Постанова 4851 № 480/6322/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 червня 2021 р.Справа № 480/6322/20 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Кононенко З.О., Суддів: Подобайло З.Г. , Калиновського В.А. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С представник відповідач Куценко Л.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Слобожанської митниці Держмитслужби на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2021, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, повний текст складено 16.01.21 по справі № 480/6322/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень, ВСТАНОВИВ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Сумифітофармація», звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Слобожанської митниці Держмитслужби, в якому просив визнати протиправними та скасувати: - рішення про видачу Картки відмови UA807290/2020/00547 від 14.09.2020р. у прийнятті митної декларації №UA 807290/2020/21797 від 10.09.2020р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів; - рішення про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000328/2 від 14.09.2020р. згідно митної декларації №UA807290/2020/022089 від 14.09.2020року. В обгрунтування позовних вимог зазначав, що позивач здійснював митне оформлення в режимі імпорту товару: каркаде сушені цілі квітки. Представником декларанта було оформлено та подано до Слобожанської митниці Держмитслужби декларацію №UА807290/2020/021797 від 10.09.2020року, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 МКУ в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1). Однак відповідач не погодився із вище зазначеною представником декларанта митною вартістю та прийняв оскаржувані рішення, а саме: Картку відмови UА807290/2020/00547 від 14.09.2020р. у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів та Рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2020/000328/2 від 14.09.2020р. У відповідності до вище зазначених рішень, визначено митну вартість декларованого товару в розмірі 1,43євро/кг. При цьому було застосовано 6-й (резервний) метод визначення митної вартості (ст.64 МКУ). На думку службових осіб митного органу, використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а саме: в рахунку №GAR352208 від 28.08.2020р. зазначено «Якість загальний добросовісний не зіпсований стандарт». В той час. як в листі Продавця Krauter Міх GMBH від 28.08.20р. щодо якості та ціни товару зазначено, що сировина не є загального та добросовісного стандарту. Позивач зазначає, що зазначені розбіжності виникли в результаті допущеної Продавцем - компанією Krauter Міх GMBH технічної помилки, про що в ході декларування було повідомлено митний орган та надано додатковий лист Продавця від 10.09.2020р. Не зважаючи на це, митний орган прийняв оскаржуване рішення. При цьому посилання відповідача на цінові дані АСМО «Інспектор» та цінову база ЄАІС Держмитслужби щодо митних оформлень товарів що вже здійснено, а саме дані митної декларації №UA100060/2020/374898 від 04.03.2020р., позивач вважає безпідставним. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумифітофармація" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу Картки відмови UA807290/2020/00547 від 14.09.2020р. у прийнятті митної декларації № UA 807290/2020/21797 від 10.09.2020р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів. Визнано протиправним та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000328/2 від 14.09.2020р. Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції. Так, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що при здійсненні перевірки наданих декларантом позивача товаросупровідних документів інспектором митниці виявлено невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та у зазначені ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та мають вплив на правильність визначення митної вартості. Декларанту направлено повідомлення про необхідність надання документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів, однак декларант затребуваних документів не надав. Тому відповідач вважає, що службовими особами Слобожанської митниці правомірно прийняті оскаржуване рішення про корегування митної вартості товарів та картка відмови, оскільки декларантом позивача не спростовано розбіжності у правильному визначенні митної вартості товару та на електронне повідомлення митного органу про надання додаткових документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товару, декларант не надав. На думку відповідача, на момент митного оформлення товару, спеціалізований програмно- інформаційний комплекс Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України містив інформацію щодо митного оформлення ідентичного товару, митна вартість якого була значно вищою, ніж митна вартість заявлена декларантом, ввезеного приблизно в тій же кількості і проданого на експорт в Україну і час експорту якого є максимально наближеним до нього. Відтак відповідачем правомірно був застосований резервний метод при коригуванні митної вартості, де джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості від 14.09.2020 №UA807000/2020/000328/2 використано ціну, яка ґрунтується на раніше визнаній митним органом митній вартості за товар - каркаде сушені цілі квітки. Позивач скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що на його думку така позиція відповідача ніяким чином не обґрунтована та є безпідставною. Позивач зазначає, що на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, набрало законної сили рішення Сумського окружного адміністративного суду від 20.05.2020р. по справі №480/900/20, яким визнано протиправними та скасовано рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про видачу Картки відмови № UA807290/2020/00119 від 04.02.2020р. у прийнятті митної декларації №UA 807290/2020/002527 від 31.01.2020р., митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів; та Рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000365/2 від 04.02.2020р. Вказаним судовим рішенням було визнано правомірною декларовану ТОВ «СУМИФІТОФАРМАЦІЯ» ціну (0,5євро/кг) ідентичного товару - Каркаде сушені цілі квітки, постачання якого здійснювалося за одним і тим же контрактом, одним і тим же постачальником, однієї і тієї якості, на тих же умовах постачання. Позивач вважає, що відповідачем не взято до уваги зазначене судове рішення при прийнятті оскаржуваних рішень, що свідчить про їх незаконність. На думку позивача, суд першої інстанції обґрунтовано та правомірно прийняв рішення по вказаній справі. В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі. Представник позивача, не з`явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Сумифітофармація» до митного оформлення подано митну декларацію №UA807290/2020/021797 від 10.09.2020 на товар, що поставляється в Україну Krauter Mix GmbH, на виконання умов договору №RA057875 від 17.12.2019, а саме: «Частини рослин, сушені, не розфасовані для роздрібного продажу: - Каркаде сушені цілі квітки (Hibiscus flowers whole). Розфасована у поліпропиленові мішки загальною вагою - 9700,8 кг., загальною кількістю - 450 шт. Номер партії: В331495. Рік та місяць заготівлі: 10/2018. Термін зберігання: 3 роки Країна походження: Нігерія». Доставка товару здійснювалася відповідно до умов поставки FCA Dettelbach, Німеччина. У відповідності до пункту 2.2 договору №RA057875 від 17.12.2019 загальна сума контракту складає 67 000,00 (Шістдесят сім тисяч) Євро. Згідно пункту 4.3. контракту оплата здійснюється у відповідності до умов, зазначених в специфікаціях (а.с. 16 19). У відповідності до специфікації №11 від 20.08.2020р. предметом постачання являється Каркаде сушені цілі квітки в кількості 9700,80кг за ціною 0,5євро/кг на загальну суму 4850,40 євро, 100% оплата за цією специфікацією здійснюється на протязі 30 днів з моменту відвантаження товару зі складу Продавця (а.с. 20). Для митного оформлення представником декларанта (Позивача) подано декларацію №UA807290/2020/021797 від 10.09.2020року (а.с. 92), разом з якою для підтвердження заявленої митної вартості надано наступні документи: - Сертифікат якості 44/20 від 20.08.2020; - Пакувальний лист LS536204 від 28.08.2020; - Рахунок - фактура (інвойс) GAR352208 від 28.08.2020; - Автотранспортна накладна GAR352208 від 01.09.2020; - Фітосанітарний сертифікат EC/DE/BYLFL/4336335/2020 від 25.08.2020; - Сертифікат про походження товару №АЗ 1177819 від 17.07.2020; - Рахунок-фактура №12 від 09.09.2020; - Документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 09.09.2020; - Прайс-лист від 01.08.2020 - Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі - продажу товару RA- 057875 від 17.12.2019; - Специфікація №11 від 20.08.2020; - Копія митної декларації країни відправлення MRN20DE88573293559E1 від 21.08.2020. - Лист Продавця від 28.08.2020р. щодо якості та ціни товару. Під час перевірки заявленої позивачем у МД № UA807290/2020/021797 митної вартості імпортованого товару контролюючим органом встановлено, невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та у зазначені ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності. У зв`язку з чим, 14.09.2020, посадовою особою митниці прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2020/00547 та рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2020/000328/2, яким визначено митну вартість, виходячи із ціни товару 1,43 євро/кг, із застосуванням 6-го (резервного) методу визначення митної вартості (а.с.9-12). Не погодившись з вказаними рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправним та скасування. Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не довів неможливість застосування методів «а» - за ціною договору щодо ідентичних товарів і «б» - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Обставин на підтвердження неможливості застосування вказаних методів визначення митної вартості товару, відповідач не навів під час розгляду даної справи в суді. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13.03.2012 р. №4495-VI, що набрав чинності з 01.06.2012 р. (далі по тексту МК України). Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. На виконання статті 52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Відповідно до частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Таким чином, документальне підтвердження в аспекті відповідних митних процедур має своїм завданням підтвердити: а) заявлену митну вартість товарів; б) обраний суб`єктом господарювання метод визначення такої вартості. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 Митного кодексу України). За правилами частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Зі змісту статті 53 МК України випливає, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Дана норма кореспондує й положенням частини третьої статті 318 МК України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи. Частиною третьою статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Згідно з частиною другою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, орган доходів і зборів має право, зокрема, у встановлених випадках, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені форми митного контролю. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування. Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, орган доходів і зборів може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно зі ст. 55 МК України, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів. За правилами частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України). Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Таким чином, методи визначення митної вартості товарів можуть бути підрозділені на: а) основний; б) другорядні. Крім того, митним законодавством передбачена система другорядних методів. Під час визначення митної вартості товарів учасник митних відносин може застосувати тільки один із різновидів методів - основний метод або ж конкретний другорядний метод. Застосування методу визначення вартості товарів повинно бути обґрунтованим. Колегія суддів наголошує, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, відповідно, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару. Тільки у випадку відсутності необхідних умов для застосування основного методу, повинні застосовуватися методи закріплені приписами пункту другого частини першої статті 57 МК України, які застосовуються у субсидіарному порядку - учасник митних відносин обирає один із системи другорядних методів. Про субсидіарний характер застосування другорядних методів свідчить зміст положень частини третьої статті 58 МК України. Статтею 246 МК України встановлено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (стаття 248 МК України). Згідно з ч. 8 ст. 257 МК України, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення. Слід зазначити, що зміст наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.08.2019 по справі № 810/2784/18, від 06.09.2019 по справі № 815/2501/18, від 26.11.2019 по справі № 821/107/16. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У митниці є обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 02 червня 2015 року (справа №21-498а15). З матеріалів справи вбачається, що відповідно до оскаржуваного рішення про коригування митної вартості від 14.09.2020 UA807000/2020/000328/2, підставою для невизнання заявленої декларантом митної вартості та її коригування зазначено, що вартість товару не відповідає рівню вартості подібних та аналогічних товарів. В обґрунтування причин неможливості визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач послався на ст.ст.54,55,58-63 Митного кодексу України, а саме невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного Кодексу України, у зв`язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також в зв`язку з тим, що документи, подані декларантом та у зазначені ч. 2 ст. 53 МКУ, містять розбіжності та мають вплив на правильність визначення митної вартості, а саме: а у графі «Найменування товару» у рахунку від 28.08.2020 №GAR352208 зазначено: «Ouality: common and sound standart», тобто «Якість: загальний та доброякісний (не зіпсований) стандарт». В той час, у листі продавця Krauter Mix GmbH від 28.08.2020 щодо якості та ціни товару зазначено, що сировина не є загального та доброякісного стандарту («this raw material is not common and sound standard»), а також у зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених п.3 ст. 53 МК України. Джерелом інформації для даного рішення по товару зазначено наявну у митного органу інформацію, яка міститься у MД №UA 100060/2020/374898 від 04.03.2020. Коригування митної вартості відповідачем здійснено за другорядним методом (резервним методом) у відповідності до ст. 64 МК України. Отже, фактично обставиною для коригування митної вартості слугувало те, що заявлена митна вартість ввезеного позивачем товару, є нижчою, ніж вартість товару, вказана в митній декларації (далі по тексту МД) №UA 100060/2020/374898 від 04.03.2020, що була взята відповідачем за основу при коригуванні митної вартості оцінюваного товару. Проте, статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів. Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості. Однак, як вбачається зі змісту спірного рішення про коригування митної вартості наведеного вище, відповідач, обґрунтовуючи числове значення митної вартості товару, скоригованого митним органом, в порушення вказаних вимог, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації (наявна в митного органу інформація: MД №UA 100060/2020/374898 від 04.03.2020), яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів. Зі змісту вказаної МД №UA 100060/2020/374898 від 04.03.2020, копія якої міститься в матеріалах справи вбачається, що товаром, наданим до митного оформлення за нею є висушені квіти гібіскуса, різані, розфасовані в мішки по 25,5 кг., в той час як товаром, який подано позивачем до митного оформлення є каркаде сушені цілі (не різані) квіти, розфасовані у мішки загальною вагою 9700,8 кг., а тому твердження про подібність товару, який порівняно відповідачем з товаром позивача є недоречним. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість зроблених коригувань митної вартості з огляду на незазначення у спірному рішенні порівняльних характеристик імпортованого товару та товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, зважаючи, зокрема, на очевидну відмінність товару наданого до митного оформлення позивачем (каркаде сушені цілі квіти) та товару, зазначеному в МД, яку було взято за основу для визначення митної вартості (квіти гібіскусу різані, розфасовані). Так, в апеляційній скарзі в обґрунтування неможливості застосування при визначенні митної вартості товару обраного декларантом основного методу (за ціною договору), відповідач посилається на те, що рівень цін подібних товарів значно перевищує заявлену декларантом позивача митну вартість. При цьому наводить зміст листа підприємства Krauter Mix GmbH від 28.08.2020 щодо якості та ціни товару згідно контракту RA057875 від 17.12.2019, наданого декларантом позивача, в якому вказано про занижену вартість товару, пов`язану з його низькою якістю, що, на думку позивача, вказує на підтвердження самим продавцем факту того, що вартість товару, вказана в митній декларації, є значно нижчою ринкової ціни. Колегія суддів не бере до уваги вказане твердження відповідача, оскільки, подаючи разом з митною декларацією вказаний лист продавця від 28.08.2020, позивач навпаки доводить правильність визначення ним митної вартості товару на рівні 0,5 євро/кг, що є нижчою від ринкової вартості, оскільки як вбачається із даного листа, така ціна обумовлена низькою якістю сировини (каркаде сушені квіти цілі), у зв`язку з чим, як вказано продавцем у даному листі, якість останньої не вважається стандартною, оскільки потребує додаткової обробки та очистки клієнтом (а.