Постанова Житомирський апеляційний суд № 285/4411/18

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №285/4411/18 Головуючий у 1-й інст. Васильчук Л. Й. Категорія 46 Доповідач Миніч Т. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 червня 2021 року Житомирський апеляційний суд в складі: головуючого - судді: Миніч Т.І. суддів: Трояновської Г.С., Павицької Т.М. секретаря судового засідання Лісової Т.С. з участю сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Васильчук Л.Й. у цивільній справі №285/4411/18 за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, - в с т а н о в и в: У листопаді 2018 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом. Просили визнати коня, прив`язаного біля автомобільної дороги Київ-Чоп, без належного нагляду за ним зі сторони власника ОСОБА_3 , таким, що створив джерело підвищеної небезпеки для життя і здоров`я позивачів та їх сина ОСОБА_4 в результаті дорожньо-транспортної пригоди; стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду в розмірі 121 046,99 грн, що полягає у витратах понесених ним на лікування дружини ОСОБА_2 , моральну шкоду завдану смертю сина ОСОБА_4 в розмірі 500000,00 грн. та 15000,00 грн. моральної шкоди за заподіяння йому легких тілесних ушкоджень; стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди заподіяної смертю сина ОСОБА_4 500000,00 грн. та 200000,00 грн. відшкодування моральної шкоди внаслідок отримання нею під час дорожньо-транспортної пригоди тяжких тілесних ушкоджень. В обґрунтування поданого позову зазначали, що 11 листопада 2016 року вони разом з сином ОСОБА_4 , який перебував за кермом автомобіля TOYOTA Auris, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі Київ-Чоп (244 км + 146 м) в темну пору доби здійснили наїзд на коня, який раптово вибіг на проїзну частину дороги, після чого автомобіль з`їхав у кювет та врізався в дерево. Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_2 - тяжкі тілесні ушкодження, а їх син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від отриманих травм помер у лікарні. Зазначають, що у результаті дорожньо-транспортної пригоди ним було заподіяно матеріальної шкоди, яка полягає у понесених ними витратах на лікування. Також вказували, що через неналежний догляд відповідача за конем, який вибіг на дорогу та став винуватцем дорожньо-транспортної пригоди, у якій загинув їх син, вони зазнали тяжких душевних страждань, тому також просили відшкодувати завдану їм моральну шкоду. Наголошували на тому, оскільки відповідач є власником коня та залишила його на узбіччі біля автодороги без належного догляду, а також те, що її кінь нею характеризувався як буйний, оскільки вже декілька разів зривався та втікав від останньої, то просили задовольнити їх позов в повному обсязі. Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: с. Багате, Новоград-Волинський район, Житомирська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ): матеріальну шкоду в розмірі 120414 (сто двадцять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень 05 коп., моральну шкоду завдану смертю сина ОСОБА_4 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч)грн. та 1500(одна тисяча п`ятсот) грн. моральної шкоди за заподіяння йому легких тілесних ушкоджень, а всього 31500(тридцять одна тисяча п`ятсот) грн. Стягнуто з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (місце реєстрації: с. Багате, Новоград-Волинський район, Житомирська область, місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ): моральну шкоду завдану смертю сина ОСОБА_4 в розмірі 30 000 (тридцять тисяч)грн. та 3000(три тисячі) грн. моральної шкоди за заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень, а всього 33000(тридцять три тисячі) грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 2885 (дві тисячі вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 74 коп. