Постанова 4850 № 360/1871/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року справа №360/1871/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року (повне судове рішення складено 05 травня 2021 року в м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/1871/21 (суддя в І інстанції Борзаниця С.В.) за позовом Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними, УСТАНОВИВ: Приватне акціонерне товариство «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (далі ПрАТ «СО «Азот») звернулось до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (далі Відділ), в якому просило визнати дії начальника Відділу Пихоніної Маргарити Володимирівни у зведеному виконавчому провадженні № 54158210 від 16.06.2017 щодо визначення вартості багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , та земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва багатоквартирні житлові будинки, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 за результатами оцінки майна, протиправними. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що на виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 54158210 від 16.06.2017 про стягнення заборгованості з ПрАТ «СО «Азот» на користь фізичних, юридичних осіб та держави. 23.03.2021 до ПрАТ «СО «Азот» надійшло повідомлення від 18.03.2021 № 2330 про те, що 19.04.2018, 20.04.2018 державним виконавцем при проведенні виконавчих дій було винесено постанову про опис та арешт майна належного боржнику майна, а саме: багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва під багатоквартирні житлові будинки за адресою: АДРЕСА_5 , У повідомленні зазначено, що державним виконавцем було винесено постанови про призначення експерта для участі у виконавчому провадженні від 18.09.2020. Згідно звітів про оцінку ринкова вартість багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , 3 складає 8500000 грн, а земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва під багатоквартирні житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , 3 складає 480000 грн. ПрАТ «СО «Азот» вважає, що дії начальника Відділу Пихоніної М.В. у зведеному виконавчому провадженні № 54158210 від 16.06.2017 щодо визначення вартості оцінки майна є незаконним. На сьогоднішній день зі звітами про оцінку майна позивач ознайомитися не встиг, оскільки законодавством надано обмежений строк для оскарження виконавчих дій щодо оцінки. Проте, у позивача є всі підстави вважати, що вартість майна встановленого оцінкою є заниженою, а оцінка була проведена з порушенням методики. За результатами оцінки, проведеної станом на 31.03.2016, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва під багатоквартирні житлові будинки за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , 3 складає 2249000 грн, що майже в п`ять разів більше ніж вартість, яка визначена оцінкою, проведеною у виконавчому провадженні. Отже, ПрАТ «СО «Азот» вважає, що оцінка була проведена з порушеннями методики. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Всі особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули, тому апеляційне провадження здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. На виконанні у Відділі перебуває зведене виконавче провадження № 54158210 від 16.06.2017 про стягнення з ПрАТ «СО Азот» на користь фізичних, юридичних осіб та держави заборгованості на загальну суму 81 409 308,57 грн (т. 1 арк. спр. 40-250, т. 2 арк. спр. 1-150). 19.04.2018, 20.04.2018 державним виконавцем при проведенні виконавчих дій було винесено постанову про опис та арешт майна належного ПрАТ «СО Азот», а саме: багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 та земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва під багатоквартирні житлові будинки за адресою: АДРЕСА_6 (т. 2 арк. спр.154-157). 18.09.2020 державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (т. 2 арк. спр. 152-153). Згідно звіту про оцінку ринкова вартість багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 складає 8500000 грн, а земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва під багатоквартирні будинки за адресою: АДРЕСА_5 , корп. № 1,2,3 складає 480000 грн (т. 1 арк. спр. 4-5, т.2 арк. спр. 161-202, т. 3 арк. спр. 11-46). Позивач заперечує проти такої вартості майна, наголошує на необхідності проведення рецензування вказаного звіту, оскільки оцінка, яка проведена у зведеному виконавчому провадженні, є заниженою. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 1 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Частиною першою статті 13 Закону № 1404-VIII визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Згідно із частинами першою, другою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Статтею 57 Закону № 1404-VIII обумовлено, що визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні є дійсним протягом шести місяців з дня його підписання суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно. Якщо строк дійсності звіту про оцінку майна закінчився після передачі майна на реалізацію, повторна оцінка такого майна не проводиться. Приписами частини першої статті 20 Закону № 1404-VIII передбачено, що для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності. Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Згідно з частиною четвертою статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону. Підставою проведення оцінки майна є, зокрема, договір між суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання та замовником оцінки, який укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім (частина перша статті 10 та частина перша статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Частиною першою статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності. За змістом статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності. В силу пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Відповідно до частин першої, третьої статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим. Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17 (провадження 18-18гс18). У справі, що розглядається, для визначення вартості майна, в даному випадку багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва багатоквартирні житлові будинки, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , яка відбувається в рамках процедури примусового виконання, державний виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності. Велика Палата Верховного Суду у постановах від 20 березня 2019 року у справі № 821/197/18 та від 12 червня 2019 року у справі № 308/12150/16-ц дійшла висновку, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Позивачем не ставиться вимога про оскарження оцінки майна, а позовні вимоги базуються на власній оцінці позивачем звіту про оцінку майна, який, за його твердженням, є необґрунтованим, у зв`язку з чим сума оцінки майна є заниженою та не відповідає дійсності та, як наслідок, на неправомірному використанні державним виконавцем цього звіту під час здійснення виконавчих дій. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження під час проведення виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень. За змістом статті 57 Закону № 1404-VIII вартість майна боржника визначають за взаємною згодою сторони виконавчого провадження. Якщо сторони не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника за ринковими цінами, що діють на день визначення його вартості. З огляду на те, що в нашому випадку йдеться мова про нерухоме майно, то в цій ситуації державний виконавець має залучити суб`єкта оціночної діяльності, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Після проведеної оцінки державний виконавець зобов`язаний повідомити про результати визначення вартості майна. При цьому, сторона є ознайомленою з результатами визначення вартості майна, якщо достовірно встановлений державний виконавець надіслав їй рекомендованим листом повідомлення про результати на адресу, зазначену у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони. При проведенні в рамках виконавчого провадження визначення вартості майна боржника Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» підлягає застосуванню в частині регулювання діяльності залученого державним виконавцем суб`єкта оціночної діяльності, та не стосується порядку призначення такого суб`єкта державним виконавцем. Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 05 вересня 2018 року у справі № 61-6546св18. Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання (абзац третій частини другої статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Суб`єктами оціночної діяльності є: суб`єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб`єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі (частина перша статті 5 Закону про оцінку майна). Слід звернути увагу на те, що позивачем не оскаржується рішення державного виконавця про призначення суб`єкта оціночної діяльності для участі у виконавчому провадженні. Частиною п`ятою статті 57 Закону № 1404-VIII визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-ти денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку. Відповідно, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця. Законом передбачено, що однією із форм оцінки майна є рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає у їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, у порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна. Отже, рецензування звіту з оцінки є єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки. В свою чергу, Закон № 1404-VIII не містить обов`язку державного виконавця або відповідного відділу Державної виконавчої служби здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, здійснену суб`єктом оціночної діяльності. Слід зазначити, що в статті 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачені вимоги щодо рецензування звіту про оцінку майна. Зокрема, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна). Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) може виконувати оцінювач, який має не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, експертні ради, що спеціально створені саморегулівними організаціями оцінювачів з метою контролю за якістю оцінки майна, яка проводиться оцінювачами - членами саморегулівної організації, оцінювачі, які мають не менш ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна та працюють у Фонді державного майна України, а також інших органах, зазначених у статті 5 цього Закону. Рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), якщо зазначена оцінка погоджується, затверджується або приймається органом державної влади або органом місцевого самоврядування, є обов`язковим. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що Законом № 1404-VIII не передбачено обов`язку Відділу на здійснення рецензування звіту про оцінку майна боржника. