Постанова 4818 № 621/914/21

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А Іменем України 01 червня 2021 року м. Харків справа № 621/914/21 провадження № 22-ц/818/3701/21 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря: Сізонової О.О. учасники справи: заявник ОСОБА_1 , апелянт представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року, постановлену під головуванням судді Філіп`євої В.В., в місті Зміїв Харківської області, - в с т а н о в и в : У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просив: забезпечити позов шляхом зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 132-к про його звільнення, а також наказу від 26.03.2021 року № 133-к про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 до набрання рішенням суду по цій справі законної сили; заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення чи зміну відомостей про керівника Харківського державного вищого училища фізичної культури №1. Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року заяву задоволено частково. Вжито заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 132-к про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 01.04.2021 року до набрання рішенням суду по цій справі законної сили. Заборонено будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення чи зміну відомостей про керівника Харківського державного вищого училища фізичної культури №1. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову. Понесені судові витрати покласти на заявника. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм процесуального права; зазначає, що ОСОБА_2 призначений виконуючим обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1; оскаржуваною ухвалою зачіпаються його права та законні інтереси. Апелянт вказує, що у справах про захист трудових прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення. Вжиття таких заходів забезпечення позову є втручанням у господарську діяльність училища. Крім того, заява ОСОБА_1 не містить обґрунтованих доводів, що вжиття заходів забезпечення позову у заявлений спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позову. Представник Міністерства освіти і науки України Аліна Кравець надала відзив на апеляційну скаргу, просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково. Виходячи зі змісту положень даної статті, особи, які не брали участі у розгляді справи але звертаються з апеляційною скаргою, оскільки вважають, що суд вирішив питання про їх права та обв`язки, повинні довести, а апеляційний суд повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі. Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку» особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати до суду апеляційної інстанції всі наявні в них докази на підтвердження порушення їх прав. Матеріали справи свідчать про те, що вжиті заходи забезпечення позову стосується ОСОБА_2 , який наказом Міністерства освіти і науки України № 133-к від 26.03.2021 року призначений виконуючим обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1. Тому оскаржувана ухвала порушує права та законні інтереси апелянта. Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову (яка пред`явлена до подання позовної заяви), суд першої інстанції виходив з того, що зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 132-к до набрання рішенням суду по цій справі законної сили, не призведе до порушення балансу інтересу сторін спору, адже таке зупинення має тимчасовий характер та діє до вирішення справи по суті. Крім того заборона реєстраційних дій щодо відомостей про керівника юридичної особи не створює жодного втручання в господарську чи іншу законну діяльність господарюючого суб`єкта. Проте такі висновки суду першої інстанції не відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Відповідно до положень ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання тощо. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України). Частиною 10 ст. 150 ЦПК України передбачено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті. За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову. Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Судом встановлено, що у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви про визнання протиправними актів індивідуальної дії та поновлення на роботі. Зазначив, що Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 132-к його звільнено з посади виконуючого обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України. Наказом Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 133-к призначено виконуючим обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 ОСОБА_2 . Заявник вважав, що наявні підстави для поновлення його на роботі. При цьому зазначив, що з 27.03.2021 року він перебуває на лікарняному. З урахуванням того, що ним буде поданий позов до Міністерства освіти і науки України, Харківського державного вищого училища фізичної культури №1, третя особа ОСОБА_2 , про визнання протиправними актів індивідуальної дії та поновлення на роботі, ОСОБА_1 просив суд забезпечити позов шляхом зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 132-к про його звільнення, а також наказу від 26.03.2021 року № 133-к про призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 до набрання рішенням суду по цій справі законної сили; заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення чи зміну відомостей про керівника Харківського державного вищого училища фізичної культури №1. Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення. Забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який за час розгляду справи може приховати майно, продати, знищити чи знецінити його тощо. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу. Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності від обставин справи у конкретному випадку. У пункті 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що у справах про захист трудових чи корпоративних прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача й інших осіб не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків, оскільки таким чином фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті. Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наведених позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати іншим особам здійснювати покладені на них згідно із законодавством повноваження, зокрема у справах про захист трудових прав не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про звільнення позивача з роботи та зобов`язання відповідача не чинити перешкод позивачеві у виконанні ним своїх попередніх трудових обов`язків. Ухвалюючи рішення про часткове задоволення заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції зазначених вимог не врахував і допустив безпідставне забезпечення позову шляхом зупинення дії Наказу Міністерства освіти і науки України від 26.03.2021 року № 132-к про звільнення ОСОБА_1 від виконання обов`язків директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 01.04.2021 року до набрання рішенням суду по цій справі законної сили, а також шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення чи зміну відомостей про керівника Харківського державного вищого училища фізичної культури №1. Таке забезпечення позову фактично є вирішенням справи до подання позовної заяви, без розгляду спору по суті. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Зупиняючи дію наказу про звільнення, суд першої інстанції вирішив питання про поновлення ОСОБА_1 на роботі до вирішення спору по суті та до подання ним позовної заяви. При цьому забороняючи будь-яким суб`єктам державної реєстрації, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які уповноважені відповідно до законодавства України здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, вчиняти та здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо внесення чи зміну відомостей про керівника Харківського державного вищого училища фізичної культури №1, суд фактично відсторонив від роботи виконуючого обов`язки директора Харківського державного вищого училища фізичної культури №1 - Приходька Ігоря Вікторовича у спосіб, не передбачений законом. Суд першої інстанції в порушення вимог процесуального закону безпідставно дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. При цьому не мотивував, яким чином незабезпечення позову у спосіб, про який просить заявник, утруднить або унеможливить виконання рішення суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що наявні підстави для скасування ухвали Зміївського районного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року, а у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити. Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Разом з тим апеляційна скарга представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, оскільки розподіл судових витрат між сторонами вирішується судом за результатами розгляду позовної заяви по суті заявлених вимог. Наразі розглянуто процесуальне питання. Суд апеляційної інстанції позбавлений можливості стягнути судові витрати з ОСОБА_1 на користь апелянта, оскільки не вирішено спір по суті позовних вимог. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково. Ухвалу Зміївського районного суду Харківської області від 06 квітня 2021 року скасувати та постановити нову. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повне судове рішення виготовлено 07.06.2021 року.