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили вказане рішення суду скасувати в частині стягнення моральної шкоди і ухвалити в цій частині нове рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду завдану смертю сина ОСОБА_4 у розмірі 500 000,00 грн. та 15 000,00 грн. моральної шкоди за заподіяння йому легких тілесних ушкоджень та про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_4 в розмірі 500 000,00 грн. та 200 000,00 грн. моральної шкоди за заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень. На думку апелянтів, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, категорично не погоджуються з висновком суду першої інстанції щодо моральної шкоди, зокрема, за перенесені тяжкі душевні страждання, пов`язані зі смертю сина ОСОБА_4 , за заподіяні легкі тілесні ушкодження особисто ОСОБА_1 та за заподіяні тяжкі тілесні ушкодження особисто ОСОБА_2 . Зазначають, що вони є людьми похилого віку, а тому їм важче нести тягар душевних страждань у зв`язку із втратою сина. Крім того, травми, больові відчуття, тривале лікування та реабілітація досить сильно вплинули на позивачів. Їм довелося відвідувати лікарню, шукати кошти на лікування, а ОСОБА_2 - перенести операцію. А тому моральна шкода, стягнута судом першої інстанції на їхню користь, є необгрунтованою після перенесених ними страждань. Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 11.11.2016 року на автодорозі Київ-Чоп (244 км + 146м) автомобіль TOYOTA Auris, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , здійснив наїзд на коня, який раптово вибіг на проїзну частину дороги, після чого автомобіль з`їхав у кювет та врізався в дерево, внаслідок чого позивач ОСОБА_1 отримав легкі тілесні ушкодження, позивачка ОСОБА_2 отримала тяжкі тілесні ушкодження, а водій ОСОБА_4 , який є сином позивачів, ІНФОРМАЦІЯ_5 помер. За даним фактом було заведено кримінальне провадження №12016060090001881 за ст. 291, ч.1 ст.115 КК України, в рамках якого було проведено усі судово-медичні та технічні експертизи. Постановою старшого слідчого СВ Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області від 09.05.2017 кримінальне провадження закрито у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення. Досудовим слідством було встановлено, що ОСОБА_5 не вчиняла будь-яких дій спрямованих на порушення чинних на транспорті правил, що убезпечують рух та не є суб`єктом даного кримінального правопорушення, в її діях відсутній склад кримінального правопорушення через те, що кобила сама відірвала ланцюг та вибігла на автодорогу, яку ніхто не поганяв, без гужової повозки, була прив`язана власником за 200 м. від краю автодороги, що вказує на те, що власник кобили виконала усі дії, з метою унеможливлення вибігу тварини на автодорогу. Так, з протоколу допиту ОСОБА_3 від 02.02.2017 вбачається, що вона 11.11.2016 близько 17 год. запрягла кобилу у воза та поїхала в напрямку автодороги Київ-Чоп, де на пасовищі приблизно за 200 м. до автодороги розпрягла кобилу та за допомогою металевого ланцюга прив`язала її на пасовищі, при цьому ноги кобили не сплутувала. Після цього разом з дітьми поїхала в м. Корець у своїх справах, а повернувшись побачила, що кобили на пасовищі немає та дізналась про ДТП. Рішення суду в частині вимог про стягнення матеріальної шкоди не оскаржується. Тому його законність апеляційним судом не перевіряється. Обгрунтовуючи висновки в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України моральна шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. У відповідності зі ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Фактичною підставою для застосування відповідальності на підставі ст. 1167 ЦК України є наявність у діях особи складу цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка та причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою. Відсутність хоча б одного з цих же елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду. Згідно з ч.2. ст.1168 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року, викладених в пункті 9 постанови №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Європейський суд з прав людини в пункті 37 рішення у справі «Недайборщ проти Російської Федерації» (Скарга № 42255/04) від 1 липня 2010 року зокрема зазначив: Суд нагадує свою постійну позицію про те, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс (в числі багатьох прикладів, рішення від 15 жовтня 2009 у справі «Антипенко проти Російської Федерації» (Antipenkovv. Russia), скарга № 33470/03, § 82; Постанова Європейського Суду від 14 лютого 2008 у справі «Пшеничний проти Російської Федерації» (Pshenichnyyv. Russia), скарга № 30422 / 03, § 35 1; рішення у справі «Гарабаев проти Російської Федерації (Garabayevv. Russia), скарга № 38411/02, § 113, ECHR 2007-VII (витяги) 2 а також Постанова Європейського Суду від 1 червня 2006 р.) у справі «Грідін проти Російської Федерації» (Gridinv. Russia), скарга Ns 4171/04, § 20 березня). Як вбачається з практики Європейського Суду з прав людини, суд вважає, що заявнику не може бути пред`явлено вимогу про надання будь-якого підтвердження моральної шкоди, яку він