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту позову не вбачається, що позивач подавав державному виконавцю заперечення проти звіту про оцінку відповідного майна та останнім відмовлено у призначенні рецензування звіту. З огляду на зазначені вище обставини, місцевий суд вважав, що правові підстави для задоволення заявлених вимог про визнання протиправними дій щодо визначення вартості багатоквартирних житлових будинків та земельної ділянки за результатами оцінки майна - відсутні. Вирішуючи вимоги апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Загальними висновками Рецензії на Звіт про оцінку майна №1113 від 05.05.2021 Вих№21-381, встановлено, що цей Звіт, який був виконаний Приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи» (Сертифікат СОД №336/20 від 24.04.2020), юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд 46-В, код ЄДРПОУ 30979118, оцінювач ОСОБА_1 , Кваліфікаційний сертифікат ФДМУ МФ№8429 від 21.07.2012, класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний для визначення вартості майна, а саме багатоквартирних житлових будинків, ОСОБА_2 житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_6 . Також, відповідно до висновків Рецензії на Звіт про оцінку майна №1111 від 05.05.2021 Вих№21-382, встановлено, що цей Звіт, який був виконаний Приватним підприємством «Центр незалежної оцінки та експертизи» (Сертифікат СОД №336/20 від 24.04.2020), юридична адреса: 36000, м. Полтава, вул. Соборності, буд 46-В, код ЄДРПОУ 30979118, оцінювач ОСОБА_1 , Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок, серія ЦХ №00439 від 30.05.2009, кваліфікаційний сертифікат ФДМУ МФ№8429 від 21.07.2012, класифікується як такий, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним і не може бути використаний для визначення вартості майна, а саме земельної ділянки площею 0,7008 га., цільове призначення: для колективного житлового будівництва під багатоквартирні житлові будинки за адресою: АДРЕСА_6 Відповідно до ч. 4 ст. 308 КАС України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Оскільки рецензування звітів проводилось в період з 20.04.2021 по 30.04.2021, а підписання рецензій відбулось лише 05.05.2021, позивач був позбавлений можливості подати вказані докази до суду першої інстанції. Отже, ці докази приймаються судом апеляційної інстанції, вважаючи цей випадок винятковим. З огляду на викладене, позов підлягає задоволенню. Обраний у цій справі спосіб захисту прав позивача у вигляді визнання протиправними дій відповідача щодо визначення ринкової вартості є таким, що забезпечує позивачу можливість в судовому порядку захистити своє право на реалізацію майна за справедливою ціною. Доводи відповідача про відсутність у державного виконавця прав та обов`язків щодо перевірку наданого суб`єктом оціночної діяльності звіту про оцінку майна у даному випадку не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду. Адже саме дії відповідача щодо визначення ринкової вартості майна позивача на підставі висновку, в якому зазначено необ`єктивну ціну цього майна за відсутності законодавчо визначеної можливості оскаржити висновок у інший спосіб, безпосередньо впливають на право позивача реалізувати своє майно за справедливою ціною. Апеляційний суд відхиляє доводи місцевого суду про те, що жодна постанова державного виконавця, в тому числі і про призначення суб`єкта оціночної діяльності, під час здійснення виконавчого провадження його сторонами не оскаржувалась як необґрунтовані. Зазначена обставина жодним чином не впливає на право позивача звернутися до суду з даним позовом. Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 22.04.2020 в справі № 400/1977/19. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення допустив порушення норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду скасуванню. Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. З огляду за те, що вимоги позивача задоволені, витрати позивача по сплаті судового збору за подачу позову в сумі 2270,00 грн. (т.1 а.с.15) та за подачу апеляційної скарги в сумі 3405,00 грн. підлягають стягненню в повному обсязі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в загальному розмірі 5675,00 грн. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" задовольнити. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2021 року у справі № 360/1871/21 скасувати. Прийняти нову постанову. Позов Приватного акціонерного товариства "Сєвєродонецьке об`єднання Азот" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання дій протиправними задовольнити. Визнати протиправними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пихоніної Маргарити Володимирівни у зведеному виконавчому провадженні № 54158210 від 16.06.2017 щодо визначення вартості багатоквартирних житлових будинків, Щедрищеве житловий район, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , та земельної ділянки площею 0,7008 га, цільове призначення: для колективного житлового будівництва багатоквартирні житлові будинки, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 за результатами оцінки майна. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) на користь Приватного акціонерного товариства «Сєвєродонецьке об`єднання Азот» (93403, Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Пивоварова, буд. 5) судові витрати в сумі 5675 (п`яти тисяч шістсот сімдесяти п`яти) гривень. Повне судове рішення 07 червня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді Л.В. Ястребова І.Д. Компанієць