Постанова 4807 № 333/4208/19

Дата документу 07.06.2021 Справа № 333/4208/19 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 333/4208/19 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/1626/21 Холод Р.С. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 червня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кримської О.М. Онищенка Е.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2021 року у справі за позовом Концерну «Міські теплові мережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, В С Т А Н О В И В: У липні 2019 року Концерн «Міські теплові мережі» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, посилаючись на те, що 19.09.2008 між Концерном «МТМ» та ОСОБА_1 укладено договір надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, п.9 якого передбачає розрахунковим періодом є календарний місяць, оплата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. В період з 01.03.2014 року по 30.06.2019 року Концерн «МТМ» надав відповідачу послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води у житлове приміщення, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання по оплаті наданих послуг не виконує, у зв`язку з чим унеможливлює своєчасні розрахунки Концерном «МТМ» за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, що в свою чергу ставить під загрозу безперервність надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Сума заборгованості відповідача за отримані послуги складає 18 368 грн. 33 коп. В добровільному порядку відповідач заборгованість за надані послуги не сплачує. Посилаючись на зазначені обставини просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання за період з 01.03.2014 року по 30.06.2019 року в сумі 18 368,33 грн. та стягнути судові витрати по справі. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2021 року, з урахуванням ухвали від 03 лютого 2021 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Концерну «Міські теплові мережі» заборгованості за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води за період з 01.08.2016 року по 30.06.2019 року в розмірі 13 086 грн. 90 коп. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд не в повній мірі дослідив обставини справи та надані докази по справі. Суд не з`ясував обставин стосовно розміру жилої площі і зміни розмірів площі конкретно квартири/квартир в період, за кий стягнув з відповідача заборгованість. Висновки суду стосовно розрахунку розміру заборгованості відповідача відповідно до Методики та стосовно інформації вказаної в графах Методики ґрунтуються виключно на припущеннях і не підтверджені належними доказами. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позовних вимог. Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України. Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон їх регулює. Судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 підключена до мережі централізованого опалення та гарячого водопостачання і з 01.11.2015 оснащена приладом обліку теплової енергії. Відповідач ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований, про що свідчать відомості з Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради. 19.09.2008 між Концерном «Міські теплові мережі» та ОСОБА_2 укладено договір №504222 про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води, отже відповідач є споживачем послуг Концерну «МТМ». 04.03.2015 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води № 5044222, в якій зазначено опалювальну площу квартири - 41,8 км2, згідно копії технічного паспорту. Розрахунок за послуги централізованого опалення та гарячого водопостачання між споживачем і обслуговуючою компанією - Концерном «МТМ» обліковується за особовим рахунком № НОМЕР_1 ім`я ОСОБА_2 . У Методиці нарахувань за послуги з централізованого опалення квартиронаймача ОСОБА_1 зазначено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровано одна особа, а також прийнято на абонентський облік один прилад обліку гарячої води з 01.11.2015. Відповідно з 01.04.2014 по 01.10.2015 нарахування за послугу централізованого гарячого водопостачання по особовому рахунку № НОМЕР_2 проводилось згідно встановлених норм споживання - 0,14 м3 на одну особу на добу. Опалювальна площа квартири - 41,93 м2 , з 02.02.2015 року - 41,80 м2 З виписки з особового рахунку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_2 вбачається, що споживачем оплата за послуги централізованого опалення та постачання гарячої води за період з березня 2014 по червень 2019 року жодного разу не здійснювалась. Пунктом 1 Договору, укладеного між ОСОБА_1 та Концерном «МТМ» передбачено, що Виконавець (Концерн «МТМ») зобов`язується своєчасно надавати Споживачеві ( ОСОБА_1 ) відповідної якості послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені Договором. У разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, Виконавець проводить перерахунок розміру плати ( п. 15 Договору). У відповідності до п. 16 Договору, Споживач має право, зокрема, на: 1) отримання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством та умовами цього Договору; 4) зменшення розміру плати в разі ненадання послуг, надання їх не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання. У відповідності до вимог п. 19 Договору, Виконавець зобов`язаний, зокрема: 1) своєчасно надавати Споживачу (Позивачу) послуги в установлених обсягах, належної якості, безпечні для його життя, здоров`я та які не спричиняють шкоди його майну, відповідно до вимог законодавства, Правил та цього Договору; 15) проводити перерахунок розміру оплати за надання послуг у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, зокрема відхилення їх кількісних та/або якісних показників від затверджених нормативів (норм) споживання, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України та визначеному додатком 1 цього Договору. Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затвердженими постановою КМУ від 24 січня 2006 року № 45, власник та наймач (орендар) квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово - комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Тобто тягар утримання житлового приміщення несе відповідач, і саме він повинен сплачувати витрати на централізоване опалення приміщення та централізоване постачання гарячої води, власником якого останній являється. Концерн «Міські теплові мережі» включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України та є юридичною особою. Відповідно до п.2.1 Статуту концерну «Міські теплові мережі», затвердженого розпорядженням Запорізького міського голови №99р від 08.04.2013 року, основною метою діяльності концерну «МТМ» є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності концерну та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу концерну. Згідно п.1 Правил про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, з наступними змінами та доповненнями, ці Правила регулюють відносини між суб`єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг(виконавець) і фізичною та юридичною особою(споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання відносяться до комунальних послуг. Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Згідно з вимогами ст.ст. 67, 68 ЖК України наймачі (власники) квартир зобов`язані щомісяця своєчасно вносити плату за комунальні послуги, до числа яких входять послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води. Статтею 64 ЖК України передбачено, що члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до вимог ст. 1213 ЦК України відповідач повинен відшкодувати вартість безпідставно набутої теплової енергії. Пунктом 4 ч.1 ст. 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. Згідно зі ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). На підставі ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач ОСОБА_1 як споживач комунальних послуг, в порушення вищенаведених норм діючого законодавства, неналежним чином виконував свої зобов`язання щодо оплати спожитих послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, у зв`язку з чим за період з 01.03.2014 по 30.06.2019 утворилась заборгованість, яку позивач має право вимагати в судовому порядку. При цьому, суд першої інстанції також врахував, що вказана квартира відповідача була підключена до мережі централізованого опалення та постачання гарячої води, ці послуги у зазначений період надавались, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідач до позивача не звертався, факт отримання вказаних послуг не спростовано, за спожиті послуги нараховувалась помісячна плата, однак відповідач за них оплату не здійснював. З розрахунку суми боргу Концерну «МТМ» за період з 01.03.2014 по 30.06.2019 споживач ОСОБА_1 має заборгованість на суму 19 529 грн. 37 коп. Відповідачу було нараховано субсидію в розмірі 1 161,04 грн. Отже, сума боргу за вирахуванням субсидії складає 18 368,33 грн. Відповідач ОСОБА_1 подав заяву про застосування позовної давності, яка судом взята до уваги, та встановлено наступне. Із копії особового рахунку відповідача вбачається, що останній жодного разу не погашав заборгованість за отримані від Концерну «МТМ» послуги. Плата за послуги, що надаються Концерном «МТМ», нараховується щомісячно. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк (пункт 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, у редакції, що була чинною впродовж періоду, за який позивач просить стягнути заборгованість). Оскільки заборгованість за надані послуги нараховувалась позивачем щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу. Враховуючи дату звернення Концерну «Міські теплові мережі» до суду (22.07.2019 ), суд дійшов правильного висновку, навівши у рішенні розрахунок, про необхідність стягнення заборгованості за період з 01.08.2016 по 30.06.2019 в розмірі 13 087 грн. 02 коп., тобто в межах строку позовної давності. Оскільки суд стягнув заборгованість за період з урахуванням строку позовної давності, тому на доводи ОСОБА_1 щодо неправильності розрахунку заборгованості через наявність «0» у графі «Обсяг спожитої теплової енергії нежитловими приміщеннями» за листопад 2014 року, обґрунтовано судом не взято до уваги, так як за цей період не стягується заборгованість. З цих же підстав є необґрунтованими і доводи апеляційної скарги в цій частині. Також, з березня 2015 року у розрахунку заборгованості відповідача за отримані від Концерну «МТМ» послуги використовується площа квартири ОСОБА_1 у розмірі 41,80 м2, що відповідає даним додаткової угоди №1 до договору №504222 від 04.03.2015 року, укладеної між сторонами. Зазначені висновки не спростовані і доводами апеляційної скарги. Також безпідставними є і доводи стосовно посилань ОСОБА_1 щодо незрозумілості загального розміру житлової площі будинку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що зазначений розмір коливається через надходження нової технічної документація з боку мешканців будинку у разі проведення ремонтних робіт. Не спростовані і доводи відповідача щодо неправильності цифрових показань приборів обліку опалення, оскільки згідно наданого представником позивача розрахунку щомісячно чітко відображені такі показники, а ОСОБА_1 не надав доказів, які б спростовували зазначену інформацію. Докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 27 січня 2021 року у цій справі залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справ, зазначений строк обчисляються з дня складання повного тексту постанови. Повна постанова складена 07 червня 2021 року. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: О.М. Кримська Е.А. Онищенко