Постанова Полтавський апеляційний суд № 530/1616/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 530/1616/20 Номер провадження 22-ц/814/1384/21Головуючий у 1-й інстанції Должко С. Р. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 червня 2021 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд в складі: головуючого судді Одринської Т.В. суддів Панченка О.О. Пікуля В.П.. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Полтава цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2021 року,- в с т а н о в и в: У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Позов мотивований тим, що сторони у справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач сплачував на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх доньок. На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла повноліття у зв`язку з чим аліменти на її користь не стягуються. ОСОБА_3 навчається на денному відділенні Львівського національного університету ім. Івана Франка. Позивач вказує, що донька повністю знаходиться на її утриманні, вона забезпечує її коштами на їжу, одяг, проїзд у міському транспорті, проїзд з місця навчання до місця проживання та у зворотньому напрямку, на навчальні посібники та ін. Крім того, у зв`язку з відсутністю у ВНЗ гуртожитку, вона щомісяця сплачує по договору найму житла та користування комунальними послугами 2 700,00 грн. Після досягнення донькою повноліття відповідач ухиляється від утримання дитини, матеріальної допомоги добровільно не надає, хоча має таку можливість, так як працює в філії управління з переробки газу та газового конденсату AT «Укргазвидобування» та отримує стабільний високий дохід, інших утриманців, окрім ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , не має. Позивач працює у Державній спеціалізованій художній школі-інтернаті І-ІП ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні» на посаді вчителя та отримує заробітну плату якої об`єктивно не вистачає на утримання спільних з відповідачем доньок. Посилаючись на вказані обставини, просила стягнути з відповідача аліменти на її користь на утримання повнолітньої дочки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 3000 грн. щомісячно, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дочкою 23-х років за умови продовження навчання. Рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , працюючого машиністом технологічних насосів Солохівського відділення з переробки газу філії «Управління з переробки газу та газового конденсата» Акціонерного товарства «Укргазвидобування», на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок, щомісячно, починаючи стягнення з 09.12.2020 року, від дня пред`явлення позову до суду, і до досягнення нею 23-х років, за умови продовження навчання. Стягнуто з ОСОБА_2 , працюючого машиністом технологічних насосів Солохівського відділення з переробки газу філії «Управління з переробки газу та газового конденсата» Акціонерного товариства «Укргазвидобування», 980,00 гривень судового збору на користь держави. Не погоджуючись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 , подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення районного суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову. Апеляційна скарга мотивована тим, що його матеріальне становище не дає можливості надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання. Присуджена судом сума аліментів для відповідача є непосильною, так як сума сплачуваних аліментів на малолітню ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та присуджена судом на повнолітню ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перевищує його середньомісячний дохід та при їх стягненні порушуватиме права інших утриманців, яких відповідач зобов`язаний утримувати. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін. У порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2012 року з відповідача на користь позивача було стягнуто аліменти на утримання їх спільних дітей: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення ними повноліття (а.с. 19). На даний час ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягнула повноліття у зв`язку з чим стягнення аліментів по виконавчому листу на її утримання припинено. З 01.09.2020 року ОСОБА_3 є студенткою першого курсу Львівського національного університету імені Івана Франка, денного відділення, географічного факультету на бюджетній формі навчання. Закінчує навчання в червні 2024 року. (а.с. 20, 59) Згідно договору найму житла №12/09/2020 від 12.09.2020 ОСОБА_3 , орендує ліжко-місце, яке розташоване за адресою : АДРЕСА_1 . Згідно умов договору, протягом усього строку договору зобов`язана сплачувати орендну плату в розмірі 2500 грн та 200 грн на місяць зборів за комунальні послуги (а.с. 16, 17). Позивачка на своєму утриманні, окрім ОСОБА_3 , має малолітню доньку ОСОБА_4 , на яку за рішенням Зіньківського районного суду Полтавської області від 09 серпня 2012 року, з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/3 частини усіх видів його доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісячно. Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи із відповідача аліменти на користь позивача на утримання дочки у розмірі 3000 гривень щомісячно, починаючи з 09.12.2020 року до досягнення нею двадцяти трьох років за умови продовження навчання, суд першої інстанції виходив з спільного обов`язку батьків в утриманні своєї повнолітньої дитини, який продовжує навчання, та взяв до уваги можливість надання такої допомоги відповідачем. Проте, колегія суддів не може погодитись повною мірою з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 199 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання. Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років. Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином. Відповідно до статті 182 СК України в редакції, чинній на час вирішення справи судами попередніх інстанцій, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов`язок обох батьків з надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати. Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Аліменти, спрямовані на утримання дитини, повинні бути достатніми та співрозмірними з урахуванням мети аліментного зобов`язання. Враховуючи, що відповідач є працездатною особою, який може надавати матеріальну допомогу на утримання своєї повнолітньої дочки, що продовжує навчання та у зв`язку з цим потребує такої допомоги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на її утримання. Разом з цим, визначаючи розмір аліментів, судом, належним чином не було з`ясовано чи має ОСОБА_2 можливість сплачувати аліменти у розмірі 3000 грн на місяць. Належного обґрунтування визначення вказаної суми, судом наведено не було. Апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_1 працює вчителем в Державній спеціалізованій художній школі-інтернат «Колегіум мистецтва у Опішні» імені Василя Кричевського та згідно довідки про доходи за 2019-2020 р.р. отримує середньою заробітну плату у розмірі 7000 грн на місяць з урахування податків та зборів (а.с. 15). З довідки про доходи виданої Львівським національним університетом імені Івана Франка вбачається, що ОСОБА_3 у вересні та жовтні 2020 року отримувала стипендію у розмірі 1180 грн на місяць (а.с. 42), у січні 2021 року стипендія не призначалася (а.с. 59). З розрахункового листа по заробітній платі вбачається, що ОСОБА_2 працює машиністом технологічних насосів 5 р. з посадовим окладом 9460 грн., за січень 2021 року, після відрахувань усіх податків та зборів, у тому числі за виконавчим листом (4204,23 грн.), та відрахуваннями за кредитними зобов`язаннями (3981,56) на руки отримав 4 395, 59 грн. (а.с. 51). З вказаного вбачається, що розмір заробітної плати відповідача є меншим ніж розмір середньої заробітної плати по Полтавській області за 2020 рік. В матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання відповідачем інших доходів, окрім заробітної плати. При зверненні до суду з даним позовом позивачем надано докази понесення ОСОБА_3 витрат за договором найму кімнати у розмірі 2700 грн на місяць. При цьому, доказів на підтвердження розміру витрат позивачки, понесених на проїзд до навчального закладу, придбання підручників, одягу тощо матеріали справи не містять. Заперечуючи проти задоволення позову відповідач вказав, що має іншу сім`ю, яку фінансово забезпечує лише він. В свою чергу, належних та допустимих доказів того, що його дружина ОСОБА_5 та її дочка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , повність перебувають на його утриманні суду не надано. Окрім того, наявність у відповідача кредитних зобов`язань не звільняє від обов`язку утримувати повнолітню дитину. Таким чином, беручи до уваги зазначені обставини, враховуючи розмір доходів відповідача, навчання ОСОБА_3 на бюджетній формі навчання, враховуючи принцип рівності обов`язків батьків щодо утримання дітей і засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів, підлягає зменшенню до 1500 грн. Такий обсяг стягнення аліментів буде необхідним та достатнім для забезпечення витрат на навчання і, разом із тим, співрозмірним з урахуванням мети аліментного зобов`язання. Разом із тим, у відповідності до приписів статей 192, 201 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів на утримання ОСОБА_3 , зменшивши з 3000 грн. до 1500 грн.. Керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково. Рішення Зіньківського районного суду Полтавської області від 05 квітня 2021 року - змінити, зменшити розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 3000,00 грн. до 1500,00 грн, щомісячно, починаючи стягнення з 09.12.2020 року, від дня пред`явлення позову до суду, і до досягнення нею 23-х років за умови продовження навчання. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили. Повний текст постанови складено 01.06.2021 року Головуючий суддя Т.В. Одринська Судді О.О. Панченко В.П. Пікуль