунок полковнику поліції ОСОБА_1 начальникові управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 01.12.2000 р. до 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 дні та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що право на зарахування при обчисленні вислуги років на пільгових умовах часу проходження служби в підрозділах оперативної служби та оперативно-технічних заходів органів внутрішніх справ, а також спеціальних підрозділах по боротьбі з організованою злочинністю, в яких проходив службу у період з 01.12.2000 р. по 09.04.2015 р., визначаються за тими правилами, які були чинними на момент виникнення відповідного права. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року, ухваленим в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 . Визнана протиправною відмова Департаменту стратегічних розслідувань у зарахуванні пільгової вислуги років полковнику поліції ОСОБА_1 начальникові управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України до його календарної вислуги років та до стажу служби в поліції. Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань здійснити перерахунок та зарахувати полковнику поліції ОСОБА_1 начальникові управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» та пп.4.1.6 п.4.1 розділу 4 Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю Міністерства внутрішніх справ України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 16.12.1993 р. №3720-ХІІ до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за періоди з 01.12.2000 р. до 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 дні. Зобов`язано Департамент стратегічних розслідувань здійснити перерахунок полковнику поліції ОСОБА_1 начальникові управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію» стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за періоди з 01.12.2000 р. до 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 дні та встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років. В апеляційній скарзі Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції протиправно застосував до спірних правовідносин пункт 3 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393, оскільки згідно з ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу. На думку апелянта, посилання суду першої інстанції в оскаржуваному рішенні на постанови Верховного Суду від 27.06.2018 року у справах №750/9775/16-а та від 03.03.2021 року у справі №805/3923/18-а є безпідставними, оскільки їх висновки є безвідносними до спірних правовідносин у даній справі. Також, апелянт вказує на той факт, що позовні вимоги позивача про здійснення перерахунку календарної вислуги років, яка дає право на пенсію за вислугу років, в даній справі, які задоволені судом першої інстанції, спрямовані на захист ще фактично не порушених прав позивача. Позивач у відзиві на апеляційну скаргу посилається на правомірність оскаржуваного рішення суду першої інстанції та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін. Апеляційний суд, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що відповідно до записів трудової книжці позивача від 09.10.2007 р. серії НОМЕР_1 (а.с. 25), позивач у період: - з 02.12.1998 р. по 03.04.2000 р. проходив службу в Збройних Силах Україні; - з 01.12.2000 р. по 06.11.2015 р. проходив службу в органах внутрішніх справ України; - з 07.11.2015 р. по теперішній час проходить службу в Національній поліції України. 17.12.2020 р. позивач звернувся до начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України (а.с. 15), в якому просив: - зарахувати, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», до календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, вислугу в пільговому обчисленні, сформовану за період з 01.12.2000 р. по 09.04.2015 р. загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 днів; - здійснити перерахунок, відповідно до ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей», календарної вислуги років, яка дає право на призначення пенсії, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 01.12.2000 р. по 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 днів; - здійснити перерахунок, відповідно до ст.78 Закону України «Про Національну поліцію», стажу служби в поліції, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років та надання додаткової оплачуваної відпустки, із зарахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 01.12.2000 р. по 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 днів; - встановити відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» надбавку за стаж служби в поліції із урахуванням періоду пільгової вислуги років, сформованої за період з 01.12.2000 р. по 09.04.2015 р., загальною кількістю 07 років 02 місяці 04 днів. Листом від 14.01.2021 р. за вих. № 289/55/02-2021 (а.с. 16-17) відповідач повідомив позивача про те, що законодавець розмежовує поняття календарної вислуги років та вислуги років для призначення пенсії. При цьому до вислуги років є можливим зарахування періодів служби в пільговому обчисленні, який ураховується при призначенні пенсії. Водночас для отримання права на призначення пенсії обов`язковою умовою є наявність саме календарної вислуги років у визначеному Законом розмірі, проте до цієї вислуги зарахування періодів служби у пільговому обчисленні Законом не передбачено. Ураховуючи викладене, зарахувати до календарної вислуги років вислугу в пільговому обчисленні та здійснити відповідні перерахунки, зазначені у рапорті, немає законних підстав. Згідно із довідкою від 14.01.2021 р. (а.