Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 216/7318/20(2-а/216/44/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 червня 2021 року м. Дніпросправа № 216/7318/20(2-а/216/44/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 01.02.2021 року, (суддя суду першої інстанції Кузнецов Р.О.), прийняту без виклику сторін в м. Кривий Ріг, в адміністративній справі №216/7318/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до поліцейського 1 батальйону 2 роти 3 взводу Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції Мураховського Є.Г. про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг від 01.02.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права просить оскаржувану ухвалу скасувати та справу направити до суду першої інстанції для розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції на думку позивача безпідставно повернув позовну заяву з огляду на несплату позивачем судового збору, оскільки останнім заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору та надано належний та допустимий доказ відсутності у позивача будь-яких доходів. Від відповідача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, який судом апеляційної інстанції до уваги не приймається, оскільки в порушення вимог ст. 304 КАС України до відзиву не додано доказів його надіслання іншій стороні. Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм процесуального права суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що 28.12.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: скасувати постанову поліцейського 1 батальйону 2-ї роти 3-го взводу Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області сержанта поліції - Мураховського Є.Г. від 23 грудня 2020 року. Ухвалою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 29.12.2020 року адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без руху з підстав несплати позивачем судового збору у розмірі 420 грн.. Надано позивачу 10 днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. На виконання вимог ухвали суду 28 січня 2021 року позивачем подано уточнений позов, в якому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю у позивача доходу. Як видно з п. 3 додатків до позовної заяви, позивачем до суду було надано оригінал «Відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків». Повертаючи позовну заяву позивачу суд першої інстанції виходив з того, що посилання позивача на його майновий стан, як на підставу для звільнення від сплати судового збору за подання позову є необґрунтованими, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. (ч. 1 ст. 169 КАС Украхни) Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, суд повертає адміністративний позов, в разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Як видно з матеріалів справи, ухвалою залишено без руху адміністративний позов з підстав його невідповідності вимогам КАС України. Підставою для залишення адміністративного позову без руху послугувала несплата позивачем судового збору. Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 (провадження11-1287апп18) викладено правовий висновок з питання сплати судового збору у справах з щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст. ст. 287, 288 КУпАП. Вказано, що частиною 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено ставку судового збору, який підлягає стягненню у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Саме ця норма підлягає застосуванню при визначенні розміру судового збору у справ щодо оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, позивач при зверненні до суду з адміністративним позов у даній справі дійсно повинен був сплатити судовий збір у розмірі 420. 40 грн (2102 грн. х 0.2). На виконання вимог ухвали про залишення адміністративного позову без руху позивачем було надано уточнений позов, в якому заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку з відсутністю доходів. Як зазначає позивач, що знайшло підтвердження під час розгляду справи, на підтвердження відсутності доходів позивачем надано відомості про розмір отриманого доходу та сплачених податків. Суд зазначає, що відповідно до ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Приписи ст. 8 Закону України "Про судовий збір", встановлюють, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Тобто суд може звільнити особу від сплати судового збору враховуючи рівень її доходів з огляду на ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір та ст. 133 КАС України. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивачем до суду першої інстанції було надано відомості про розмір отриманих ним доходів, в свою чергу, ухвала про повернення адміністративного позову не містить в собі аналізу зазначеного документу, судом не досліджено рівень доходів позивача та не встановлено чи дійсно розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Натомість судом зазначено, що позивачем не надано належних та допустимих доказів скрутного матеріального становища позивача, що не відповідає дійсності, оскільки, як вже зазначалось відповідні відомості позивачем було надано до суду на виконання ухвали. Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним, зробленим без належного з`ясування обставин питання, та повної й всебічної оцінки доказів, що має значення для правильного вирішення питання щодо можливості відкриття провадження у справі. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що ухвалу суду першої інстанції слід скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 243, 308, 310, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Центрально-Міського районного суду міста Кривий Ріг від 01.02.2021 року в адміністративній справі №216/7318/20 (2а/216/44/21) - скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай