Ухвала КЦС ВС № 419/150/20

Ухвала 04 червня 2021 року м. Київ справа № 419/150/20 провадження № 61-9170ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у справі за позовом Комунального підприємства «Щастинської теплової енергетичної компанії» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги, ВСТАНОВИВ: 28 травня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на ухвалу Луганського апеляційного суду від 15 березня 2021 року у цій справі. У касаційній скарзі міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, у якому заявниця просить звільнити її від сплати судового збору за подання касаційної скарги, посилаючись на важкий майновий стан та відсутність можливості сплати судового збору. До касаційної скарги заявницею додано довідку, видану Новоайдарським районним центром зайнятості, згідно з якою дохід ОСОБА_1 за період із 08 квітня по 31 грудня 2020 року складає 8 282,79 грн. Вирішуючи питання про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, Верховний Суд виходить із того, що у своїй практиці Європейський суд зазначав, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 § 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати статті 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою. Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх оплати. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір». Відповідно статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету, суд дійшов висновку, що наявні підстави для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання її касаційної скарги, оскільки розмір судового збору за подання касаційної скарги (454,00 грн) становить більше 5 відсотків розміру її річного доходу (414,13 грн), а тому його сплата буде надмірним тягарем для заявниці. Касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона подана з пропуском строку на касаційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Ураховуючи, що повний текст оскаржуваної ухвали апеляційного суду складений 15 березня 2021 року, останнім днем на її касаційне оскарження є 15 квітня 2021 року. Касаційна скарга згідно з відтиском поштового штемпеля подана 28 травня 2021 року. У касаційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, у якому заявниця зазначає, що оскаржувану ухвала постановлена судом апеляційної інстанції за її відсутності, про існування оскаржуваної ухвали дізналася лише після її отримання. Також, заявниця зазначає, що після отримання оскаржуваної ухвали вона захворіла та перебувала на лікуванні до 26 квітня 2021 року. Розглядаючи клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, Верховний Суд виходить із такого. Відповідно до частини другої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності. У порушення зазначеного заявницею не надано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції, що унеможливлює вирішення судом питання щодо поновлення їй строку на касаційне оскарження. Таким чином, заявниці необхідно надати суду докази на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Отже, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявниці строку для усунення недоліків. Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору задовольнити. Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 05 липня 2021 року, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявниці. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. В. Ступак