с. 19-21), календарна вислуга років позивача за період з 01.12.2000 р. по 09.04.2015 р. складає 14 років 04 місяці 09 днів, пільгова вислуга років за вказаний період становить 7 років 02 місяці 04 дні. Зокрема, на пільгових умовах зараховано періоди роботи позивача на таких посадах: - з 01.12.2000 р. по 15.02.2001 р. - оперуповноважений відділу по забезпеченню та використанню оперативно-технічних та транспортних засобів управління кримінального пошуку при Горлівському міському управлінні УМВС України в Донецькій області; - з 15.02.2001 р. по 17.05.2001 р. - оперуповноважений другого відділення відділу зовнішнього спостереження управління кримінального пошуку при Горлівському міському управлінні УМВС України в Донецькій області; - з 17.05.2001 р. по 22.07.2002 р. - оперуповноважений першого відділення відділу зовнішнього спостереження управління кримінального пошуку при Горлівському міському управлінні УМВС України в Донецькій області; - з 22.07.2002 р. по 01.10.2002 р. - оперуповноважений відділення службової підготовки та психологічного забезпечення відділу швидкого реагування та проведення спеціальних операцій «Сокіл» при управлінні по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в АР Крим; - з 01.10.2002 р. по 06.04.2004 р. - оперуповноважений Красноперекопського міжрайонного відділення по боротьбі з організованою злочинністю при управлінні по боротьбі з організованою злочинністю ГУ МВС України в АР Крим; - з 06.04.2004 р. по 31.10.2007 р. - оперуповноважений відділу по боротьбі з організованими злочинними угрупованнями та лідерами злочинного середовища управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області; - з 31.10.2007 р. по 01.07.2008 р. - оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями та міжнародною злочинністю управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області; - з 01.07.2008 р. по 09.07.2010 р. - старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з організованими групами і злочинними організаціями управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області; - з 09.07.2010 р. по 12.01.2011 р. - начальник відділу боротьби з організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю в Херсонській області УМВС України в Херсонській області; - з 12.01.2011 р. по 12.03.2011 р. - виконуючий обов`язки начальника управління по боротьбі з організованою злочинністю в Херсонській області УМВС України в Херсонській області; - з 12.03.2011 р. по 06.08.2011 р. - начальник відділу боротьби з організованими злочинними групами управління по боротьбі з організованою злочинністю в Херсонській області УМВС України в Херсонській області; - з 06.08.2011 р. по 14.09.2011 р. - виконуючий обов`язки начальника відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області; - з 14.09.2011 р. по 10.07.2013 р. - начальник відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області; - з 10.07.2013 р. по 09.04.2015 р. - старший оперуповноважений в особливо важливих справах відділу боротьби з етнічними організованими злочинними групами та екстремізмом управління по боротьбі з організованою злочинністю УМВС України в Херсонській області. Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що пільгова вислуга має враховуватися при призначенні пенсій згідно зі ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов такого висновку. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, визначені Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 p. № 2262-XII (надалі - Закон №2262-ХІІ). Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №2262-ХІІ0, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Відповідно до ч.1 ст.1-1 Закону №2262-ХІІ, законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів. За змістом п. б ч.1 ст.1-2 Закону №2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, співробітники Служби судової охорони, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту. Пунктом а частини 1 статті 12 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби: по 30 вересня 2011 року і на день звільнення мають вислугу 20 років і більше; з 1 жовтня 2011 року по 30 вересня 2012 року і на день звільнення мають вислугу 20 календарних років та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2012 року по 30 вересня 2013 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік і більше; з 1 жовтня 2013 року по 30 вересня 2014 року і на день звільнення мають вислугу 21 календарний рік та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2014 року по 30 вересня 2015 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2015 року по 30 вересня 2016 року і на день звільнення мають вислугу 22 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2017 року по 30 вересня 2018 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше; з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше; з 1 жовтня 2020 року або після цієї дати і на день звільнення мають вислугу 25 календарних років і більше. Згідно з частиною 2 статті 17 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Згідно зі статтею 17-1 Закону №2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпункту «а» пункту 3 Постанови №393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці-час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. Статтею 17 Закону №2262-XII визначені види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону №2262-XII встановлений саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом №2262-XII передбачені пільгові умови саме для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 затверджений Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей (надалі Порядок №393) Так, Порядком № 393 визначені, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказаний Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон №2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №750/9775/16-а. Верховний Суд в постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону №2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, враховуючи пільгове нарахування стажу, вважав за необхідне відступити від правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі №725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі №295/6301/17. Суд зазначив про необґрунтованість висновку суду апеляційної інстанції про те, що визначальною для набуття права на призначення пенсії за вислугу років є саме календарна вислуга років, оскільки цей висновок ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Отже, висновок суду першої інстанції у цій справі повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові від 03 березня 2021 року у справі №805/3923/18-а. Проте, апеляційний суд вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим з огляду на таке. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Завданням адміністративного судочинства згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи в публічно-правових відносинах. При цьому захист прав, свобод та інтересів осіб передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Рішення, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2,5 КАС України. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові. Визначення обсягу вимог, що підлягають судовому захисту є диспозитивним правом позивача. При цьому, підстави, з якими позивач пов`язує виникнення у нього права на звернення до суду і для задоволення його вимог визначаються позивачем самостійно. Суд під час прийняття постанови вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються і яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (стаття 244 Кодексу адміністративного судочинства України). Враховуючи вищезазначене, судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб, а не можливість їх порушення в майбутньому. Так, у п. 10 розділу III Порядку підготовки та видання наказів щодо проходження служби в поліції, затвердженого наказом МВС України від 23.11.2016 року №1235, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.12.2016 року за №1668/29798, передбачено, що у випадку видання наказу про звільнення працівника зі служби в поліції в наказі органу поліції зазначаються стаж служби в поліції, вислуга років для призначення пенсії (у тому числі на пільгових умовах), необхідність виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати. Відповідно до матеріалів справи, позивач, як на час звернення до відповідача, так і на час звернення до суду з позовом в цій справі, по теперішній час перебуває на посаді начальника управління стратегічних розслідувань в Херсонській області Департаменту стратегічних розслідувань. Таким чином, позовні вимоги позивача щодо здійснення перерахунку календарної вислуги років, яка дає право на пенсію за вислугу років є передчасними, та, як правильно зазначив апелянт, вони спрямовані на захист ще фактично не порушених прав позивача, оскільки відсутня обов`язкова передумова такого обрахунку стажу, яка, передбачена ст. 12 Закону №2262-XII - винесення наказу про звільнення позивача зі служби в поліції. Також апеляційний суд зазначає, що частиною 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію», чітко визначені випадки проходження служби та час роботи, які зараховуються до стажу служби в поліції, який надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки. При цьому під час обчислення стажу служби в поліції враховуються тільки повні роки вислуги років без округлення фактичного розміру вислуги років у бік збільшення, а сам Порядок обчислення вислуги років у поліції встановлює Кабінет Міністрів України (ч.ч. 3 та 4 ст. 79 Закону України «Про Національну поліцію»). При цьому вислуга років, як правильно зазначив суд першої інстанції, у розумінні закону №2262-XII, враховується саме у її пільговому обчислені, але лише у випадках визначення права особи на пенсію за вислугу років за цим законом. Проте як стаж служби в поліції, який надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, визначається саме Законом України «Про Національну поліцію» та не передбачає зарахування до такого стажу пільгової вислуги років. Приписи частини 2 статті 78 Закону України «Про Національну поліцію» є чіткими та не передбачають зарахування до стажу служби в поліції період служби на пільгових умовах. Апеляційний суд вважає за доцільне вказати на те, що у постанові від 19.11.2019 року у справі № 520/903/19 Верховний Суд, окрім іншого, зазначив, що при вирішенні питання щодо обчислення стажу службу в поліції, який надає право на встановлення поліцейському надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, слід застосовувати приписи ч. 2 ст. 78 Закону України «Про національну поліцію», у якій встановлено вичерпний перелік складових (посад, періодів служби) такого стажу в поліції. Враховуючи встановлені при апеляційному перегляді справи фактичні обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог, як таких, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Відповідно до ст. 242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції не повно з`ясував фактичні обставини справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого, відповідно до п. 1 та п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення - скасуванню, з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-12, 72-77, 242, 257, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, суд - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України - задовольнити. Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі №540/299/21 - скасувати та ухвалити нову постанову. Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Національної поліції України про визнання відмови протиправною, зобов`язання здійснити перерахунок вислуги років та стажу служби в поліції, зобов`язання встановити надбавку за стаж служби в поліції з урахуванням періоду пільгової вислуги років. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, за наявності яких постанова апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 07.06.2021 року. Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Семенюк Г.В. Шляхтицький О.І.