с.37 38). Стосовно зазначення в рахунку №GAR352208 від 28.08.2020р. щодо якості товару - «Якість загальний добросовісний не зіпсований стандарт», судом першої інстанції встановлено, що відповідно до листа Продавця - компанії Krauter Міх GMBH від 10.09.2020р., зазначені розбіжності виникли в результаті допущеної Продавцем - технічної помилки, про що в ході декларування було повідомлено митний орган (а.с. 39 40). Таким чином, продавець, вказуючи, що вартість цієї сировини значно нижче ринкової ціни, тобто ціни на сировину стандартної якості, а декларант позивача, подаючи копію даних листів митному органу, тим самим підтверджують, що дані документи надаються саме для попередження виникнення у митного органу сумніву щодо неправильності визначення митної вартості товару за основним методом, акцентуючи увагу на його якості. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на відсутність в контракті №RA057875 та специфікації до нього опису якості товару, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, зроблені без врахування того, що разом з митною декларацією декларантом подано пакет документів, серед яких міститься сертифікат якості, в якому наведено повну інформацію про якість товару та з якого вбачається, що товар має недоліки та дефекти (а.с. 27). Аналізуючи наведене в цілому, колегія суддів вважає, що подані позивачем документи кореспондуються між собою та містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, а отже у сукупності ті відомості, які підтверджують числові значення митної вартості (її складових), не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом. Разом з тим, відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, без наведення детальних пояснень щодо зроблених коригувань, порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості тощо, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення. Отже, у відповідача були відсутні фактичні підстави для витребування додаткових документів та для коригування заявленої декларантом митної вартості. Щодо обраного відповідачем методу визначення митної вартості колегія суддів зазначає наступне. Згідно з ч.ч.1, 2 ст.64 МК України, якою урегульовано питання визначення митної вартості за шостим (резервним) методом, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. З матеріалів справи вбачається, що зазначену в оскаржуваному рішенні від 14.09.2020 відкориговану митну вартість визначено відповідачем за шостим (резервним) методом на підставі наявної в митного органу інформації, яка міститься в МД №UA 100060/2020/374898 від 04.03.2020. Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі №520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом. Застосовуючи резервний метод визначення митної вартості «ґ», відповідач використовував митну декларацію №UA 100060/2020/374898 від 04.03.2020, при цьому, як зазначалось вище, обмежився лише посиланням на номер та дату митної декларації, яка була взята за основу для коригування митної вартості оцінюваного товару, не навівши при цьому жодних пояснень зроблених коригувань. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач не довів неможливість застосування методів «а» - за ціною договору щодо ідентичних товарів і «б» - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Обставин на підтвердження неможливості застосування вказаних методів визначення митної вартості товару, відповідач не навів під час розгляду даної справи в суді. Крім того відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності коригування митної вартості ввезеного позивачем товару за шостим (резервним) методом на рівні 1,43 євро/кг згідно з оскаржуваним рішенням UA807000/2020/000328/2 від 14.09.2020. Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29). Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржуване рішення Слобожанської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів UA807000/2020/000328/2 від 14.09.2020, винесене відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин, які мали значення для його прийняття, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Митним кодексом України, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Як наслідок, підлягає скасуванню і картка відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807290/2020/00547, прийнята відповідачем у зв`язку з винесенням цього рішення. Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов. Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Колегія суддів вважає, що рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 року по справі № 480/6322/20 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Слобожанської митниці Держмитслужби залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.01.2021 по справі № 480/6322/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) З.Г. Подобайло В.А. Калиновський Повний текст постанови складено 07.06.2021 року