Постанова Вінницький апеляційний суд № 138/1093/21

Справа № 138/1093/21 Провадження № 33/801/494/2021 Категорія: 307 Головуючий у суді 1-ї інстанції Ясінський Ю. А. Доповідач: Сало Т. Б. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 червня 2021 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд, суддя Сало Т.Б., розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року та постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, встановив: Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді громадських робіт на строк 30 годин. Постановою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 квітня 2021 року виправлено допущену описку у вищезазначеній постанові, вказавши в мотивувальній її частині «доцільно застосувати стягнення у виді штрафу», в першому абзаці резолютивної частини постанови зазначено « ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-1 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі 15 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 255,00 гривень». Не погодившись із вказаними постановами, заступник Могилів-Подільської окружної прокуратури Арнаут Я. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанови суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-1 КУпАП та закрити провадження у даній справі на підставі ст. 38 КУпАП у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Апеляційний суд, не розглядаючи доводи апеляційної скарги та не перевіряючи правильність висновків суду першої інстанції вважає, що скарга підлягає поверненню, виходячи з наступного. З матеріалів справи слідує, що Могилів-Подільська окружна прокуратура 27 квітня 2021 року вже зверталася з апеляційною скаргою на постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року та від 23 квітня 2021 року у даній справі, яка була повернута згідно постанови Вінницького апеляційного суду від 11 травня 2021 року. Повертаючи апеляційну саргу суд прийшов до висновку, що скарга подана особою, яка не наділена правом на апеляційне оскарження, адже прокурор вправі оскаржувати лише ті постанови судді у справах про адміністративні правопорушення, які стосуються застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян, до яких відноситься лише адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту. Повторно подаючи 26.05.2021 апеляційну скаргу на постанови Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року та від 23 квітня 2021 року, заступник Могилів-Подільської окружної прокуратури Арнаут Я. зазначає, що згідно практики, яка сталася в Україні, апеляційними судами приймаються та задовольняються скарги прокурорів на постанови місцевих судів у справах про адміністративні правопорушення, які безпосередньо стосуються незаконного накладення адміністративного стягнення, і така практика є у Вінницькому апеляційному суді. Статтею 294 КУпАПповторний перегляд судом апеляційної інстанції постанов судді у справах про адміністративні правопорушення не передбачений, а в даному випадку прокурором подана апеляційна скарга на судове рішення, яке вже було предметом оскарження в апеляційному порядку, та з цього приводу апеляційним судом вже приймалось відповідне рішення. У справі «Індепендент ньюс енд медіа» та «Індепендент ньюспейперс» проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що юридична визначеність передбачає повагу до принципу, що є принципом остаточності рішень. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру. Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12 липня 2007 року). Враховуючи наявність мотивованого судового рішення про повернення апеляційної скарги, яке набрало законної сили, апеляційний суд прийшов до висновку, що скаргу з доданими матеріалами слід повернути особі, яка її подала. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Апеляційну скаргу заступника керівника Могилів-Подільської окружної прокуратури на постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 08 квітня 2021 року та постанову Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 23 квітня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - повернути особі, яка її подала. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя Т. Б. Сало