поніс, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом, що означає, що при наявності встановленого факту порушення прав заявника моральна шкода наявна та констатується судом. Судом першої інстанції обгрунтовано враховано, що з відповідачки на користь позивача ОСОБА_1 підлягає відшкодуванню моральна шкода із врахуванням того, що позивачу були заподіяні легкі тілесні ушкодження, він перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Новоград-Волинського міськрайТМО з 11.11.2016 по 21.11.2016, тобто 10 днів. Також з відповідачки на користь ОСОБА_2 підлягає відшкодуванню моральна шкода у зв`язку з тим, що їй було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, вона перебувала на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Новоград-Волинського міськрайТМО з 11.11.2016 по 22.11.2016 та на стаціонарному лікуванні в ТОВ "Боріс" з 21.11.2016 по 28.12.2016. Крім того, підлягає стягненню з відповідачки на користь позивачів моральна шкода у зв`язку зі смертю їх сина - ОСОБА_4 . Позивачі внаслідок смерті сина понесли та несуть душевні страждання, смерть сина викликала в них негативні емоції, був порушений їх звичайний спосіб життя, для відновлення якого знадобились додаткові душевні зусилля, що призвело до вимушених змін в їх житті. А тому суд дійшов до вірного висновку, що повне відшкодування завданих втрат немайнового характеру та їх наслідків неможливе. Їх частина може бути лише умовно згладжена. Життя або здоров`я людини не підлягають грошовій або майновій оцінці. Неможливо встановити «вартість» травми, визначити «ціну» здоров`я. Так само неможливо виразити в конкретній грошовій сумі перенесені моральні переживання позивачів їх моральні страждання, що супроводжувались в зв`язку зі смертю сина. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що враховуючи вимоги розумності, справедливості та виваженості; беручи до уваги всі обставини справи; ступінь вини відповідачки; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діями заподіювача та вини останнього в її заподіянні; характер, тривалість та обсяг спричинених моральних страждань позивачів слід покласти на відповідачку обов`язок відшкодувати заподіяну позивачам моральну шкоду. Разом з тим, вирішуючи питання про обгрунтованість доводів апеляційної скарги в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди, апеляційний суд виходить з наступного. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою особи. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. У будь-якому випадку розмір відшкодування повинен бути адекватним нанесеній моральній шкоді. Справедливість, добросовісність та розумність згідно з п.6 ст.3 ЦК України є одними із засад цивільного законодавства. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003). Тому, беручи до уваги, що у зв`язку зі смертю єдиного сина позивачі перенесли значні моральні страждання, і до сьогодні душевний біль через втрату найближчої людини у них не пройшов, внаслідок сильного потрясіння погіршився стан здоров`я, враховуючи характер і глибину фізичних та моральних страждань, яких вони зазнали, суд вважає, що відшкодування завданої їм моральної шкоди, має бути збільшено до 100000 грн. на користь кожного із позивачів. При цьому суд враховує матеріальну неспроможність відповідачки відшкодувати таку шкоду у більшому розмірі. Також із врахуванням тяжкості заподіяних тілесних ушкоджень, на думку суду, підлягає збільшенню розмір відшкодування моральної шкоди, пов`язаної із отриманням позивачами тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. За наведених обставин та згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.376 ЦПК оскаржуване рішення підлягає зміні. Керуючись ст.ст.258,259,367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково. Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 28 січня 2021 року змінити. Збільшити розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 , завданої смертю сина ОСОБА_4 , з 30 000 грн. до 100000 грн. та з 1500 грн. за заподіяння йому легких тілесних ушкоджень до 5000 грн., а всього 105000 грн. Збільшити розмір відшкодування моральної шкоди, стягнутої з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 , завданої смертю сина ОСОБА_4 , з 30 000 грн. до 100000 грн. та з 3000 грн. за заподіяння їй тяжких тілесних ушкоджень до 20000 грн., а всього 120000 грн. В решті рішення залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Головуючий: Судді: Повний текст постанови складений 04.06.2021 року.